Постанова

від 15.04.2025 по справі 910/9868/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2025 р. Справа№ 910/9868/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Скрипки І.М.

Мальченко А.О.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву представника ТОВ "Меш Інвест" про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Державної служби геології та надр України

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 (повний текст складено 13.01.2025)

у справі №910/9868/24 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меш Інвест"

до Державної служби геології та надр України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві

про визнання недійсним аукціону та стягнення 1000000,00 грн,

УСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 березня 2025 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26 листопада 2024 року - без змін.

03.04.2025 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20737,00 грн, про стягнення яких він заявляв у відзиві на апеляційну скаргу, однак це питання не було вирішено судом при прийнятті постанови.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2025 розгляд заяви призначено на 15.04.2025.

09.04.2025 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі.

Відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів сторін.

Неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, апеляційний господарський суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, у тому числі, судом не вирішено питання про судові витрати.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У процесі апеляційного розгляду справи позивачем був поданий відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому він, у тому числі, вказав, що відповідно до договору про надання правової допомоги №18/04 від 18.04.2024 сплатив АО "Консалтингова фірма "Домінанта" 20737,00 грн за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції та просив стягнути вказані судові витрати з відповідача.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 березня 2025 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26 листопада 2024 року - без змін.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До відзиву позивач додав докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 20737,00 грн.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

У мотивувальній частині рішення зазначено, що оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи (у копіях):

- Договір №18/04 про надання правової допомоги від 18.04.2024 між Адвокатським об`єднанням "Консалтингова фірма "Домінанта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меш Інвест";

- Додаток №1 до вказаного договору;

- ордер серії ВН №14720807, виданий 10.02.2025 вказаним Адвокатським об`єднанням адвокату Маршук Ю.С. для представництва інтересів позивача в Північному апеляційному господарському суді;

- рахунок на оплату №3 від 10.02.2025 на суму 20737,00 грн;

- платіжну інструкцію №4636 від 10.02.2025 про сплату позивачем на користь Адвокатського об`єднання 20737,00 грн в якості оплати за правову допомогу згідно рахунку №3.

Згідно умов Договору №18/04 про надання правової допомоги від 18.04.2024 Адвокатське об`єднання зобов`язалось надавати правову допомогу клієнту, направлену на представництво та захист його інтересів у всіх правовідносинах, пов`язаних з аукціоном, який був представлений на офіційному майданчику державних публічних закупівель Prozorro щодо ділянки "Підмихайле" Калуського родовища.

Порядок розрахунків клієнта з Об`єднанянм здійснюється на підставі цього договору та додатків до нього в національні та/або іноземній валюті України. Вартість правової допомоги за даним договором сторони визначили в Додатку №1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною (розділ 6 Договору).

Пунктом 2 Додатку №1 до договору сторони погодили, що вартість послуг з надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції становить 500 дол. США по курсу НБУ на день оплати та має бути сплачено клієнтом протягом 3-х банківських днів з дня отримання рахунку.

Отже, позивачем та Адвокатським об`єднанням погоджена сума послуг з надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції становить 500 дол. США по курсу НБУ на день оплати як фіксований гонорар.

Також Адвокатським об`єднанням виставлено рахунок №3 від 10.02.2025 на сплату позивачем 20737,00 грн, який позивачем оплачений у той же день платіжною інструкцією №4636.

Курси провідних валют, що були встановлені Нацбанком на 10.02.2025, склали: Долар США (USD) - 41,4733 грн, отже 500 дол США на день сплати становили 20736,65 грн, що відповідає сплаченій позивачем сумі (з врахуванням округлення до гривні).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що правову допомогу позивачу у суді апеляційної інстанції надавала адвокат Маршук Ю.С., яка діяла на підставі ордеру від 10.02.2025 серії ВН №14720807, виданого вказаним Адвокатським об`єднанням.

Отже, вказаними доказами підтверджується факт надання Адвокатським об`єднанням позивачу правової допомоги при розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції на суму 20737,00 грн.

Оскільки позивачем та Адвокатським об`єднанням визначено суму гонорару саме у фіксований спосіб - 500 дол США, позивач не зобов`язаний посилатися на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката в такому разі визначається на підставі наявних доказів.

При цьому, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Відповідач не скористався правом подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі №921/434/21, від 25.04.2023 у справі №910/21424/21 висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Зазначені висновки Верховного Суду є сталими та ґрунтуються на аналізі складових часу, необхідного для належного здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта.

Дослідивши обсяг наданих адвокатом послуг (підготовка відзиву на апеляційну скаргу, участь у судовому засіданні), апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому заявлені витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у повному обсязі у заявленій сумі 20737,00 грн та стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Меш Інвест" про ухвалення додаткового рішення.

2. Стягнути з Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Цедіка Антона, 16: код ЄДРПОУ 37536031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меш Інвест" (77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Пекарська, 1; код ЄДРПОУ 33358131) - 20 737 (двадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна додаткова постанова складена 16.04.2025.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді І.М. Скрипка

А.О. Мальченко