Постанова

від 15.04.2025 по справі 211/7500/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3320/25 Справа № 211/7500/24 Суддя у 1-й інстанції - Юзефович І. О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року м. Кривий Ріг

справа № 211/7500/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Зубакової В.П., Корчистої О.І.

секретар судового засідання Дяченко Д.П.

сторони:

заявник ОСОБА_1

заінтересовані особи Бериславська районна військова адміністрація Бериславського району Херсонської області, Приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Маховська Світлана Леонідівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Богуненко Сергій Георгійович, на ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року, яка постановлена суддею Юзефовичем І.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,

УСТАНОВИВ:

В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу, в якій просила суд встановити факт, що Державний акт на право приватної власності на замлю, серія III-XC №034288, який виданий ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Високопільської райдержадміністрації від 27 вересня 200 року №486 про передачу їй у приватну власність земельної ділянки площею 4,98 га. належить ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Ботове Пінського району Бретської області Республіки Білорусь, та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 , в інтереси якої представляє адвокат Богуненко С.Г., подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов хибного про те, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу підписана та подана особою, повноваження якої не підтверджені, оскільки вказана заява підписана самою заявницею ОСОБА_1 .

Відзив на апеляційну скаргу не наданий.

Заслухавши суддю-доповідача, заявника ОСОБА_1 - адвоката Богуненко С.Г., який підтримал доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимогст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно дост.264 ЦПК Українисудове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржувана судова ухвала не відповідає.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу, в якій просила суд встановити факт, що Державний акт на право приватної власності на замлю, серія III-XC №034288, який виданий ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Високопільської райдержадміністрації від 27 вересня 200 року №486 про передачу їй у приватну власність земельної ділянки площею 4,98 га. належить ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Ботове Пінського району Бретської області Республіки Білорусь, та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу суд першої інстанції виходив з того, що заява підписана особою, повноваження якої не підтверджені.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу підписана самим заявником ОСОБА_1 , тому у суду були відсутні підстави для відмови у відкритті провадження з поданою ОСОБА_1 заявою.

При цьому суд в оскаржуваній ухвалі зазначає дві різні позиції з приводу особи, якою підписана вказану заяву. Так, в абзаці другому мотивувальної частини оскаржуваної ухвали суд посилається на те, що заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підписана ОСОБА_1 , в той же час у восьмому абзаці мотивувальної частини оскаржуваної ухвали суд вказує на те, що заява підписана особою, повноваження якої не підтверджені, тому зазначену заяву необхідно повернути заявнику.

Колегія суддівзвертає увагуна те,що відповіднодо вимогст.186ЦПК України,суддя відмовляєу відкриттіпровадження усправі,якщо заяване підлягаєрозгляду впорядку цивільногосудочинства; єтаке,що набралозаконної сили,рішення чиухвала судупро закриттяпровадження усправі міжтими самимисторонами,про тойсамий предметі зтих самихпідстав,або єсудовий наказ,що набравзаконної сили,за тимисамими вимогами; упровадженні цьогочи іншогосуду єсправа зіспору міжтими самимисторонами,про тойсамий предметі зтих самихпідстав; єрішення третейськогосуду,прийняте вмежах йогокомпетенції,щодо споруміж тимисамими сторонами,про тойсамий предметі зтих самихпідстав,за виняткомвипадків,коли судвідмовив увидачі виконавчоголиста напримусове виконаннярішення третейськогосуду абоскасував рішеннятретейського судуі розглядсправи втому самомутретейському судівиявився неможливим; єрішення судуіноземної держави,визнане вУкраїні вустановленому закономпорядку,щодо споруміж тимисамими сторонами,про тойсамий предметі зтих самихпідстав; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Стаття 186 ЦПК України не містить посилання на те, що в разі встановлення судом тієї обставини, що позов (заява) підписана особою, повноваження якої не підтверджені, суд відмовляє у відкритті провадження за поданим позовом (заявою).

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до норм п. 1 ч. 4ст. 185 ЦПК України, в разі встановлення судом тієї обставини, що позовна заява (заява) підписана особою, повноваження якої не підтверджені, наслідком є повернення позову (заяви) позивачу (заявнику), а не відмова у відкритті провадження за поданим позовом (заявою).

Також є незрозумілим роз`яснення в резолютивній частині оскаржуваної ухвали права заявници на звернення до суду з позовом в порядку загального позовного провадження з дотриманням правил підсудності спорів.

Згідно з вимогамист. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 379 382, 383, 384 України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтереси якої представляє адвокат Богуненко Сергій Георгійович, - задовольнити.

Ухвалу Довгинцівського районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областівід 23грудня 2024рокускасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 18 квітня 2025 року.

Головуючий:

Судді: