Рішення

від 22.04.2025 по справі 927/249/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/249/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши заяву від 11.04.2025 представника позивача Компанії Eesti Veski OU

про ухвалення додаткового рішення

у справі №927/249/24

за позовом: Компанії Eesti Veski OU,

вул. Крііді, 7, частина міста Ласнамяе, м. Таллінн, Хар`юський повіт, Естонська Республіка, 11415; код 14156533

до відповідача-1: Державної митної служби України, вул. Дегтярівська, 11Г, м. Київ, 04119, код 43115923 в особі відокремленого підрозділу Чернігівської митниці, проспект Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017

до відповідача-2: Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, вул. Реміснича, 27, м. Чернігів, 14000, код 37972475

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-естонське підприємство фірма Вибір, пр. Гузара Любомира, 46-В, кв. 122, м. Київ, 03065, код 14245828

про стягнення 9195,07 євро упущеної вигоди

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.06.2024 у справі № 927/249/24 скасовано в частині відмови у стягненні 9195,07 євро упущеної вигоди, справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області; в іншій частині залишено без змін; додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024, у справі № 927/249/24 скасовано в частині відмови у задоволенні заяви Компанії Eesti Veski OU про стягнення 22082,26 грн витрат на професійну правничу допомогу; справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області; в іншій частині додаткове рішення залишено без змін.

29.01.2025 за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 927/249/24 передана на розгляд судді Демидовій М.О.

Ухвалою суду від 03.02.2025 справу № 927/249/24 прийнято до провадження суддею Демидовою М.О. у частині вимог про стягнення 9195,07 євро упущеної вигоди, а також про відшкодування 22082,26 грн витрат на професійну правничу допомогу; постановлено здійснювати розгляд справи № 927/249/24 за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2025 у справі №927/249/24 позов задоволено повністю; стягнуто з Державного бюджету України на користь Компанії Eesti Veski OU відшкодування шкоди в розмірі 9195,07 євро упущеної вигоди; стягнуто з Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Чернігівської митниці на користь Компанії Eesti Veski OU 22082,26 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 08.04.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення складно та підписано 21.04.2025.

У відповіді на відзиви від 27.02.2025 представник позивача наголосив на тому, що позивач продовжує нести витрати на правничу допомогу, пов?язані з новим розглядом справи, попередній орієнтовний розмір яких складає 19000,00 грн; такі витрати підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною, чи тільки має бути сплачена.

Відповідач-1 у запереченнях від 03.03.2025 зазначив, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу позивача не підтверджена належними доказами, оскільки позивачем надано лише договір про надання правничої допомоги без надання інших доказів, як того вимагає чинне законодавство.

Під час ухвалення рішення у справі №927/249/24 питання щодо розподілу судових витрат позивача на правничу допомогу, орієнтовний розмір яких зазначений позивачем (19000,00 грн), понесених в ході нового розгляду справи судом не вирішувалося, оскільки його представником повідомлено про подачу до суду належних доказів у підтвердження фактичного розміру витрат у порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

11.04.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Чернігівської митниці на користь позивача 22000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. Позивачем зазначено, що у відповіді на відзиви ним зазначено, що попередній орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу, пов?язаних з новим розглядом справи, складає 19000,00 грн, проте розмір таких витрат перебуває у прямій залежності від виконаної роботи (наданих послуг) адвокатом, у зв?язку з чим за Актом прийому-передачі наданих послуг від 10.04.2025, підписаним після закінчення розгляду справи, розмір правничої допомоги наданої адвокатом позивача, становить 22000,00 грн. До заяви додано: додаток №2 від 10.04.2025 до Договору №22/25 від 14.01.2025 про надання правничої (правової) допомоги; Акт прийому-передачі наданих послуг від 10.04.2025; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АА № 1539942 від 06.02.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3435 від 25.09.2008; посвідчення адвоката Кеби А.В. від 25.09.2008.

17.04.2025 від відповідача-1 Державної митної служби України, надійшло клопотання про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі у зв?язку з неподанням стороною доказів. У разі, якщо суд не знайде підстав для відмови у задоволенні заяви у повному обсязі, відповідач-1 просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування поданого клопотання відповідач-1 посилається на те, що представником позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення не подано доказів щодо обсягу наданих ним послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті із зазначенням кількості часу, витраченого ним на виконання цих робіт.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Виходячи з приписів ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд може розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у порядку письмово провадження без виклику учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача-1 витрат на професійну правничу допомогу, понесених в ході нового розгляду справи, суд зазначає таке.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2-6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Позивач просить стягнути з відповідача-1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22000,00 грн.

У підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: Договір №22/25 про надання правничої (правової) допомоги від 14.01.2025; додаток №1 від 14.01.2025 до Договору №22/25 про надання правничої (правової) допомоги від 14.01.2025 (з урахуванням додатку №2 від 10.04.2025 Договору №22/25 від 14.01.2025); Акт прийому-передачі наданих послуг від 10.04.2025; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АА № 1539942 від 06.02.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3435 від 25.09.2008; посвідчення адвоката Кеби А.В. від 25.09.2008.

З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2025 між Компанією Eesti Veski OU та адвокатом Кебою В.В. укладений Договір №22/25 про надання правничої (правової) допомоги, предметом якого є надання адвокатом правової допомоги відповідно до доручень клієнта у справі №927/249/24 за позовом Компанії Eesti Veski OU до Державної митної служби України, в особі відокремленого підрозділу Чернігівської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-естонське підприємство фірма Вибір про стягнення 20490,67 євро (відшкодування шкоди).

Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору №22/25 про надання правничої (правової) допомоги від 14.01.2025 адвокат зобов?язується здійснювати захист права та законних інтересів клієнта у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Адвокат зобов?язується представляти інтереси клієнта у Господарському суді Чернігівської області.

Згідно з п. 4.1. Договору №22/25 про надання правничої (правової) допомоги від 14.01.2025 за роботу, виконану адвокатом, клієнт здійснює оплату згідно з додатком до Договору та Актом виконаних робіт (наданих послуг).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2025, але в будь-якому разі до повного виконання взятих на себе сторонами зобов?язань, крім випадків його дострокового припинення за згодою сторін, за ініціативи однієї із сторін (п. 6.1. Договору).

За умовами додатку №1 від 14.01.2025 до Договору №22/25 про надання правничої (правової) допомоги від 14.01.2025 (з урахуванням додатку №2 від 10.04.2025 Договору №22/25 від 14.01.2025) гонорар адвоката складається з таких виплат: ознайомлення з матеріалами справи 1000,00 грн/1том; підготовка заяв по суті справи: 1 інстанція 4000,00 грн, апеляційна інстанція 6000,00 грн, касаційна інстанція 8000,00 грн; підготовка інших процесуальних документів, в т.ч. в рамках виконавчого провадження 2000,00 грн; участь у судових засіданнях в суді першої інстанції в залі суду 5000,00 грн, в режимі відеоконференції 3000,00 грн; участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції 8000,00 грн; участь у судових засіданнях в суді касаційної інстанції 10000,00 грн.

Крім оплати гонорару клієнт відшкодовує адвокату понесені та підтверджені додаткові витрати, пов?язані з підготовкою справи і представництвом інтересів клієнта, які включають: поштові витрати (витрати на поштові відправлення процесуальних та інших документів у справі); відрядження (витрати на пальне відповідно до касового чеку); інші витрати, які можуть виникнути під час виконання доручень клієнта. Оплата послуг адвоката здійснюється на розрахунковий рахунок адвоката протягом 3-х календарних днів з дати підписання сторонами Акту виконаних робіт (наданих послуг).

10.04.2025 між позивачем та адвокатом Кебою А.В. підписано Акт виконаних робіт (наданих послуг), за яким адвокат Кеба А.В. в період з 14.01.2025 по 09.04.2025 згідно з Договором №22/25 про надання правничої (правової) допомоги від 14.01.2025 надала, а позивач прийняв наступні юридичні послуги: 1) ознайомлення 24.02.2025 в Господарському суді Чернігівської області з матеріалами справи №927/249/24 в кількості 5 томів 5000,00 грн; 2) підготовка і подача до Господарського суду Чернігівської області заяви по суті спору відповіді на відзиви 4000,00 грн; 3) представництво інтересів клієнта у Господарському суді Чернігівської області, судові засідання в приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, пр. Миру, буд.20, 04.03.2025, 08.04.2025 10000,00 грн; 4) представництво інтересів клієнта у Господарському суді Чернігівської області, судове засідання в режимі відеоконференції, 25.03.2025 3000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 22000,00 грн (без ПДВ).

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Як зазначає Верховний Суд у численних постановах, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Окрім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтримала цей висновок.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена в постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд виснував, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Кебою А.В. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АА № 1539942 від 06.02.2025; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3435 від 25.09.2008; посвідчення адвоката Кеби А.В. від 25.09.2008.

Під час нового розгляду у справі №927/249/24 адвокатом Кебою А.В. здійснено ознайомлення з матеріалами справи на підставі поданого 24.02.2025 клопотання (а.с.32 т.5); підготовлено та подано до суду через систему «Електронний суд» відповідь на відзиви обсягом 9 сторінок з додатками (а.с.37-54 т.5).

Суд зазначає, що при новому розгляді даної справи відбулося 3 судові засідання (04.03.2025, 25.03.2025 (в режимі відеокнференції), 08.04.2025).

У судових засідання 25.03.2025 (в режимі відеокнференції) та 08.04.2025 прийняла участь представник позивача адвокат Кеба А.В., що підтверджується протоколами цих судових засідань.

У підготовче засідання 04.03.2025 представники сторін, в тому числі представник позивача адвокат Кеба А.В., не прибули, що зафіксовано у протоколі судового засідання 04.03.2025, тому зазначення в п.3 Акту прийому-передачі наданих послуг від 10.04.2025 про надання представником позивача адвокатом Кебою А.В., послуг представництва інтересів клієнта у судовому засіданні 04.03.2025 в приміщенні Господарського суду Чернігівської області є необґрунтованим, а вказані витрати в цій частині (5000,00 грн) не підлягають задоволенню.

Таким чином, вищезазначене підтверджує надання адвокатом Кебою А.В. позивачу правничої допомоги з урахуванням додатку №1 від 14.01.2025 до Договору №22/25 від 14.01.2025 та Акту прийому-передачі наданих послуг від 10.04.2025 на суму 17000,00 грн.

Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співмірні з виконаною роботою у суді.

Приймаючи до уваги те, що рішенням суду у справі №927/249/24 під час нового розгляду позов задоволено повністю, суд присуджує до відшкодування позивачу за рахунок відповідача-1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, заява позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача-1 понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 17000,00 грн.

Клопотання відповідача-1 Державної митної служби України, про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі або зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відхилено судом як необґрунтоване та спростоване вищевикладеним.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Компанії Eesti Veski OU про ухвалення додаткового рішення у справі №927/249/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної митної служби України (вул. Дегтярівська, 11Г, м. Київ, 04119; код ЄДРПОУ 43115923) в особі відокремленого підрозділу Чернігівської митниці (проспект Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017; код ЄДРПОУ ВП 43985581) на користь Компанії Eesti Veski OU (вул. Крііді, 7, частина міста Ласнамяе, м. Таллінн, Хар`юський повіт, Естонська Республіка, 11415; реєстраційний номер 14156533) 17000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Додаткове рішення складено та підписано 22.04.2025.

Суддя М.О. Демидова