Ухвала від 15.04.2025 по справі 489/6929/24

Справа № 489/6929/24

Провадження № 1-кс/489/899/25

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

іменем України

15 квітня 2025 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні №12024152040000951 від 15.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 358 ч. 4 та 206-2 ч. 3 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чернівці Чернівецької області, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину з інвалідністю, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

з участю прокурора ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

Згідно з клопотанням, СВ ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом підроблення та використання 11.08.2022 протоколу загальних зборів засновників ТОВ «Чьорний мєдвєдь», а також укладення 11.08.2022 договору про поділ нерухомого майна по вул. Вінграновського, 49, в м. Миколаєві на підставі підробленого протоколу загальних зборів ТОВ «Чьорний мєдвєдь», від імені якого діяла ОСОБА_3 , з однієї сторони, та ОСОБА_6 , від імені якого діяв ОСОБА_7 , з другої сторони, внаслідок чого відбулося протиправне заволодіння майном ТОВ «Чьорний мєдвєдь», розташованого по вул. Вінграновського, 49, м. Миколаєва Миколаївської області.

До слідчого судді надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з наявністю ризиків того, що вона може переховуватися від органу досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання, заперечуючи обґрунтованість підозри та існування ризиків.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється за статтями 358 ч. 4 та 206-2 ч. 3 КК України, а саме у використанні 11.08.2022 підробленого протоколу загальних зборів засновників ТОВ «Чьорний мєдвєдь», дублікату паспорту на ім`я ОСОБА_8 , а також в укладенні 11.08.2022 договору про поділ нерухомого майна по вул. Вінграновського, 49, в м. Миколаєві на підставі підробленого протоколу загальних зборів ТОВ «Чьорний мєдвєдь», від імені якого діяла ОСОБА_3 , з однієї сторони, та ОСОБА_6 , від імені якого діяв ОСОБА_7 , з другої сторони, внаслідок чого відбулося протиправне заволодіння майном ТОВ «Чьорний мєдвєдь», розташованого по вул. Вінграновського, 49, м. Миколаєва Миколаївської області, що заподіяло матеріальну шкоду на суму 5156172 грн.

15.04.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, обґрунтованість якої підтверджується матеріалами клопотання, в тому числі копіями протоколів допитів свідків, потерпілого, висновками експертів. При цьому, обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваної у вчинених діяннях поза розумним сумнівом.

Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюванийможе: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до п. 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 (остаточне 20.08.2010), вбачається, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя вважає доведеним наявність існування передбачених статтею177КПК України ризиків того, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що вона підозрюється у вчиненні, зокрема умисного тяжкого злочину,за якийпередбачено покаранняу видіпозбавлення волі настрок від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення та покарання за його вчинення, протягом тривалого часу не з`являлася за викликами до слідчого та захисником надавалися документи, які підтверджували причини її систематичного неприбуття до органу досудового розслідування; особисто знайома зі свідками у кримінальному провадженні, показання яких має суттєве значення для встановлення обставин інкримінованої їй підозри, що вказує на наявність у неї заінтересованості на вплив на вказаних свідків з метою зміни ними показань. Також, стороною обвинувачення не зібрані всі можливі та необхідні докази вчинення інкримінованих ОСОБА_3 правопорушень.

Крім того, ОСОБА_3 підозрюється у використанні підроблених документів, що свідчить про можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Також, ОСОБА_3 обвинувачується в іншому кримінальному провадженні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке на даний час перебуває на розгляді суду. При цьому, суд враховує, що у вказаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 застосовувався запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, умови якого нею були порушені, у зв`язку з чим ухвалою слідчого судді від 04.09.2024 щодо ОСОБА_3 було змінено запобіжний захід з особистого зобов`язання на тримання під вартою з можливістю звільнення під заставу в сумі 121120 грн та покладені відповідні обов`язки, строк дії яких на даний час сплив.

Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання разом зі своїм неповнолітнім сином, який є особою з інвалідністю та потребує її догляду та утримання у спеціальному закладі, добровільно з`явилася до слідчого для вручення повідомлення про підозру та до слідчого судді для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Крім того, вона офіційно працевлаштована та має міцні соціальні зв`язки.

Вирішуючи питання щодо того, який запобіжний захід зможе запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя виходить з наступного.

При розгляді справи «Боротюк проти України», рішення від 16.03.2011 року, Європейський суд з прав людини у п. 62 наголосив, що «існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (див. рішення у справі «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви №№ 46133/99 і 48183/99, п. 63, ECHR 2003-IX (витяги)). У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів».

Відповідно до висновків, викладених у постанові ВП ВС від 15.06.2023 у справі №800/582/16(800/515/15), вбачається, що «суддя при ухваленні процесуального рішення про взяття особи під варту за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, як носій судової влади, покликаний забезпечити дотримання права особи на свободу у разі її переслідування державою, повинен розуміти, що правила КПК України, які регламентують процедуру обрання запобіжних заходів, спрямовані на захист права кожного на свободу та особисту недоторканність, запобігають можливості позбавлення свободи будь-кого поза процедурою, встановленою законом. Ідея правового інституту обрання запобіжного заходу, пов`язаного з позбавленням волі, полягає в саме тому, що за природним правом особа є вільною, але не безмежно і може бути обмежена в цьому праві на підставі закону з ініціативи держави в установленому законом порядку. Цей порядок власне й зобов`язує слідчого суддю шляхом судового контролю за дотриманням порядку та підстав позбавлення особи свободи гарантувати, що така особа не буде позбавлена волі доти, доки не будуть надані вагомі докази на підтвердження того, що вона не може залишатися на волі, бо існують ризики, що унеможливлюють обрання іншого, більш м`якшого, запобіжного заходу. Тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, який суттєво обмежує конституційне право людини на свободу та особисту недоторканність, яке втілює одне з найбільш значимих соціальних благ, що передбачає недопустимість свавільного втручання у право на свободу. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя у кожному випадку повинен принципово і критично ставитися до доводів сторони обвинувачення, якими обґрунтовується необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи їх переконливість та необхідність і доцільність застосування такого запобіжного заходу порівняно з іншими запобіжними заходами».

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1 та 2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При розгляді клопотання стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, виходячи із даних про особу підозрюваної, яка раніше не судима, працює, не має негативної характеристики, має міцні соціальні зв`язки, оскільки проживає із неповнолітнім сином, який є особою з інвалідністю та потребує її догляду та утримання у спеціальному закладі, має постійне місце проживання, виходячи з потреб її сім`ї на даний час, добровільно з`явилася до слідчого для вручення повідомлення про підозру та до слідчого судді для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Вказані обставини є підставою для відмови в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як найсуворішого запобіжного заходу.

Натомість обираючи певний запобіжний захід, слід враховувати одне із загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження (в тому числі і запобіжних заходів), визначене в ст. 132 КПК України, а саме те, що певний захід забезпечення може застосовуватись тоді, коли потреби досудового розслідування виправдовують подібне втручання у права і свободи особи.

Обрання запобіжного заходу має забезпечувати баланс між інтересами підозрюваного та визначеними ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження й інтересами досудового розслідування.

Оскільки матеріали справи дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_3 та вказують на наявність передбачених ст. 177 КПК України вищевказаних ризиків, але при цьому не доводять недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання їм, тому слідчий суддя вважає доцільним застосувати відносно підозрюваної більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби за місцем її проживання на даний час за адресою: АДРЕСА_3 , з покладанням додаткових обов`язків, які б дали змогу контролювати її належну процесуальну поведінку.

Матеріали клопотання не містять доказів та прокурором не доведено, що такий запобіжний захід, в даному випадку, буде недостатнім та не зможе запобігти встановленим при розгляді клопотання ризикам. Натомість саме такий запобіжний захід, на переконання слідчого судді, забезпечить вказаний вище баланс приватних інтересів особи та інтересів досудового розслідування з урахуванням відомостей про особу підозрюваної, яка проживає разом із неповнолітнім сином, який має проблеми зі здоров`ям через наявну інвалідність та потребує її постійного догляду за ним.

Також, виходячи із змістовного наповнення цього запобіжного заходу, за своєю сутністю домашній арешт є комплексом призначених за рішенням суду заборон і обмежень, які накладаються на підозрюваного у зв`язку з його повною чи частковою ізоляцією у певному приміщенні, які спрямовані на досягнення мети цього запобіжного заходу в частині нівелювання передбачених ст. 177 КПК України ризиків.

Крім того, при обранні вказаного запобіжного заходу слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ, згідно з якою домашній арешт є позбавленням волі у сенсі статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст.ст.176-178,182,183,193-194,196-197,309,372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні клопотання про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до підозрюваної у кримінальному провадженні №12024152040000951 від 15.07.2024 за статтями 358 ч. 4 та 206-2 ч. 3 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, з 15.04.2025 до 15.06.2025 включно, заборонивши залишати місце свого проживання адресою: АДРЕСА_3 , в період з 20.00 до 06.00 години наступної доби, за виключенням переміщення до найближчого укриття під час оголошення повітряної тривоги, та зобов`язавши її прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану додаткові обов`язки:

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження) за межі м. Києва Київської області;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 з приводу обставин кримінального правопорушення, крім спільної участі у проведенні слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід та відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Зобов`язати підозрювану невідкладно прибути до місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де знаходитися в період часу з 20:00 години до 06:00 години наступної доби, за виключенням переміщення до найближчого укриття під час оголошення повітряної тривоги, на період дії строку запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Строк дії ухвали до 15.06.2025 включно.

Слідчий суддя ОСОБА_1