Рішення

від 04.04.2025 по справі 916/74/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/74/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участі секретаря судового засідання Ігнатишеної А.О.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтранс» (68672, Одеська обл., Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, буд. 38)

до відповідача: Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Болградська, буд. 98)

про стягнення заборгованості

у відкритому судовому засіданні за участю

представників сторін:

від позивача: Петрова А.М.;

від відповідача: Кобак Р.І. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).

Судове засідання 04.04.2025 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог.

10.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунтранс» (далі ТОВ «Комунтранс», позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом (вх. № 79/25 від 10.01.2025), про стягнення з Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» (далі КП «Житсервіс», відповідач) на його користь суми заборгованості у розмірі 937 571, 83 грн, що складається з: 891 114, 42 грн основна сума боргу, 39 924, 20 грн інфляційні втрати, 6533, 21 грн 3% річних; стягнення з відповідача витрат на правову допомогу та інші судові витрати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання КП «Житсервіс», викладене у відзиві на позовну заяву, яке сформоване в системі «Електронний суд» 01.02.2025 (вх. № 3530/25 від 03.02.2025), про зупинення провадження у справі № 916/74/25 до набрання законної сили судового рішення Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду у справі № 420/8007/22 (адміністративне провадження №К/990/12056/23).

У судовому засіданні 24.02.2025 судом оголошено протокольно ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, про що оформлено відповідну ухвалу окремим документом після закінчення судового засідання у відповідності до ч. 5 ст. 233 ГПК України.

03.04.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли письмові пояснення у судових дебатах (вх. № 10760/25 від 03.04.2025).

У судовому засіданні 04.04.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення у справі, у зв`язку з чим оголосив перерву до 10 год. 30 хв.

04.04.2025 після перерви судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

3. Позиція учасників справи.

Доводи позивача ТОВ «Комунтранс».

Зазначає, що Рішеннями Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 19.12.2014 № 1027, від 15.01.2016 № 48 (зі змінами) КП «Житсервіс» визначено виконавцем послуг зі збору та вивезення твердих побутових відходів у територіальних межах м. Ізмаїл Одеської області строком на 10 років; ТОВ «Комунтранс» здійснює свою діяльність на території міста Ізмаїл та надає послуги із видалення (захоронення) змішаних побутових відходів на Некрасівському полігоні. Тобто, відповідач збирає змішані побутові відходи у споживачів м. Ізмаїл та перевозить їх на полігон для видалення, а позивач приймає їх на Некрасівському полігоні для видалення, як кінцевої стадії поводження із побутовими відходами.

Положення щодо обов`язковості укладення договору про надання послуг із захоронення безпечних побутових відходів передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України «Про управління відходами» та містила ст. 35-1 Закону України «Про відходи» (попередня редакція Закону).

Повідомляє, що на виконання вимог Закону між ТОВ «Комунтранс» та КП «Житсервіс» 23.01.2023 був укладений договір надання послуг із захоронення безпечних побутових відходів № 1. Договір підписано із додатками № 1 та № 2 та з урахуванням протоколу розбіжностей.

Звертає увагу, що п. 9.1. договору № 1 від 23.01.2023, з урахуванням протоколу розбіжностей від 27.01.2023, сторони визначили, що строк його дії закінчується 28.02.2023 та умови договору не передбачають його автоматичної пролонгації за мовчазної згоди сторін або іншим шляхом без дотримання письмової форми його продовження.

Після закінчення строку дії договору, новий договір сторони не уклали, однак, як вбачається із доданих до позовної заяви документів, позивач фактично продовжував надавати відповідачу послуги із захоронення безпечних побутових відходів, а відповідач продовжує користуватись ними і частково оплачує.

Також позивач зауважує, що в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні щодо завезення відходів на полігон позивача із зазначенням кількісних показників відходів, а сам відповідач у відповідях на претензії та за фактом здійснення часткових оплат послуг не заперечує того, що продовжує отримувати послуги із захоронення безпечних побутових відходів.

Позивач звертає увагу суду, що оплата послуг здійснюється із посиланням на номер рахунків, виставлених позивачем із зазначенням реквізитів договору № 1 від 23.01.2023.

Тому, на думку позивача, сторони своїми конклюдентними діями підтверджують, що і надалі продовжують виконувати умови договору після дати закінчення його дії.

Позивачем щомісячно на адресу відповідача направлялись: супровідний лист, акт виконаних робіт та рахунок на оплату наданих послуг. Однак, у відповідь відповідач не підписував акти виконаних робіт, зазначаючи, що у випадку залишення чинним рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 10 від 11.02.2022 за результатами остаточного вирішення справи, ними будуть підписані такі акти та сплачені відповідні рахунки.

Позивач повідомляє, що 11.02.2022 Виконавчим комітетом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області прийнято рішення «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захоронення на полігоні побутових відходів для ТОВ «Комунтранс». Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі № 420/8007/22 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 скасовано та прийнято у справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог КП «Житсервіс» про визнання протиправним та нечинним цього рішення, а отже, за правилами КАС України судове рішення (постанова) вступило в законну силу 08.02.2023. Позивач вказує, що в судовому порядку було підтверджено правомірність нового тарифу, визначеного органом місцевого самоврядування, а відмова оплачувати належним чином отримані послуги з підстав касаційного оскарження постанови суду є неправомірною.

Позивач надав відповідь на відзив, сформовану в системі «Електронний суд» 05.02.2025 (вх. № 4047/25 від 05.02.2025), в якій вказує, що у контексті відносин, що склались між сторонами, жоден із перелічених відповідачем документів не може розцінюватись як пропозиція укласти договір та як прийняття цієї пропозиції, оскільки зміст цих документів зводиться до того, що обидві сторони підтверджують фактичне надання послуг згідно з договором надання послуг із захоронення безпечних побутових відходів № 1 від 23.01.2023. Однак, відповідач не погоджується сплачувати повну вартість наданих послуг до закінчення касаційного розгляду справи № 420/8007/22, що є незаконним.

Посилаючись на положення ст. 10, ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», ч. 1 ст. 34 Закону України «Про управління відходами», ч. 1 Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 № 1010, вказує, що відповідач не може на власний розсуд встановлювати іншу ціну на послуги позивача, всупереч рішенням Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 11.02.2022 № 10, від 19.09.2024 № 283 та вважати, що на занижену та нечинну ціну погодився позивач.

Вказує, що правомірність винесення рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 11.02.2022 №10 перевірена і підтверджена в судовому порядку.

Посилаючись на положення ч. 6 ст. 33 Закону України «Про управління відходами» та ст. 35-1 Закону України «Про відходи» (попередня редакція Закону), зазначає, що на відповідача, як виконавця послуг з управління побутовими відходами, покладений обов`язок укласти із ТОВ «Комунтранс», як суб`єктом господарювання, що надає послуги відновлення та видалення побутових відходів. Однак, відповідач свідомо ухиляється від цього, тоді як позивач свідомо продовжує приймати відходи, оскільки зупинення цього процесу призведе до того, що споживачі відповідача побутові споживачі м. Ізмаїл, не зможуть отримували послугу останнього; побутове сміття буде накопичуватись без його вивозу на полігон, що в свою чергу призведе до екологічної катастрофи.

Доводи відповідача КП «Житсервіс».

Відповідач надав відзив, сформований в системі «Електронний суд» 01.02.2025 (вх. № 3530/25 від 03.02.2025), на позовну заяву, в якому вказує, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Зазначає, що у письмовій формі додаткова угода щодо продовження строку дії договору з 01.03.2023 не укладалася, а тому спірні правовідносини щодо надання послуг лежать поза межами дії договору № 1 від 23.01.2023. Користування КП «Житсервіс» послугами ТОВ «Комунранс» після закінчення дії договору № 1 від 23.01.2023 не свідчить про продовження розповсюдження дії його умов на спірні правовідносини.

Вказує, що позивач визначив вартість наданих ними послуг на підставі рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 11.02.2022 № 10 «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захоронення на полігоні твердих побутових відходів для ТОВ «Комунтранс»», яке визнано протиправним та нечинним рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі № 420/8007/22. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 скасовано та прийнято у справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог КП «Житсервіс»; ухвалою Верхового Суду від 01.05.2023 у справі № 420/8007/22 відкрито касаційне провадження, однак остаточне рішення не прийнято.

Повідомляє, що за наслідками розгляду листів позивача, актів виконаних робіт та рахунків за надані послуги після 01.03.2023, КП «Житсервіс» зазначало ТОВ «Комунтранс» кожного разу про те, що: 1) у випадку залишення чинним рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 11.02.2022 № 10 за результатами остаточного вирішення справи, ними будуть підписані акти надання послуг та сплачені рахунки; 2) у випадку визнання нечинним вищевказаного рішення, вартість наданих ТОВ «Комунтранс» буде іншою, ніж це було зазначено у відповідних рахунках та актах (за тарифами, встановленими рішенням виконавчого комітету Старонекрасівської сільської ради від 24.10.2019 № 45 «Про затвердження цін на послуги з прийому на полігон та захоронення твердих побутових відходів, здійснюваних ТОВ «Комунтранс»).

КП «Житсервіс» відповідними листами повідомляло ТОВ «Комунтранс» про незгоду з ціною, визначеною ТОВ «Комунтранс» самостійно, та пропонувало нові ціни, які визначаються за фактом настання певної події (остаточного вирішення спору у справі

№ 420/8007/22 та визнання нечинним/чинним відповідного рішення органу місцевого самоврядування, від факту якого залежить вартість наданих послуг).

Направляючі такі листи, КП «Житсервіс» у відповідності до положень ст. 646 ЦК України, на оферту ТОВ «Комунтранс» надало відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах, тобто висловив відмову від одержаної пропозиції і водночас заявив нову пропозицію ТОВ «Комунтранс», яке зробило попередню пропозицію. Після отримання пропозиції, ТОВ «Комунтранс» продовжило надавати послуги, тобто вчиняло дії відповідно до вказаних відповідачем пропозиції умов договору, що засвідчило бажання позивача укласти договір на запропонованих відповідачем умовах. Вважає, що з 01.03.2023 між сторонами було укладено новий договір у спрощений спосіб, а вартість послуг та порядок її визначення, сторони встановили за офертою КП «Житсервіс».

Звернення до суду ТОВ «Комунтранс» до настання обставини, у відповідності ст. 212 ЦК України є недобросовісним. КП «Житсервіс» у відповідності до вимог укладеного у спрощений спосіб договору сплатило в повному обсязі надані послуги за вартістю, встановленою рішенням виконавчого комітету Старонекрасівської сільської ради від 24.10.2019 № 45 «Про затвердження цін на послуги з прийому на полігон та захоронення твердих побутових відходів», здійснюваних ТОВ «Комунтранс», а обставина, від якої може бути встановлена інша вартість надання послуг не настала. Вважає, що до ТОВ «Комунтранс» можуть бути застосовані положення ч. 3, 4 ст. 212 ЦК України, що також є підставою для відмови у позові.

Вказує, що якщо й припустити, що вартість послуг з прийому та захоронення твердих побутових відходів, які надаються ТОВ «Комунтранс», є державно регульованою, то така вартість повинна була бути встановлена саме виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, а не виконавчим комітетом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області. У зв`язку з чим, вважає, що доводи позивача про те, що вартість наданих ТОВ «Комунтранс» послуг КП «Житсервіс», є державно врегульованою та повинна бути встановлена виключно на підставі рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 11.02.2022 № 10, підлягають відхиленню.

ТОВ «Комунтранс» не повідомило КП «Житсервіс», з якого часу планує змінити тариф на послугу (операцію) із захоронення (видалення) змішаних побутових відходів та про початок процедури зміни тарифів, внаслідок чого тариф на послуги ТОВ «Комунтранс» було змінено не одночасно з тарифом на послуги КП «Житсервіс», що є порушенням положень Порядку формування середньозваженого тарифу на послугу з управління побутовими відходами, а також тарифів на збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2023 № 1031. Зміна тарифів може відбуватися щороку, а тому КП «Житсервіс» може ініціювати питання про таку зміну не раніше ніж з 01.03.2025, відтак і вартість послуг за рішенням ОМС № 283 від 19.09.2024 може бути застосована не раніше, ніж з 01.03.2025.

Повідомляє, що ТОВ «Комунтранс» не було дотримано процедури, необхідної для визначення їх суб`єктом господарювання, який здійснює відновлення та видалення побутових відходів згідно порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 № 941.

У зв`язку з вищевикладеним, просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позову ТОВ «Комунтранс» до КП «Житсервіс» про стягнення 937571,83 грн.

03.04.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли письмові пояснення у судових дебатах (вх. № 10760/25 від 03.04.2025), в яких він зазначив наступне.

КП «Житсервіс» відповідними листами повідомляло ТОВ «Комунтранс» про незгоду з ціною, визначеною ТОВ «Комунтранс» самостійно, та запропонувало нові ціни, які визначаються за фактом настання певної події. ТОВ «Комунтранс», отримавши пропозицію з новими умовами, продовжило надавати послуги, що фактично підтвердило прийняття цих умов в порядку ст. 646 ЦК України. Тому, з 01.03.2023 між сторонами укладено новий договір у спрощений спосіб за умовами КП «Житсервіс», відтак позов про стягнення заборгованості на умовах старого договору, строк дії якого закінчився, є безпідставним.

Вказує, що сторони домовились про умови надання послуг у спрощений спосіб, що передбачало виникнення певних правовідносин після настання певної обставини, отже, правові наслідки можуть настати лише за умови настання такої обставини. Такою обставиною сторони визначили настання певного правового факту остаточного вирішення Касаційним адміністративним судом справи № 420/8007/22, за результатами якого буде визначено чи здійснюватиметься зміна вартості наданих послуг.

Добросовісність є одним із основних принципів цивільного законодавства, закріпленим у статті 3 Цивільного кодексу України. Доктрина venire contra factum proprium забороняє стороні, яка раніше діяла певним чином, змінювати свою поведінку, якщо інша сторона на підставі цієї поведінки вже зробила певні кроки. ТОВ «Комунтранс», після отримання від КП «Житсервіс» умов отримання від ТОВ «Комунтранс» послуг, продовжуючи надавати послуги, а потім пред`явивши позов, діє всупереч своїй попередній поведінці, що є недобросовісним. Не можна нехтувати умовами договору, які сторони встановили у спрощений спосіб. Вартість послуг була визначена на підставі рішення виконавчого комітету Старонекрасівської сільської ради від 24.10.2019 № 45, і саме ця вартість є тією, за якою КП «Житсервіс» сплатило за надані послуги в повному обсязі. Усі подальші можливі зміни вартості послуг повинні базуватися на обставині, яка ще не настала, тому вимога про стягнення заборгованості до настання такої обставини є безпідставною.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що вартість наданих послуг є державно регульованою та повинна бути встановлена виключно на підставі рішення ОМС. Наголошує, що ТОВ «Комунтранс» раніше заявляло зовсім іншу позицію щодо правовідносин між КП «Житсервіс» і ТОВ «Комунтранс». У справі № 420/8007/22 ТОВ «Комунтранс» прямо стверджувало, що між сторонами існують господарські відносини, а не житлово-комунальні. У своїй апеляційній скарзі ТОВ «Комунтранс» заявляло, що КП «Житсервіс» не є споживачем їх послуг, а сторони є рівноцінними суб`єктами господарювання. П`ятий апеляційний адміністративний суд в постанові від 08.02.2023 у справі № 420/8007/22 встановив, що КП «Житсервіс» не є споживачем житлово-комунальних послуг, і визнало, що між сторонами існують господарські відносини. Це є важливим доказом того, що рішення Саф`янівської сільської ради не порушує прав та інтересів КП «Житсервіс», а отже, не може бути застосовано до спірних правовідносин.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

23.01.2023 між КП «Житсервіс» (далі замовник) та ТОВ «Комунтранс» (далі виконавець) було укладено договір № 1 надання послуг із захоронення безпечних побутових відходів, відповідно до умов п. 1.1. якого виконавець зобов`язується надати замовникові послуги із захоронення безпечних побутових відходів (ДК 021:2015:90510000-5), а замовник прийняти і оплатити ці послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

За умовами п. 1.2. договору, орієнтовний обсяг послуг складає 2500 тон.

Згідно з п. 2.1. договору, послуга, передбачена в п.1.1, вважається такою, що надана виконавцем якісно, якщо в момент її надання замовник не заявив про наявність своїх обґрунтованих заперечень в письмовому вигляді.

Відповідно до п. 3.1. договору, вартість послуг по захороненню відходів на дату укладення цього договору визначена на підставі домовленостей сторін та визначена у додатку № 1 до договору специфікації № 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

П. 3.2. договору передбачено, що орієнтовна ціна договору становить 665 150,00 грн. Загальна вартість послуг за цим договором (ціна договору) складає суму вартості всіх фактично наданих послуг, відповідно до актів виконаних робіт (наданих послуг) та товарно-транспортних накладних за цим договором протягом строку його дії.

За умовами п. 3.3. договору, вартість послуг із захоронення відходів та орієнтовна ціна договору визначаються відповідно до умов цінової пропозиції, яка зазначена у додатку № 1 до договору специфікації № 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.4. договору, виконавець має право, у зв`язку зі зростанням витрат, змінювати вартість послуг із захоронення відходів, а також у зв`язку із затвердженням рішення органу місцевого самоврядування про збільшення тарифів на послуги з прийому та захоронення на полігоні твердих побутових відходів. Після прийняття рішення про збільшення вартості послуг або збільшення тарифів сторони повинні повідомити одна одну про відповідні зміни за 10 календарних днів до дати зміни.

Відповідно до п. 3.5. договору, зміна розміру вартості послуг оформлюється додатковою угодою, яка підписується представниками сторін, скріплюється печатками та є невід`ємною частиною цього договору. Якщо замовник у 10-ти денний термін письмово надішле свої зауваження, новий розмір вартості послуг вважається погоджений сторонами з дати, що вказана у додатковій угоді.

П. 4.1. договору передбачено, що одиницею виміру обсягу надання послуг із захоронення відходів є тони (т).

Згідно з п. 4.2. договору оплата послуг здійснюється замовником на підставі рахунку-фактури та акту наданих послуг, підписаного представниками обох сторін, протягом 10 робочих днів від дня узгодження (підписання) акту.

У пункті 4.3. договору сторони погодили, що фактичний обсяг наданих послуг із приймання та захоронення відходів визначається виконавцем згідно відомостей щодо обсягів прийнятих відходів, зазначених у товарно-транспортних накладних.

Відповідно до п. 4.4. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

За умовами п. 4.5. договору акт про виконані роботи (надані послуги) складається виконавцем і передається замовнику поштою рекомендованим листом або кур`єром не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним.

Положеннями п. 4.6. договору передбачено, що підписаний замовником акт або письмова відмова від його підписання із вказівкою на причину відмови надається/надсилається поштою рекомендованим листом або кур`єром протягом 5 робочих днів від дня отримання акту.

Відповідно до п. 4.7. договору, у випадку неповернення замовником акту здачі-прийняття робіт, або необґрунтованої відмови від його підписання протягом 5 робочих днів з моменту його отримання, він вважається узгодженим.

За умовами п. 9.1. договору, умови даного договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами з 01.01.2023, строк дії договору закінчується 28.02.2023.

Додатком № 1 договору передбачена специфікація, де зазначено назву послуги, одиницю виміру, ціну за одиницю та загальну суму.

Додатком № 2 до договору передбачений перелік транспортних засобів та механізмів замовника, що заїжджають на полігон.

27.01.2023 між КП «Житсервіс» та ТОВ «Комунтранс» був підписаний протокол розбіжностей до договору № 1 надання послуг із захоронення безпечних побутових відходів від 23.01.2023, в якому п. 3.1. та п. 9.1. договору викладено в наступній редакції: "3.1. Вартість послуг по захороненню відходів на дату укладання цього договору визначена на підставі рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 10 від 11 лютого 2022 року "Про затвердження тарифів па послуги з прийому та захоронення на полігоні твердих побутових відходів для ТОВ «Комунтранс» у Додатку № 1 до Договору Специфікації № 1, що є невід`ємною частиною цього договору", "9.1. Умови даного договору застосовуються до відносин, що виникни між Сторонами з 01.02.2023, строк дії договору закінчується 28.02.2023".

11.02.2022 виконавчим комітетом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області було прийнято рішення № 10 «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захоронення на полігоні побутових відходів для ТОВ «Комунтранс».

Додатком № 1 до рішення передбачено, що найменування послуги прийом на полігон та захоронення твердих побутових відходів; за одиницю послуги метри кубічні; вартість послуги за метр кубічний 40, 71 грн та за 1 тонну 266, 06 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі № 420/8007/22 визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 10 від 11.02.2022 «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захоронення на полігоні твердих побутових відходів для ТОВ «Комунтранс»».

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі № 420/8007/22 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 скасовано та прийнято у справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог КП «Житсервіс».

Ухвалою Верховного Суду від 01.05.2023 у справі № 420/8007/22, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КП «Житсервіс» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі № 420/8007/22 за позовом КП «Житсервіс» до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Комунтранс» про визнання протиправним та нечинним рішення.

Станом на момент ухвалення рішення справа № 420/8007/22 Верховним Судом не розглянута, остаточне рішення не прийнято.

19.09.2024 виконавчим комітетом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області було прийнято рішення № 283 «Про затвердження тарифів на послуги з видалення змішаних побутових відходів, що не є небезпечними, які надаються ТОВ «Комунтранс».

Згідно рахунку на оплату № 291 від 31.07.2024 позивач надав відповідачу на виконання умов договору № 1 від 23.01.2023 послуги з захоронення безпечних побутових відходів на полігоні за липень 2024 року на суму 445 977, 75 грн.

Відповідно до акту надання послуг № 291 від 31.07.2024 загальна вартість робіт (послуг) склала 445 977, 75 грн.

Вказані рахунок та акт позивач направив відповідачу листом за вих. № К-36 від 01.08.2024, просив належно оформити та один примірник повернути на адресу позивача; лист відповідачем отриманий 02.08.2024.

Згідно рахунку на оплату № 342 від 31.08.2024 позивач надав відповідачу на виконання умов договору № 1 від 23.01.2023 послуги із захоронення безпечних побутових відходів на полігоні за серпень 2024 на суму 483 423, 04 грн.

Відповідно до акту надання послуг № 342 від 31.08.2024 загальна вартість робіт (послуг) склала 483 423, 04 грн.

Вказаний рахунок та акт позивач направив відповідачу листом за вих. № К-40 від 04.09.2024, який останнім отриманий 04.09.2024, просив належно оформити та один примірник повернути на адресу позивача.

Згідно рахунку на оплату № 434 від 30.09.2024 позивач надав відповідачу на виконання умов договору № 1 від 23.01.2023 послуги із захоронення безпечних побутових відходів на полігоні за вересень 2024 на суму 475 326, 83 грн.

Відповідно до акту надання послуг № 434 від 30.09.2024 загальна вартість робіт (послуг) склала 475 326, 83 грн.

Згідно рахунку на оплату № 435 від 30.09.2024 позивач надав відповідачу на виконання умов договору № 1 від 23.01.2023 послуги із захоронення безпечних побутових відходів на полігоні трактором Т-40 № 109-10 за вересень 2024 на суму 9391, 92 грн.

Відповідно до акту надання послуг № 435 від 30.09.2024 загальна вартість робіт (послуг) склала 9391, 92 грн.

Вказані рахунки та акти позивач направив відповідачу листом за вих. № К-48 від 04.10.2024, просив належно оформити та один примірник повернути на адресу позивача; лист відповідачем отриманий 04.10.2024.

Згідно рахунку на оплату № 463 від 31.10.2024 позивач надав відповідачу на виконання умов договору № 1 від 23.01.2023 послуги із захоронення безпечних побутових відходів на полігоні за жовтень 2024 на суму 524 361, 69 грн.

Відповідно до акту надання послуг № 463 від 31.10.2024 загальна вартість робіт (послуг) склала 524 361, 69 грн.

Вказаний рахунок та акт позивач направив відповідачу листом за вих. № К-68 від 06.11.2024, який останнім отриманий 06.11.2024, просив належно оформити та один примірник повернути на адресу позивача.

