Рішення

від 08.04.2025 по справі 917/2345/24

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2025 Справа № 917/2345/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "Сокол" вх. №4167 від 28.03.2025 року про стягнення судових витрат та винесення додаткового рішення по справі № 917/2345/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "Сокол", вул. Шевченка, 111, м. Харків, 61013

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Машлазер", вул. Черняховського, 3, м. Лубни, Полтавська область, 37502

про стягнення 620 250,00 грн

та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Машлазер", вул. Черняховського, 3, м. Лубни, Полтавська область, 37502

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "Сокол", вул. Шевченка, 111, м. Харків, 61013

про стягнення 387 133,08 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники учасників процесу: відповідно протоколу судового засідання,

установив :

У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/2345/24.

В первісній позовній заяві ТОВ "Завод елеваторного обладнання "Сокол" вказано, що витрати, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи орієнтовно складають 50 000,00 грн витрат позивача на правничу допомогу.

Пункт 3 прохальної частини первісної позовної заяви містить заяву позивача про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат позивача будуть подані позивачем до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

До закінчення судових дебатів представник позивача (ТОВ "Завод елеваторного обладнання "Сокол") заявив про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат позивача будуть подані позивачем до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У судовому засіданні 25.03.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення про задоволення первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "Сокол" до відповідача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машлазер"; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машлазер", вул. Черняховського, 3, м. Лубни, Полтавська область, 37502, код 37173928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "Сокол", вул. Шевченка, 111, м. Харків, 61013, код 30991072) 620 250,00 грн заборгованості та 7 443,00 грн витрат по сплаті судового збору; про відмову у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Машлазер" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "Сокол".

03.04.2025 року судом було виготовлено та підписано повний текст рішення по справі № 917/2345/24.

28.03.2025 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "Сокол" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі №917/2345/24 у розмірі 57 000,00 (вх. №4167).

07.04.2025 року від відповідача за первісним позовом надійшла заява (вх. № 4582) відповідно якої останній просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача за первісним позовом або зменшити розмір заявлених до стягнення позивачем витрат на правничу допомогу. В обґрунтування даної зави відповідач за первісним позовом посилається на необґрунтованість заявлених до стягнення позивачем витрат на правову (правничу) допомогу. Також відповідач зазначає, що заявлені позивачем до стягнення витрати на правову (правничу) допомогу є завищеними.

Суд ухвалою від 31.03.2025 призначив розгляд клопотання про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у судове засідання на 08.04.2025 року на 12:00

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

У судове засідання 08.04.2025 сторони представництво не забезпечили, останні були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать матеріали справи. Крім того, дана ухвала була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

07.04.2025 від представника ТОВ "Завод елеваторного обладнання "Сокол" надійшла заява (вх. № 4554) про проведення судового засідання за його відсутності. У даній заяві представник позивача за первісним позовом повідомляє суд, що підтримує заяву у повному обсязі та просить суд її задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки судом при прийнятті рішення по справі не вирішено питання розподілу витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу адвоката, суд на підставі вказаної вище норми вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення про розподіл витрат позивача.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

26 липня 2024 року між ТОВ "Завод елеваторного обладнання "Сокол" (далі - Клієнт) та Адвокатом Кувакіною Надією Віталіївною (далі - Адвокат) було укладено Договір про надання правової допомоги № б/н, відповідно до якого Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором. (правової) допомоги (далі - Договір, т.с. 2, а.с. 5).

У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Адвокат надає наступні види правничої допомоги : представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в судових органах, зокрема, господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів, установах з усіма правами, що надаються позивачу, цивільному позивачу, відповідачу, третім особам, постраждалим, боржнику, кредитору, зокрема : підписувати і подавати позовні заяви, заяви про порушення справи про банкрутство, клопотання та будь-які інші заяви по суті справи чи процесуальні заяви, змінювати підставу або предмет позову, збільшувати розмір позовних вимог, відмовлятись від позову, визнавати позов, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, ухвал, постанов і інших документів, що є у справі, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитись з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти; засвідчувати копії документів, що подаються, і копії цієї довіреності також, подавати та підписувати апеляційні та касаційні скарги, змінювати, визнавати, відкликати, відмовлятись від них, подавати та підписувати заяви про перегляд справи, а також користуватись іншими процесуальними правши, встановленими законом, отримувати виконавчі документи, подавати їх до примусового виконання, а також користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом та здійснювати інші законні дії, пов`язані з представництвом за цією довіреністю, а також виконувати всі інші юридично значимі дії в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду повноважень; надає інші вади правничої допомога (п. 2 Договору);

- вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Вартість однієї години робити погоджується Сторонами щодо кожного доручення окремо в усному порядку. Загальна сума наданих послуги визначається Сторонами в акті наданих послуг (4.1 Договору);

- за результатами надання юридичної допомоги складається акт наданих послуг, що підписується Сторонами. В акті вказується перелік наданої Адвокатом правничої допомоги та її вартість (п. 4.4 Договору);

- винагорода сплачується Клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвоката або у будь-який інший незаборонений законодавством спосіб (п. 4.6 Договору);

- цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (за наявності). Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 Договору та діє до 31 грудня 2024 року включно, а у частині розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за ним. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до моменту припинення жодна зі Сторін письмо не заявить про бажання припинити Договір, Договір вважається продовженим на один рік на тих самих умовах без обмеження кількості разів пролонгації (п. 7.1 та п. 7.2 Договору).

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 23 грудня 2024 року до Договору про надання правової допомоги № б/н від 26 липня 2024 року, встановлено строк оплати наданих послуг : протягом 10 днів з моменту підписання акту передачі-передачі наданих послуг.

26.03.2025 між Адвокатом та Позивачем за первісним позовом підписано Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору на суму 57 000,00 грн (т.с. 2, а.с. 3).

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг, Адвокат надав (виконав) для Позивача наступні роботи (послуги):

- складання та подання позовної заяви ТОВ "Завод елеваторного обладнання "Сокол" до ТОВ "Машлазер" про стягнення коштів разом із написанням інших процесуальних документів по справі (вартістю 20 000,00 грн);

- аналіз судової практики (вартістю 15 000,00 грн);

- вивчення матеріалів справи (вартістю 10 000,00 грн);

- надання консультацій по справі (вартістю 5 000,00 грн);

- участь у судових засіданнях по справі № 917/2345/24 з урахуванням часу очікування на початок судового засідання (вартістю 7 000,00 грн).

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 57 000,00 грн суду надано наступні докази:

- Договір про надання правової допомоги б/н від 26.07.2024;

- додаткову угоду № 1 від 23.12.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 26.07.2024;

- акт від 26.06.2025 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правової допомоги, складений та підписаний між позивачем та адвокатом.

Суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача за первісним позовом по справі № 917/2345/24, виходячи з наступного.

Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17 (провадження № 14-435цс18)).

Основні підстави та принципи відшкодування витрат викладено у пунктах 7.1-7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22). Такі ж висновки сформульовані в пунктах 106-108, 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду розглядав питання про витрати на оплату послуг адвоката у постанові від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22 та від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21.

Суд враховує наведені висновки Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої ст. 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Відповідач за первісним позовом надав суду заперечення щодо стягнення з нього судових витрат на професійну правничу допомогу позивача та просить суд зменшити розмір витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на наведені вище положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись наведеними частинами статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні наведеним вище, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №910/8342/21, а також додатковій постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі №922/838/22.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження №12-14гс22)).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

В даному випадку при розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне : дана справа за своїм правовим характером не є складною; судова практика по розгляду спорів даної категорії є сталою, у зв`язку з чим формування правової позиції по справі не потребувало значного вивчення законодавства (аналізу судової практики), вартість якої визначено стороною у розмірі 15 000,00 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що пункт 2 таблиці акта здачі-приймання послуг фактично охоплюється наданням послуги, визначеної в пункті 1, а саме : підготовкою позовної заяви.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем за первісним позовом витрати на правову допомогу за аналіз нормативно-правової бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції по справі матеріалу та підготовку позовної заяви та доказів, якими вона обґрунтовується у загальному розмірі 57 000,00 грн не у повному обсязі є співрозмірними наданому об`єму адвокатських послуг.

Суд оцінює як частково правомірні доводи відповідача за первісним позовом.

Проаналізувавши обсяг послуг наданих Адвокатом, суд дійшов висновку, що доведеними та співрозмірними витратами на оплату послуг Адвоката, які були фактичними і неминучими, підтвердженими матеріалами справи та співрозмірними наданому об`єму адвокатських послуг є витрати позивача за первісним позовом в сумі 42 000,00 грн.

Пунктом 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом ухвалено рішення по справі № 917/2345/24 про задоволення позовних вимог за первісним позовом та відмову у задоволенні зустрічного позову, витрати на професійну правничу допомогу позивача за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом у розмірі 42 000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "Сокол" вх. №4167 від 28.03.2025 року про стягнення судових витрат та винесення додаткового рішення по справі № 917/2345/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машлазер", вул. Черняховського, 3, м. Лубни, Полтавська область, 37502, код 37173928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "Сокол", вул. Шевченка, 111, м. Харків, 61013, код 30991072) 42 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ з набранням цим рішення законної сили

3. В іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "Сокол" вх. №4167 від 28.03.2025 року про стягнення судових витрат та винесення додаткового рішення по справі № 917/2345/24 відмовити.

4. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Повне рішення складене 18.04.2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик