Ухвала від 21.04.2025 по справі 464/2805/23

Справа №464/2805/23

пр № 6/464/54/25

УХВАЛА

16 квітня 2025 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Сабари Л.В.,

секретаря судового засідання Варениці Р.Б.,

за участю: представника заявника (відповідача) Сухая М.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Фостяка О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Львові заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

АТ «Банк Кредит Дніпро» звернулось до суду з заявою, поданою представником Сухая М.В., про визнання виконавчого листа №464/2805/23, виданого 03.03.2025 Сихівським районним судом м. Львова, таким, що не підлягає виконанню.

Заяву обґрунтовує тим, що постановою Львівського апеляційного суду від 08.07.2024 рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15.01.2024 скасовано та ухвалено нове рішення, яким зобов`язано АТ «Банк Кредит Дніпро» провести перерахунок заборгованості за кредитним договором № 26258000004787-КР від 07 березня 2018 року та зменшити суму заборгованості за безпідставно нараховані суми прострочених комісій, відсотків, плати за обслуговування, що становить 89571,73 грн. На виконання вказаного судового рішення, 03.03.2025 Сихівським районним судом м. Львова видано виконавчий лист. 12.03.2025 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Сіщуком В.В. на підставі даного виконавчого листа відкрито виконавче провадження ВП №7749643. Разом з тим, заявник повідомляє, що на даний час вказане судове рішення виконано АТ «Банк Кредит Дніпро» в повному обсязі в добровільному порядку, оскільки 17.10.2024 банком здійснено перерахунок заборгованості за кредитним договором № 26258000004787-КР від 07 березня 2018 року та зменшено суму заборгованості за безпідставно нараховані суми прострочених комісій, відсотків, плати за обслуговування, що становить 89 571,73 грн., що підтверджується копією виписки та меморіального ордеру, а також про що повідомлено ОСОБА_1 . Таким чином, Оскільки АТ «Банк Кредит Дніпро» добровільно виконано постанову Львівського апеляційного суду від 08.07.2024, заявник, покликаючись на ст. 432 ЦПК України, вважає, що виконавчий лист №464/2805/23, виданий 03.03.2025 Сихівським районним судом м. Львова, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.04.2025 матеріали справи передано на розгляд судді Сабарі Л.В.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 04.04.2025 призначено дану заяву до розгляду, у задоволенні клопотання АТ «Банк Кредит Дніпро» про зупинення виконання за виконавчим листом відмовлено.

Представник заявника (відповідача, боржника) ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримала, просила суд таку задовольнити та визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню з підстав, наведених у заяві.

Позивач (стягувач) ОСОБА_3 , його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечили щодо задоволення заяви, оскільки судове рішення на даний час АТ «Банк Кредит Дніпро» не виконано.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оглянувши матеріали цивільної справи №464/2805/23, суд приходить до наступного висновку.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 рокуу справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

При дослідженні доказів, судом встановлено наступне.

Постановою Львівського апеляційного суду від 08.07.2024 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Фостяка О.Я. задоволено, рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 січня 2024 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано АТ «Банк Кредит Дніпро» провести перерахунок заборгованості за кредитним договором № 26258000004787-КР від 07 березня 2018 року та зменшити суму заборгованості за безпідставно нараховані суми прострочених комісій, відсотків, плати за обслуговування, що становить 89571,73 грн.

На виконання вказаного судового рішення, 03.03.2025 Сихівським районним судом м. Львова видано виконавчий лист №464/2805/23.

З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2025 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Сіщуком В.В. відкрито виконавче провадження №77496043 з виконання виконавчого листа №464/2805/23, виданого 03.03.2025 Сихівським районним судом м. Львова, про зобов`язання АТ «Банк Кредит Дніпро» провести перерахунок заборгованості за кредитним договором № 26258000004787-КР від 07 березня 2018 року та зменшити суму заборгованості за безпідставно нараховані суми прострочених комісій, відсотків, плати за обслуговування, що становить 89571,73 грн.

Водночас, згідно з доводами заявника, АТ «Банк Кредит Дніпро» в добровільному порядку виконало постанову Львівського апеляційного суду від 08.07.2024, а саме 17.10.2024 здійснено перерахунок заборгованості за кредитним договором № 26258000004787-КР від 07 березня 2018 року та зменшено суму заборгованості за безпідставно нараховані суми прострочених комісій, відсотків, плати за обслуговування, що становить 89 571,73 грн., що підтверджується копією меморіального ордеру та випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 .

Так, із копії меморіального ордеру №14601 від 17.10.2024 та виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 17.10.2024 до 17.10.2024 вбачається, що 17.10.2024 АТ «Банк Кредит Дніпро» здійснено перерахунок заборгованості за кредитним договором № 26258000004787-КР від 07 березня 2018 року, а саме зменшено заборгованість на суму, що становить 89571,73 грн.

Разом з тим, з наведеної виписки вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» здійснено перерахунок заборгованості за кредитним договором № 26258000004787-КР від 07 березня 2018 року, що існувала у ОСОБА_1 станом на 17.10.2024 (212194,89 грн.), тоді як згідно з постановою Львівського апеляційного суду від 08.07.2024, яка підлягає виконанню згідно з виконавчим листом №464/2805/23, виданим 03.03.2025 Сихівським районним судом м. Львова, перерахунку підлягає заборгованість, що утворилась до ухвалення вказаного судового рішення, а саме за період часу з 07 березня 2018 року до 30 липня 2020 року.

Інших доказів, які б свідчили про добровільне виконання боржником АТ «Банк Кредит Дніпро» судового рішення або наявність інших причин для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заявником не надано.

Крім того, як вбачається з відповіді приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Сіщука В.В. від 16.04.2025, в межах виконавчого провадження №77496043 станом на день надання відповіді жодних повідомлень АТ «Банк Кредит Дніпро» щодо зменшення заборгованості згідно з рішенням Сихівського районного суду м. Львова у справі №464/2805/23 не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Проте, відомостей про те, що АТ «Банк Кредит Дніпро» зверталось до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Сіщука В.В. з повідомленням про добровільне виконання судового рішення згідно за виконавчим листом №464/2805/23, виданим 03.03.2025 Сихівським районним судом м. Львова, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа №464/2805/23, виданого 03.03.2025 Сихівським районним судом м. Львова, таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із чим у задоволенні заяви необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258-261, 353-355, 432 ЦПК України, суд,

постановив:

у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 квітня 2025 року.

Головуюча Сабара Л.В.