Ухвала

від 17.04.2025 по справі 914/619/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/619/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Державної митної служби України в особі Львівської митниці

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 13.01.2025 та

на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2025

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП"

до Державної митної служби України в особі Львівської митниці,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державна установа "Професійні закупівлі",

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державної митної служби України в особі Львівської митниці, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Державної установи "Професійні закупівлі", про стягнення заборгованості.

Господарський суд Львівської області рішенням від 12.08.2024, залишеним без змін Західним апеляційним господарським судом постановою від 04.12.2024, позовні вимоги задовольнив частково; стягнув з відповідача на користь Товариства 3 387 131,83 грн, з яких: 3 275 984,13 грн основної заборгованості; 50 819,56 грн пені; 10 272,00 грн 3 % річних; 50 056,14 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовив.

Додатковою постановою від 20.12.2024 Західний апеляційний господарський суд стягнув з Державної митної служби України в особі Львівської митниці на користь Товариства 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Додатковим рішенням від 13.01.2025, залишеним без змін Західним апеляційним господарським судом постановою від 31.03.2025, Господарський суд Львівської області постановив стягнути з Державної митної служби України в особі Львівської митниці на користь Товариства 66 481,06 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд постановою від 12.02.2025 касаційні скарги Державної митної служби України в особі Львівської митниці залишив без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2024, постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 у справі № 914/619/24 залишив без змін.

Крім того, додатковою постановою від 26.02.2025 у цій справі Верховний Суд задовольнив заяву Товариства і стягнув з Державної митної служби України в особі Львівської митниці на користь Товариства 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

Представник відповідача 15.04.2025 через систему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 13.01.2025 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2025 та ухвалити постанову про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Суд перевірив матеріали касаційної скарги і дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 4, 6 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу. При цьому вимоги особи, яка подає скаргу, мають кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими статтею 308 ГПК України.

У тексті касаційної скарги скаржник вказує про незгоду з додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 13.01.2025 і постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 за результатами перегляду вказаного додаткового рішення суду першої інстанції.

Однак у пункті 2 прохальної частини касаційної скарги скаржник просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 13.01.2025 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2025 у справі і винести постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Крім того, на сторінці 1 касаційної скарги зазначено про постанову суду апеляційної інстанції від 08.04.2025.

При цьому Суд зазначає, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, який є відкритим для загального доступу, Західний апеляційний господарський суд не ухвалював додаткову постанову від 04.04.2025 та постанову від 08.04.2025 у справі № 914/619/24.

Верховний Суд звертає увагу, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, а Верховний Суд не наділений повноваженнями самостійно визначати вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, зокрема, у прохальній частині.

За таких обставин скаржнику слід уточнити вимоги, викладені у пункті 2 прохальної частини касаційної скарги та погодити їх зі змістом касаційної скарги в цілому, зокрема, щодо дат та видів оскаржуваних судових рішень.

Крім того, відповідно до пункту 2, 7 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подає касаційну скаргу та дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, про що скаржник не зазначає.

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, а оскільки касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

За змістом частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної митної служби України в особі Львівської митниці у справі № 914/619/24 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, або через систему "Електронний суд" та всім іншим учасникам справи, додавши до заяв докази про таке направлення, а також докази щодо отримання цієї ухвали.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 914/619/24 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач