Ухвала

від 17.04.2025 по справі 344/17458/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/17458/24

Провадження № 22-ц/4808/746/25

Головуючий у 1 інстанції Олійник М. Ю.

Суддя-доповідач Бойчук

У Х В А Л А

17 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду від 20 березня 2025 року під головуванням судді Олійника М.Ю.в м. Івано-Франківськ у справіза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ «Прикарпаттяобленерго» про визнання неправомірною відмову у відновленні припиненого електропостачання та зобов`язання відновити електропостачання,

в с т а н о в и в:

Рішенням Тисменицького районного суду від 20 березня 2025 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ «Прикарпаттяобленерго» про визнання неправомірною відмову у відновленні припиненого електропостачання та зобов`язання відновити електропостачання.

На вказане рішення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу. Ознайомившись з її змістом, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, ураховуючи таке.

Згідно зі статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

За приписами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

За таких обставин слід вважати, що використання одними учасниками судового процесу нецензурної лексики, образливих і лайливих слів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі -ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують, що неповажність складу суду полягає у тому, що суддя Олійник М.Ю. не мав права розглядати заяву про забезпечення позову та не мав права розглядати цю справу.

Зазначають, що суддя Олійник М.Ю. є особою, яка свідомо та умисно з невідомих їм мотивів заподіює по сьогоднішній день істотну шкоду основоположним правам і свободам усім членам їх сім`ї. Також вказують, що суддя Олійник М.Ю. грубо порушує основоположні конституційні права усієї сім`ї та є особою, що вчиняла та вчиняє катування їхньої сім`ї відповідно до ч.3 ст.127 КК України, тобто умисне діяння, спрямоване на заподіяння сильного фізичного та морального страждання.

Вказують, що незаконність рішення полягає в тому, що суд, перебуваючи у попередній злочинній змові з службовими особами АТ «Прикарпаттяобленерго», деякими представниками місцевого самоврядування, правоохоронних органів, суддями декількох інстанцій, порушив правила територіальної юрисдикції.

Вважають, що рішення у цій справі слід віднести до практики ЄСПЛ, а саме доктрини «плодів отруйного дерева» через наявність у справі завідомо неправдивих офіційних документів (фальшивих доказів).

Такі висловлювання в апеляційній скарзі є поза межею нормального стилю спілкування, в першу чергу, у діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою, між посадовими особами, тощо), а висловлювання виходять за межі нормальної, коректної критики та мають характер принизливого висловлювання щодо головуючого у справі судді Тисменицького районного суду Олійник М.Ю., що неприпустимо при оформленні апеляційної скарги. Також головуючий у справі суддя обвинувачується апелянтами у вчиненні злочину.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

Враховуючи викладене, апеляційний суд визнає подану ОСОБА_1 та ОСОБА_2 апеляційну скаргу в такій редакції виявом неповаги до суду, зловживанням процесуальними правами, такою, що суперечать завданню цивільного судочинства, тому така скарга підлягає поверненню заявникам.

Керуючись ст. 44, 185, 260, 261, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду від 20 березня 2025 року повернути апелянтам.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин