Рішення

від 16.04.2025 по справі 581/990/24

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/990/24

Номер провадження 2/573/87/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.

з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,

розглянув заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: відділ «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної ради, орган опіки та піклування Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області, орган опіки та піклування Річківської сільської ради Сумського району Сумської області про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки,

УСТАНОВИВ:

20 січня 2025 року до Білопільського районного суду Сумської області за підсудністю із Липоводолинського районного суду Сумської області надійшов вказаний позов, який мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу проживав з відповідачкою у с. Русанівка Роменського району. Разом з ними проживали двоє їхніх спільних малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син відповідачки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відносно доньки ОСОБА_5 . ОСОБА_1 батьківства не визнав через відмову матері, яка мала намір отримувати допомогу від держави як одинока мати. У червні 2024 року ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_1 , що їде продавати свій пай, який, імовірно, знаходиться у Білопільському районі. Через два тижні остання повернулася без грошей, потім знову поїхала по гроші та обіцяла повернутись ввечері. Після цього вона вдома не з`являлась, не телефонувала та на зв`язок з ОСОБА_1 та своїм сином ОСОБА_6 , який залишився проживати з позивачем, не виходила. З метою догляду за дітьми до позивача ОСОБА_1 переїхала проживати його мати ОСОБА_2 , а він влаштувався на роботу. Відносно сина ОСОБА_6 позивачка позбавлялася батьківських прав, але коли вони почали проживати разом, то повернули його в сім`ю, де на даний час він і проживає. У відповідачки є ще дві старші доньки, відносно яких вона позбавлена батьківських прав. З метою розшуку матері своїх дітей ОСОБА_1 звертався до поліції, про що внесені відомості в ЄРДР. За інформацією поліції 31 жовтня 2024 року ОСОБА_3 зверталася до поліції з приводу викрадення працівниками поліції її співмешканця. Остання неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків щодо своїх дітей. Посилаючись на викладені вище обставини, позивачі просять позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо дітей, призначивши ОСОБА_2 опікуном малолітньої ОСОБА_5

05 лютого 2025 року відкрито загальне позовне провадження та справу призначено до підготовчого засідання (а. с. 46-47).

03 березня 2025 року закрито підготовче засідання та справа призначена до судового розгляду по суті (а. с. 79).

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не прибули, направили заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують (а. с. 101, 102).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, причин неприбуття не повідомила, про день, час і місце розгляду справи сповіщена належним чином відповідно до вимог п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Відзив на позов не подала (а. с. 100).

Представники третіх осіб відділу «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної ради, органу опіки та піклування Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області органу опіки та піклування Річківської сільської ради Сумського району Сумської області у судове засідання не прибули, про день, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином, раніше направляли листи про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечують (а. с. 96, 97).

Враховуючи, що належним чином сповіщена відповідачка у судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив на позов не подала, а також, що позивачі проти заочного вирішення справи не заперечують, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Роменським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 8).

ОСОБА_3 є також матір`ю малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьком дитини записаний ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Роменським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) (а. с. 9).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, відомості про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , внесені до актового запису за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а. с. 89-90).

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 12 листопада 2024 року працює водієм автотранспортних засобів у ФОП « ОСОБА_8 » та без реєстрації проживає по АДРЕСА_1 разом з доньками: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 10, 14).

28 жовтня 2024 року за місцем проживання малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4 представниками відділу «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної ради проведено обстеження умов їхнього проживання та встановлено, що діти проживають разом з батьком ОСОБА_1 , умови проживання дітей є належними, вони мають окремі кімнати, окремі ліжка, одяг та взуття в достатній кількості, батько матеріально забезпечує їх, стосунки у родині доброзичливі. Діти без реєстрації з 14 червня 2023 року проживають по АДРЕСА_1 . Малолітні діти також не зареєстровані на території Річківської сільської ради (а. с. 13, 72 зв. -73, 75).

Відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована по АДРЕСА_2 , але фактично за вказаною адресою не проживає, що підтверджується листом Річківської сільської ради №03-13/327 від 27 лютого 2025 року (а. с. 75 зв).

Наказом відділу «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної ради «Про тимчасове влаштування дитини в сім`ю родичів» від 01 листопада 2024 року №21-ОД тимчасово влаштовано малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які залишились без батьківського піклування, у сім`ю рідної бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на період воєнного стану до вирішення питання подальшого влаштування дитини ОСОБА_5 під опіку рідної бабусі. На ОСОБА_2 покладено персональну відповідальність за життя, здоров`я та фізичний розвиток дітей (а. с. 12).

Рішенням виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради від 23 січня 2025 року №28 затверджено виковок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 71-72).

Крім того, рішенням Сумського районного суду Сумської області від 20 листопада 2015 року, яке набрало законної сили 30 листопада 2015 року, ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та стягнено аліменти на їхнє утримання (а. с. 73 зв. 74).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , без реєстрації проживає по АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_1 та двома малолітніми онуками: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 17).

Частиною 1 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 150Сімейного кодексуУкраїни встановлено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, в тому числі зобов`язання піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти. Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст.164 Сімейного КодексуУкраїни мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських прав, жорстоко поводяться з дитиною, засуджені завчинення умисногокримінального правопорушеннящодо дитини. Ухилення від виконання своїх обов`язків - це акт свідомої поведінки, тобто особа має реальну можливість виконати його, або не вчиняє відповідних дій. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

У відповідності до ч. 1 ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Статтею 12 зазначеного Закону, зокрема, передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про охорону дитинства" діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява №31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Аналізуючи перелічені вище докази та норми законів, що регулюють правовідносини між сторонами у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про позбавлення батьківських прав відповідачки, оскільки вона свідомо самоусунулася від виховання дітей, не піклується про їхній фізичний і духовний розвиток, не цікавиться їхнім життям, не спілкується з ними, після того, як поїхала з місця проживання жодного разу їх не відвідала, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їхнього внутрішнього світу.

Суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 за весь час того, як поїхала з дому, не спілкується з дітьми, не приймає участі в їх вихованні, матеріально не забезпечує їх, а також те, що її місце проживання, перебування на даний час не відоме.

Враховуючи викладене, у якнайкращих інтересах дітей, з метою забезпечення їх розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним, суд дійшов висновку про задоволення позову про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Щодо призначення ОСОБА_2 опікуном малолітньої ОСОБА_5 суд зазначає таке.

Частинами 3 та 4 статті 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Згідно зі ст. 61 ЦК України орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу.

Статтею 63 ЦК України передбачено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.

Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

Частиною 1 статті 65 ЦК України передбачено, що до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

Оскільки позивачка ОСОБА_2 не подала суду письмової заяви, що згодна бути опікуном малолітньої ОСОБА_12 , орган опіки та піклування, в свою чергу, не надав суду подання про призначення ОСОБА_2 опікуном малолітньої ОСОБА_12 , суд вважає за необхідне відмовити позивачам у задоволенні позовної вимоги про встановлення опіки та призначення опікуном ОСОБА_2 , а питання подальшого влаштування ОСОБА_5 покласти на орган опіки та піклування Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області.

Також суд вважає за необхідне вирішити питання про стягнення з відповідачки аліментів на утримання малолітніх доньок, незважаючи на те, що така вимога не була заявлена позивачами.

Згідно з ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням обставин справи, а також рішення Сумського районного суду Сумської області від 20 листопада 2015 року, яким з ОСОБА_3 вже стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частки на утримання трьох старших дітей, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, на утримання доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом перерахування на особистий рахунок дітей у відділенні Державного ощадного банку України. Також необхідно зобов`язати позивача ОСОБА_1 в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили відкрити на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 особисті рахунки у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідно дост.141ЦПК Україниз ОСОБА_3 підлягає стягненню1211,20 грн судового збору на користь держави.

Також стягненню з ОСОБА_3 підлягають понесені позивачами судові витрати по сплаті судового збору: у сумі 2422,40 грн на користь ОСОБА_1 , у сумі 2422,40 грн на користь ОСОБА_2 , пропорційно задоволеним позовним вимогам останньої.

Керуючись статтями141,258,259,265,280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), треті особи: відділ «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної ради (юридична адреса: Сумська область, Роменський район, смт Липова Долина, вул. Полтавська, буд. 15, код ЄДРПОУ: 43977282), орган опіки та піклування Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області (юридична адреса: Сумська область, Роменський район, смт Липова Долина, вул. Полтавська, буд. 32), орган опіки та піклування Річківської сільської ради Сумського району Сумської області (Сумська область, Сумський район, с. Річки, вул. Центральна, буд. 6) про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи стягнення з 17 грудня 2024 року, шляхом перерахування на особистий рахунок дітей у відділенні Державного ощадного банку України.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Зобов`язати ОСОБА_1 в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили відкрити на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,особисті рахунки у відділенні Державного ощадного банку України.

Питання подальшого влаштування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , покласти на орган опіки та піклування Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити у задоволенні позовних вимог про призначення ОСОБА_2 опікуном малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1211 грн 20 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачкою до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачами та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду.

Суддя