Рішення

від 20.12.2007 по справі 30/406

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/406

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  30/406

20.12.07

За позовом   Відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод»

До                  1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру»(надалі –відповідач-1)

                      2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісогосподарське підприємство «Витязь» (надалі –відповідач-2)

Про                визнання договорів недійсними

                                                                                  Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача          Петров О.Г.  –представник за довіреністю № б/н від 09.11.07.

Від відповідача-1  не з'явився

Від відповідача-2  не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісогосподарське підприємство «Витязь»про:

- визнання недійсним Договір відступлення права вимоги (цесії) укладений між Відкритим акціонерним товариством «Канівський маслосирзавод»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру»;

- визнання недійним Договір комісії № 20/07 від 01.08.07., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Канівський маслосирзавод»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісогосподарське підприємство «Витязь».

Позовні вимоги  мотивовані тим, що між ВАТ «Канівський маслосирзавод»та ТОВ «Лісогосподарське підприємство «Витязь»було укладено Договір комісії № 20/07 від 01.08.07. Позивач вважає Договір комісії № 20/07 від 01.08.07. недійсним  у зв'язку з тим, що  термін дії Договору становить 10 років, в договорі встановлені обмеження на укладання договорів комісії з іншими особами на виконання аналогічних дій  та заборона самостійно займатися такою діяльністю тим самим обмежуючи позивача у здійснені його господарської діяльності.

Також позивач зазначає, що укладений Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 14.08.07. підлягає визнанню недійсним, як такий, що був укладений внаслідок помилки. В обґрунтування своїх доводів позивач зазначає, що Договір № 20/07 право вимоги по якому набув ТОВ «ТД «Клуб сиру», є недійсним у зв'язку з тим, що був укладений особою з перевищенням наданих повноважень і відповідно не може створювати жодних юридичних наслідків для сторін по договору, а тому прав, які набув ТОВ «ТД «Клуб сиру»  по Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 14.08.07., не існує.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.07. порушено провадження у справі № 30/406, розгляд справи було призначено на 15.11.07. о 14-30.

У судовому засіданні 15.11.07. представником позивача було надано суду документи, витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі        № 30/406.

Представник відповідача-1 в судове засідання 15.11.07. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 25.10.07. про порушення провадження у справі № 30/406 не виконав, але через канцелярію суду подав клопотання  про проведення судового засідання без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру».

Крім того, представник відповідача-2 в судове засідання 15.11.07. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 25.10.07. про порушення провадження у справі № 30/406 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.07. розгляд справи    № 30/406 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 04.12.07. о 15-00.

В судове засідання 04.12.07. представник відповідача-2 повторно не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 25.10.07. про порушення провадження у справі № 30/406 не виконав, але через канцелярію суду ним було подано клопотання про відкладення розгляду справи № 30/406, в зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісогосподарське підприємство «Витязь».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.07. розгляд справи    № 30/406 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 20.12.07. о 16-00.

В судовому засіданні 20.12.07. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача-2 в судове засідання 20.12.07. втретє не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 25.10.07. про порушення провадження у справі № 30/406 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

01.08.07. між Відкритим акціонерним товариством «Канівський маслосирзавод»(Комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісогосподарське підприємство «Витязь»(Комісіонер) було укладено Договір комісії № 20/07 (далі –Договір комісії).

Відповідно до пункту 1.1. Договору комісії, відповідач-2 взяв на себе зобов'язання  від свого імені  і за рахунок позивача вчиняти дії по закупівлі у товаровиробників  молока для позивача та доставляти сировину позивачеві, а Відкрите акціонерне товариство «Канівський маслосирзавод» зобов'язалось виплачувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Лісогосподарське підприємство «Витязь»  винагороду,  пов'язану з виконанням  умов Договору комісії, та забезпечувати відповідачеві-2 всім необхідним для виконання Договору комісії та договорів, укладених відповідачем-2 з товаровиробниками на підставі данного Договору комісії (включаючи грошові кошти в готівковій та безготівковій формі, інформацію, документи тощо).

Відповідно до пункту 1.2. договору позивач доручає відповідачеві-1 на свій розсуд укладати господарські договори з товаровиробниками, розраховуватися з товаровиробниками за сировину, враховуючи виплати дотацій, приймати від товаровиробників сировину, залучати третіх осіб до виконання дій, визначених цим договором, укладати договори субкомісії з третіми особами, а також уповноважує відповідача-1 здійснювати будь-які дії для виконання Договору комісії та договорів з товаровиробниками.

Відповідно до п.1.3. Договору комісії, позивачем було надано відповідачеві-2 право вчиняти на його розсуд будь-які дії з метою належного виконання договорів з товаровиробниками, які укладені на підставі Договору комісії.

Пунктом 1.4. Договору комісії передбачено, що позивач надає відповідачеві-2  виключне право на виконання дій, зазначених в п. 1.1. Договору комісії, яке є чинним на території України, в зв'язку з чим позивач зобов'язаний утриматися від укладання договору комісії з іншими особами.

Згідно п. 5.1. Договору комісії передбачається, що винагорода відповідача-2 складає 0,53 грн., з розрахунку за кожний базисний кілограм закупленої відповідачем-2  для позивача сировини.

Відповідно до п.8.1. Договору комісії, він набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом десяти років.

Вищезазначений Договір було підписано від імені ВАТ “Канівський маслосизавод” - головою правління Ніколенком Віктором Володимировичем, що діє на підставі статуту,  а від ТОВ “Лісогосподарське підприємство “Витязь” - директором Гоєнко Людмилою Феодосіївною, що також діє на підставі статуту.

Як свідчать матеріали справи, на момент укладання Договору комісії головою правління ВАТ «Канівський маслосирзавод»був Ніколенко В.В.

Голова правління ВАТ «Канівський маслосирзавод»діє на підставі статуту.

Статут позивача затверджений зборами акціонерів ВАТ «Канівський маслосирзавод»(протокол № 12 від 14.09.06.), державну реєстрацію проведено 27.09.06. (номер запису 10231050004000256).

Відповідно до п.8.4.1. Статуту позивача правління є виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю.

Згідно п. 8.4.14. статуту позивача, роботою правління керує голова правління.

Відповідно до п. 8.4.14.6. статуту позивача, до повноважень голови правління належить укладення правочинів  на суму, що не перевищує гривневий еквівалент 2 000 000 (два мільйони доларів США) на день укладення правочину, якщо укладення таких правочинів не є компетенцією загальних  зборів чи наглядової ради.

Згідно з п.8.3.8. статуту позивача, до компетенції наглядової ради належить прийняття рішення про укладання правочинів на суму  від 2 000 000  доларів США до 30 000 000 доларів США у гривневому еквіваленті на день прийняття рішення, якщо прийняття рішення про укладання таких правочинів не є компетенцією загальних зборів.

Судом встановлено, що статутом ВАТ «Канівський маслосирзавод»встановлені обмеження для голови правління щодо укладання договорів на суму, що не перевищує гривневий еквівалент 2 000 000 доларів США на день укладання правочину.

Таким чином,  відповідно до статуту позивача, цивільна дієздатність голови правління стосовно укладання правочинів обмежена сумою, що не перевищує гривневий еквівалент 2 000 000 доларів США на день укладання правочину.

Згідно з довідкою заготовок молока по ВАТ «Канівський маслосирзавод», яка залучена до матеріалів справи, базис використовуваної у виробництві сировини  в середньому складає 12 820 782 кілограми на місяць.

Беручи до увагу, той факт що  відповідно до п. 5.1. Договору комісії винагорода Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісогосподарське підприємство «Витязь»складає 0,53 грн. за кожний базисний  кілограм закупленої сировини, винагорода ТОВ «ЛП «Витязь» складатиме  6 795 014,46 грн. на місяць, що становить 1 345 547,41 доларів США по курсу Національного банку 5,05 грн. за 1 долар США.

Таким чином, розмір винагороди  за весь термін дії Договору комісії, що становить 10 років,  складатиме близько 161 465 696, 40 доларів  США.

Судом встановлено, що Ніколенко В.В. не звертався до наглядової ради та загальних зборів щодо розгляду питання про укладання Договору комісії № 20/07 від 01.08.07.

Також, судом  встановлено, що наглядова рада та загальні збори не приймала рішень про укладання Договору комісії.   

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.                 

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України,  юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.  

Частиною 2 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що  Договір комісії № 20/07 від 01.08.07., укладений від імені ВАТ «Канівський маслосирзавод»головою правління Ніколнком В.В. був укладений особою, що не мала відповідного обсягу дієздатності.  

Відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи укладений Договір комісії № 20/07 від 01.08.07. не був схвалений ВАТ “Канівський маслосирзавод” уповноваженими органами, як наглядовою радою та загальними зборами не приймалося жодних рішень, щодо вказаного Договору комісії.

Крім того позивачем не вчинялися будь-які дії, які б свідчили про прийняття Договору комісії.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.09.07.,  виданого Шевченківською районною у м.Києві державною адміністрацією, Ніколенко Віктор Володимирович є учасником  Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісогосподарське підприємство «Витязь»та володіє часткою у статутному капіталі зазначеного товариства, в  розмірі внеску до статутного фонду якого складає  7125, 00 грн.

Крім того, відповідно до вказаного витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.09.07.  Ніколенко Віктор Володимирович  є єдиною особою яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, тобто від ТОВ «Лісогосподарське підприємство «Витязь»,  без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб –підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що особою яка мала право вчиняти правочини від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісогосподарське підприємство «Витязь»є Ніколенко Віктор Володимирович.

Відповідно до п. 9.1. статуту позивача, голова та члени наглядової ради, голова та члени правління, голова ревізійної комісії/ревізор є посадовими особами товариства.

Згідно п. 9.2. вищезазначеного статуту позивача, посадові особи товариства повинні добросовісно та розумно діяти в інтересах товариства. Посадові особи товариства повинні розкривати інформацію про наявність  у них заінтересованості в укладанні будь-якого правочину  стосовно інтересів  товариства.

Пунктом 9.3. статуту позивача визначено, що посадова особа товариства  вважається заінтересованою в укладанні  відповідного правочину,  якщо вона є пов'язаною особою юридичної особи, яка є стороною правочину.

Голова правління ВАТ «Канівський маслосирзавод»Ніколенко В.В. повинен був повідомити  про те, що він є заінтересованою особою в укладанні Договору комісії № 20/07 від 01.08.07., як учасник ТОВ “Лісогосподарське підприємство “Витязь”, що останнім не було зроблено.   

Слід також зазначити, що Договір комісії був укладений від імені ТОВ «Лісогосподарське підприємство «Витязь»Гоєнко Людмилою Феодосіївною.

Як вбачається з вищевикладеного та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, Гоєнко Л.Ф. не мала відповідних повноважень на укладання Договору комісії  № 20/07 від 01.08.07.   

Відповідно до ст.230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ст.232 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості  представника  однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при укладанні Договору комісії № 20/07 від 01.08.07. Ніколенко В.В. свідомо не надав відомостей про себе як про заінтересовану особу до наглядової ради, та ввів в оману ВАТ «Канівський маслосирзавод»щодо Гоєнко Л.Ф., як не уповноваженої особи ТОВ «ЛП «Витязь», в зв'язку з чим Договір комісії підлягає визнанню його недійсним.

Крім того, судом встановлено, що 14.08.07. між Відкритим акціонерним товариством «Канівський маслосирзавод»(Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру»(Цесіонарій) було укладено Договір про відступлення права вимоги  (цесії) (далі –Договір цесії).

Згідно з укладеним Договором цесії, ВАТ «Канівський маслосирзавод» відступив ТОВ «Торговий дім «Клуб сиру»право вимоги  і став кредитором  за Договором комісії № 20/07 від 01.08.07.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України,  кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася, щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка, щодо прав та обов'язків сторін.

Враховуючи ті обставини, що на момент укладання Договору цесії позивач не мав жодних прав по Договору комісії № 20/07 від 01.08.07., в зв'язку з тим, що зазначений Договір комісії був укладений внаслідок обману та особою, що не мала відповідної цивільної дієздатності, а відтак помилявся щодо обставин, які мають  істотне значення для справи, Договір  цесії від 14.08.07. підлягає визнанню його недійсним.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України, державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладається порівну на відповідачів.

В зв'язку з тим, що позивачем при подачі позовної заяви було сплачено державне мито в меншому розмірі, ніж це передбачено Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», з Відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод»підлягає стягненню в доход Державного бюджету України 85, 00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод»задовольнити   повністю.

2.          Визнати недійсним Договір відступлення права вимоги (цесії), укладений між Відкритим акціонерним товариством «Канівський маслосирзавод» (19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Леніна, 195, код ЄДРПОУ 00447830) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру»(03055, м. Київ, пров. Тбіліський, 4/10, код ЄДРПОУ 33106760).

3.          Визнати недійним Договір комісії № 20/07 від 01.08.07., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Канівський маслосирзавод»(19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Леніна, 195, код ЄДРПОУ 00447830) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісогосподарське підприємство «Витязь»(19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Скляренка, 6, код ЄДРПОУ 21381762).

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру»(03055, м. Київ, пров. Тбіліський, 4/10, код ЄДРПОУ 33106760) на користь Відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод»(19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Леніна, 195, код ЄДРПОУ 00447830) 85(вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. –державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісогосподарське підприємство «Витязь»(19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Скляренка, 6, код ЄДРПОУ 21381762) на користь Відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод»(19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Леніна, 195, код ЄДРПОУ 00447830) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. –державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод»(19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Леніна, 195, код ЄДРПОУ 00447830) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. –державного мита.

7.          Після вступу рішення в законну силу видати накази.

8.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу  України.

Суддя                                                                                                  Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 26.12.07.