Ухвала

від 17.04.2025 по справі 926/407/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 926/407/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А. А. - головуючого, Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Іщука В. В.,

представників учасників справи:

позивача - Бузовська В. М.,

відповідача - Шевчук В. А.,

у відкритому судовому засіданні за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія»

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.09.2024 (суддя Миронюк С. О.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 (колегія суддів: Галушко Н. А. - головуючий, Желік М. Б., Орищин Г. В.)

у справі за позовом Комунального підприємства «Чернівціводоканал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія»

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Комунальне підприємство «Чернівціводоканал» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (далі - Товариство) про визнання недійсною додаткової угоди від 27.08.2021 № 5 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 04.02.2021 № 69 та стягнення коштів в сумі 8 612 303,94 грн.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна додаткова угода суперечить, зокрема, частині 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а тому є недійсною відповідно до статті 215 ЦК України. Підприємство зазначає, що укладання додаткової угоди № 5 призвело до збільшення ціни за 1 кВт електричної енергії на 36,5 % до ціни за 1 кВт електричної енергії, визначеної Договором № 69. При цьому позивач посилається на те, що закріплене у статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Крім того, позивач просить стягнути з відповідача надмірно сплачені кошти у заявленому до стягнення розмірі.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Господарський суд Чернівецької області рішенням від 03.09.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025, позов задовольнив: визнав недійсною додаткову угоду від 27.08.2021 № 5 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 04.02.2021 № 69, укладеного між Підприємством та Товариством; стягнув з відповідача на користь позивача 8 612 303,94 грн.

2.2 Рішення судів мотивовані тим, що додаткова угода № 5 від 27.08.2021 укладена на підставі довідок Чернівецької торгово-промислової палати, які не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

2.3 Водночас суди попередніх інстанцій урахували правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, відповідно до якої у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція учасників справи

3.1 Відповідач, не погоджуючись з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, у касаційній скарзі (з урахуванням заяви про уточнення вимог касаційної скарги) просить передати справу до Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з наявністю виключної правової проблеми; скасувати судові рішення попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позовних вимог.

3.2 Товариство посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права та підставами касаційного оскарження зазначає пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

3.3 Також Товариство, наголошуючи на тому, що у контексті застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» наявна виключна правова проблема, вирішення якої можливе лише після висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/19/24, заявило про зупинення провадження у справі до звершення розгляду зазначеної справи.

3.4 Підприємство у відзиві на касаційну скаргу заперечує викладені в ній доводи і просить у задоволенні касаційної скарги відповідача відмовити, а оскаржувані рішення та постанову - залишити без змін.

3.5 Верховний Суд ухвалою від 24.03.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства, розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 17.04.2025.

4. Підстави та мотиви зупинення касаційного провадження

4.1 У контексті доводів та підстав касаційної скарги Суд встановив, що Верховний Суд ухвалою від 29.01.2024 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передав справу № 920/19/24, вважаючи, що необхідно відступити (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору).

4.2 Верховний Суд зазначив, що у цьому випадку підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є:

зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону № 114-ІХ, втім не робила висновок щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції із змінами, внесеними Законом № 1530-IX від 03.06.2021;

порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: Міністерство економіки України вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, в той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.

4.3 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 920/19/24.

4.4 Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

4.5 Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

4.6 Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною 4 статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

4.7 Відповідно до пункту 7 частини 1 та частини 3 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

4.8 Водночас у пункті 11 частини 1 статті 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

4.9 Враховуючи викладене, а також предмет та підстави касаційного оскарження, доводи учасників цієї справи, підстави передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 920/19/24, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 926/407/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

Керуючись статтями 228, 234, 235, 314 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» у справі № 926/407/24 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ємець

Судді І. Бенедисюк

Т. Малашенкова