Рішення

від 09.04.2025 по справі 910/16016/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2025 м. КиївСправа № 910/16016/23

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІТЕКО";

до: ДЕПАРТАМЕНТУ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ);

про: розірвання угоди та стягнення коштів.

Суддя Сергій Балац

Секретар судового засідання Катерина Вознюк

Представники:

позивача: Загородня Д.М.;

відповідача: Геращенко В.І.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІТЕКО" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ДЕПАРТАМЕНТУ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) про розірвання угоди та стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем допущено істотне порушення умов укладеної між сторонами спору угоди від 13.01.2003 № 42, зміною істотних обставин, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про розірвання такої угоди та стягнення з відповідача авансового платежу в сумі 310.546,19 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.01.2024 № 910/16016/23 (суддя Кирилюк Т.Ю.) позов задоволено частково.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 рішення від 30.01.2024 № 910/16016/23 скасоване в частині відмови та прийняте нове рішення в цій частині про задоволення позову.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2024 рішення господарського суду м. Києва від 30.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 скасовано, справу № 910/16016/23 передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

В результаті повторного автоматичного розподілу справу № 910/16016/23 передано на розгляд судді Сергію Балац.

Ухвалою від 15.11.2024 справу № 910/16016/23 прийнято до провадження судді Сергія Балац та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального провадження. Підготовче засідання призначене на 16.12.2024.

До господарського суду надійшли пояснення відповідача в яких зазначено про те, що жодного доказу відмови Київської міської ради у продажу позивачу земельної ділянки за угодою від 13.01.2003 № 42 матеріали справи не містять. Також в поданих поясненнях викладена заява відповідача про застосування позовної давності.

До господарського суду надійшли пояснення позивача в яких зазначено про наявність підстав для розірвання угоди від 13.01.2003 № 42 у зв`язку з істотною зміною обставин та стягнення з відповідача авансового платежу, як наслідок такого розірвання. При цьому, строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом не сплив.

В підготовчих засіданнях 16.12.2024 та 13.01.2025 оголошено перерви до 13.01.2025 та до 27.01.2025 відповідно.

В підготовчому засіданні 27.01.2025 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 03.03.2025.

В судовому засіданні 03.03.2025 оголошено перерву до 31.03.2025.

В судовому засіданні 31.03.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив про дату та час його проголошення - 09.04.2025.

В судовому засіданні 09.04.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (попереднє найменування відповідача, яке було змінене на підставі рішення Київської міської ради від 15.03.2012 № 198/7535 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради "Київської міської державної адміністрації") та товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІТЕКО" укладено угоду від 13.01.2003 № 42 (далі - Угода), відповідно до пункту 1 якої позивач зобов`язується сплатити аванс в сумі 310.546,19 грн. за земельну ділянку площею 0,42 га, розташованої за адресою: на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва (п. 1 Угоди).

Пунктом 2 Угоди визначено, що перерахування коштів, зазначених в п.1 цієї угоди, здійснюється на р/р 33115400900001 в УДК в м. Києві, МФО 820019, код ЗКПО 24262621 (одержувач: УДК в м. Києві (Головне фінансове управління КМДА), КЕКД 33010000, протягом 10 банківський днів з дня реєстрації цієї угоди в Головному управлінні земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

Положеннями пункту 3 Угоди передбачено, що кошти, сплачені авансом, будуть зараховані до суми договору купівлі-продажу земельної ділянки і не повертаються платнику, крім випадків відмови Київської міської ради у продажу земельної ділянки.

Відповідно до пункту 4 Угоди, в разі несплати коштів в строки, зазначені в п. 2 цієї угоди, дана угода втрачає чинність.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так позивачем, на виконання умов Угоди, сплачено на рахунок ГУ ДКУ аванс в сумі 310.546,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.01.2003 № 1, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Між Київською міською радою, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки від 01.09.2005, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за № 622 та зареєстрований головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 20.09.2005 за № 79-6-00214 (далі - Договір оренди), відповідно до предмету якого орендодавець, на підставі п. 84 рішення Київської міської ради від 15.07.204 за № 419/1829, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (довгострокове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором (п. 1.1 Договору оренди).

Пунктом 2.1 Договору оренди визначено, що предметом оренди є земельна ділянка: перетин вул. А. Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, кадастровий номер № 8000000000:90:125:0080 площею 0,4222 га, для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-торгового центру.

Положеннями пункту 3.1 Договору оренди передбачено, що договір укладено на 15 років.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 24.10.2005 № 25-10/21 з пропозицією повернути кошти, сплачені авансом у сумі 310.546,19 грн. відповідно до пункту 3 Угоди з тих підстав, що передача земельної ділянки, що є предметам угоди, в оренду позивачу на 15 років на підставі Договору оренди є відмовою в продажу позивачу цієї земельної ділянки.

Відповідач надав лист-відповідь від 23.11.2005 № 09-354/32844, яким повідомлено позивача, що відмови Київської міської ради у продажу позивачу земельної ділянки, яка була передана позивачу за договором оренди. Також повідомлено, що у разі неподання позивачем у десятиденний термін вихідних даних по земельній ділянці, яка підлягає продажу, та іншої інформації, експертна грошова оцінка буде проводитись на підставі нормативних показників.

Також позивач звертався до відповідача з листом про поновлення Договору оренди від 28.05.2020 № 205850893 із підтвердженням повного виконання умов Договору оренди.

Проте, відповідач надав відповідь від 16.06.2020 № 05716-10648 в якій повідомив про необхідність надання доказів відсутності заборгованості зі сплати орендної плати та зазначення про поновлення Договору оренди саме для "будівництва", оскільки з доданих документів вбачається, що об`єкт введений в експлуатацію.

Позивач зазначає, що у зв`язку з істотною зміною обставин останній звернувся до відповідача з листом від 20.03.2023 № 39/29 про розірвання Угоди та повідомити про подальші дії, необхідні для оформлення такого розірвання і повернення позивачу грошових коштів, які були сплачені відповідно до Угоди. Даним листом повідомлено відповідача, що з моменту укладення угоди минуло більше 20 років і за цей час відбулись істотні зміни обставин, якими керувався позивач в момент укладення Угоди, серед яких і те, що нерухомість, що знаходиться на цій земельній ділянці, належить АТ "Ощадбанк", що виключає можливість викупу цієї земельної ділянки, в підтвердження чого надано витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.01.2018 № 110376755.

У відповідь позивач отримав від відповідача лист від 04.04.2023 № 05708-4219, яким підтверджено факт відсутності прийнятого Київською міською радою рішення про відмову у продажі цієї земельної ділянки. Однак відповідач відмовив у розірванні Угоди та у поверненні сплачених грошових коштів з підстав того, що у відповідача відсутні документи від позивача для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, а також з підстави того, що право власності на нерухоме майно на цій земельній ділянці перейшло від позивача до інших юридичних осіб без погодження Київської міської ради.

Вказані обставини призвели до звернення позивача до господарського суду з вимогами про розірвання Угоди та стягнення з відповідача авансового платежу в сумі 310.546,19 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.

Приписами частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Положеннями частин 1, 2, 3, 4 статті 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як встановлено вище, позивач в листі від 20.03.2023 № 39/29 наголошував на неможливості подальшого укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності іпотекодержателем АТ "Ощадбанк" на збудоване на земельній ділянці нерухоме майно, початок повномасштабної військової агресії тощо.

У відповідь, відповідач листом від 04.04.2023 № 05708-4219 повідомив позивача, в тому числі, про відсутність на його думку підстав для розірвання даної угоди та повернення авансового платежу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про застосування до Угоди правил, встановлених приписами частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, є правомірною, тому вказаний правочин підлягає розірванню в судовому порядку.

При цьому, закон не містить правил про те, коли сплачений авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки підлягає поверненню платнику. Отже, закон містить прогалину. Заповнюючи цю прогалину, суд виходить із загальних засад цивільного законодавства (аналогія права), враховуючи мету законодавчого регулювання.

Відтак, в даному випадку, сплачений авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки втрачає свої функції: по-перше, перестає виконувати функцію забезпечення, а по-друге - не може бути зарахований до ціни продажу земельної ділянки. Тоді відпадає правова підстава набуття цього внеску, оскільки переддоговірні правовідносини за участі добросовісної особи, виконання обов`язків якої було забезпечено, припинені без укладення договору, внаслідок чого такий внесок підлягає поверненню відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

Так, згідно із частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Пунктом 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави, чого в цьому спорі не відбулося.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача авансового платежу в сумі 310.546,19 грн. за розірваною Угодою, в якості повернення майна в результаті того, що підстава, на якій воно було набуте відповідачем була припинена судом, тобто відпала, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач зазначає, що перебіг строку позовної давності за позовними вимогами у даному спорі має початок з листа позивача від 24.10.2005 № 25-10/21 про повернення коштів за Угодою в сумі 310.546,19 грн., на який відповідач надав відповідь від 23.11.2005 № 09-354/32844.

Таким чином, за твердженнями відповідача, про відсутність рішення останнього про продаж/відмову у продажу земельної ділянки позивачу було відомо ще у 2005 році, відтак строк позовної давності сплив у 2008 році.

Вказані доводи відповідача судом відхилені з огляду на наступне.

Як встановлено вище, повернення авансового платежу за Угодою є наслідком розірвання такої Угоди.

Так, лист позивача від 24.10.2005 № 25-10/21 про повернення коштів за Угодою не містив пропозиції про розірвання Угоди.

При цьому, розірвання Угоди ініційоване позивачем у листі від 20.03.2023 № 39/29 зумовлене саме обставиною неможливості виконання сторонами такої угоди у зв`язку із встановленими вище об`єктивними обставинами.

Таким чином, за висновками суду, початком перебігу позовної давності на звернення до суду з вимогою про розірвання укладеної між сторонами Угоди є саме лист позивача від 20.03.2023 № 39/29.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду м. Києва засобами поштового зв`язку 12.10.2023, тобто в межах трирічного строку позовної давності, тому підстави для застосування судом правил позовної давності - відсутні.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати угоду від 13.01.2003 № 42, укладену між головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІТЕКО".

3. Стягнути з ДЕПАРТАМЕНТУ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (01601, місто КИЇВ, вулиця ХРЕЩАТИК, будинок 32-А, ідентифікаційний код: 26199097) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІТЕКО" (03026, місто КИЇВ, шосе СТОЛИЧНЕ, будинок 103, ідентифікаційний код: 20074704) грошові кошти у вигляді авансу в сумі 310.546 (триста десять тисяч п`ятсот сорок шість) грн. 19 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 7.342 (сім тисяч триста сорок дві) грн. 19 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21 квітня 2025 року

Cуддя Сергій Балац