Ухвала

від 21.04.2025 по справі 340/5183/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 квітня 2025 року

Київ

справа № 340/5183/24

адміністративне провадження № К/990/14059/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі №340/5183/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 03.04.2025.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, такі доводи наводяться не у взаємозв`язку із фактичними обставинами у цій справі і висновками судів попередніх інстанцій.

Так, ГУ ДПС наводить перелік постанов Верховного Суду у справах, предметом спору у яких було дослідження реальності господарських операцій, наводить певні цитати з них, зроблені щодо оцінки наявного в конкретній справі доказу або сукупності обставин і наявних доказів у конкретній справі, або ж загальних підходів Верховного Суду, сформованих у справах, предметом спору у яких була реальність господарських операцій. У подальшому ГУ ДПС наводить висновки обставини, що передували прийняттю оскаржених у справі №340/5183/24 податкових повідомлень-рішень, рішення і вимоги. Конкретного висновку судів попередніх інстанцій, який би суперечив таким підходам Верховного Суду, у касаційній скарзі не зазначено.

Суд звертає увагу, що висновки Верховного Суду у справах, пов`язаних з питанням дослідження реальності господарських операцій є сформованими і усталеними. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, які саме документи мають силу первинних, а які обставини можуть свідчити про нереальність господарських операцій. Верховний Суд у своїх постановах послідовно дотримується позиції про обов`язок судів надавати оцінку обставинам та наданим на їх підтвердження доказами у їх сукупності.

З огляду на зміст судових рішень у цій справі, відсутні підстави вважати, що вони суперечать висновкам Верховного Суду, в тому числі й тим, на які міститься посилання в касаційній скарзі. Підставою для задоволення позову став висновок, що сукупність встановлених обставин і досліджених доказів підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами (ТОВ «БЕСТ САЙД ЮА», ТОВ «УНТЕРБАУС»), які давали підстави для формування даних податкового обліку на підставі тих документів, які були складені позивачем з його контрагентами. Також судові рішення містять правову оцінку усім доводам контролюючого органу.

Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому сам факт наявності судових рішень якими у задоволенні позовів платників податків було відмовлено також не свідчить про застосування судами у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду.

Крім того, за змістом судових рішень спірні у цій справі правовідносини пов`язані не виключно з питанням реальності господарських операцій позивача з ТОВ «БЕСТ САЙД ЮА», ТОВ «УНТЕРБАУС». Спірні у цій справі рішення ГУ ДПС ґрунтуються щонайменше на п`яти самостійних висновках контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Судові рішення містять правову оцінку усім зазначеним висновкам.

У касаційній скарзі ГУ ДПС просить скасувати судові рішення в частині задоволених позовних вимог, однак, не наводить обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України в частині інших висновків судів попередніх інстанцій, які не стосуються питання реальності господарських операцій.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Отже, касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).

Зазначене у сукупності свідчить про те, що скаржник допустив формальний підхід до оформлення касаційної скарги в частині викладення підстав для касаційного оскарження судового рішення.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі №340/5183/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон