Постанова

від 18.04.2025 по справі 320/22602/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 року

м. Київ

справа №320/22602/23

адміністративне провадження № К/990/12/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Кравчука В.М., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 , до якої приєдналася Державна інспекція архітектури та містобудування України,

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 (головуючий суддя Колеснікова І.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 (головуючий суддя Мельничук В.П., судді Костюк Л.О., Оксененко О.М.)

у справі №320/22602/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-ЛТД»

до Державної інспекції архітектури та містобудування України

про визнання протиправними та скасування приписів і постанови,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп-ЛТД» (далі - ТОВ «Олімп-ЛТД») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.06.2023, що винесений ТОВ «Олімп-ЛТД» щодо будівництва «Реконструкція з надбудовою кафе по вул. Хрещатик, 23-Б у Печерському районі м. Києва» на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:76:032:0003 та 8000000000:76:032:0040;

- визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12.06.2023, що винесений ТОВ «Олімп-ЛТД» щодо будівництва «Реконструкція з надбудовою кафе по вул. Хрещатик, 23-Б у Печерському районі м. Києва» на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:76:032:0003 та 8000000000:76:032:0040;

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України № 2/02-1-10 від 21.06.2023 про накладення штрафу на ТОВ «Олімп-ЛТД» за порушення у сфері містобудівної діяльності передбаченого абзацом 3 пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» на суму 2 415 600,00 грн.

2. 06.07.2023 позивачем до суду першої інстанції подано заяву про забезпечення позову, яка ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 задоволена повністю.

Зупинено дію припису Державної інспекції архітектури та містобудування України про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 12.06.2023, складеного Головним інспектором будівельного нагляду Першого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю Чикуліною Веронікою Василівною, Головним інспектором будівельного нагляду Першого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю Поффет Павлом Андрійовичем, Головним інспектором будівельного нагляду Першого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю Богомоловою Юлією Юріївною, за результатами позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Реконструкція з надбудовою кафе по вул. Хрещатик, 23-Б у Печерському районі м. Києва» на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:76:032:0003 та 8000000000:76:032:0040, виданого ТОВ «Олімп-ЛТД».

Зупинено дію припису Державної інспекції архітектури та містобудування України про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12.06.2023, складеного Головним інспектором будівельного нагляду Першого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю Чикуліною Веронікою Василівною, Головним інспектором будівельного нагляду Першого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю Поффет Павлом Андрійовичем, Головним інспектором будівельного нагляду Першого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю Богомоловою Юлією Юріївною, за результатами позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Реконструкція з надбудовою кафе по вул. Хрещатик, 23-Б у Печерському районі м. Києва» на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:76:032:0003 та 8000000000:76:032:0040, виданого ТОВ «Олімп-ЛТД».

2.1. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що чинність приписів на об`єкті «Реконструкція з надбудовою кафе по вул. Хрещатик, 23-Б у Печерському районі м. Києва» може мати, а подекуди має наслідком: по-перше, притягнення позивача до адміністративної та цивільної відповідальності; по-друге, понесення значних збитків по виконанню будівельних робіт; по-третє, понесення значних витрат та ресурсів для відновлення будівельних робіт; по-четверте, можливість завданню шкоди третім особам. Відтак, у випадку невжиття цього заходу захист прав та інтересів позивача стане неможливим або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

3. За результатами апеляційного перегляду ухвали Шостий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 30.11.2023 задовольнив частково апеляційні скарги Державної інспекції архітектури та містобудування України, а також особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , змінив мотивувальну частину ухвали з підстав, викладених у цій постанові.

3.1. Приймаючи вказане судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, помилково виходив з того, що чинність приписів на об`єкті «Реконструкція з надбудовою кафе по вул. Хрещатик, 23-Б у Печерському районі м. Києва» може мати, а подекуди має наслідком, зокрема притягнення позивача до адміністративної та цивільної відповідальності, оскільки позивача вже притягнуто до відповідальності та накладено на останнього штраф.

3.2. Також, суд апеляційної інстанції вважав помилковою вказаною судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про забезпечення позову підставу, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком, зокрема понесення значних збитків по виконанню будівельних робіт, та понесення значних витрат та ресурсів для відновлення будівельних робіт, позаяк згідно зі статтею 1 Закону України «Про підприємництво» від 07.02.1991 № 698-XII підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Відтак підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик суб`єкта господарювання, який приймає на себе будь-які наслідки підприємницької діяльності як позитивні так і негативні. В цій частині суд апеляційної інстанції врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31.08.2022 у справі № 640/7493/21.

3.3. Щодо можливості завдання шкоди третім особам у випадку незабезпечення позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що дослідженими судами доказами встановлено такі обставини:

зафіксовано руйнування цегляної та бутової кладки надземної частини підпірної стіни між будинками № № 21, 23 по вул. Хрещатик у м. Києві внаслідок розморожування та вивітрювання, в місці розташування конструктивного шва відмічена наявність слідів висолів на поверхні стіни, виявлено руйнування, відшарування покриття гідроізоляції;

загальний технічний стан сходів та підпірної стіни між будинками № 21 і № 23 по вул. Хрещатик у Печерському районі м. Києва , характеризується як непридатний до нормальної експлуатації;

споруда потребує проведення капітального ремонту за розробленою у встановленому порядку проектною документацією в якій слід передбачити: перекладання огородження сходів та окремих сходинок із влаштуванням організованого відведення атмосферних опадів із поверхні маршів та площадок; відновлення цегляної кладки надземної частини підпірної стіни; відновлення гідроізоляції внутрішньої поверхні підпірної стіни; влаштування дренажу, застінних лотків із паралельною організацію вертикального планування території, що розташована вище підпірної стіни;

підошва підпірної стіни розташована вище проектної відмітки дна котловану, тому звітом ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» рекомендовано виконати її підсилення шляхом влаштування джет-паль або влаштувати дублюючу підпірну стіну. В ході проведення робіт слід забезпечити мінімальний вібраційний вплив на конструкції існуючої підпірної стіни.

Причиною виникнення вищеописаних пошкоджень є відсутність організованого водовідводу атмосферних опадів із прибудинкової території, що розташована вище по схилу та із поверхні сходів, що призводить до періодичного замокання та морозобійного пошкодження наземних конструкцій, а також внаслідок відсутності своєчасних ремонтів. Вказані пошкодження впливають як на довговічність, так і експлуатаційну надійність споруди.

3.4. Відтак суд апеляційної інстанції виснував, що наявними у відокремлених матеріалах даної адміністративної справи доказами підтверджено, що підпірна стіна та сходи зі сторони вул. Хрещатик знаходяться в аварійному стані, а проведення Позивачем будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція з надбудовою кафе по вул. Хрещатик, 23-Б у Печерському районі м. Києва» має на меті зменшити вплив (настання негативних наслідків) небезпеки руйнування будинків в зоні історичного ареалу.

3.6. Також в обґрунтування своїх висновків цей суд вказав, що негативні наслідки для третіх осіб, в тому числі і для мешканців житлових будинків № № 21, 23 по вул. Хрещатик у м. Києві , які полягають у забороні проведення будівництва є значно більшими, ніж наслідки, які можуть настати у випадку не забезпечення виконання робіт з підсилення конструкції підпірної стіни та сходів на об`єкті «Реконструкція з надбудовою кафе по вул. Хрещатик, 23-Б у Печерському районі м. Києва », оскільки в результаті сильних опадів, заморожування/розморожування ґрунту існує небезпека руйнування підпірної стіни, пошкодження покриття гідроізоляції.

Відповідно, невиконання розпочатих підготовчих та будівельних робіт на зазначеній стадії створює ситуацію, за якої з`являються також додаткові фактори, що значно погіршують умови експлуатації існуючих конструкцій будівель та споруд, а саме - тривале відкриття котловану призводить до постійного зволоження ґрунтів основ будинку № 21, будинку № 23 по вул. Хрещатик , підпірної стіни із сходами та вбудованими приміщеннями між зазначеними будинками, що може призвести до прояву додаткових ризиків пошкодження надземних конструкцій.

Незавершеність робіт із влаштування огородження схилу зі сторони існуючої підпірної стіни між будинками № № 21 , 23 по вул. Хрещатик у м. Києві внаслідок додаткового зволоження може призвести до погіршення технічного стану підпірної стіни із «непридатного до нормальної експлуатації» до «аварійного» із загрозою руйнування підпірної стіни. Перебування котловану у відкритому стані протягом тривалого часу призводить до постійного зволоження також ґрунтів, які складають будову схилу, що позначається на загальній стійкості схилу в межах вищезазначених земельних ділянок. Відповідно, несвоєчасне завершення робіт, з урахуванням тривалого зволоження, може позначитись на забезпеченні стійкості схилу вище майданчика будівництва із сторони вул. Лютеранської і, як наслідок, до зсуву ґрунту.

Отже, суд апеляційної інстанції вказав, що наведені обставини дають підстави вважати, що має місце виключний випадком, який дозволяє зробити обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування. Тому погодився з висновками суду першої інстанції, що у випадку невжиття цього заходу захист прав та інтересів Позивача стане неможливим або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Особою, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_1 , подано касаційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023, до якої приєдналася Державна інспекція архітектури та містобудування України, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в забезпеченні позову. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій не було дотримано норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень і суди не врахували висновків Верховного Суду, викладених у справах з подібними правовідносинами у постановах від 28.10.2020 у справі № 140/2474/20, від 15.07.2021 у справі № 380/2273/21, від 04.06.2021 у справі № 160/8226/20, від 30.10.2019 у справі № 640/6225/19.

4.1. Зокрема, скаржник наголошує, що заходи забезпечення позову можуть бути вжиті лише у межах позовних вимог та бути адекватними і співмірними з позовними вимогами. Проте оскаржені судові рішення таким вимогам не відповідають оскільки ними зупинена дію припису відповідача про зупинення будівельних робіт. Продовження таких робіт чинить вплив на права та обов`язки мешканців суміжних будинків № № 21, 23 по вул. Хрещатик у м. Києві , оскільки блокує пішохідні зони цих будинків та прохід сходами загального користування.

4.2. Також ОСОБА_1 вказує на необґрунтовані припущення судів попередніх інстанцій про те, що невжиття заходів забезпечення позову потягне більшу шкоду ніж їх застосування. Зокрема зазначає, що позивачем не надано доказів про можливість спричинити саме йому оскарженими приписами будь якої шкоди, як і не надано достовірних доказів на підтвердження необхідності забезпечення позову. А забезпечення позову в інтересах інших осіб, які не беруть участі у справі нормами статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не передбачено.

4.3. Крім того, особа, яка подала касаційну скаргу, зазначає що застосований судами спосіб забезпечення позову - зупинення приписів, фактично дозволяє позивачу продовжувати будівельні роботи без оцінки судом їх правомірності і встановлення відсутності порушень вимог містобудівного законодавства. Таке забезпечення позову, на переконання ОСОБА_1 , фактично вирішує спір по суті та нівелює інститут забезпечення позову як такий.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

5. Що стосується касаційного перегляду ухвал з питань забезпечення адміністративного позову, то колегія суддів Верховного Суду враховує норми частин 1-2 статті 341 КАС України, за якими суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак у межах доводів касаційної скарги судом касаційної інстанції перевіряється дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права в частині застосування у цій справі заходів забезпечення позову з підстав, коли невжиття заходів забезпечення позову потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування

6. Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

7. Частиною 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

8. При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам.

9. Цей висновок відповідає Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, згідно з якою рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

10. Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

11. Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, правових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

12. Отже, при вирішенні питання про забезпечення адміністративного позову суд повинен здійснити оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

13. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Висновки аналогічного змісту були неодноразово наведені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 14.07.2021 у справі №300/2540/19 та від 30.03.2021 у справі 420/4037/20.

14. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суди дійшли до висновку про наявність підстав для цього з огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування. Тому виснували, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову захист прав та інтересів позивача стане неможливим або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, суди зазначили, що заходи забезпечення адміністративного позову про вжиття яких у заяві просить позивач, відповідають предмету позову, водночас, вжиття таких заходів жодним чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

15. Надаючи оцінку вказаним висновкам колегія суддів касаційного суду зазначає, що предметом позову у цій справі є визнання протиправними та скасування приписів відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт від 12.06.2023. Відтак рішення суду за наслідками розгляду справи з таким предметом спору не підлягає виконанню.

16. Верховним Судом сформовані сталі висновки щодо можливості забезпечення позову шляхом зупинення дії приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю. Зокрема у постанові від 15.07.2021 у справі № 380/2273/21 вказано, що забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про заборону експлуатації закінченого будівництвом об`єкта не прийнятого в експлуатацію до набрання законної сили рішенням суду у справі фактично дозволяє забудовнику продовжувати виконувати будівельні роботи та експлуатувати закінчений об`єкт будівництва із порушенням вимог законодавства, що лягли в основу оскаржуваних приписів.

Крім того, у справі, яка розглядається, позов не може бути забезпечений у спосіб, заявлений позивачем, оскільки такий спосіб фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті. Правова оцінка питанню правомірності приписів контролюючого органу має надаватися судами під час розгляду справи по суті.

17. Схожі висновки за подібних правовідносин висловлені Верховним Судом і у постанові від 28.10.2020 у справі № 140/2474/20. Колегія суддів касаційного суду підстав для відступу від вказаних висновків не вбачає.

18. Крім того, колегія суддів касаційного суду звертає увагу на те, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на можливому спричиненні негативних наслідків для третіх осіб, у тому числі і для мешканців житлових будинків № № 21, 23 по вул. Хрещатик у м. Києві , а також небезпеки руйнування будинків в зоні історичного ареалу.

19. З цього приводу суд касаційної інстанції зазначає, що статтею 150 КАС України визначено метою забезпечення позову захист порушених або оспорюваних прав чи інтересів саме позивача, а не будь-яких інших осіб. Проте позивач не обґрунтовував позовні вимоги саме захистом своїх прав щодо охорони культурної спадщини в зоні історичного ареалу м. Києва. Не звертався він до суду з позовом також щодо захисту прав чи інтересів третіх осіб.

20. Верховним Судом у постанові від 04.06.2021 у справі № 160/8226/20 у цьому контексті надано тлумачення норм статті 150 КАС України, суть якого зводиться до того, що вжиття заходів забезпечення позову покликане забезпечити ефективний захист прав саме позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Вжиття таких заходів не може бути обґрунтоване необхідністю захисту прав інших осіб, які до суду не звертались і вимоги щодо протиправності рішень відповідача не заявляли. В протилежному випадку, забезпечення позову в інтересах осіб, які не беруть участь у справі, суперечитиме правовій природі заходів забезпечення саме того позову, який подано до суду. У справі, яка розглядається, колегія суддів касаційного суду не вбачає підстав для відступу від такого висновку.

21. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність установлених статтею 150 КАС України підстав для забезпечення позову. Вказане, відповідно до статті 351 КАС України, є підставою для скасування оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанції і ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 356, 359 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу особи, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_1 , до якої приєдналася Державна інспекція архітектури та містобудування України - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі № 320/22602/23 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Олімп-ЛТД" у задоволенні заяви від 06.07.2023 про забезпечення позову відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не оскаржується.

Головуючий суддя Шарапа В. М.

Судді Кравчук В. М.

Чиркін С. М.