Постанова

від 15.04.2025 по справі 160/27940/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/27940/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Соловей Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 р. (суддя Лозицька І.О.) в адміністративній справі №160/27940/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті 07.10.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області № 0622950706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3400,00 грн. та №0622900706 про зменшення від`ємного значення з ПДВ на суму 2 058 995,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач висловив свою незгоду із висновками податкової перевірки, оскільки відповідачем не прийняті до уваги документи, які підтверджують списання товару.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що аналізом наданих до перевірки первинних документів, а саме актів виробництва продукції та передачі на склад, обороти по бухгалтерським рахункам 201 та 25 встановлено перевищення списання сировини у виробництво по бухгалтерському обліку, ніж передано за актами. Зважаючи той факт, що до перевірки не надані первинні документи щодо фактичного руху активів, останні не можуть враховуватися в даних податкового обліку.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, вказуючи на те, що як під час проведення перевірки, так і разом з запереченнями на акт перевірки надавались документи, підтверджуючі облік товарно-матеріальних цінностей на підприємстві. Відповідачем не здійснено повного дослідження первинних документів, тому висновки відповідача про заниження податкових зобов`язань з ПДВ, що не використані в господарській діяльності (виробничі запаси), які придбані впродовж перевіряємого періоду, необґрунтовані.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги.

Представники позивача заперечили проти доводів скаржника, повідомивши суд про те, що службовим особам відповідача були надані усі документи на їх запити, проведена інвентаризація на підприємстві, а також продемонстровані усі етапи процесу виготовлення кінцевої продукції.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини у справі:

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ГРАНД-ФЛЕКС» (код ЄДРПОУ 38299846) від 08 серпня 2024 р. №3405-п, з урахуванням наказу від 20 серпня 2024 р. № 3659-п «Про подовження строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ГРАНД-ФЛЕКС» проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ГРАНД-ФЛЕКС» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2024 року у податковій декларації з податку на додану вартість від`ємного значення ПДВ у сумі 7530326 грн. з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 05.09.2024 № 2532/04-36-07-06/382299846. В ході перевірки були виявлені наступні порушення: пп.14.1.36. п.14.1 ст.14, п.44.1. ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України та ч.1 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та внаслідок використання не в господарській діяльності підприємства виробничих запасів на суму ПДВ 2 058 995,00 грн., завищено від`ємне значення з ПДВ у податковій декларації з ПДВ (показник рядка 21 Декларації) за червень 2024 року на суму 2 058 995,00 грн.; п.201.1 ст.201 Кодексу не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в ЄРПН на суму 2058995,00 грн. по ТМЦ, що використані не в господарській діяльності підприємства впродовж перевіряє мого періоду. На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0622950706 від 07.10.2024р. форма «ПН» про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3400,00 грн.; № 0622900706 від 07.10.2024р. форма «В4» про зменшення від`ємного значення з ПДВ на суму 2 058 995,00 грн., які оскаржені позивачем до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень

Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, які регулюються Податковим кодексом України (ПК України).

Позивачу поставлено у провину порушення пп.14.1.36. п.14.1 ст.14, п.44.1. ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України.

В підпункті 14.1.36 пункту 14.1. статті 14 ПК України надано поняття господарської діяльності як діяльності особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.189.1. ст 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

За висновками акту податкової перевірки позивачем списано по рахунку 201 більше товарно-матеріальних цінностей, ніж передано у виробництво.

Позивач у запереченнях до акту перевірки надав ґрунтовні пояснення щодо виявленої розбіжності, які полягають у тому, що частина напівфабрикатів передавалась у виробництво за актами, а решта - за замовленнями. З метою забезпечення безперебійного процесу виробництва позивач видав наказ № 9-В від 29.04.2024 "Про організацію та поліпшення роботи на виробництві та бухгалтерського обліку", яким передбачено складання актів виробництва продукції та передачі на склад. Як пояснив представник позивача колегії суддів, замовлення були підставою для видачі зі складу певного виду напівфабрикатів за номенклатурою для ведення складського обліку. Оскільки перевірка мала позаплановий характер, позивачем надані ті документи, які були запитані відповідачем. Після ознайомлення з актом перевірки позивач надав додаткові документи, у тому числі, замовлення, для підтвердження правильного списання напівфабрикатів, проте вони не були враховані відповідачем.

Колегія суддів погоджується із доводами відповідача про те, що рух товарно-матеріальних цінностей має оформлятися первинними документами. До 2021 року типові форми таких документів були затверджені наказом Міністерства статистики України № 193 від 21.06.1996. Проте, підприємство може використовувати і самостійно розроблені форми на основі типових. Розроблений первинний документ має містити всі обов`язкові реквізити, передбачені для первинного документа згідно статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704).

Однак, відповідач, відхиливши заперечення позивача на акт перевірки, не обґрунтував невідповідність наданих позивачем документів (акти, замовлення) вимогам, які пред`являє чинне законодавство до первинних документів.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не здійснено повного дослідження первинних документів, наданих до перевірки, тому висновки акту перевірки про заниження податкових зобов`язань з ПДВ, що не використані в господарській діяльності (виробничі запаси), які придбані впродовж перевіряємого періоду, не можуть вважатись обґрунтованими, а прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними. Як слушно зауважив суд першої інстанції, відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків, не наведено будь-яких об`єктивних доводів щодо здійснення позивачем господарських операцій у спірний період за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 р. в адміністративній справі №160/27940/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 15 квітня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 17 квітня 2025 р.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяН.П. Баранник

суддяО.О. Круговий