Постанова від 10.04.2025 по справі 917/1719/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 917/1719/23(917/1785/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Гадячсир"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Білоусова Я. О., судді: Крестьянінов О. О., Мартюхіна Н. О.) від 28.01.2025

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром"

Департамента Державної виконавчої служби начальника ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень

про визнання аукціону таким, що не відбувся, зупинення виконавчих дій, скасування аукціонів з продажу майна

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром"

про визнання банкрутом.

1. Короткий зміст вимог та рішення суду першої інстанції

1.1. 21.09.2023 Господарський суд Полтавської області ухвалив відкрити за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир" провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" (далі - Боржник), ввести процедуру розпорядження майном, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначити розпорядника майна Боржника тощо.

1.2. 08.11.2023 Господарський суд Полтавської області ухвалив вважати неподаною та повернути позивачу, Товариству з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир", позовну заяву за вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" та до Департамента Державної виконавчої служби начальника ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень про визнання аукціону таким, що не відбувся, зупинення виконавчих дій, скасування аукціонів з продажу майна.

1.3. 06.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Гадячсир" (далі - ТОВ "ВКК "Гадячсир") подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому скаржник просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали від 08.11.2023 та поновити йому пропущений строк для подання апеляційної скарги на таку ухвалу, обґрунтовуючи клопотання існуючим в Україні воєнним станом та мобілізацією директора Боржника як єдиного працівника до Збройних сил України з 09.09.2022, внаслідок чого, а також через характер військової служби (неможливість вільно переміщатись поза межами військової частини) зупинена діяльність ТОВ "ВКК "Гадячсир".

2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

2.1. 13.01.2025 Східний апеляційний господарський суд, визнавши неповажними наведені ТОВ "ВКК "Гадячсир" в апеляційній скарзі причини пропуску та поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023, а саме введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану та мобілізацію директора заявника як єдиного працівника ТОВ "ВКК "Гадячсир" до лав Збройних сил України, ухвалив залишити без руху апеляційну скаргу ТОВ "ВКК "Гадячсир" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 та встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- вказати інші підстави для поновлення заявнику відповідного процесуального строку;

- обґрунтувати, яким чином оскаржувана ним в апеляційному порядку ухвала місцевого суду від 08.11.2023 порушує чи зачіпає права та охоронювані інтереси ТОВ "ВКК "Гадячсир".

2.2. 28.01.2025 Східний апеляційний господарський суд ухвалив відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ВКК "Гадячсир" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023.

2.3. Судове рішення мотивовано неусуненням заявником недоліків апеляційної скарги, про які вказано судом в ухвалі від 13.01.2025 про залишення скарги без руху, адже заявник не вказав на вимогу суду інших поважних причин пропуску ним та для поновлення судом строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду. Тоді як згідно з ухвалою від 13.01.2025 (про залишення апеляційної скарги без руху) були визнані неповажними такі зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали від 08.11.2023 як введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану та мобілізація директора заявника як його єдиного працівника до лав Збройних сил України, оскільки введення воєнного стану само по собі не зупиняє перебіг процесуальних строків, а заявник не надав доказів, що він є єдиним працівником ТОВ "ВКК "Гадячсир". При цьому апеляційний суд врахував, що:

- заявник обґрунтував право на оскарження судового рішення у цій справі статусом конкурсного кредитора Боржника із визнаними судом вимогами у справі про банкрутство Боржника, а відповідно зацікавленістю у здійсненні позовного провадження у цій справі (щодо оскарження відчуження майна Боржника у виконавчому провадженні, результати якого впливають на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство);

- заявник у справі про банкрутство подавав заяву про визнання грошових вимог до Боржника, які були розглянуті та визнані судом, а тому був обізнаний про справу про банкрутство Боржника та міг вживати заходи, щоб дізнаватись про стан інших існуючих судових проваджень за участі Боржника;

- заявник мав можливість ознайомитись з оскаржуваною ухвалою місцевого суду у межах публічного доступу до судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень, в якому ця ухвала була опублікована 13.11.2023;

- ТОВ "ВКК "Гадячсир" є юридичною особою і не позбавлено можливості залучити до участі представника.

3. Встановлені судами обставини

3.1. ТОВ "ВКК "Гадячсир" зверталось до Господарського суду Полтавської області в межах справи про банкрутство Боржника у справі № 917/1719/23 із заявою про визнання кредиторських вимог в сумі 17 977 263 грн 60 коп. (вхід. №2047/23 від 20.10.2023).

3.2. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 13.11.2023.

3.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.01.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир" у справі № 917/1719/23 (917/1785/23) залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 залишено без змін (головуючий суддя Істоміна О.А.).

ТОВ "ВКК "Гадячсир" звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ту ж саму ухвалу.

3.4. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 про залишення апеляційної скарги без руху доставлено заявнику в його електронний кабінет у системі "Електронний суд" 13.01.2025 о 21:16 год.

3.5. 23.01.2025 до суду від ТОВ "ВКК "Гадячсир" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. № 1156), в якій заявник просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги та поновити ТОВ "ВКК "Гадячсир" строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у цій справі, відкрити апеляційне провадження та розглянути апеляційну скаргу ТОВ "ВКК "Гадячсир".

Скаржник зазначив, що директор ТОВ "ВКК "Гадячсир" є мобілізованим до лав Збройних Сил України, та є єдиним працівником товариства, інші працівники відсутні. Через характер і умови несення військової служби, керівник не може вільно переміщатись за межами військової частини, відповідно, прибути до міста Гадяч (місцезнаходження ТОВ "ВКК "Гадячсир") і отримати вхідну пошту, яка надходить на адресу товариства, а тому останній може підготувати і направити від імені товариства кореспонденцію і документи тільки під час перебування у відпустках або під час перебування у днях відпочинку.

ТОВ "ВКК "Гадячсир" зверталося до Господарського суду Полтавської області в межах справи про банкрутство Боржника із заявою про визнання кредиторських вимог 20.10.2023, коли керівник ТОВ "ВКК "Гадячсир" перебував у днях відпочинку і міг звернутись до адвоката за правової допомогою з написання заяви. Оскаржувана ж ухвала прийнята судом пізніше, а саме 08.11.2023, коли керівник вже перебував на військовій службі і не міг своєчасно з нею ознайомитись, а оприлюднена і забезпечено загально доступ до неї в реєстрі судових рішень 13.11.2023, в електронному кабінеті в системі Електронний суд ТОВ "ВКК "Гадячсир" дана ухвала відсутня, і відповідно факт подання ТОВ "ВКК "Гадячсир" заяви 20.10.2023 не може свідчити про факт наявності у ТОВ "ВКК "Гадячсир" можливості подати апеляційну скаргу після 13.11.2023. Заявник наголосив, що з моменту мобілізації керівника роботу ТОВ "ВКК "Гадячсир" зупинено і останній є єдиним працівником і представником цього товариства.

Скаржник зазначив, що ТОВ "ВКК "Гадячсир" є конкурсним кредитором Боржника, кредиторські вимоги якого визнані Господарським судом Полтавської області у справі про банкрутство Боржника, а відповідно є учасником вказаної справи.

Разом з тим, продаж майна боржника, виконавчою службою в межах виконавчих проваджень про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави поза межами справи про банкрутство, не дивлячись на введений судом мораторій, порушує права ТОВ "ВКК "Гадячсир" як конкурсного кредитора Боржника у справі про банкрутство останнього і унеможливлює задоволення кредиторських вимог ТОВ "ВКК "Гадячсир", а відповідно оскаржувана ухвала безпосередньо впливає на його права як конкурсного кредитора Боржника у справі про банкрутство.

Скаржник зазначив, що він не намагається створити перешкоди для вчасного розгляду судом першої інстанції цієї справи та як один із конкурсних кредиторів Боржника зацікавлений у якнайскорішому розгляді справи та погашенні своїх кредиторських вимог Боржником.

Щодо подання апеляційної скарги одразу після винесення Східним апеляційним господарським судом постанови від 03.01.2025 (за результатами перегляду ухвали від 08.11.2023) скаржник зазначив, що це є співпадінням, а апеляційна скарга подана під час перебування директора у відпустці і ознайомлення з оскаржуваною ухвалою, вважаючи, що незаконним продажем майна Боржника виконавчою службою порушуються права ТОВ "ВКК "Гадячсир" як кредитора Боржника. На момент подання апеляційної скарги директор ТОВ "ВКК "Гадячсир" не був обізнаний про існування постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.01.2025 за результатом розгляду апеляційної скарги ТОВ "Ір-Агромир", а також з її змістом.

3.6. Матеріали апеляційної скарги не містять доказів того, що директор ТОВ "ВКК "Гадячсир" є єдиним працівником цього товариства та інших працівників у нього немає.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 31.01.2025 ТОВ "ВКК "Гадячсир" подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у цій справі, і направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами касаційної скарги підставою для касаційного оскарження рішення апеляційного суду є неправильне застосування цим судом норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 7, 13 ГПК України, а також статей 55, 129 Конституції України, оскільки апеляційний суд не дослідив і не врахував зазначені ТОВ "ВКК "Гадячсир" всі обставини та причини, за яких він пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду від 08.11.2023 та подав апеляційну скаргу більше ніж через рік після її ухвалення, тоді як відповідні порушення з боку апеляційного суду призвели до помилкового повернення ним апеляційної скарги ТОВ "ВКК "Гадячсир".

5.2. Інші аргументи скаржника стосуються заперечення ухвали Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 та порушення при її постановленні прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир".

6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

6.1. Згідно з матеріалами справи та встановленими апеляційним судом обставинами ТОВ "ВКК "Гадячсир" 06.02.2025 подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду від 08.11.2023 після закінчення апеляційного розгляду справи - перегляду в апеляційному порядку за скаргою позивача у цій справі, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир", ухвали від 08.11.2023 (з ухваленням за результатами такого перегляду постанови від 03.01.2025 про залишення без змін ухвали від 08.11.2023, пункт 3.3), а також після спливу присічного річного строку на апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції (частина друга статті 261 ГПК України).

6.2. Згідно з частиною першою статті 272 ГПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

6.3. Отже, під час звернення особи з апеляційною скаргою за правилами статті 272 ГПК України зберігаються інші - загальні вимоги, що встановлює ГПК України до складу осіб, що мають паво подати апеляційну скаргу, та щодо порядку та строків звернення із апеляційною скаргою.

У зв`язку із цим Суд звертається до правил та особливостей оскарження та набуття права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство.

6.4. Відповідно до частини першої статті 17, статті 254 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (апеляційний перегляд справи).

Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи:

1) учасники справи;

2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

6.5. За висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

6.6. Поряд з цим, положеннями частини другої статті 261 ГПК України визначені наслідки та правила звернення з апеляційною скаргою, що подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, за приписами якої незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

6.7. За змістом частини другої статті 261 ГПК України застосування частин третьої, четвертої статті 260 ГПК України та оцінка поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у разі його оскарження після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення здійснюється апеляційним судом у разі встановлення тих обставин, з якими положення частини другої статті 261 ГПК України пов`язують існування виняткових випадків, за яких поновлення строку на апеляційне оскарження можливе після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за наявності поважних причин пропуску, а саме: пропущення процесуального строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

6.8. Слід наголосити, що з приписів частини другої статті 261 ГПК України не вбачається безумовного обов`язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як вбачається з системного аналізу положень зазначеної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.

Наведена норма не встановлює безумовного обов`язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок довести та обґрунтувати відповідні обставини, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.

6.9. Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить про те, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 261 ГПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими нормами ГПК України (частина перша статті 119, частини третя, четверта статті 260).

Такий висновок відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду у застосуванні положень частини другої статті 261 ГПК України (щодо апеляційних скарг, поданих особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки), викладеній у постановах, зокрема, від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19 та від 21.07.2022 у справі № 904/158/20, від 20.04.2023 у cправі № 9/41, від 07.11.2023 у справі № 40/223-05, від 20.05.2024 у справі № 908/2916/20, від 21.01.2025 у справі № 16/298-10/145.

6.10. За змістом положень частини третьої статті 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлення поважності причин пропуску процесуального строку у розумінні положень статті 86 ГПК України здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

6.11. Верховний Суд у застосуванні наведених положень ГПК України виснував у постановах від 08.04.2021 у справі № 910/3154/20, від 10.04.2018 у справі № 918/115/16, від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15, що поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного із процесуальних строків (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 32/257-10).

Верховний Суд у постанові від 16.11.2022 у справі № 13/197-10 дійшов висновку про те, що можливість поновлення судом пропущеного строку на оскарження судового рішення не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку, і має здійснюватися лише за умови наведення відповідних причин, які дають правові підстави вважати, що пропуск строку мав місце з об`єктивних, незалежних від волі заявника причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалося, залежить від їх доведення заявником, і такі причини мають зазначатися судом у відповідному процесуальному документі.

6.12. Отже, норми ГПК України підлягають застосуванню до всіх без винятку учасників судового процесу, а окремі норми визначають початок перебігу процесуального строку на оскарження судових рішень саме для осіб, які не брали участі у розгляді справи, а суд вирішив питання про їх права та інтереси, та передбачають можливість поновлення процесуального строку на оскарження судових рішень.

Схожі за змістом правові висновки викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 5011-46/18261-2012, від 03.10.2019 у справі № 909/117/17, від 08.10.2019 у справі № 5011-46/18261-2012.

6.13. Отже, у цій справі за поданою ТОВ "ВКК "Гадячсир" апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду від 08.11.2023 суд має надати оцінку на предмет поважності наведеним заявником у відповідному клопотанні причинам пропуску строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали (пункти 1.3, 3.5).

6.14. Положеннями статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою, а положеннями статті 8 Конституції України, пункту 1 частини третьої статті 2, частини першої статті 11 ГПК України - що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Одним із основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (п. 61 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII). Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд. Відкриття апеляційного провадження щодо перегляду рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили та чинне декілька років, без наявності виключних обставин, що свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, є порушенням принципу остаточності судового рішення як складової принципу юридичної визначеності, що суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 911/4590/13, від 09.10.2018 у справі № 5/452/06, від 16.11.2022 у справі № 13/197-10).

6.15. У зв`язку з викладеним та враховуючи встановлені судами обставини, а саме:

- звернення ТОВ "ВКК "Гадячсир" в жовтні 2023 року до Господарського суду Полтавської області в межах справи про банкрутство Боржника із заявою про визнання кредиторських вимог в сумі 17 977 263 грн 60 коп. (вхід. №2047/23 від 20.10.2023) (пункт 3.1);

- визнання апеляційним судом згідно з ухвалою від 13.01.2025 (про залишення без руху апеляційної скарги ТОВ "ВКК "Гадячсир" на ухвалу місцевого суду від 08.11.2023) неповажними наведених заявником в цій скарзі (пункт 1.3) причин пропуску більше ніж на один рік строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали місцевого суду;

- невиконання ТОВ "ВКК "Гадячсир" вимог апеляційного суду в ухвалі від 13.01.2025 (про залишення без руху апеляційної скарги на ухвалу від 08.11.2023) щодо усунення недоліків цієї апеляційної скарги, а саме незазначення заявником при зверненні 25.01.2023 із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги інших причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження відповідної ухвали, ніж ті, які вже були розглянуті, оцінені та відхилені цим судом згідно з ухвалою від 13.01.2025 (пункти 1.3, 2.1, 3.5);

- відсутність у матеріалах апеляційної скарги ТОВ "ВКК "Гадячсир" та ненадання ним суду в подальшому доказів того, що директор ТОВ "ВКК "Гадячсир", який є мобілізований до лав Збройних сил України, є єдиним працівником цього товариства та інших працівників у нього немає (пункт 3.6);

Суд погоджується з висновком апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі, що наведені заявником причини пропуску ТОВ "ВКК "Гадячсир" строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду від 08.11.2023 та відповідні обставини для поновлення цього строку не є поважними, за яких поновлення строку на апеляційне оскарження можливе після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, що спростовує протилежні аргументи скаржника (пункт 5.1).

При цьому Суд не бере до уваги та не оцінює інші аргументи скаржника (пункт 5.2) із запереченням законності ухвали місцевого суду від 08.11.2023, оскільки така ухвала не є предметом перегляду у цьому касаційному провадженні (ухвала касаційного суду у цій справі від 10.03.2025).

6.16. Отже, встановивши у цій справі відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду від 08.11.2023 з урахуванням винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини другої статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову ТОВ "ВКК "Гадячсир" у відкритті апеляційного провадження на ухвалу місцевого суду від 08.11.2023, оскільки апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за відсутності поважних причин для поновлення цього строку.

А тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки скаржник не довів порушення норм матеріального і процесуального права судом апеляційної інстанції та не спростував відповідних висновків.

6.17. Висновки апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи.

У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

6.18. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваної ухвали, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Гадячсир" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі № 917/1719/23 (917/1785/23) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк