Рішення

від 15.04.2025 по справі 705/5998/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/5998/24

2/705/970/25 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником адвокатом Бухуном Юрієм Володимировичем, до Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України про стягнення заробітної плати та моральної шкоди,стягнення середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку призвільненні,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бухун Ю.В. звернувся до суду з позовом до Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національноїакадемії наукУкраїни простягнення заробітноїплати таморальної шкоди,стягнення середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку призвільненні та просив:

- поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати, тобто усіх сум, що належать працівнику при звільненні у формі середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України на користь ОСОБА_1 розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20.10.2023 по 14.08.2024;

- стягнути з Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000, 00 грн;

- стягнути з Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України на користь ОСОБА_1 розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в період з 15.08.2024 до дня подання позовної заяви;

- стягнути з Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України на користь ОСОБА_1 понесені в ході судового розгляду судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 займав посаду завідувача відділу генетики, селекції та репродуктивної біології рослин НДП «Софіївка» НАН України.

15.08.2024 наказом в.о. директора НДП «Софіївка» НАН України № 87 його було звільнено з посади завідувача відділу генетики, селекції та репродуктивної біології рослин НДП «Софіївка» НАН України за угодою сторін у відповідності до ст. 36 КЗпП.

12.09.2024 він звернувся до НДП «Софіївка» НАН України із заявою, в якій просив виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з моменту звільнення, тобто 20.10.2023 по 14.08.2024, тобто до дня поновлення на посаді.

Однак, відповідна заява була проігнорована відповідачем. Жодної відповіді на вказану заяву отримано не було. Належні ОСОБА_1 суми при звільненні, а саме середній заробіток за час вимушеного прогулу, що мав місце в минулому, виплачені не були, чим було порушено право позивача на отримання всіх сум, що належать йому як працівнику при звільненні.

Таким чином, відповідачем було порушено вимоги закону в частині здійснення розрахунків з працівником при звільненні, тобто допущено грубе порушення прав та законних інтересів позивача 15 серпня 2024 року, тобто у день звільнення.

У зв`язку з порушенням його прав та законних інтересів на оплату праці позивачем прийнято рішення звернутись до суду з даним позовом.

Зазначає, що після звільнення позивача з посади, що відбулось 15.08.2024 наказом в.о. директора НДП «Софіївка» НАН України, позивачу не було виплачено всі суми, що належать йому як працівникові при звільненні, що обумовлюється та підтверджується наступним.

В день звільнення, а саме 15.08.2024 ОСОБА_1 було видано розрахунковий лист за серпень 2024 року, з якого вбачається, що відповідачем не здійснено нарахування та виплату усіх належних позивачу як працівнику сум при звільненні.

З 01.01.2016 по 20.10.2023 доктор сільськогосподарських наук, професор Балабак О.А. займав посаду завідувача відділу генетики, селекції та репродуктивної біології рослин НДП «Софіївка» НАН України та, реалізуючи власне конституційне право на працю, належним чином виконував свої посадові обов`язки.

Раніше наказом в.о. директора НДП «Софіївка» НАН України Володимира Грабового № 181 від 20.10.2023, до позивача застосовано захід врегулювання конфлікту інтересів у спосіб звільнення та вирішено звільнити ОСОБА_1 , завідувача відділу генетики, селекції та репродуктивної біології рослин з 20 жовтня 2023 року.

В якості правової підстави для звільнення позивача відповідач посилався на начебто наявний у позивача реальний конфлікт інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений Законом України «Про запобігання корупції», п. 4-1 ст. 41 КЗпП України.

Не погоджуючись із даним наказом, ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.01.2024 у справі № 705/6371/23, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 11.07.2024, було визнано протиправним та скасовано наказ в.о. директора НДП «Софіївка» НАН України Володимира Грабового № 181 від 20.10.2023, яким до ОСОБА_1 застосовано захід врегулювання конфлікту інтересів у спосіб звільнення та вирішено звільнити ОСОБА_1 , завідувача відділу генетики, селекції та репродуктивної біології рослин НДП «Софіївка» НАН України 20 жовтня 2023 року.

Також, вказаним рішенням суду ОСОБА_1 було поновлено на посаді завідувача відділу генетики, селекції та репродуктивної біології рослин НДП «Софіївка» НАН України з 20.10.2023.

Задля реалізації рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.01.2024 у справі № 705/6371/23, ОСОБА_1 звернувся до Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України із законними та обґрунтованими вимогами щодо його поновлення на посаді завідувача відділу генетики, селекції та репродуктивної біології рослин НДП «Софіївка» НАН України та виплати відповідачем середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому, розмір середнього заробітку обчислювався виходячи з розміру виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передували протиправному звільненню позивача. Заяви з вищевикладеними вимогами подавалися ОСОБА_1 29.01.2024 (вх. № 26), 17.07.2024 (вх. № 188) та 06.08.2024 (вх. № 197).

Однак, тривалий час Національний дендрологічний парк «Софіївка» Національної академії наук України не поновлював позивача на посаді. Рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді було виконане відповідачем тільки 14.08.2024, що підтверджується відповідним наказом в.о. директора НДП «Софіївка» НАН України Володимира Грабового № 85.

Отже, ОСОБА_1 був поновлений на посаді 14 серпня 2024 року за наказом в.о. директора НДП «Софіївка» НАН України Володимира Грабового, яким було скасовано (відмінено) попередній наказ про звільнення та поновлено ОСОБА_1 на посаді.

Зазначає, що 15 серпня 2024 року, тобто на наступний день після поновлення на посаді, ОСОБА_1 було звільнено з посади за угодою сторін на підставі заяви ОСОБА_1 .

Однак, при звільненні 15 серпня 2024 року ОСОБА_1 не було виплачену заробітну плату за період з 20.10.2023 по 14.08.2024, тобто період з моменту попереднього звільнення позивача до моменту його поновлення на посаді наказом відповідача, тобто за період вимушеного прогулу.

З огляду на наявність порушення конституційного права позивача на оплату праці, враховуючи положення ст. 237-1 КЗпП України та беручи до уваги тривалість такого порушення (понад один календарний рік), останнє безумовно спричиняло порушення нормальних життєвих зв`язків позивача через позбавлення його можливості належного свого утримання та розпорядження коштами за власними життєвими потребами, і, як наслідок, вимагало додаткових зусиль для організації свого життя, а також неодноразових звернень до суду за захистом порушеного права, чим позивачу спричинено моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем у розмірі співмірному до заподіяної шкоди та достатньому для відновлення порушених життєвих зв`язків позивача, що за внутрішнім переконанням позивача становить 30 000, 00 грн.

Також з моменту звільнення позивача, тобто з 15.08.2024, до теперішнього часу належні позивачу суми, а саме середній заробіток за час вимушеного прогулу, виплачені не були, що вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто з часу звільнення до моменту звернення до суду з даною позовною заявою.

Позивач, будучи реально поновленим на посаді 14.08.2024 наказом відповідача, розраховував на отримання відповідної виплати, а саме середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Однак, ані в день поновлення на посаді, ані будучи звільненим за угодою сторін позивач не отримав від відповідача належних йому сум.

Ухвалою судді від 05.11.2024 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Ухвалено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бухуна Ю.В. про витребування доказів задовольнити. Зобов`язати НДП «Софіївка» НАН України протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали надати на адресу суду розрахунок середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 за останні два місяці, що передували дню первісного звільнення на підставі наказу в.о. директора НДП «Софіївка» НАН України Володимира Грабового № 181 від 20.10.2023, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Позивачу та його представнику ухвала доставлена до електронного кабінету 06.11.2024.

Відповідачу 07.11.2024 рекомендованим повідомленням направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалу про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви з додатками відповідачем Національним дендрологічним парком «Софіївка» Національної академії наук України отримано 15 листопада 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

21.11.2024 представник відповідача НДП «Софіївка» НАН України Деняк В.І. з матеріалами справи ознайомлена, фотокопії з них зробила.

22.11.2024 на адресу суду надійшла заява представника Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України адвоката Расторгуєва О.В. про відвід судді, в якій він вказує, що відповідач та його представник вважають, що наявні підстави для відводу судді. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Вважають, що такими обставинами є те, що дана суддя розглядала іншу справу за участі тих самих учасників, а саме справу № 705/6371/23 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Так, під час розгляду вказаної справи суддею при прийнятті рішення не було враховано надані відповідачем документи, що мали значення для об`єктивного та усестороннього розгляду справи, наслідком чого стало прийняття протиправного рішення. В подальшому саме з підстав не долучення суддею наданих документів в якості доказів, останні не були враховані апеляційним судом. Також зазначено, що позивач вже звертався із аналогічною позовною заявою до суду, однак йому ухвалою судді Годік Л.С. від 10.09.2024 по справі № 705/5113/24 було відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, оскільки є рішення, яке набрало законної сили між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав. Також постановою суду від 29.08.2024 у справі № 705/953/24 позивача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення в зв`язку із наявністю конфлікту інтересів. Тобто позивача було визнано винним у існуванні конфлікту інтересів, які і стали підставою для звільнення, однак судом беззаперечні докази конфлікту інтересів як підставу для звільнення та дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» враховані не були. Із вище викладеного вбачається існування певної долі прихильності, уподобань у судді до однієї зі сторін даної справи, а саме до позивача. Саме тому у відповідача виникає обґрунтований сумнів в неупередженості судді під час розгляду даної справи.

Ухвалою від 27.11.2024 визнано заявлений представником Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України адвокатом Расторгуєвим Олександром Валерійовичем відвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І. у цивільній справі № 705/5998/24 (провадження № 2/705/2600/24) за позовом ОСОБА_1 ,поданим представникомадвокатом БухуномЮрієм Володимировичем,до Національногодендрологічного парку«Софіївка»Національноїакадемії наукУкраїни простягненнязаробітноїплати таморальноїшкоди,стягненнясереднього заробіткузачас затримкирозрахункупризвільненні необґрунтованим. Передано справу до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області для визначення судді цього ж суду, яким буде вирішуватись питання про відвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І.

Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С. від 02.12.2024 у задоволенні заяви представника Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України адвоката Расторгуєва Олександра Валерійовича про відвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , поданим представником адвокатом Бухуном Юрієм Володимировичем до Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовлено.

05.12.2024електронною поштою,а такожчерезсистему«Електронний суд»адвокатРасторгуєвО.В.направивдо судувідзив напозовнузаяву,в якомупросив прийнятиданийвідзив дорозгляду таврахувати заявита доводи,викладені уостанньому;застосуватипозовну давністьдо заявленихпозивачем позовнихвимог;відмовити ОСОБА_2 взадоволенні позовуу повномуобсязі.Зазначав,що фактичновідповідачем випадковобуло отримановідзив18.11.2024.А підписпро отриманнявідповідачем даногоконверту булопроставлено поштаремсамовільно,щоєгрубим порушеннямзїїбоку. Враховуючи викладене, визначений судом процесуальний строк для надання відзиву інформації спливає 01.12.2024. При цьому, до відзиву не додано будь-яких доказів про зазначену представником відповідача дату отримання документів від суду, а також клопотання про поновлення процесуального строку, встановленого законом для подання відзиву.

Ухвалою суду від 31.01.2025 залишено без розгляду відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України адвокатом Расторгуєвим О.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , поданим представником адвокатом Бухуном Юрієм Володимировичем, до Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, стягнення середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку призвільненні.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1ст.4ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.ч. 1, 3ст.13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно дост.15ЦК Україникожна особамаєправона захистсвогоцивільногоправа уразійогопорушення,невизнанняабооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 займав посаду завідувача відділу генетики, селекції та репродуктивної біології рослин НДП «Софіївка» НАН України.

15.08.2024 наказом в.о. директора НДП «Софіївка» НАН України № 87 ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача відділу генетики, селекції та репродуктивної біології рослин НДП «Софіївка» НАН України за угодою сторін відповідно до ст. 36 КЗпП.

12.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до НДП «Софіївка» НАН України із заявою, в якій просив виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з моменту звільнення, з 20.10.2023 по 14.08.2024 до дня поновлення на посаді.

Відповідно дорішення Уманськогоміськрайонного судуЧеркаської областівід 26.01.2024 позов задоволено частково. Вирішено визнати незаконним та скасувати наказ в.о. директора НДП «Софіївка» НАН України В.Грабового № 181 від 20.10.2023, яким до ОСОБА_1 застосовано захід врегулювання конфлікту інтересів у спосіб звільнення та вирішено звільнити ОСОБА_1 , завідувача відділу генетики, селекції та репродуктивної біології рослин НДП «Софіївка» НАН України, з 20 жовтня 2023 року. Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача відділу генетики, селекції та репродуктивної біології рослин НДП «Софіївка» НАН України з 20.10.2023. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 11.07.2024 апеляційну скаргу представника Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України адвоката Расторгуєва Олександра Валерійовича залишено без задоволення. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 січня 2024 рокузалишено без змін.

Задля реалізації рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.01.2024 у справі № 705/6371/23 ОСОБА_1 звернувся до Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України із заявами 29.01.2024 (вх. № 26), 17.07.2024 (вх. № 188) та 06.08.2024 (вх. № 197) про виплату відповідачем середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Однак тривалий час Національний дендрологічний парк «Софіївка» Національної академії наук України не поновлював позивача на посаді.

Відповідно до наказу в.о. директора НДП «Софіївка» НАН України Володимира Грабового від 14.08.2024 № 85 скасовано наказ по НДП «Софіївка» НАНУ № 181 від 20.10.2023. Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача відділу генетики, селекції та репродуктивної біології рослин.

15 серпня 2024 року, на наступний день після поновлення на посаді, ОСОБА_1 звільнено з посади за угодою сторін на підставі заяви ОСОБА_1 .

Однак при звільненні 15 серпня 2024 року ОСОБА_1 не було виплачену заробітну плату за період з 20.10.2023 по 14.08.2024, тобто період з моменту попереднього звільнення позивача до моменту його поновлення на посаді наказом відповідача, тобто за період вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини другоїстатті 235 КЗпП Українипри винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішенням Уманськогоміськрайонного судуЧеркаської областівід 26.01.2024 ОСОБА_1 поновленона роботі,однак узадоволенні вимогипро стягненнясереднього заробіткуза часвимушеного прогулубуло відмовлено,оскільки позивачем станомна деньухвалення рішенняне булонадано довідкипро нарахуваннязаробітної платиза фактичновідпрацьовані протягомдвох місяцівробочі (календарні)дні,а такожрозрахунку сумисереднього заробіткуза часвимушеного прогулу,яку просивстягнути позивач,тому судбув позбавленийможливості визначитирозмір середньогозаробітку завесь часвимушеного прогулу.

За змістом пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КабінетуМіністрівУкраїни №100від 08лютого1995року«Пропорядок обчисленнясередньої заробітноїплати» (далі-Порядок),середня заробітнаплата обчислюєтьсявиходячи звиплат заостанні двакалендарні місяціроботи,щопередують місяцю,вякомувідбувається подія,зякоюпов`язана відповіднавиплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

У пункті 3 Порядку зазначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених упункті 4цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Згідно з пунктом 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно доабзацу п`ятогопункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до розрахунку середньої заробітної плати № 237 від 29.08.2024 Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України за серпень 2023 року 14 робочих днів заробітна плата складає 15128,52 грн, за вересень 2023 року 20 робочих днів заробітна плата складає 28432,28 грн, всього за два місяці 43560,90 грн. Середня заробітна плата на 1 робочий день складає 1281, 20 грн.

Отже, при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з розміру середньоденної заробітної плати позивача у сумі 1281, 20 грн.

Час його вимушеного прогулу становить з 20 жовтня 2023 року по 14 серпня 2024 року - 214 днів.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 274176,80 грн (1281,20 грн х 214 днів = 274176,80 грн) та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає таке.

За приписами ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що передбачений частиною першою ст. 117 КЗпП обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП, при цьому визначальними є такі юридично значущі обставини, як виплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.02.2020 у справі № 821/1083/17, аналізуючи застосування ст.ст. 116, 117 КЗпП, дійшла висновку, що цими нормами на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена ст. 117 КЗпП відповідальність.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з 15.08.2024 до дати подання позову до суду 30.10.2024 розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 70466,00 грн (1281,20 грн х 55 днів = 70466,00 грн) та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 18.07.2018 у справі № 359/10023/16-ц.

Крім того, позивачем заявлена позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яку він оцінив у 30 000,00 грн, яка полягає у тому, що відстороненням від роботи порушено його законні трудові права і це призвело до моральних страждань, що спричиняло порушеннянормальних життєвихзв`язків позивачачерез позбавленняйого можливостіналежного свогоутримання тарозпорядження коштамиза власнимижиттєвими потребами,і,як наслідок,вимагало додатковихзусиль дляорганізації свогожиття,а такожнеодноразових зверненьдо судуза захистомпорушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2371КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших спосіб.

Ситуація позивача така, що він, як працездатна особа, має сам заробляти собі на життя, а безстрокове відсторонення від роботи з позбавленням заробітку тягне для працівника серйозні наслідки як для нього, так і для його родини.

Дійсно, через звільнення від роботи, невизначеність у майбутньому та тривалість відсторонення від роботи спричинило позивачеві моральні страждання та призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків івсе це вимагало від позивача певний період часу докладати додаткових зусиль для організації життя. Водночас суд вважає, що визначена позивачем сума на відшкодування моральної шкоди 30 000,00 грн є завищеною та не доведеною в повній мірі. Тому суму у 10 000,00 грн суд вважає достатньою та доцільною в якості відшкодування моральної шкоди.

Стосовно строку звернення до суду з даним позовом суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч. 4. ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, щодо строку звернення працівника з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку об`єднаної палати КЦС ВС (у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18) щодо строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі, визначивши, що середній заробіток за час вимушеного прогулу є, по суті, неотриманою заробітною платою за невиконання трудової функції не з вини працівника, на яку поширюються норми законодавства про оплату праці. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення цього середнього заробітку без обмеження будь-яким строком згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України та не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі в подальшому звернутися до суду із позовом про стягнення на його користь середнього заробітку час вимушеного прогулу. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21).

Крім того, у наведениій вище постанові ВП ВС від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) зазначено, що на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, не поширюється та застосовується тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що ОСОБА_1 був звільнений за угодою сторін 15.08.2024, після поновлення на роботі 14.08.2024, позовна заява подана 30.10.2024, отже, позивачем не пропущений строк звернення до суду з позовними вимогами.

Згідно з частиною першоюстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першоїстатті 4 Закону України від 08 липня 2011 року№ 3674-VI«Про судовий збір»(далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить один відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ізЗаконом України «Про Державний бюджет на 2024 рік»прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3028 грн.

При поданні позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 1211, 20 грн та за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 5000, 00 грн.

Судом позовні вимоги, оплачені судовим збором, задоволені частково. Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 403,73 грн за вимогу про стягнення моральної шкоди, а також 1211, 20 грн за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього 1614, 93 грн.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VIвід сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2741, 77 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу стягненню на користь позивача не підлягають, адже на підтвердження понесення таких судових витрат позивач не надав суду жодних доказів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10-13, 18, 19, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.10.2023 по 14.08.2024 у розмірі 274176 (двісті сімдесят чотири тисячі сто сімдесят шість) гривень 80 копійок, з утриманням із цієї суми передбачених законом податків і зборів.

Стягнути з Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України на користь ОСОБА_1 розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.08.2024 до дня подання позовної заяви у розмірі 70466 (сімдесят тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 00 копійок, з утриманням із цієї суми передбачених законом податків і зборів.

Стягнути з Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду щодо виплати ОСОБА_1 середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України на користь держави судовий збір у розмірі 2741 (дві тисячі сімсот сорок одна) гривня 77 копійок.

Стягнути зНаціонального дендрологічногопарку «Софіївка»Національної академіїнаук Українина користь ОСОБА_1 судовийзбір урозмірі 1614(однатисяча шістсотчотирнадцять)гривень 93копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Національний дендрологічний парк «Софіївка» Національної академії наук України; вул. Київська,12 а, м. Умань, Черкаська область, 20300, код ЄДРПОУ 03534653.

Суддя О.І.Єщенко