Рішення

від 24.12.2007 по справі 39/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 №  39/141

24.12.07

 За позовом     Національної телекомпанії України

до                     Приватного підприємства "Фільм Плюс "

 про                   стягнення 319470,66 грн.

Суддя  Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Любченко О.М. (дов. № 8-01-21/2023 від 30.07.2007 р.)

Від відповідача: не з‘явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 319470,66 грн. Зазначена сума включає в себе: суму авансового платежу в розмірі 175850,44 грн., штрафу в розмірі 87925,22 грн., інфляційних збитків в розмірі 42731,65 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 12963,35 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору № 413-25 від 13.05.2005р., укладеного між Національною телекомпанією України та ПП “Фільм Плюс”, позивач перерахував відповідачу авансовий платіж вартості робіт з виготовлення фільму, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по виконанню робіт по створенню фільму не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою суду від 22.11.2007р. порушено провадження у справі № 39/141 та призначено справу до розгляду на 10.12.2007р.

Ухвалою суду від 10.12.2007р., на підставі ст. 77 ГПК України, було відкладено розгляд справи на 24.12.2007р.

Відповідач у судові засідання не з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, про причини неявки відповідач суд не повідомив, заяв та клопотань суду не подав.

В судовому засіданні, призначеному на 24.12.2007р., за згодою представника позивача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається  за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи,  Господарський суд міста Києва, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

13.05.2005 року між Національною телекомпанією України (позивачем) і Приватним підприємством “Фільм Плюс” (відповідачем) укладено договір № 413-25, відповідно до п. 2.1. якого замовник (позивач) замовив, а виконавець (відповідач) зобов‘язався надати послуги з виробництва кіно- та відеофільмів і супутні послуги (в якості частини “Виготовлення та розповсюдження теле- і радіо продукції), а саме забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов‘язаних із створенням фільму (а саме фільму з умовною назвою “Євробачення-2005” про підготовку та проведення конкурсу, в тому числі зйомка підготовчих робіт в Палаці Спорту, монтажу сцени, обладнання, облаштування залу, зйомка прильоту та відльоту учасників конкурсу, подій, що відбуваються за лаштунками, виступи виконавці, фрагменти інтерв‘ю з VIP-особами, їх враження та коментарі), ролику, присвяченого особам ведучих, та передати виготовлені фільм та ролик замовнику на підставі актів передачі на встановлених договором умовах, а також забезпечити освітлення, а замовник (позивач) зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи на умовах і в порядку, передбачених цим договором.

На підставі п. 2.3. договору № 413-25 від 13.05.2005р. сторони домовились, що результатом виконання передбачених п. 2.1. цього договору робіт є: створення фільму (п. 2.3.1.); створення ролику (п. 2.3.2.); забезпечення освітлення освітлювачами у кількості потужністю від 600-1200 Вт (п. 2.3.3.).

Відповідно до п. 3.1.1. зазначеного договору вартість робіт з виготовлення фільму склала разом з ПДВ –195389,38 грн.

За погодженням сторін замовник зобов'язався здійснити авансовий платіж вартості робіт з виготовлення фільму, вказаної в п. 3.1.1. договору, в розмірі 90%, що склала разом з ПДВ –175850,44 грн. шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору (п. 3.2.1.). Решту вартості робіт з виготовлення фільму в розмірі 10%, що склала разом з ПДВ –19538,94 грн. замовник зобов'язався сплатити протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами у передбаченому договором порядку акту прийому-передачі робіт з виготовлення фільму шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок виконавця.

Згідно п. 2.4. договору виконавець зобов'язався виконувати роботи, необхідні для реалізації предмету цього договору, у відповідності зі строками та вимогами, встановленими в цьому договорі та додатках до нього, які є невід‘ємними частинами цього договору.

Згідно домовленості сторін (п. 4.1.1. договору) термін виконання робіт по створенню фільму було встановлено до 13.06.2005 року.   

Пунктом 4.4. договору було встановлено, що строки виконання робіт за цим договором можуть бути переглянуті за згодою сторін, про що укладається додаткова угода до даного договору, яка підписується уповноваженими представниками обох сторін і є невід‘ємною частиною цього договору.      

Зібрані у справі докази свідчать, що на виконання умов договору № 413-25 від 13.05.2005р. платіжними дорученнями: № 349 від 20.05.2005р. на суму 112108,00 грн., № 705 від 20.05.2005р. на суму 63742,44 грн., позивач перерахував відповідачу грошові кошти на суму 175850,44 грн.

Зобов‘язання по виконанню робіт з виготовлення фільму відповідач не виконав.

07.10.2005р. позивач направив на адресу відповідача претензію за № 8-03-25/2839 від 30.09.2005р. з вимогою надати на затвердження сценарій фільму та завершити роботи по створенню фільму та передати його НТКУ на відповідному носієві у строк до 24.10.2005 року. Вказана претензія була отримана відповідачем 10.10.2005р., що підтверджується відповідною відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення за № 1233683.

У відповідь на претензію за № 8-03-25/2839 від 30.09.2005р. відповідач направив позивачу лист за вх. № 2827/3 від 03.11.2005р., в якому зазначив, що сценарій на фільм був переданий позивачу 19.07.2005р., а фільм буде виготовлений відповідачем після затвердження відповідного сценарію.  

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається. Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов‘язанням є правовідношення, в  якому  одна  сторона (боржник) зобов‘язана   вчинити на користь   другої сторони (кредитора)  певну  дію (передати  майно,  виконати  роботу, надати послугу,  сплатити гроші тощо) або  утриматися    від певної дії,  а  кредитор  має право   вимагати   від  боржника   виконання його обов‘язку.

Стаття 16 ЦК України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав, можуть бути, зокрема, відшкодування збитків, припинення правовідношення.

Відповідно до ст. 20 ГК України, кожний суб‘єкт господарювання має право на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

Згідно із п. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов‘язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов‘язання.

У разі порушення зобов‘язання, в силу ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов‘язання внаслідок односторонньої відмови від зобов‘язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов‘язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов‘язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Передача виконавцем замовнику фільму, відповідно до умов договору № 413-25 від 13.05.2005р., мала бути здійснена відповідачем до 13.06.2005 року шляхом підписання двостороннього акту прийому-передачі фільму (п. 4.2.1.).

Боржник, який прострочив виконання зобов‘язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов‘язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (п.п. 2-3 ст. 612 ЦК України).

Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов‘язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов‘язання, доказується кредитором.

Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв‘язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та упущена вигода (ст. 22 ЦК України).

        Позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті авансового платежу в розмірі 175850,44 грн. Розмір витрат позивач розраховує, виходячи із суми сплачених відповідачу грошових коштів за договором № 413-25 від 13.05.2005р. Факт сплати позивачем грошових коштів в розмірі 175850,44 грн. підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема, вищевказаними платіжними дорученнями.

Доказів виконання відповідачем робіт по виготовленню фільму за договором №  413-25 від 13.05.2005р. суду не надано.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, понесених по сплаті авансового платежу, за невиконання зобов‘язання за договором №  413-25 від 13.05.2005р. в розмірі 175850,44 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 87925,22 грн., інфляційних збитків в розмірі 42731,65 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 12963,35 грн.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 8.3. договору № 413-25 від 13.05.2005р. передбачено, що у випадку невиконання виконавцем робіт, передбачених у цьому договорі, якщо таке невиконання станеться з вини виконавця, останній зобов'язаний повернути вартість таких робіт згідно кошторису, а також сплатити штраф у розмірі 50% від вартості таких робіт згідно кошторису.  

У відповідності із ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 87925,22 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов‘язання по виконанню робіт з виготовлення фільму, а не грошове зобов'язання. З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 42731,65 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 12963,35 грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов‘язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 2637,76 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 97,43 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

           Стягнути з Приватного підприємства “Фільм Плюс” (01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 3-Б; код ЄДРПОУ № 30055628, рахунок № 26007000555301 в АКБ  “Київ” м. Києва, МФО 322498), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42; код ЄДРПОУ № 23152907; рахунок № 35223016000821 в УДК м. Києва, МФО 820019) 175850,44 грн. (сто сімдесят п'ять тисяч вісімсот п‘ятдесят гривень 44 коп.) витрат понесених по сплаті авансового платежу, 87925,22 грн. (вісімдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять п‘ять гривень 22 коп.) штрафу, 2637,76 грн. (дві тисячі шістсот тридцять сім) грн. 76 коп. держмита та 97 (дев'яносто сім) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          Видати наказ.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                             Гумега О. В.

Дата підписання

         повного тексту рішення: 27.12.2007р.