Згідно рахунку на оплату № 524 від 30.11.2024 позивач надав відповідачу на виконання умов договору № 1 від 23.01.2023 послуги із захоронення безпечних побутових відходів на полігоні (видалення змішаних побутових відходів, що не є небезпечними) за листопад 2024 на суму 688 006, 66 грн.

Відповідно до акту надання послуг № 524 від 30.11.2024 загальна вартість робіт (послуг) склала 688 006, 66 грн.

Вказаний рахунок та акт позивач направив відповідачу листом за вих. № К-76 від 03.12.2024, який останнім отриманий 04.12.2024, просив належно оформити та один примірник повернути на адресу позивача.

Таким чином, загальна вартість наданих відповідачу послуг із захоронення безпечних побутових відходів за період липень-листопад 2024 складає 2 626 487, 89 грн.

Відповідач оплатив надані позивачем послуги в сумі 1 735 373, 47 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні інструкції.

Отже, несплаченою відповідачем залишилась сума 891 114, 42 грн.

На підтвердження обсягу переданих твердих побутових відходів за спірний період позивачем долучено до справи товарно-транспортні накладні.

Листами від 05.08.2024 № 756, від 09.09.2024 № 913, від 07.10.2024 № 1023, від 12.11.2024 № 1159, від 09.12.2024 № 1250 відповідач повідомляв позивача про отримання ним супровідних листів за вих. № К-36 від 01.08.2024, за вих № К-40 від 04.09.20204, за вих. № К-48 від 04.10.2024, за вих. № К-68 від 06.11.2024, за вих. № К-76 від 03.12.2024 з доданими до них актами надання послуг та рахунками.

При цьому, повідомляв, що остаточне рішення у справі № 420/8007/22 не прийнято, а за умови залишення чинним рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 11.02.2022 № 10 за результатами остаточного вирішення справи, відповідачем в подальшому будуть підписані такі акти та сплачені відповідні рахунки.

5. Позиція суду.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ч. 1 ст. 175 ГК України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

У відповідності до приписів ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 6 і 627 ЦК України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Необхідно зазначити, що свобода договору передбачає не лише право сторін вільно виявляти волю на вступ у договірні відносини, але включає також можливість визначати зміст договору, у тому числі і визначати способи забезпечення договірних зобов`язань та гарантії прав сторін. Саме така свобода обмежується рамками чинних нормативних актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін повинні відповідати вимогам розумності, добросовісності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Ч. 4 ст. 179 ГК України зазначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Отже, Господарський кодекс України також передбачає широку свободу сторін при укладенні господарських договорів, з урахуванням того, що суб`єкти господарювання є рівними за своїм правовим статусом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України). При цьому, законодавець передбачив, що спрямування сторін договору має презюмувати беззаперечне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, між КП «Житсервіс» та ТОВ «Комунтранс» було укладено договір № 1 надання послуг із захоронення безпечних побутових відходів від 23.01.2023, відповідно до умов п. 1.1. якого виконавець зобов`язується надати замовникові послуги із захоронення безпечних побутових відходів (ДК 021:2015:90510000-5), а замовник прийняти і оплатити ці послуги у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Строк дії вище вказаного договору закінчився 28.02.2023.

Разом з тим, позивач у період липень-листопад 2024 надавав відповідачу послуги, які отримувалися відповідачем, що підтверджується актами надання послуг та товарно-транспортними накладними на загальну суму 2 626 487, 89 грн, які в порушення умов договору відповідачем оплачені частково в сумі 1 735 373, 47 грн, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 891 114, 42 грн.

Тобто, незважаючи на закінчення строку дії договору, господарські правовідносини між сторонами, шляхом вчинення ними конклюдентних дій, продовжились, у зв`язку з чим позивач надавав послуги, а відповідач отримував такі послуги із захоронення безпечних побутових відходів, про що свідчать наявні у матеріалах справи докази.

У листах, які направлялись відповідачем позивачу, відповідач повідомляв, що остаточне рішення у справі № 420/8007/22 не прийнято, а за умови залишення чинним рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 10 від 11.02.2022 за результатами остаточного вирішення справи, відповідачем в подальшому будуть підписані такі акти та сплачені відповідні рахунки.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що відповідачем не заперечувався сам факт надання послуг позивачем, проте, відповідач вказував, що оплата буде здійснена після вирішення справи № 420/8007/22.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі № 420/8007/22 встановлено правомірність та чинність рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 10 від 11.02.2022 «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захоронення на полігоні твердих побутових відходів для ТОВ «Комунтранс», с. Стара Некрасівка Одеської області, за яким і нараховував позивач вартість послуг.

Суд, ухвалюючи рішення у даній справі, виходить з того, що вказана постанова набрала законної сили 08.02.2023 та, незважаючи на її касаційне оскарження, яке наразі не завершене, постанова суду апеляційної інстанції у справі № 420/8007/22 є чинною з моменту її прийняття та обов`язковою для виконання.

Таким чином, позивачем правомірно було нараховано вартість послуг відповідно до тарифів, встановлених у рішенні Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 10 від 11.02.2022, чинних на момент надання послуг, що робить необґрунтованою і неправомірною відмову відповідача від оплати наданих йому без заперечень та зауважень в частині обсягу послуг.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором № 1 надання послуг із захоронення безпечних побутових відходів від 23.01.2023.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач згідно приписів ст. ст. 74, 76-77 ГПК України належними та допустимими доказами позовні вимоги в частині заявленої до стягнення суми основного боргу не спростував. Доказів виконання зобов`язання щодо оплати заявленої до стягнення суми заборгованості матеріали справи не містять.

Отже, відповідач порушив своє зобов`язання з оплати наданих послуг, передбачене умовами договору № 1 надання послуг із захоронення безпечних побутових відходів від 23.01.2023.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Комунтранс» обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Всі докази у справі містять посилання сторін саме на договір про надання послуг із захоронення безпечних побутових відходів № 1 від 23.01.2023, доказів того, що позивач погодився, а відповідач запропонував останньому укладення нового договору, матеріали справи не містять.

Вищенаведене спростовує доводи відповідача про укладення між сторонами іншого договору у спрощений спосіб та на нових умовах, а тому судом не приймаються і на висновки суду та результат вирішення спору не впливають.

Суд зазначає, що відповідач у випадку закінчення розгляду Верховним Судом справи № 420/8007/22 не позбавлений права звернутись до суду із заявою про перегляд оспорюваного рішення за нововиявленими обставинами відповідно до вимог ст. 320 ГПК України.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Виходячи з положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах звертав увагу на те, що з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснювати оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми 3% річних, інфляційних втрат та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Так, у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково зазначити правові аргументи на їх спростування.

При перевірці здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат у сумі 39 924, 20 грн за період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання судом встановлено їх обґрунтованість та арифметичну правильність.

Здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, що складає суму в розмірі 6533, 21 грн, судом перевірено та встановлено його правильність.

Жодних заперечень стосовно правильності розрахунку інфляційних втрат та 3% річних відповідач не надав.

Відтак, зважаючи на відсутність оплати у повному обсязі з боку відповідача за надані йому позивачем послуги з прийому та захоронення на полігоні побутових відходів, суд стягує з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційні втрати у вищезазначеному розмірі, оскільки уклавши в добровільному порядку, без заперечень та зауважень договір надання послуг, виходячи з принципу свободи договору, сторони у справі прийняли на себе передбачені зазначеним договором зобов`язання як щодо порядку надання послуг, так і щодо умов оплати за надані послуги.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Болградська, буд. 98; ідентифікаційний код юридичної особи: 21009324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтранс» (68672, Одеська обл., Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, буд. 38; ідентифікаційний код юридичної особи: 31847394) основний борг у сумі 891 114, 42 грн (вісімсот дев`яносто одна тисяча сто чотирнадцять гривень, 42 копійки), інфляційні втрати у сумі 39 924, 20 грн (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні, 20 копійок), 3% річних у сумі 6533, 21 грн (шість тисяч п`ятсот тридцять три гривні, 21 копійка), судовий збір у розмірі 14 063, 58 грн (чотирнадцять тисяч шістдесят три гривні, 58 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 14 квітня 2025 року.

Суддя О.О. Мусієнко