Рішення від 10.09.2025 по справі 910/6030/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 910/6030/24

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком Рент» (01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 7, офіс 5, код: 42283072)

до

Фізичної особи-підприємця Ящишиної Ніни Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код: НОМЕР_1 )

про усунення перешкод у користуванні майном,

за участю представників учасників справи:

від позивача:Коломієць Т.М.;

від відповідача:Тарасенко О.В.;

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком Рент» (надалі по тексту позивач/ТОВ «Інком Рент») в підсистемі «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва 16.05.2024 сформовано позовну заяву до Фізичної особи-підприємця Ящишиної Ніни Олександрівни (надалі по тексту відповідачка/ФОП Ящишина Н.О.) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідачки з асфальтованого майданчика площею 711,0 кв.м, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що на підставі укладеного договору купівлі-продажу за результатами проведеного аукціону ним набуто у власність об`єкт нерухомого майна - асфальтований майданчик. Оскільки строк дії договору оренди, укладеного з попереднім власником майна та відповідачкою закінчився, позивач неодноразово звертався до відповідачки з повідомленням про відсутність намірів продовження таких договірних відносин та необхідність повернення об`єкта оренди позивачу. У зв`язку з тим, що відповідачкою не повернуто позивачу нерухоме майно, це стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі № 910/6030/24 позов задоволено та усунено перешкоди у користуванні майном шляхом виселення ФОП Ящишиної Н.О. з асфальтованого майданчика площею 711,0 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 у справі рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/6030/24 скасовано, а справу № 910/6030/24 направилено на розгляд за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Матеріали справи № 910/6030/24 надійшли до Господарського суду Київської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025, передані на розгляд судді Колесника Р.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2025 справу № 910/6030/24 прийнято до провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 19.03.2025.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.03.2025 зупинено провадження у справі № 910/6030/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.05.2025 провадження у справі № 910/6030/24 поновлено та призначено підготовче засідання у справі на 21.05.2025.

Ухвалою суду від 21.05.2025, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 25.06.2025, розгляд якого в подальшому судом відкладався та остаточно призначено до розгляду на 10.09.2025.

В судове засідання 10.09.2025 з`явились представники сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, а представник відповідачки проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та ФОП Ящишиною Н.О. (орендар) 04.09.2012 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6269 (далі за текстом - Договір оренди).

Відповідно до пункту 1.1. договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - асфальтований майданчик (реєстровий номер 14312789.1.СФРЮГХ347) (далі - Майно) площею 711,0 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 4, що перебуває на балансі Державного науково-виробничого підприємства «Електронмаш».

Згідно з пунктом 10.1. договору оренди, що договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з « 04» вересня 2012 року до «04» серпня 2015 року включно.

Пунктом 10.4. договору оренди передбачено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Згідно Акту приймання-передавання орендованого майна від 04.09.2012 орендодавцем передано, а орендарем прийнято у строкове платне користування державне нерухоме майно - асфальтований майданчик (реєстровий номер 14312789.1.СФРЮГХ347) площею 711,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 4, що перебуває на балансі Державного науково-виробничого підприємства «Електронмаш».

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ФОП Ящишина Н.О. 06.09.2018 укладено договір № 6269/02 про внесення змін до договору оренди.

Відповідно до умов договору № 6269/02 договір оренди продовжено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє по 04 червня 2021 включно (п. 3).

Наказом Регіонального відділенням Фонду державного майна України по м. Києву від 01.06.2023 № 608 затверджено протокол про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20230504-12040, з продажу малої приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства «Електронмаш», за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 4, який відбувся 29.05.2023.

Відповідно до Протоколу про результати електронного аукціону від 29.05.2023 № SPE001-UA-20230504-12040 переможцем електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Електронмаш» стало ТОВ «Інком Рент».

Відповідно до Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Електронмаш» від 30.06.2023 № 1368 (далі за текстом - договір купівлі-продажу) за результатами електронного аукціону з умовами № SPE001-UA-20230504-12040, ТОВ «Інком Рент» придбало об`єкт малої приватизації єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Електронмаш», який розташований за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 4.

Згідно з пунктом 1.2. договору купівлі-продажу до складу єдиного майнового комплексу об`єкта приватизації входять всі активи і пасиви, що обліковуються за Державним підприємством «Електронмаш», відповідно до останньої фінансової звітності з урахуванням господарської діяльності підприємства.

Пунктом 13.4. договору купівлі-продажу визначено, що договір оренди, укладений з відповідачкою входить до складу Об`єкта приватизації.

Листами від 29.03.2024 № 29/03/24-1 та від 02.04.2024 № 02/04/24-1 позивач повідомляв відповідачку про припинення договору оренди від 04.09.2012 № 6269 та необхідність передання за Актом прийому-передачі орендованого майна новому власнику майнового комплексу.

Листом від 11.04.2024 № 1/04 відповідачка повідомила позивача про відсутність наміру звільняти майно з огляду на чинність постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», а також зважаючи на відсутність правових підстав у нового власника майна вчиняти дії щодо припинення договору оренди, оскільки останній зберігає свою чинність для нового власника.

Листом від 29.04.2024 № 29-1/04/2024 позивач повторно повідомив про набуття права власності на єдиний майновий комплекс ДП «Електронмаш» та наявність підстав для звільнення об`єкта оренди, а листом від 07.05.2024 № 07/05-02 позивач повідомив відповідачку про закінчення терміну дії договору оренди та необхідність передання майна по акту прийому-передачі.

Станом на дату звернення до суду з позовом, асфальтований майданчик (реєстровий номер 14312789.1.СФРЮГХ347) площею 711,0 кв. м, розміщений за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 4 відповідачкою не повернуто позивачу. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Звертаючись до суду із розглядуваним позовом, позивач зазначив, що оскільки договір оренди закінчився 04.05.2024, а він як новий власник орендованого нерухомого майна не бажає продовжувати строк його дії, відповідач зобов`язаний повернути позивачу орендоване майно по Акту прийому-передачі.

Заперечуючи проти пред`явлених вимог відповідачка зазначає, що асфальтований майданчик є державними майном оскільки в додатку № 1 до договору купівлі-продажу відсутній, а відтак не передавався у власність позивачу.

Відповідачка зазначає, що фактично асфальтований майданчик - це вкрита асфальтом частина земельної ділянки, а пунктом 1.4. договору купівлі-продажу закріплено, що земельні ділянки, на яких розташований об`єкт приватизації не є предметом купівлі - продажу за цим договором, а відтак позивач не набув жодних прав на таку земельну ділянку та асфальтований майданчик та не надав жодних доказів державної реєстрації за ним такого майданчика.

Крім того, за твердженнями відповідачки, згідно пункту 5 постанови КМУ від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договір оренди є чинним на період воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

З огляду на викладене, на переконання відповідачки, до позивача не перейшло право власності на асфальтований майданчик, відсутні підстави для висновків, що до нього, як до правонаступника перейшли права та обов`язки орендодавця за договором оренди, а відтак права позивача не порушені, що за сукупністю є підставами для відмови у задоволенні позову.

Спростовуючи доводи відповідачки позивач у відповіді на відзив зауважує, що саме він є власником асфальтованого майданчику площею 711,0 кв. м, розміщеного за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 4 на підставі укладеного договору купівлі-продажу та відповідно є правонаступником усіх прав та обов`язків попереднього власника.

Дія постанови КМУ від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» не може розповсюджуватися на спірні правовідносини оскільки асфальтний майданчик не є державною власністю.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Частинами 1, 3 статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до частини 1 статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до частини 1 статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Станом на дату укладення договору оренди власником спірного нерухомого майна була держава Україна, а відтак такий договір укладався з урахуванням Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначені у договорі оренди.

Як встановлено судом вище, пунктом 10.1. договору оренди останній укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 04.09.2012 по 04.08.2015 включно.

Пунктом 10.3. договору оренди визначено, що зміни до умов цього договору або його розірвання допускається за взаємною згодою сторін.

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору (пункт 10.4. Договору).

Чинність договору оренди згідно пункту 10.6. припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; дострокового за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідація орендаря - юридичної особи.

З огляду на зазначене, суд вказує, що пунктом 10.6. договору оренди сторонами передбачено припинення дії договору окремо з підстави закінчення строку дії договору та окремо з підстав дострокового розірвання із врахуванням пункту 10.7. договору.

У разі припинення або розірвання договору, майно протягом 3-х робочих днів повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу (пункт 10.9. договору оренди).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. (частини 1, 2 статті 328 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1, 3 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Суд зазначає, що позивачем за наслідками укладення договору купівлі-продажу набуто право власності на об`єкт приватизації - єдиний майновий комплекс ДП «Електронмаш», зокрема, асфальтований майданчик (реєстровий номер 14312789.1.СФРЮГХ347) площею 711,0 кв.м, розміщений за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 4.

Пунктом 1.1. договору купівлі-продажу встановлено, що позивач (покупець) за договором купівлі-продажу сплатив у повному обсязі ціну продажу Об`єкта приватизації - 144972000 грн, а згідно пункту 3.1 такого договору покупець є правонаступником майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов такого договору.

Як встановлено судом вище, до складу об`єкта приватизації включено договір оренди (пункт 13.4. договору купівлі-продажу).

Відповідно до частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Зважаючи на викладене вище, суд константує, що позивач є правомірним власником спірного об`єкта нерухомого майна - асфальтований майданчик (реєстровий номер 14312789.1.СФРЮГХ347) площею 711,0 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 4, у зв`язку з чим до нього перейшли всі права та обов`язки орендодавця за договором оренди.

При цьому судом враховано відсутність визнання недійсним результатів аукціону електронного аукціону з умовами № SPE001-UA-20230504-12040 та укладеного за його результатами договору купівлі-продажу.

Враховуючи заперечення відповідачки, суд зазначає, що відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної вище норми права державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 та Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18.

Відповідно до частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Так, шляхом підписання між відповідачкою та Регіональним відділенням Фонду державного майна в Україні по м. Києву договору № 6269/02 від 06.09.2018 строк дії договору оренди продовжено на 2 роки 11 місяців, що діє по 04.06.2021 включно.

Тобто, строк дії договору оренди визначається: з 04 вересня 2012 року до 04 серпня 2015 року включно; - з 05 серпня 2015 року до 04.07.2018 року включно; - з 05.07.2018 року до 04.06.2021 року включно; - з 05.06.2021 року до 04.05.2024 року включно.

Як зазначено судом вище, однією з підстав припинення чинності договору оренди згідно пункту 10.6. є закінчення строку, на який його було укладено.

Частинами 1, 2 статті 598 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Із врахуванням останнього терміну дії договору оренди, суд зазначає, що Позивач правомірно звернувся 02.04.2024 (тобто до закінчення дії договору оренди) як правонаступник орендодавця до відповідачки (орендаря) з листом від 02.04.2021 № 02/04/24-1 (докази направлення якого містяться в матеріалах справи) з повідомленням про відсутність у нового орендаря наміру продовжувати строк дії такого договору, а відтак наявність підстав для звільнення асфальтного майданчика.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 10.9. договору оренди у разі припинення договору майно повертається протягом трьох робочих днів.

Відповідно до частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд також погоджується з доводами позивача, які не спростовані відповідачкою, що на спірні правовідносини не розповсюджується дія постанови КМУ від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» оскільки станом та дату закінчення дії договору оренди та за наслідком підписання договору купівлі-продажу асфальтнований майданчик не є державною власністю оскільки перейшов у приватну власність позивача.

У постанові Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі № 917/733/14 зазначено, що власник майна має право шляхом подання негаторного позову вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої Відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - особа, яка перешкоджає Позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Ця норма регулює захист права власності не в будь-якому випадку, а в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та/або розпорядження-майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов`язані з позбавленням володіння майном. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Отже, об`єктом захисту в даному випадку є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, що відповідно є підставою дня звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Разом із тим усунення перешкод власнику у користуванні своїм майном як спосіб захисту цивільного права чи інтересу фактично передбачає покладення на відповідача обов`язку припинити дію, яка порушує право, та можливе лише щодо триваючого правопорушення.

Обставини користування відповідачкою спірним нерухомим майном станом на дату ухвалення рішення сторонами визнаються, а відтак є належним чином встановленими судом.

З огляду на відсутність доказів повернення відповідачкою спірного об`єкта нерухомості - асфальтований майданчик (реєстровий номер 14312789.1.СФРЮГХ347) площею 711,0 кв.м, розміщений за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 4, позивачу за актом приймання-передавання, суд дійшов висновку що такі дії відповідачки є незаконними та такими, що порушують права власника такого об`єкта користуватися майном.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

А саме суд приймає рішення про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення фізичної особи-підприємця Ящишиної Ніни Олександрівни з асфальтованого майданчика площею 711, 0 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4.

При цьому, суд зауважує, що решта доводів та міркувань учасників справи, викладених у заявах по суті справи, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком Рент» задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення фізичної особи-підприємця Ящишиної Ніни Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код: НОМЕР_1 ) з асфальтованого майданчика площею 711, 0 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ящишеної Ніни Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком Рент» (01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 7, офіс 5, код 42283072) 2422,40 гривень судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2025.

Суддя Р.М. Колесник