Постанова

від 08.04.2025 по справі 910/6030/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/6030/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Міщенко І. С.

за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком Рент"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 (головуючий суддя Алданова С. О., судді Євсіков О. О., Шапран В. В.)

у справі № 910/6030/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком Рент"

до фізичної особи-підприємця Ящишиної Ніни Олександрівни

про усунення перешкод у користуванні майном,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Безносик А. О., відповідача - Тарасенко О. В.)

ВСТУП

1. На розгляд Верховного Суду передано питання територіальної юрисдикції (підсудності) справи про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення орендаря з асфальтованого майданчика.

2. За результатом розгляду касаційної скарги позивача, який вважає, що цей спір за виключною підсудністю повинен розглядатися в Господарському суді міста Києва, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який визначив підсудність цього спору Господарському суду Київської області за фактичним місцезнаходженням спірного майна, про що детально викладено далі в цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хронологія спору

3. До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Інком Рент" (далі - позивач, ТОВ "Інком Рент", Товариство) з позовом до Фізичної особи - підприємця Ящишиної Ніни Олександрівни (далі - відповідачка, ФОП Ящишина Н. О.) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідачки з асфальтованого майданчика площею 711,0 кв.м, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4.

4. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що на підставі укладеного договору купівлі - продажу за результатами проведеного аукціону ним набуто у власність об`єкт нерухомого майна - асфальтований майданчик. Оскільки строк дії договору оренди, укладеного з попереднім власником майна та відповідачкою закінчився, позивач неодноразово звертався до ФОП Ящишиної Н. О. з повідомленням про небажання продовження таких договірних відносин та необхідність повернення об`єкта оренди позивачу. У зв`язку з тим, що відповідачка не повернула позивачеві нерухоме майно, це стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 позов задоволено. Усунуто перешкоди в користуванні майном шляхом виселення ФОП Ящишиної Н. О. з асфальтованого майданчика площею 711,0 кв.м, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4.

6. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 заяву Товариства про прийняття додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ФОП Ящишиної Н. О. на користь Товариства витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 51 000,00 грн.

7. Не погодившись із рішенням і додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Посилалася, окрім іншого, також на те, що судові рішення прийняті внаслідок грубого порушення правил територіальної (виключної) підсудності, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є підставою для їх скасування та направлення справи для розгляду до Господарського суду Київської області за встановленою підсудністю.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 скасовані. Справу № 910/6030/24 направлено на розгляд за підсудністю до Господарського суду Київської області.

9. Апеляційний господарський суд вказав на те, що враховуючи, що позивач заявив вимогу про виселення відповідачки з об`єкта оренди - асфальтованого майданчику, який є частиною земельної ділянки, що знаходиться в с. Петропавлівська Борщагівка Київської області, наявні підстави для передачі цієї справи за підсудністю до Господарського суду Київської області з урахуванням положень ч. 3 ст. 30 ГПК України.

Касаційна скарга

10. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

11. Скаржник зазначає, що предметом цього спору є асфальтований майданчик, який придбано ТОВ "Інком Рент" в складі цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4. Водночас, до предмета договору купівлі - продажу не включено права на земельну ділянку, на якій розташований спірний асфальтований майданчик, а відтак питання земельних правовідносин позивача не входить до предмета розгляду цієї справи.

12. Звідси, з огляду на те, що позивач просить виселити відповідачку саме з нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4, скаржник наголошує на тому, що дана вимога стосується прав на об`єкт нерухомого майна, а тому підсудність цього спору повинна визначатися за правилами, встановленими статтею 30 ГПК України "Виключна підсудність" та розглядатися справа має Господарським судом м. Києва.

13. Посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, від 20.09.2018 у справі № 902/919/17, від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17, від 23.01.2018 у справі № 460/4286/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 640/16548/16-ц, від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, від 25.02.2018 у справі № 201/12876/17.

Відзив

14. Відповідачка подала відзив, у якому стверджує про те, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно проаналізував усі докази, визначив фактичне місцезнаходження спірного нерухомого майна, а не обмежився формальною вказівкою на адресу в договорі оренди, що підтверджує законність оскаржуваної постанови та наявність підстав для передачі справи на розгляд до Господарського суду Київської області. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків суду апеляційної інстанції

15. Спір у цій справі виник стосовно вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідачки з орендованого асфальтованого майданчика.

16. Так, суди дослідили, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та ФОП Ящишиною Н.О. (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна від 04.09.2012 № 6269 (далі - договір оренди), що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - асфальтований майданчик (реєстровий номер 14312789.1.СФРЮГХ347) (в подальшому - майно) площею 711,0 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 4, що перебуває на балансі Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" (далі - ДП "Електронмаш").

17. Згідно з актом приймання - передавання орендованого майна від 04.09.2012 орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування державне нерухоме майно - асфальтований майданчик (реєстровий номер 14312789.1.СФРЮГХ347) площею 711,0 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 4, що перебуває на балансі ДП "Електронмаш".

18. У відповідності до договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП "Електронмаш" від 30.06.2023 № 1368 (за текстом - договір купівлі - продажу) за результатами електронного аукціону з умовами № SPE001-UA-20230504-12040, ТОВ "Інком Рент" придбало єдиний майновий комплекс ДП "Електронмаш".

19. Пунктом 13.4 договору купівлі - продажу визначено, що договір оренди, укладений з відповідачкою входить до складу об`єкта приватизації.

20. Посилаючись на закінчення строку дії договору оренди та небажання нового власника орендованого нерухомого майна продовжувати строк його дії, позивач звернувся з цим позовом до Господарського суду міста Києва з вимогою про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідачки з асфальтованого майданчика площею 711,0 кв.м, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4.

21. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

22. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

23. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

24. Так, частиною третьою статті 30 ГПК України встановлено виключну підсудність справ, що виникають зі спорів щодо нерухомого майна, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

25. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 № 911/2390/18 зроблено висновки, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

26. Як уже було наголошено вище, предметом спору в цій справі є вимога позивача про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідачки з асфальтованого майданчика площею 711,0 кв.м, переданого їй за договором оренди.

27. Суд апеляційної інстанції дослідив, що за умовами договору оренди відповідачці в оренду передана вкрита асфальтом частина земельної ділянки. При цьому, при купівлі позивачем єдиного майнового комплексу ДП "Електронмаш", інформація про цей асфальтований майданчик та земельну ділянку була відображена в інформаційному повідомленні регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про продаж об`єкта малої приватизації - ЄМК ДП "Електронмаш", відповідно до якого ЄМК ДП "Електронмаш" розміщений на земельній ділянці державної власності площею 13,7617 га, кадастровий номер 3222485901:01:015:5007, цільове призначення земельної ділянки - землі промислового призначення, адреса розташування - Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка.

28. З інформаційної довідки від 27.05.2024 № 380280215 вбачається, що власником вказаної земельної ділянки є Бучанська районна державна адміністрація Київської області.

29. Звідси, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що переданий в оренду асфальтований майданчик є частиною земельної ділянки, яка знаходиться в с. Петропавлівська Борщагівка Київської області.

30. За наведеного, з огляду на те, що даний спір стосується усунення перешкод у користуванні переданим за договором оренди нерухомим майном, фактичне місце розташування якого визначене судом апеляційної інстанції в с. Петропавлівська Борщагівка Київської області, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що справа належить до виключної підсудності Господарського суду Київської області.

31. Посилання позивача в касаційній скарзі на те, що адресою розміщення асфальтованого майданчика в договорі оренди визначено м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4, а, відтак, за виключною підсудністю ця справа повинна розглядатися в Господарському суді м. Києва, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки такі доводи не спростовують установленого судом апеляційної інстанції фактичного місцезнаходження спірного майна, відповідно до якого (Київська область) апеляційним судом і визначена виключна підсудність.

32. Доводи позивача про те, що в матеріалах справи відсутні докази, що асфальтований майданчик розміщений саме на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485901:01:015:5007 направлені на переоцінку наявних в матеріалах справи доказів, яким уже була надана вичерпна оцінка судом апеляційної інстанції, який встановив, що переданий в оренду асфальтований майданчик є частиною земельної ділянки, яка знаходиться в с. Петропавлівська Борщагівка Київської області. Водночас, переоцінка встановлених у справі обставин, в силу імперативних положень статті 300 ГПК України, до повноважень суду касаційної інстанції не входить, а тому відповідні доводи відхиляються як безпідставні.

33. Колегія суддів також наголошує, що викладене вище правозастосування щодо визначення виключної підсудності цієї справи за фактичним місцезнаходженням спірного майна не суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.09.2018 у справі № 902/919/17, від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17, від 23.01.2018 у справі № 460/4286/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 640/16548/16-ц, від 25.02.2018 у справі № 201/12876/17, на які посилається скаржник.

34. Усі інші доводи касаційної скарги спростовуються викладеним вище та / або направлені на переоцінку установлених у справі обставин, а тому колегією суддів відхиляються як безпідставні.

35. У зв`язку із наведеним вище, Суд враховує доводи відзиву відповідачки в тій мірі, в якій вони узгоджуються з наведеним у цій постанові і з нормами процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Відповідно до положень статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

37. З урахуванням того, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови правильно застосував приписи ч. 3 ст. 30 ГПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції на підставі приписів статті 309 ГПК України, дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги Товариства та про залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції.

Розподіл судових витрат

38. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком Рент" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 у справі № 910/6030/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Г. М. Мачульський

І. С. Міщенко