Ухвала від 17.04.2025 по справі 201/1889/24

УХВАЛА

17 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 201/1889/24

провадження № 61-4359 ск25

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації будівництва №1 і К»</a>, треті особи - Головне управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на розмір заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити йому єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на розмір заробітної плати.

Позов обгрунтовував тим, що він працював у ТОВ «Управління механізації будівництва №1 і К» у період з 22 серпня 1991 року по 12 квітня 2021 року. Відповідно до довідки форми ОК-5 товариством за окремі періоди не сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме: з листопада 2008 року по січень 2009 року, з березня по серпень 2009 року, з жовтня 2009 року по липень 2010 року, з січня по лютий 2011 року, за травень 2011 року, з січня по березень 2012 року, за червень 2012 року, з січня по березень 2013 року, з січня по березень 2014 року, з травня по червень 2014 року, з жовтня по листопад 2014 року. Крім того, товариством частково були сплачені страхові внески у грудні 2010 року, квітні, липні, серпні, вересні, грудні 2014 року, з січня по червень 2015 року, з січня по червень 2016 року, з січня по грудень 2017 року, з лютого по грудень 2018 року, з січня по грудень 2019 року, з січня по грудень 2020 року, з січня по березень 2021 року. Вважає, що внаслідок невиконання обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України відповідач порушив його право на перерахунок пенсії, яка вираховується із сум страхових внесків, оскільки у вказані періоди він перебував у трудових відносинах з товариством та йому нараховувалась заробітна плата.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

03 квітня 2025 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подавдо Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Пунктом 2 та 4 частини четвертої статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Ця справа виникла з трудових відносин, предметом спору є вимоги про зобов`язання нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на розмір заробітної плати.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України вказана справа належить до категорії спорів, що можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, тобто не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесятрозмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи, що ця справа не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження та може розглядатись у порядку спрощеного провадження, предмет позову та кількісний склад учасників справи не свідчить про її надмірну складність, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа відповідно дочастини шостої статті 19 ЦПК України є незначної складності.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами «а-г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судові рішення у такій справі підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації будівництва №1 і К»</a>, треті особи - Головне управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на розмір заробітної плати.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара