Рішення

від 10.04.2025 по справі 156/704/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/704/24

Провадження № 2-о/156/4/25

Рядок статзвіту № 4

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2025 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого суддіМалюшевської І. Є.,

присяжнихВасилюк С. І., Тюхти Н. А.,

секретарясудового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження цивільну справу № 156/704/24 за заявою ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Білецька Інна Миколаївна, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області, Державна прикордонна служба України, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

за участю учасників справи:

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника- Білецької І.М.,

особа, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною ОСОБА_2 не з`явилася,

адвоката особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною - ОСОБА_3 ,

заінтересованої особи - представника Органу опіки та піклування Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області Грицюк Н.В.,

представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився,

представник заінтересованої особи Адміністрації Державної прикордонної служби України не з`явився;

в с т а н о в и в :

І. Зміст заяви

Заявник через свого представника адвоката Білецьку І.М. звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати матір заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , недієздатною та призначити заявника її опікуном. В обґрунтування заяви покликається на те, що випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 від 23.04.2024 року їй встановлено повний діагноз: ДЕ III ст. Наслідки (21.08.2019 року) перенесеного ішемічного інсульту в області основної артерії та множинних лакунарних інфарктів, тетрапарез, більше виражений у нижніх кінцівках і порушеннями функцій кінцівок у виражений ступень. Помірні стійкі астено-вестибулярні розлади. Психоорганічний синдром із судинною деменцією. Разові розлади по типу нетримання сечі та калу. Судомий синдром на групі АГ П (за AT) ССР 4. Атеросклеротичний кардіосклероз. Хвора потребує постійного стороннього догляду. Висновком комісії КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» № 12 від 24.04.2024 року про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі зазначено, що ОСОБА_2 потребує догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Внаслідок хронічного та стійкого психічного розладу остання не здатна усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, а тому потребує постійного медичного нагляду та лікування, стороннього догляду та допомоги (опіки). Як стверджує заявник, за ОСОБА_2 необхідно постійно наглядати, оскільки вона непередбачувана, є часті випадки неадекватної поведінки, що вказує на те, що вона не може оцінити реальність, не дає звіту своїм вчинкам, не може самостійно забезпечити нормальне життя, самообслуговування. А відтак, потребує постійного стороннього догляду та опіки. Розлад її здоров`я носить хронічні стійко прогресуючі ускладнення, внаслідок чого вона не може віддавати звіт своїм діям та керувати ними.

Згідно довідки № 4 від 21.03.2024 року КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_2 перебуває під наглядом психіатра. Заявник бажає встановити над ОСОБА_4 опіку.

У зв`язку із вищевикладеним, представник заявника просить визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та встановити над нею опіку і призначити їй опікуна: її рідного сина ОСОБА_1 .

ІІ. Позиції учасників справи

ОСОБА_1 та його представник адвокат Білецька І.М. заявлені вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених у заяві, яку просили задовольнити.

Адвокат особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечила щодо визнання ОСОБА_2 недієздатною та призначення їй опікуном ОСОБА_1 .

Представник органу опіки та піклування Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області Грицюк Н.В. підтримала подане органом опіки та піклування подання про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .

Заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_2 явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань від вказаної заінтересованої особи не надходило.

Заінтересована особа Адміністрація Державної прикордонної служби України явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. У матеріалах справи міститься заява представника ІНФОРМАЦІЯ_4 Свисловицького О. від 26.06.2024 року про здійснення розгляду справи без участі представника адміністрації.

ІІІ. Процесуальні дії

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 17.06.2024 попереднім складом суду прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.08.2024 року провадження у даній справі зупинено на час проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи особистості ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 31.12.2024 на підставіпротоколу повторногоавтоматизованого розподілусудової справиміж суддямиу зв`язкуіз звільненнямз 24грудня 2024року зпосади увідставку суддіБахаєва І.М.,головуючим суддеюу зазначенійсправі визначеносуддюМалюшевську І.Є., якою прийнято дану справу до свого провадження.

17.03.2025 поновлено провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Білецька Інна Миколаївна, заінтересована особа: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Іваничівської селищної ради, Державна прикордонна служба України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

У судове засідання, призначене на 10.04.2025 року належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представники заінтересованих осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 явку свого представника та Адміністрації Державної прикордонної служби України в судове засідання не з`явилися.

Згідно ч. 1ст. 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Будь-яких заяв чи клопотань від ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило. Представник Адміністрації Державної прикордонної служби України скористався наданим правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявив клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

IV. Досліджені судом докази

Як встановлено судом, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження (а.с.9).

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , однак фактично проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3-7, 10).

Згідно з довідкою № 4 від 21.03.2024 року КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_2 знаходиться під наглядом психіатра (а.с.12).

Висновком комісії КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» № 12 від 24.04.2024 року про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі зазначено, що ОСОБА_2 потребує догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (а.с.13).

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 від 23.04.2024 року встановлено повний діагноз: ДЕ III ст. Наслідки (21.08.2019 року) перенесеного ішемічного інсульту в області основної артерії та множинних лакунарних інфарктів, тетрапарез, більше виражений у нижніх кінцівках і порушеннями функцій кінцівок у виражений ступень. Помірні стійкі астено-вестибулярні розлади. Психоорганічний синдром із судинною деменцією. Разові розлади по типу нетримання сечі та калу. Судомний синдром на групі АГ П (за AT) ССР 4. Атеросклеротичний кардіосклероз. Хвора потребує постійного стороннього догляду (а.с.14-15).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 94 від 27.01.2025 року на даний час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 страждає хронічним, стійким ' психічним розладом у формі судинної деменції, яка в неї розвинулась, згідно наявної медичної документації після перенесеного ішемічного інсульту у 2019 p. За своїм психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не здатна в цілому правильно сприймати навколишні події та давати покази по них (а.с.62-63).

Згідно з поданням органу опіки та піклування виконавчого комітету Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області щодо можливості призначення ОСОБА_1 опікуном над своєю матір`ю ОСОБА_2 слідує, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою фактично проживає син ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5

ОСОБА_2 за станом здоров`я не може самостійно виконувати свої права та обов`язки, не усвідомлює значення своїх дій, правильно орієнтуватися та оцінювати прості життєві ситуації, потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до заяви дочки ОСОБА_5 та консультаційного висновку спеціаліста КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» вона не може здійснювати свої права та обов`язки щодо опіки та постійного догляду над хворою матір`ю за станом здоров`я, оскільки потребує постійного лікування та оперативного втручання.

На даний час син ОСОБА_1 має можливість дбати про свою матір, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати доглядом та лікуванням.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 22.07.2024 року, встановлено, що ОСОБА_1 дійсно проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 разом із своєю матір`ю ОСОБА_2 .

Відповідно медичного огляду комунального некомерційного підприємства «Іваничівська багатопрофільна лікарня» від 26.07.2024 року за медичними показниками ОСОБА_1 за станом здоров`я може здійснювати догляд ОСОБА_2 .

Виходячи з вищевказаного, керуючись ст. 60 Цивільного кодексу України орган опіки і піклування Іваннчівської селищної ради вважає за доцільне призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у разі визнання її судом недієздатною особою (а.с.68).

Відповідно до заяви дочки ОСОБА_2 ОСОБА_5 така підтверджує, що вона не бажає та не має можливості здійснювати виконання прав та обов`язків щодо опіки та постійного догляду над хворою матір`ю у зв`язку із поганим станом здоров`я, потребою постійного лікування та оперативного втручання (а.с.82).

V. Застосоване законодавство

Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч.3 ст. 296 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

В силу ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

В силу ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Нормами ч.ч. 5-9 ст. 300 ЦПК України, рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Частиною 1 статті 41 ЦК України передбачено, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Зі змісту ст. 63 ЦК України встановлено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч.1 ст. 60 ЦК України).

Згідно ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. З частини 2 вказаної норми вбачається, що суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу. Таким чином, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне рішення та висновок щодо доцільності призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20). Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

VІ. Висновки суду

Враховуючи встановлені обставини справи та дослідивши наявні докази, суд дійшов переконання, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є особою, яка внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, а тому її слід визнати недієздатною.

Під час вирішення питання щодо призначення заявника опікуном суд виходить з такого.

Так, у своїй доповіді заявник підтвердив, що основною метою звернення до суду є отримання відстрочки від призову в разі встановлення його опікуном над його матір`ю. Адже хоч він давно здійснює за нею догляд (заявник стверджував, що саме він доглядає за матір`ю з 2019 року, відколи у неї стався інсульт), проте в умовах сьогодення це стало неможливим, адже він не може вільно пересуватись по вулиці, вільно вийти в магазин за покупками чи в аптеку за ліками, оскільки в будь-який момент може бути затриманий представниками ТЦК та вручено повістку. Це його бентежить, адже тоді нікому буде доглядати за його мамою.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин). Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.

Згідно ч. 4 ст. 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Отже, при призначенні опікуна, піклувальника беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним.

Подання органу опіки та піклування про призначення опікуна не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути врахований на розсуд суду. Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Станом на сьогоднішній день, саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений в державі воєнний стан та закріпленийстаттею 65 Конституції Україниобов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення такої особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

Даний фактор не був врахований органом опіки і піклування при внесенні подання, проте в судовому засіданні представник органу опіки і піклування зазначила, що у випадку мобілізації ОСОБА_1 не зможе виконувати свої обов`язки по догляду за матір`ю.

Представник заявника звертала увагу суду, що суд позбавлений можливості досліджувати докази в судовому засіданні та з`ясовувати додаткові обставини, оскільки суд повинен керуватися лише поданням органу опіки і піклування. Також представник заявника стверджувала, що в законодавстві передбачений чіткий перелік осіб, які не можуть бути опікунами і заявник не належить до жодних із перелічених. Щодо можливої мобілізації ОСОБА_1 , адвокат Білецька І.М. заявила, що останній належить до віросповідання баптистів і не підлягає мобілізації, оскільки на нього поширюються норми закону щодо проходження ним альтернативної служби. Проте, на думку суду, твердження адвоката не заслуговують на увагу, адже згідно з практикою ВС особи іншого віросповідання не звільнені від мобілізації.

Крім того,представник заявниканаголошувала,що вперіод діївоєнного стануне пересталидіяти іншінорми чинногозаконодавства,відповідно дояких узаявника залишилисьі іншіобов`язки,крім такого,як захищатиБатьківщину,зокрема йдогляд заматір`ю.Проте,на думкусуду,наведені твердженнязаявника незаслуговують наувагу вданому випадку,оскільки умови існування в державі можуть визначати домінування суспільного інтересу над приватним, що характерно для сучасної України, яка перебуває зараз в стані війни з росією.

Щодо можливості (неможливості) покладення обов"язків по догляду за ОСОБА_2 на інших осіб.

Щодо подання органу опіки і піклування в частині неможливості здійснювати постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 іншими особами, а саме донькою ОСОБА_2 (рідною сестрою заявника) ОСОБА_5 .

Так, у подані вказано, що ОСОБА_5 за станом здоров`я не має можливості здійснювати догляд за своєю матір`ю. Також у промові адвоката Білецької І.М. йшлося про те, що вона давно проживає в Республіці Польща (ще до війни), у неї своє життя, вона не цікавиться ні мамою, ні її станом, а своєю заявою, складеною у приватного нотаріуса, підтвердила своє небажання здійснювати такий догляд і не заперечувала щодо здійснення такого догляду її братом, таким чином, на думку адвоката, самоусунулась від виконання таких обов`язків, у зв`язку з особистим небажанням, чи то з фінансовою неспроможністю, чи за станом здоров`я це вже не має значення, адже це її вибір.

Проте, проаналізувавши долучені докази, суд не може погодитися із вказаною позицією з огляду на наступне.

Із штемпелів у паспорті громадянина України для виїзду за кордон вбачається, що з початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, ОСОБА_5 дійсно часто виїжджала до Республіки Польща, проте не на тривалий термін: поверталася в Україну на наступний день, а бувало і в той же день (02.03.2022 в`їзд 02.03.2022 виїзд, 17.05.22 в`їзд 23.05.2022 виїзд, 11.05.23 в`їзд 22.05.2023 виїзд, 27.06.23 в`їзд 28.06.2023 виїзд, 03.07.23 в`їзд 04.07.2023 виїзд, 13.12.2023 року в`їзд 14.12.2023 року виїзд, 04.01.2024 в`їзд 05.01.2024 виїзд, 25.01.2024 в`їзд 26.01.2024 виїзд, 30.01.2024 в`їзд 31.01.2024 виїзд, 05.02.2024 в`їзд 06.02.2024 виїзд, в`їзд через митний кордон «Медика» (дата на копії нечітка виїзд 16.09.2024, 13.02.2024 в`їзд 14.02.2024 виїзд, на 32 сторінці паспорта міститься один штемпель із датою 02.03.2022). Отже, твердження адвоката Білецької І.М. про постійне проживання сестри заявника за кордоном не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

На підтвердження того, що саме на даний час ОСОБА_5 перебуває в Польщі, суду подано: довідку про тимчасову реєстрацію від 21.03.2025 року, договір про оренду приміщення від 20.03.2025 року, документ повідомлення про присвоєння песеля від 20.03.2025 року.

Суд звертає увагу, що вказані документи датовані 20.03.2025 року, тобто під час розгляду справи. В судовому засіданні ні заявник, ні представник заявника не пояснили суду чому саме зараз ОСОБА_5 виїхала за кордон, з якою метою, що зумовило її такий скоропоспішний виїзд, а також те, чи станом на момент проведення судового засідання вона не повернулась в Україну. Будь-яких доказів працевлаштування чи лікування у Республіці Польща суду не надано.

Проаналізувавши медичні документи, що стосуються стану здоров`я ОСОБА_5 , судом встановлено, що вона мала покази для оперативного втручання в області гінекології, згідно з випискою № 1128 що було дійсно здійснено оперативне втручання: 21.02.2025 року операція лапаротомія по пфаненштілю. Проте, зазначені документи не містять застережень щодо перебування ОСОБА_5 у тяжкому фізичному стані, що не дає їй можливості здійснювати догляд за іншою особою, чи те, що вона сама потребує стороннього догляду у зв`язку з оперативним втручанням, чи будь-які інші дані, які б свідчили про такий фізичний стан ОСОБА_5 , що унеможливлює здійснення догляду за матір`ю за станом здоров`я.

Отже, ні матеріалами справи не доведено, ні в судовому засіданні не встановлено, що саме син ОСОБА_1 з 2019 року постійно здійснював догляд за матір`ю, а не донька ОСОБА_5 , яка постійно перебувала на території України, зареєстрована з ОСОБА_2 за однією адресою, за сімейним статусом є вдовою, при тому не маючи на утриманні дітей. Заявником не надано суду належних та допустимих доказів, які б обґрунтовували наявність обставин, що перешкоджають доньці здійснювати догляд за своєю матір`ю.

Відтак, ні заявником ні його представником не надано суду переконливих доказів щодо неможливості інших осіб здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 і доказів того, що саме на ОСОБА_1 слід покласти такі обов`язки.

За таких обставин, проаналізувавши матеріали справи, вимоги законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення заяви в частині призначення заявника ОСОБА_1 над недієздатною ОСОБА_2 , а висновок органу опіки та піклування щодо можливості призначення його опікуном суд оцінює як такий, що винесений передчасно, без повного дослідження всіх обставин, та ґрунтується виключно на даних отриманих від заявника.

Згідно з частиною шостою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Виходячи з викладеного, суд вважає, що у задоволенні подання про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 слід відмовити у зв`язку із його необґрунтованістю.

У постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 545/1691/16-ц (провадження № 61-4475св18) Верховним Судом сформульовано висновок про те, що законодавством не передбачено обов`язку суду визнання особи недієздатною і призначення опікуна в єдиному судовому процесі.

З огляду на вищевикладене, до встановлення опіки і призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 здійснення обов`язків з опіки над нею необхідно покласти на орган опіки та піклуванняІваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області.

Відповідно до вимог частини шостої статті 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Враховуючи положення цієї статті та встановлені у справі обставин, суд визначає строк дії рішення у 2 (два) роки та роз`яснює заінтересованим особам положення частин сьомої та восьмої статті 300 ЦПК України, згідно з якими клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

V. Судові витрати

Згідно ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 258, 259, 293, 294, 295-300 ЦПК України, ст.ст.39, 55, 60, 63 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканку АДРЕСА_1 та встановити над нею опіку.

У задоволеннізаяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - відмовити.

Обов`язки опікуна над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 покласти на Іваничівську селищну раду Володимирського району Волинської області як орган опіки та піклування до вирішення питання про призначення опікуна, в порядку визначеному законодавством.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Встановити дворічнийстрок діїрішення в частині визнання недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з дня набрання рішенням законної сили.

Роз`яснити положення ст. 300 ЦПК України, відповідно до яких, скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного ч.6 ст. 300 ЦПК України, і таке клопотання повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Апеляційна скарга на рішення подається до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Представник заявника: адвокат Білецька Інна Миколаївна, ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ; діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 1296 від 05.02.2021 року;

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Представник заінтересованої особи: ОСОБА_2 - адвокат Колодійчук Наталія Володимирівна, адреса: АДРЕСА_4 , діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1618 від 21.03.2017 року;

Заінтересована особа: Орган опіки та піклування Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04335186, вул. Грушевського, буд. 13, сел. Іваничі, Володимирський район, Волинська область;

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_5 ;

Заінтересована особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України, адреса: вул. Володимирська, 26, Київ, 01601.

Повний текст судового рішення складено 15 квітня 2025 року.

Суддя І. Є. Малюшевська

Присяжні: С.І. Василюк

Н.А. Тюхта