Рішення

від 29.11.2010 по справі 58/141-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №   58/141-10

29.11.10

За позовом Комунального підприємства «Міський інформаційний центр»

до Приватного підприємства «Елметенергозв’язок»

про стягнення 8 950,46 грн.

                                                                                                            Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

                                                             ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8 950, 46 грн. відповідно до договору № 7173 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій від 19.06.2008 р., укладеного між сторонами, з яких:  основний борг в сумі 1746, 36 грн., пеня в сумі 399,74 грн., витрати за проведення демонтажу спеціальної конструкції в сумі 575,28 грн., неустойка за прострочення повернення місця в сумі 6023,70 грн., витрати на зберігання демонтованої спеціальної конструкції в сумі 205, 38 грн.; про зобов’язання відповідача повернути місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 38.  Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.06.2010 р. суддею Присяжнюк О.О. порушено провадження у справі № 58/141-10, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.07.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2010 р. справу № 58/141-10 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 06.08.2010 р. справу № 58/141-10 передано на розгляд судді Пригунової А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2010 р. справу № 58/141-10  суддею Пригуновою А.Б. було прийнято до свого провадження, призначено її до розгляду на 25.08.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився у зв’язку з неявкою у судове засідання представників сторін та неналежним  виконанням  сторонами вимог суду.

У дане судове засідання представники сторін не з’явилися, вимог суду у повному обсязі не виконали.

Враховуючи, що вищезазначені учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду спору без їх участі відповідно до ст.75 ГПК України.   

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 29.11.2010 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -

 ВСТАНОВИВ:

19.06.2008 р. між сторонами був укладений договір № 7173 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, за умовами якого, Комунальне підприємство «Міський інформаційний центр»зобов’язувалось надати Приватному підприємству «Моторз Центр»(далі – користувач)  для тимчасового платного використання розповсюджувачем зовнішньої реклами (користувачем) місць, які перебувають у комунальній власності з метою: встановлення за них спеціальних конструкцій, які знаходяться у користувача на законних підставах, та їх використання у формах не заборонених чинним законодавством, для розміщення зовнішньої реклами; обслуговування спеціальних конструкцій (підтримання в належному стані, наклеювання рекламоносіїв тощо)

Пунктом 2.1 договору сторони домовились, що договір набирає чинності з 01.07.2008 р. та діє до 30.06.2009 р.

Згідно п. 3.4.8. договору  у випадку проведення демонтажу спеціальних конструкцій на підставі 3.1.1. договору користувач повинен: а) відшкодувати КП фактичну вартість витрат КП, пов’язаних з вимушеним проведенням робіт з демонтажу і зберіганням демонтованих спеціальних конструкцій. Проведення робіт демонтажу спеціальних конструкцій оформляється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.4.1. договору розмір плати за користування всіма місцями, які надані в користування за цим договором, згідно додатку № 1, складає 207, 90 грн. (без ПДВ) на місяць; ПДВ -20% складає 41,58 грн., загальний розмір плати (з ПДВ) 249, 48 грн.

Згідно з п.4.2. договору якщо на момент укладання договору користувач не має дозволу (дозволів) на розміщення зовнішньої реклами, тоді з дня укладання цього договору і до отримання дозволу (дозволів) на розміщення зовнішньої реклами на спеціальних конструкціях, які встановлюються на місцях наданих за цим договором (в період дії пріоритету на місце), користувач щомісячно вносить оплату за користування зазначеними місцями у розмірі 25 % відсотків від розміру плати за використання відповідних місць (з ПДВ), встановленої додатком № 1 договору, що складає 51,97 грн. (без ПДВ) на місяць;ПДВ -20% складає: 10,40 грн., загальний розмір плати (з  ПДВ): 62, 37 грн.

Пунктом 4.5. договору внесення плати за користування місцями здійснюється авансом до 25 числа, що передує місяцю, за який здійснюється оплата.

Відповідно до п.4.6. договору внесення плати за користування місцями передбаченими п.4.1., 4.2. здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дня передачі місця згідно п. 1.4. договору.

Згідно п. 4.7. договору внесення всіх платежів за договором здійснюється користувачем без отримання від КП рахунку-фактури, шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок КП у встановлені договором строки.

Пунктом 4.8. договору сторони дійшли згоди, що оплата робіт з демонтажу спеціальних конструкцій у випадках, передбачених підпунктом 3.1.1 договору, здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання користувачем рахунку КП.

Відповідно до п. 5.1. договору протягом семи календарних днів після припинення дії договору на будь-яких підставах , користувач зобов’язаний звільнити надані у користування місця і передати їх КП. Повернення місць, наданих у користування, здійснюється користувачем на підставі актів прийому-передачі, які складаються користувачем та підписується уповноваженими представниками користувача.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що місця вважаються фактично повернутими КП з моменту підписання актів прийому-передачі.

Відповідно до п. 6.1. за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, передбачених розділом 4 договору, користувач сплачує КП пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого (або неповністю сплаченого) платежу за кожен день прострочення.

Згідно з п.6.2. договору у разі прострочення повернення місць, наданих у користування, користувач сплачує КП неустойку, яка складає 7 % від розміру плати використання місць (з ПДВ), встановленої додатком № 1 цього договору, за кожен день прострочення виконання зобов’язання щодо повернення  місць договором.

Факт належного виконання позивачем свого обов’язку щодо передачі у користування місць підтверджується відповідним актом передачі від 01.07.08р. (копія –у матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив оплату за  користування місцем відповідно до вищезазначеного договору, у зв’язку з чим просить стягнути з відповідача  1746, 36 грн. заборгованості за користування місцем, 399,74 грн.  пені за порушення строків оплати за користування місцем, витрат на проведення демонтажу спеціальної конструкції в розмірі 575, 28 грн., неустойки за прострочення повернення місця за період з 08.07.2009 р. до 17.06.2010 р. у розмірі 6023,70 грн., витрат за зберігання демонтованої спеціальної конструкції у розмірі 205, 38 грн. Крім того, вказує, що договір припинився у зв’язку із закінченням строку на який його було укладено -  тобто 30.06.09р., в той час як відповідач не повернув позивачеві місце, що знаходиться у комунальній власності за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 38.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  частковому задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного договору № 7173 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій від 19.06.2008 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором найму (оренди), який відповідає вимогам статті 759 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач у своїх поясненнях зазначає, що договірні відносини між сторонами припинилися 30.06.09р.

Проте суд не погоджується із такою позицією позивача. При цьому суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що в силу положень ст.2 договору, останній укладався сторонами на строк 365 днів.

Пунктами 5.1. 5.2 договору передбачено, що протягом семи календарних днів після припинення дії договору на будь-яких підставах, користувач зобов’язаний звільнити надані у користування місця і передати їх КП. Повернення місць, наданих у користування, здійснюється користувачем на підставі актів прийому-передачі, які складаються користувачем та підписується уповноваженими представниками користувача. Місця вважаються фактично повернутими КП з моменту підписання актів прийому-передачі.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі статтею 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, законодавство передбачає можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони орендодавця, так і зі сторони орендаря. Отже, для здійснення автоматичної пролонгації дії договору необхідна згода обох сторін. Бажання орендаря продовжувати відносини оренди у даному випадку висловлюється  шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Щодо орендодавця, підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка висловлюється відсутністю заперечень і вимог до наймача  повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що зазначені норми носять імперативний характер і застосовується незалежно від того, чи передбачили їх учасники договірних відносин у договорі.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що у матеріалах справи відсутні докази висловлення сторонами небажання продовжувати договірні відносини, зокрема, позивач не висловлював своїх заперечень продовжувати договір, а відповідач, в свою чергу, у встановленому договору порядку місця для користування не повернув,  суд приходить до висновку, що договір № 7173 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій від 19.06.2008 р. був продовжений сторонами на той же строк і на тих же умовах, тобто до 30.06.2011р.

Таким чином, на день прийняття рішення у даній справі договір є чинним.  

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог в частині виконання зобов’язань щодо сплати з користування  не спростував.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору  № 7173 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій від 19.06.2008 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.  

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

У відповідності до розрахунку  плати  за щомісячне користування місцем за договором № 7173 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій від 19.06.2008 р., здійсненого позивачем та перевіреного судом, розмір заборгованості відповідача плати за щомісячне користування місцем за період з грудня 2008 р. до липня 2009 р. становить 1746,36 грн.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 399, 74  грн.  з 26.11.2008 р. до 26.05.2010 р.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.1. за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, передбачених розділом 4 договору, користувач сплачує КП пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого (або неповністю сплаченого) платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що позивачем нараховано пеню за дванадцять місяців по кожному простроченому платежу, тобто в порушення ч.6 ст. 232 ГК України.   

Згідно розрахунку суду, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 205, 57 грн.  

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на проведення демонтажу спеціальної конструкції у розмірі 575,28 грн.

Відповідно до п. 3.1.1. договору КП має право здійснювати роботи з демонтажу спеціальних конструкцій у випадках, зокрема, несплати, несвоєчасної або неповної сплати платежів, передбачених розділом 4 договору.

Пунктом 3.2.6. договору визначений обов’язок позивача письмово повідомити користувача про проведення демонтажу його спеціальної конструкції у випадках, передбачених підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. розділу 3 договору.

Судом встановлено, що позивач письмово повідомив користувача листом № 179 від 19.01.2009 р.,  про проведення демонтажу спеціальної конструкції.  

Згідно п. 3.4.8. договору у випадку проведення демонтажу спеціальних конструкцій на підставі 3.1.1. договору користувач повинен: а) відшкодувати КП фактичну вартість витрат КП, пов’язаних з вимушеним проведенням робіт з демонтажу і зберіганням демонтованих спеціальних конструкцій. Проведення робіт демонтажу спеціальних конструкцій оформляється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

18.02.2009 сторонами було підписано акт проведення демонтажу спеціальної конструкції, який розміщений за адресою м. Харків, вул. Шевченко, 38, відповідно до договору № 7173 від 19.06.2008 р.

Згідно розрахунку позивача сума витрат на проведення робіт з демонтажу спеціальних конструкцій складає 575,28 грн.

Відповідно до п. 4.8. договору оплата робіт з демонтажу спеціальних конструкцій у випадках, передбачених п. 3.1.1. договору, здійснюється протягом 3-х банківських днів з дня отримання користувачем рахунку КП.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2010 р. у даній справі позивача зобов’язано надати докази направлення  на адресу відповідача рахунку-фактури № СПД -000040 від 19.02.2009 р. на суму 575,28 грн.

Проте позивач вимог суду не виконав, доказів направлення  на адресу відповідача рахунку-фактури № СПД -000040 від 19.02.2009 р. на суму 575,28 грн. не надав.

Відповідно до ч. 1. ст. 530 Цивільного кодексу  України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням  цієї події.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем вищезазначеного рахунку,  суд приходить до висновку, що у відповідача не виникло зобов’язання щодо сплати відповідно до умов  п.4.8. договору.

За таких обставин, суд  вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на проведення робіт з демонтажу спеціальних конструкцій в сумі 575,29 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить зобов’язати відповідача повернути позивачеві місце, що знаходиться у комунальній власності , за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 38 та стягнути з відповідача неустойку за прострочення повернення місця за період з 08.07.2009 р. до 17.06.2010 р.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.   

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктами 5.1. 5.2 договору передбачено, що протягом семи календарних днів після припинення дії договору на будь-яких підставах, користувач зобов’язаний звільнити надані у користування місця і передати їх КП. Повернення місць, наданих у користування, здійснюється користувачем на підставі актів прийому-передачі, які складаються користувачем та підписується уповноваженими представниками користувача. Місця вважаються фактично повернутими КП з моменту підписання актів прийому-передачі.

Судом встановлено, що договір № 7173 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій від 19.06.2008 р. був продовжений сторонами на той же строк і на тих же умовах до 30.06.2011 р. і станом на день прийняття рішення у даній справі договір є чинним,  а отже у відповідача не виникло зобов’язання щодо повернення місць, наданих у користування  відповідачу, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 38.

Згідно з п.6.2. договору у разі прострочення повернення місць, наданих у користування, користувач сплачує КП неустойку, яка складає 7 % від розміру плати використання місць (з ПДВ), встановленої додатком № 1 цього договору, за кожен день прострочення виконання зобов’язання щодо повернення  місць договором.

Оскільки, як вже було встановлено судом,  договір на даний час є чинним, і у відповідача відсутнє зобов’язання щодо повернення позивачеві місця, відповідно, відсутнє і прострочення повернення місця,  а отже вимоги позивача про стягнення  з відповідача неустойки за прострочення повернення місця за період з 08.07.2009 р. до 17.06.2010 р. є неправомірними та задоволенню не підлягають.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати за зберігання демонтованої спеціальної конструкції у розмірі 205, 38 грн.

Згідно п. 3.4.8. договору  у випадку проведення демонтажу спеціальних конструкцій на підставі 3.1.1. договору користувач повинен: а) відшкодувати КП фактичну вартість витрат КП, пов’язаних з вимушеним проведенням робіт з демонтажу і зберіганням демонтованих спеціальних конструкцій. Проведення робіт демонтажу спеціальних конструкцій оформляється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

З наведеного випливає, що відповідач взяв на себе зобов’язання відшкодувати позивачеві фактичну вартість витрат КП, пов’язаних з вимушеним проведенням робіт з демонтажу і зберіганням демонтованих спеціальних конструкцій. Разом з тим, строк виконання зобов’язання  щодо відшкодування витрат зі зберігання договором не встановлено.  

Відповідно до ч. 1, ч. 2  ст. 530 Цивільного кодексу  України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачеві жодного повідомлення про необхідність здійснення такої оплати.  

Таким чином, у відповідача не настав строк для виконання зобов’язання щодо оплати  витрат за зберігання демонтованої спеціальної конструкції у розмірі 205, 38 грн., а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково, в сумі 1951, 93 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст., 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

     ВИРІШИВ:

1.        Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Елметенергозв’язок» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14,  код 34951777) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства «Міський інформаційний центр»(61166, м. Харків, проспект Леніна, 38, оф. 618, код 32135675) заборгованість за щомісячне користування місцем в розмірі 1746 (одна тисяча сімсот сорок шість) грн. 36 коп., пеню в розмірі 205 (двісті п’ять) грн. 46 коп., 40 (сорок) грн. 78 коп. державного мита та 55 (п’ятдесят п’ять) грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                   Пригунова А.Б.