Ухвала

від 22.04.2025 по справі 475/708/24

ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/708/24

Провадження № 2/475/63/25

У Х В А Л А

22.04.2025смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Кривенко О.В., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Маляр С.А., у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Хіцької Катерини Григорівни про відкладення розгляду цивільної справи, клопотання представника позивача адвоката Маляра Станіслава Анатолійовича про повернення клопотання представника відповідачів про відмову в прийнятті додаткових пояснень представника відповідачів, застосування заходів процесуального примусу, та про додатковий виклик до суду відповідачів через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , поданої від імені представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Доманівська державна нотаріальна контора Миколаївської області, Святошинська районна в м.Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення батьківства

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Доманівського районного суду Миколаївської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , поданої від імені представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Доманівська державна нотаріальна контора Миколаївської області, Святошинська районна в м.Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення батьківства.

Ухвалою суду від 28.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

22.04.2025 року від адвоката Хіцької К.Г. на електронну пошту Доманівського районного суду Миколаївської області надійшла заява про відкладення розгляду справи, в зв`язку з хворобою відповідачів та копії довідок. Просить відкласти розгляд справи з поважної причини- хвороби відповідачів, які є особами похилого віку, є батьками загиблого військовослужбовця.

31.03.2025 року до суду надійшло клопотання адвоката Маляра Станіслава Анатолійовича про повернення клопотання представника позивача про залишення додаткових пояснень без розгляду, та застосування заходів процесуального примусу

В судовому засіданні адвокат Маляр С.А. просив повернути клопотання представника відповідачів про відкладення розгляду справи без розгляду, яке подано способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством та довідки про стан здоров`я неналежним чином оформлені.

Просив відмовити в прийнятті додаткових пояснень представника відповідачів, застосувати заходи процесуального примусу у виді до винних осіб, та про додатковий виклик до суду відповідачів через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Розглянувши вищезазначену заяву, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 3 частини 1статті 43 ЦПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до п. 10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

За приписами частини шостоїстатті 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до положень частини восьмоїстатті 14 ЦПК Україниреєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимогзаконів України «Про електронні документи та електронний документообіг»та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, лише для фізичної особи, яка не має обов`язку зареєструвати електронний кабінет, належним і правомірним способом безпосереднього звернення до суду є подання процесуальних електронних документів через офіційну електронну адресу суду.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 944/6062/23, зазначив, що направлення адвокатом заяви електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, а тому така заява має бути залишена судом без розгляду.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення та наслідки недотримання таких вимог визначені устатті 183 ЦПК України.

За змістом наведених приписів ОСОБА_5 є адвокатом, та повинна мати електронний кабінет, відповідно може подати клопотання чи заяву або у паперовій формі, або в електронній формі, але виключно через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему, у зв`язку з чим подання клопотання через офіційну електронну пошту суду не є належним зверненням адвоката до суду.

Із врахуванням того, що заява про відкладення розгляду справи подана адвокатом (який в силу вимог частини 6статті 14 ЦПК Українизобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет у ЄСІТС) засобами електронної пошти, а не через підсистему «Електронний суд», то, в силу вимог частини 6 статті14та частини 4 статті183 ЦПК України, клопотання адвоката слід повернути без розгляду.

Окрім того, додаткові пояснення представника відповідачів адвоката Хіцької К.Г. подані також не через підсистему 'Електронний суд', не є заявою по сутті спору та не подані

з окремого питання , яке виникло при розгляді справи, тому слід відмовити у їх

принятті.

Згідно ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Як встановлено у судовому засіданн, у суду відсутні докази, про те що відповідачі ухвалу суду від 31.03.2025 року про визнання явки обов`язковою та виклики до суду отримали, Вказане може свідчить про необізнаність відповідачів, які є особами похилого віку про час розгляду справи.

Зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку цивільного судочинства.

Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність

Відповідно до ч.1 ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно із положеннямист. 144 ЦПК України, одним із видів заходів процесуального примусу є штраф.

За вимогамист.148 ЦПК Українивизначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання

процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятоюстатті 203 цього Кодексу. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У випадку зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, враховуючи конкретні обставини справи, може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Положеннями ст. 148 ЦПК України регламентовано підстави для застосування судом процесуального примусу у вигляді штрафу, а також його розміри, залежно від суті зловживання процесуальними правами учасником провадження, його тривалості та обставин конкретної справи.

Враховуючи вищевказані положення, вбачається, що застосування заходів процесуального примусу належить до виключної компетенції суду

Водночас, суд не вбачає достатніх підстав на даний час для застосування процесуального примусу у вигляді накладення штрафу, як найсуворішого заходу процесуального примусу.

Щодо клопотання представника позивача про здійснення виклику відповідачів у судові засідання через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України суд вважає за необхідне задовольнити.

На підставі ч.2 ст. 198, ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідачів адвоката Хіцької Катерини Григорівни від 22.04.2025 року про відкладення розгляду цивільної справи - повернути без розгляду.

Клопотання представника позивача адвоката Маляра Станіслава Анатолійовича задовольнити та відмовити в принятті додаткових пояснень представника відповідачів адвоката Хіцької Катерини Григорівни.

Відмовити в частині клопотання про накладення штрафу.

Направити відповідачам повторно ухвалу суду від 31.03.2025 року, про визнання їх явки в судове засідання обов`язковою, та роз`яснити відповідачам, що у разі невиконання протокольної ухвали про витребування доказів на них можуть бути накладені заходи процесуального примусу.

Роз`яснити адвокату Хіцькій Катерині Григоровні про необхідність добросовісно користуватися процесуальними правами, якими наділені учасники судового процесу, та недопущення зловживання процесуальними правами, суд може застосувати заходи процесуального примусу, визначені приписами статті 148 ЦПК України.

Здійснити додатковий виклик до суду відповідачів через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України

Оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні до 14-30 год 01.05.2025 року.

Вказану ухвалу направити учасникам провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Кривенко