Постанова від 15.04.2025 по справі 910/13912/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"15" квітня 2025 р. Справа№910/13912/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Теко» - Безвершенка Олега Олександровича про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Теко»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2024

у справі №910/13912/23 (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Теко»

до ОСОБА_1 ;

ОСОБА_2 ;

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Укрзовнішінформ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович;

про визнання недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай-Теко» (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі за текстом - відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Укрзовнішінформ» (далі за текстом - відповідач 3, Товариство), за яким, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, яка прийнята судом першої інстанції протокольно від 12.02.2023, просив суд першої інстанції визнати Договір удаваним на підставі статті 235 ЦК України, перевести права та обов`язки покупця частини (частку) у статутному капіталі Товариства у розмірі 99 % статутного капіталу номінальною вартістю 821 700,00 грн на позивача; визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства від 13.09.2022, за яким відповідач 1 безоплатно передав відповідачу 2, а відповідач 2 прийняв у власність частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 821 700,00 грн, що становить 99% статутного капіталу Товариства; визначити розмір 100% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 830 000,00 грн за позивачем; перерахувати з депозитного рахунку суду кошти у сумі 10 000,00 грн, внесені позивачем за платіжною інструкцією №2 від 28.11.2023 на користь відповідача 2.

Господарський суд міста Києва рішенням від 19.08.2024 у справі №910/13912/24 у задоволенні позову відмовив.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 02.04.2024 у справі №910/13912/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Теко» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 у справі №910/13912/23 задовольнив; рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 у справі №910/13912/23 скасував та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив повністю.

До ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови від 02.04.2024 у справі №910/13912/23 представником позивача у судовому засіданні 02.04.2024 на стадії судових дебатів заявив суду апеляційної інстанції про судові витрати на професійну правничу допомогу, докази понесення яких будуть подані у порядку, визначеному частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

04.04.2025 представником позивача подано до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення з проханням стягнути з відповідачів 1 та 2 на користь позивача 150 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи №910/13912/23 у Північному апеляційному господарському суді та Господарському суді міста Києва. На підтвердження вимог заяви про ухвалення додаткового рішення представник позивача подав до Північного апеляційного господарського суду наступні документи: копію Договору №83 про надання професійної правничої допомоги від 21.08.2023; копію Заявки №1 на надання правничої допомоги від 21.08.2023; копію Акта №1 про надані послуги від 20.09.2024; копію Ордера на надання правничої правової допомоги серії АІ №1445893 від 21.08.2023; копію Заявки №2 на надання правничої допомоги від 20.08.2024; Акта №1 про надані послуги від 03.04.2025; копію Ордера на надання правничої допомоги серії АІ №1707595 від 20.09.2024; копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 30.08.2016 №38; копії Сертифікатів про підвищення кваліфікації за 2021 - 2024 роки; копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серії ІІ №1029806.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 07.04.2025 у справі №910/13912/23 розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Теко» - Безвершенка Олега Олександровича про ухвалення додаткового рішення призначив на 15.04.2025 на 13 год. 20 хв.

11.04.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача 2 надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення. У запереченні на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення представник відповідача 2 просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволені заяви представника адвоката Безвершенко Олега Олександровича про прийняття додаткового рішення; у разі якщо суд дійде висновків про наявність підстав для задоволення заяви представника адвоката Безвершенко Олега Олександровича, розмір таких витрат необхідно зменшити до 10 000,00 грн.

У запереченнях на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення представник відповідача 2 зазначив про відсутність підстав для задоволення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції на суму 83 000,00 грн, оскільки позивач не надавав до суду першої інстанції попередній (орієнтовний) розмір таких витрат; удаваність понесених витрат, про що свідчить відкритий рахунок для фізичної особи, що не може бути використаний для проведення розрахунків між суб`єктами господарювання; адвокатом не було зазначено у звітній декларації за 2024 рік про дохід у розмірі 83 000,00 грн. Крім того, заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу - 83 000,00 грн за розгляд справи у Господарському суді міста Києва є неспівмірним та не відповідає критерію реальності; вартість зазначених у Заявці №1 від 21.08.2023 послуг є значено завищеним та підлягають зменшенню у разі задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Також представник відповідача 2 у запереченнях на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення не погоджується із розміром витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у Північному апеляційному господарському суді, посилаючись на завищений розмір таких витрат; удаваність понесених витрат, про що свідчить відкритий рахунок для фізичної особи, що не може бути використаний для проведення розрахунків між суб`єктами господарювання. Представник відповідача 2 вважає, що умова Договору, яка стосується порядку оплати не відповідає комерційному підходу у господарській діяльності.

Відповідачі 1, 2 та третя особа своїх представників, чи особисто, в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи №910/13912/23 в частині розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У судовому засіданні 15.04.2025 представник позивача підтримав вимоги за заявою про ухвалення додаткового рішення, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити та ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з відповідачів 1 та 2 витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи №910/13912/23 у судах першої та апеляційної інстанції у розмірі 150 000,00 грн.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 15.04.2025 заперечувала проти задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, просила суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, заперечення відповідача 2, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

За статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21). Вказана позиція застосована також у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач у позові зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 83 000,00 грн, а в апеляційній скарзі зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 67 000,00 грн.

Згідно із частиною 1 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Адвокат Бервершко Олег Олександрович здійснює свою адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС№5776/10, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 30.08.2016 №38. Адвокат Бервершко Олег Олександрович здійснював представництво позивача у Господарському суді міста Києва на підставі Ордера на надання правничої допомоги серії АІ №1445893 від 21.08.2023 та у Північному апеляційному господарському суді на підставі Ордера на надання правничої допомоги серії АІ №1707595 від 20.09.2024.

Згідно із частинами 1, 3, 5 статті 27 Закону №5076-VI договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, сторони при укладенні Договору про надання правової допомоги самостійно визначають його умови, зокрема, щодо порядку оплати. Зазначене спростовує доводи відповідача 2 про те, що встановлений сторонами у Договорі порядок оплати не відповідає комерційному підходу у господарській діяльності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 21.08.2023 між позивачем (Клієнт) та адвокатом Безвершенко Олегом Олександровичем (Адвокат) укладено Договір №83 про надання професійної правничої допомоги (далі за текстом - Договір), за яким предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами професійної правничої допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язаний сплатити гонорар (винагороду) за надану професійну правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Згідно із частиною 1.4 Договору обсяг послуг, розмір винагороди та строки кожного доручення з окремих питань викладатимуться у окремому документі (заявка на надання послуг), що підписується Сторонами. Усі майбутні замовлення Клієнта повинні бути описані в окремих заявках на надання послуг, які включатимуть положення цього Договору та складатимуть невід`ємну його частину. У заявках на надання послуг Сторони узгоджують умови розрахунку та оплати винагороди Адвоката.

Після надання послуг Адвокат направляє Клієнту звіт (акт) про надані послуги. Сторони підписують акт про надані послуги, що підтверджує передачу та приймання послуг. Звіт про надані послуги є підставою для остаточного розрахунку між сторонами, якщо інше не передбачено заявкою на надання послуг (пункти 3.1, 3.2 Договору).

Цей Договір укладений у дату, зазначену в початку цього Договору та діє до 31.12.2025 (пункт 16.1 Договору).

У заявці на надання правничої допомоги №1 від 21.08.2023 до Договору (далі за текстом - Заявка №1 від 21.08.2023) сторони погодили такий обсяг послуг: комплексний правничий супровід та представництво інтересів Клієнта в судовому провадженні у Господарському суді міста Києва по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-Теко» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Укрзовнішінформ», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович про визнання недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності, у тому числі не обмежуючись, консультування Клієнта з питань зазначених у підпункті 1.1.1 пункту 1.1 Заявки №1 від 21.08.2023.

У підпункті 3.1.1 пункту 3.1 Заявки №1 від 21.08.2023 сторони погодили, що фіксована вартість послуг, визначених в підпункті 1.1.1 пункту 1.1 Заявки №1 від 21.08.2023 складає 83 000,00 грн.

20.09.2024 між сторонами Договору складено та підписано Акт №1 про надані послуги, в якому в якому зазначено вид послуг, які надавались, обсяги послуг, витрачений час на кожну окрему дію та загальний витрачений час, загальну суму наданих послуг.

З метою забезпечення представництва інтересів позивача як апелянта у Північному апеляційному господарському суді у справі №910/13912/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-Теко» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-Теко» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Укрзовнішінформ», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович про визнання недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності, між позивачем та адвокатом Безвершенком О.О. укладена заявка на надання правничої допомоги №2 від 20.08.2024 до Договору (далі за текстом - Заявка №2 від 20.08.2024).

У заявці №2 від 20.08.2024 сторони погодили такий обсяг послуг: комплексний

правничий супровід та представництво інтересів Клієнта у Північному апеляційному господарському суді по справі №910/13912/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-Теко» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-Теко» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Укрзовнішінформ», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович про визнання недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності (підпункт 1.1.1 пункту 1.1 Заявки №2 від 20.08.2024).

У підпункті 3.1.1 пункту 3.1 Заявки №2 від 20.08.2024 сторони погодили, що фіксована вартість послуг, визначених у підпункті 1.1.1 пункту Заявки №2 від 20.08.2024 складає 67 000,00 грн.

За результатом наданих послуг позивач та адвокат Безвершенко О.О. підписали Акт №1 від 03.04.2025 про надані послуги до Заявки №2 від 20.08.2024 на загальну суму 67 000,00 грн, в якому зазначили вид послуг, які надавались, обсяги послуг, витрачений час на кожну окрему дію та загальний витрачений час, загальну суму наданих послуг.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об`єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, саме суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.

Згідно із частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 15.06.2022 у справі №910/12876/19 зазначила, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач 2 надав свої заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» та у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015).

У рішення від 18.02.2022 у справі «Чоліч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Отже, суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено у додатковій постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка стверджує про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування щодо невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Судом апеляційної інстанції при розгляді заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу взято до уваги складність справи, надані адвокатом послуги; час, витрачений адвокатом на надання послуг; обсяг, наданих адвокатом послуг, їх необхідність, доцільність, реальність; співрозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг з урахуванням предмету спору у даній справі, обґрунтування підстав заявлених позовних вимог.

Верховний Суд неодноразово виснував, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, колегія суддів визнає виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередню участю в судовому засіданні (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №9901/459/21).

Верховний Суд у постанові від 01.12.2021 у справі №910/20852/20 та додаткових постановах від 29.02.2024 у справі №917/272/23, від 05.03.2024 у справі №916/2266/22, від 17.04.2024 у справі №910/19865/21 зазначив про те, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Судом апеляційної інстанції також враховано активну участь представника позивача у судових засіданнях під час розгляду справи №910/13912/23 у суді апеляційної інстанції. Незмінність правової позиції позивача у суді апеляційної інстанції, подання заперечень та пояснень на доводи відповідачів.

Враховуючи вищенаведене, надані позивачем докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанції, приписи частини 14 статті 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідачів 1 та 2 по 50 000,00 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанції, з розрахунку 60 000,00 грн за розгляд справи у Господарському суді міста Києва та 40 000,00 грн за розгляд справи у Північному апеляційному господарському суді.

Твердження представника ОСОБА_2 - адвоката Грекової Л.В. про зазначення в договорі №83 про надання професійної правничої допомоги адвокатом Безвершенком О.О. рахунку, відкритого для фізичної особи не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки не свідчать про нікчемність зазначеного договору в силу закону. Доказів визнання судом вказаного договору недійсним представником відповідача 2 суду не надано.

Доводи представника відповідача 2 щодо удаваності понесених стороною «позивачем» витрат, зазначених в пункті 3.2. Заявки №1 на надання професійної правничої допомоги від 21.08.2023 з посиланням на податкову декларацію само зайнятої особи за 2024 рік, в якій не задекларовано 83 000, 00 грн не свідчать про відсутність підстав для відшкодування відповідачем 2 позивачу витрат на професійну правничу допомогу, оскільки розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою ( про що зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об`єднаною палатою Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Не відображення в декларації платником податків доходів не свідчить про звільнення сторони від відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Контроль за сплатою податків з доходів фізичних осіб до бюджету Податковим кодексом України покладено на Державну податкову службу.

Заперечення відповідача 2 щодо задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки наведені ним обставини не спростовують надання адвокатом позивачу послуг з професійної правничої допомоги та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Статтею 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

За результатами розгляду заяви позивача про стягнення витрат на професійну допомогу у даній справі суд апеляційної інстанції приймає додаткову постанову.

З урахуванням того, що за прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат судовий збір не сплачується, то розподіл судових (судового збору) у такому випадку не здійснюється.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Теко» - адвоката Безвершенка Олега Олександровича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України з електронним носієм № НОМЕР_2 , орган, що видав: 3318, дата видачі 28.10.2019, АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-ТЕКО» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40103721, 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 23-Б) 50 000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу, понесених за розгляд справи №910/13912/23 у Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Краматорським МВ ГУМВС України в Донецькій області 10.02.2009, АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-ТЕКО» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40103721, 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 23-Б) 50 000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу, понесених за розгляд справи №910/13912/23 у Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді.

4. Видачу наказів на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/13912/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна додаткова постанова складена та підписана суддями 18.04.2025.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська