Постанова

від 07.04.2025 по справі 914/466/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2025 р. Справа №914/466/23(914/2764/23)

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 б/н від 21.10.2024 (вх.ЗАГС №01-05/2994/24 від 22.10.2024), Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) б/н від 21.10.2024 (вх. №01-05/2995/24 від 22.10.2024) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнд Сет" б/н від 02.10.2024 (914/05/2759/24 від 02.10.2024) з урахуванням заяви про зміну апеляційної скарги (вх.№01-04/7419/24 від 01.11.2024), Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") від 31.01.2025 (вх. №01-05/283/25 від 03.02.2025)

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 (суддя Цікало А.І., повний текст складено 01.10.2024)

у справі №914/466/23 (914/2764/23)

за позовом

позивача-1: ОСОБА_1

позивача-2: Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Доступні Фінанси"

до відповідача-2: Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ")

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий порт"

до відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл"

до відповідача-5: Публічного акціонерного товариства "Банк Восток"

до відповідача-6: Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнд Сет"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Метелиця Олександр Олександрович

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт"

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторметекспорт"

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Солюшинс фактор"

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сімонова Ольга Юріївна

третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Брандіс Алла Борисівна

про: визнання недійсними договорів іпотеки від 07.07.2020 р. реєстраційний № 710 та від 19.04.2023 р. реєстраційний № 1028; визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 р. реєстраційний № 140; витребування майна

в межах справи: № 914/466/23

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл"

за участю представників:

від позивача 1: адвокат Дробот Д.М. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів);

від позивача 2: адвокат Дудяк Р.А.;

від відповідача 1: адвокат Горьовий В.В. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів);

від відповідача 2: адвокат Дяченко В.С. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів);

від відповідача 5: адвокат Іванчук В.Я.;

від відповідача 6: адвокат Равлюк Т.І.;

від третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: адвокат Мельниченко А.В.;

від інших учасників: не з`явилися

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/466/23 (914/2764/23) в задоволенні позову ОСОБА_1 та Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Доступні Фінанси", до відповідача-2 Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ"), до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий порт", до відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл", до відповідача-5 Публічного акціонерного товариства "Банк Восток", до відповідача-6 Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнд Сет" про визнання недійсним договору іпотеки (серія та номер 710 від 07.07.2020); визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 140, 141); визнання недійсним договору іпотеки (серія та номер 709 від 07.07.2020); визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 142, 143); витребування нерухоме майно; визнання недійсним договору іпотеки (серія та номер 1028) від 19.04.2023 - відмовлено.

ТзОВ «Майнд Сет», (відповідач-6), не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 02.10.2024 (вх. №01-05/2759/24).

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 02.10.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

01.11.2024 на поштову адресу суду надійшла заява ТзОВ "Майнд Сет" про зміну апеляційної скарги від 02.10.2024, згідно з якою відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/466/23 (914/2764/23) в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023, реєстраційний номер №140,141, визнання недійсним договору іпотеки від 07.07.2020 реєстраційний №709, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 №142,143, визнання недійсним договору іпотеки від 19.04.2023 реєстраційний №1028 та прийняти в цій частині нове рішення, яким закрити провадження за позовними вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023, реєстраційний номер №140,141, визнання недійсним договору іпотеки від 07.07.2020 реєстраційний №709, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 №142,143, визнання недійсним договору іпотеки від 19.04.2023 реєстраційний №1028.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2025, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за скаргою ТзОВ "Майнд Сет" від 02.10.2024 (вх. №01-05/2759/24) з урахуванням заяви про зміну апеляційної скарги (вх.№01-04/7419/24 від 01.11.2024), призначено розгляд справи на 27.11.2024.

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 (позивач), звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/466/23 (914/2764/23) скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги ОСОБА_1 та Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED), судові витрати стягнути з відповідачів.

Також, у скарзі апелянт просить приєднати до матеріалів справи: копію висновку експерта №017-СІС/24 за результатами проведення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 18.10.2024; витяг з онлайн системи Vkrusi.pro щодо ТОВ "Майнд Сет"; довіреність від GNT Nrade DMCC від 04.01.2023, підписану Душаном Денічем на Оксану Кузнецову; рішення єдиного учасника від 18.10.2023 ТОВ "Металзюкрайн Корп Лтд" GNT Trade DMCC про звільнення Генерального прокурора А.Даша та призначення Є.Чоботяря , яке було підписано О.Кузнецовою .

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 22.10.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 відкрито апеляційне провадження за скаргою арбітражного керуючого ОСОБА_1. та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 27.11.2024.

14.11.2024 на адресу суду надійшла заява ТзОВ "Зерновий Порт" б/н від 08.11.2024 про відвід судді Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 (в складі колегії суддів Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.) передано справу №914/466/23(914/2764/23) для вирішення питання про відвід головуючого судді Желіка М.Б. у порядку, встановленому ст.32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №914/466/23(914/2764/23) розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Матущака О.І., суддів: Кравчук Н.М. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ "Зерновий Порт" про відвід судді Желіка М.Б. у справі №914/466/23(914/2764/23).

Компанія "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/466/23 (914/2764/23) скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги ОСОБА_1 та Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED), судові витрати стягнути з відповідачів.

Також, у скарзі апелянт просить приєднати до матеріалів справи: копію висновку експерта №017-СІС/24 за результатами проведення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 18.10.2024; витяг з онлайн системи Vkrusi.pro щодо ТОВ "Майнд Сет"; довіреність від GNT Nrade DMCC від 04.01.2023, підписану Душаном Денічем на Оксану Кузнецову; рішення єдиного учасника від 18.10.2023 ТОВ "Металзюкрайн Корп Лтд" GNT Trade DMCC про звільнення Генерального прокурора А.Даша та призначення Є.Чоботяря , яке було підписано О.Кузнецовою .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.10.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за скаргою Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED), та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 27.11.2024.

20.11.2024 та 25.11.2024 ПАТ "Банк Восток" подало відзив (вх. №01-04/7930/24) на апеляційні скарги, в якому просить відмовити у приєднанні до матеріалів справи поданих апелянтами доказів у з`язку з пропуском строків на їх подання; апеляційні скарги відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін; стягнути з апелянтів судові витрати, які понесе ПАТ "Банк Восткок" у зв`язку з наданням йому правової допомоги.

21.11.2024 ТзОВ "Зерновий Порт" подало відзив (вх. №01-04/7993/24) на апеляційні скарги позивачів, в якому просить відмовити в задоволенні вимог апеляційних скарг, а рішення суду першої інстанції залишити без змін; відмовити у приєднанні до матеріалів справи поданих апелянтами доказів.

22.11.2024 ТзОВ "Доступні Фінанси" подало відзив (вх. №01-04/8007/24) на апеляційні скарги позивачів, в якому просить відмовити в задоволенні клопотання про приєднання доказів та здійснити розгляд апеляційної скарги без їх урахування.

25.11.2024 ТзОВ "Майнд Сет" подало відзив (вх. №01-04/8050/24) на апеляційні скарги позивачів, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг.

26.11.2024 Компанія "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) подала відзив (вх. №01-04/8110/24) на апеляційну скаргу ТзОВ "Майнд Сет", в якому просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Майнд Сет" - без задоволення.

27.11.2024 ОСОБА_1 подав відзив (вх. №01-04/8138/24) на апеляційну скаргу ТзОВ "Майнд Сет", в якому просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Майнд Сет" - без задоволення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 постановлено об`єднати апеляційні скарги арбітражного керуючого ОСОБА_1, Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) та ТзОВ "Майнд Сет" на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/466/23 (914/2764/23) в одне апеляційне провадження, розгляд справи відкладено на 20.01.2025.

29.11.2024 ТзОВ "Зерновий Порт" подало відзив (вх. №01-04/7993/24) на апеляційну скаргу Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED), в якому просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін; відмовити у приєднанні до матеріалів справи поданих апелянтом доказів.

02.12.2024 ТзОВ "Зерновий Порт" подало відзив (вх. №01-04/8303/24) на апеляційну скаргу ТзОВ "Майнд Сет", в якому просить задовольнити апеляційну скаргу.

15.01.2025 від ТзОВ "Вторметекспорт" надійшла заява (вх.№01-04/370/25) про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Желіка М.Б., суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В. від розгляду справи №914/466/23 (914/2942/23).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 (в складі колегії суддів Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.) передано справу №914/466/23(914/2764/23) для вирішення питання про відвід колегії суддів у порядку, встановленому ст.32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №914/466/23(914/2764/23) розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий-суддя - О.В. Зварич, судді - Н.М.Кравчук, І.Ю.Панова.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2025 відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ "Вторметекспорт" про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді М.Б. Желіка, суддів: Н.А. Галушко, Г.В. Орищин, у справі №914/466/23(914/2764/23).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 зупинено провадження у справі №914/466/23(914/2764/23) з розгляду апеляційних скарг арбітражного керуючого ОСОБА_1., Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) та ТзОВ "Майнд Сет" на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/466/23 (914/2764/23) до закінчення перегляду в касаційному порядку касаційної скарги ТзОВ "Вторметекспорт" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі №914/466/23 (914/2764/23) про повернення апеляційної скарги ТзОВ "Вторметекспорт" на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/466/23 (914/2764/23), і до повернення матеріалів справи до Західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 поновлено апеляційне провадження у справі №914/466/23 (914/2764/23), справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.03.2025.

03.02.2025 Компанія "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") (відповідач-2) звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/466/23 (914/2764/23) скасувати в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 140,141), договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 142,143) та договору іпотеки (серія та номер 1028) від 19.04.2023 та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі за позовними вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 140,141), договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 142,143) та договору іпотеки (серія та номер 1028) від 19.04.2023.

Відповідно до передачі справи раніше визначеному складу суду від 03.02.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025, після усунення недоліків апеляційної скарги, поновлено Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/466/23 (914/2764/23), відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 12.03.2025.

04.03.2025 Компанія "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) подала суду відзив на апеляційну скаргу Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ"), в якому просила рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.

12.03.2025 ТзОВ "Зерновий Порт" подало клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності судовим рішенням у справі №916/96/25 (916/865/25), яка розглядається Господарським судом Одеської області за позовом ТзОВ "Зерновий Порт" до ТзОВ "Майнд Сет" про визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 постановлено об`єднати апеляційну скаргу Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") та апеляційні скарги ОСОБА_1 , Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED), ТзОВ "Майнд Сет" на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/466/23 (914/2764/23) в одне апеляційне провадження, відмовлено у задоволенні клопотання ТзОВ "Зерновий Порт" б/н від 11.03.2025 (вх.№01-05/669/25 від 12.03.2025) про зупинення провадження, відкладено розгляд справи на 07.04.2025.

01.04.2025 Компанія "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") подала додаткові пояснення у справі (вх.№01-04/2519/25 від 02.04.2025) щодо необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №922/1134/17 та від 06.10.2022 у справі №925/593/21.

03.04.2025 Компанія "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) подала додаткові пояснення у справі (вх.№01-04/2603/25 від 03.04.2025) з приводу відзивів на апеляційну скаргу Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED), поданих відповідачами у справі.

04.04.2025 Компанія "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) подала додаткові пояснення у справі (вх.№01-04/2624/25 від 04.04.2025) в обґрунтування процесуальної можливості приєднання доказів судом апеляційної інстанції.

07.04.2025 Компанія "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") подала клопотання (вх.№01-04/1017/25 від 07.04.2025) про залучення правонаступника, у якому просить замінити у справі №914/466/23 (914/2764/23) позивача - Компанію "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) на його правонаступника - Компанію «Лаванда Спектрум Трейдинг Гмбх».

07.04.2025 ТзОВ "Зерновий Порт" подало клопотання (вх.№01-04/2653/25 від 07.04.2025) про відкладення (перенесення) розгляду справи.

07.04.2025 ТзОВ "Майнд Сет" подало заперечення (вх.№01-04/2654/25 від 07.04.2025) на клопотання Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) про долучення доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 07.04.2025 головуючий суддя оголосив про подання учасниками справи клопотань та пояснень, оголосив короткий зміст клопотання ТзОВ "Зерновий Порт" про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача-2 підтримав подане клопотання про заміну позивача правонаступником та надав пояснення щодо наявності підстав для його задоволення.

Представники позивачів підтримали клопотання про долучення доказів, заявлені в апеляційних скаргах.

Представники відповідачів та третьої особи-3 заявили усні клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників учасників справи щодо заявлених клопотань, колегія суддів ухвалила відмовити у їх задоволенні, з огляду на таке:

Щодо клопотань про відкладення розгляду справи.

Клопотання ТзОВ "Зерновий Порт" (вх.№01-04/2653/25 від 07.04.2025) обґрунтоване неможливістю забезпечити явку представника у зв`язку з тим, що у Господарському суді Одеської області на 07.04.2025 призначено до розгляду справу №916/96/25 (916/865/25) за позовом ТзОВ "Зерновий Порт".

Враховуючи те, що судове засідання у справі №916/96/25 (916/865/25) було призначено раніше, а також незначний розрив у часі між судовими засіданнями, призначеними на 07.04.2025, відповідач-3 просить відкласти розгляд справи.

До клопотання додано копію ухвали Господарського суду Одеської області від 11.03.2025 про відкриття провадження у справі №916/96/25 (916/865/25) та призначення судового засідання на 07.04.2025 на 11:00, та ордер від 01.11.2024 адвоката Носкіної І.М. на представництво інтересів ТзОВ "Зерновий Порт" в Західному апеляційному господарському суді.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в судовому засіданні 12.03.2025 представниця ТзОВ "Зерновий Порт" адвокат Носкіна І.М., підтримуючи клопотання про зупинення провадження у справі, повідомила суд про те, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2025 відкрито провадження у справі №916/96/25 (916/865/25), отже, представниця була обізнана з призначенням розгляду справи №916/96/25 (916/865/25) на 07.04.2025. Водночас, адвокат не заперечувала проти визначення дати наступного судового засідання - 07.04.2025 о 10:00 у цій справі. Окрім того, до клопотання про відкладення розгляду справи не додано доказів того, що в судовому засіданні у справі №916/96/25 (916/865/25) інтереси ТзОВ "Зерновий Порт" представляє саме адвокат Носкіна І.М.

Відтак ТзОВ "Зерновий Порт" не довів поважності неявки представника в судове засідання.

Також суд бере до уваги, що в судовому засіданні 12.03.2025 адвокат Носкіна І.М. надала суду пояснення щодо правової позиції відповідача-3 по суті спору та щодо апеляційних скарг, відповідач-3 є юридичною особою і не позбавлений права забезпечити представництво інтересів у суді через керівника чи іншого адвоката (ордер на представництво інтересів відповідача-3 видано адвокатським об`єднанням «Адвокатська фірма «Собраніє»), явка представників в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

В судовому засіданні 07.04.2025 представники ТзОВ «Доступні Фінанси», ТзОВ «Банк Восток», ТзОВ «Майнд Сет» заявили усні клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з клопотаннями та поясненнями, що надійшли до суду перед судовим засіданням.

Колегія суддів зазначає, що до додаткових пояснень Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") вх.№01-04/2519/25 від 02.04.2025 додано докази доставки документів до електронних кабінетів інших учасників справи - 01.04.2025, до додаткових пояснень Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) вх.№01-04/2603/25 від 03.04.2025 і вх.№01-04/2624/25 від 04.04.2025 - 03.04.2025, тобто, учасники мали можливість ознайомитись з такими документами.

Щодо клопотання Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") про заміну позивача правонаступником, сформованого в системі "Електронний суд" 07.04.2025, представник заявника надав в судовому засіданні детальні пояснення щодо обставин, на які посилається заявник в обґрунтуванні цього клопотання.

У ст.270 ГПК України, якою визначено порядок розгляду апеляційної скарги, передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними (ч.11).

Слід наголосити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що заявники не повідомили в усних клопотаннях обставин, передбачених у ч.11 ст.270 ГПК України або інших обставин, що унеможливлюють розгляд скарги в цьому судовому засіданні, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Також представники ТзОВ «Вторметекспорт» і Компанії «SUNOLTA OU» («Санолта ОУ»), підтримуючи клопотання про заміну позивача правонаступником, заявили усні клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що в справі №914/466/23 про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» в суді першої інстанції було заявлено клопотання про заміну кредитора Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) на його правонаступника - Компанію «Лаванда Спектрум Трейдинг Гмбх», і розгляд цього клопотання було призначено судом на травень 2025 року, відтак, на думку заявників, слід відкласти розгляд справи до вирішення в суді першої інстанції питання про заміну кредитора правонаступником.

Колегія суддів відхиляє заявлені клопотання у зв`язку з тим, що розгляд справи про банкрутство боржника (відповідача-4) в суді першої інстанції, не є підставою для відкладення апеляційного провадження з перегляду судового рішення, ухваленого за результатами розгляду справи позовного провадження в межах цієї справи про банкрутство.

Щодо клопотання про заміну позивача правонаступником.

Клопотання Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") (вх.№01-04/1017/25 від 07.04.2025) про залучення правонаступника обґрунтоване тим, що 24.03.2025 Компанія "Лаванда Спектрум Трейдинг ГмбХ" звернулася до Господарського суду Львівської області в межах справи №914/466/23 про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» із заявою про заміну кредитора - Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED», в частині незабезпечених вимог до боржника, що дорівнює 30 000 000,00 дол. США, що в еквіваленті становить 1 097 058 000,00 грн.

В обґрунтування заяви про заміну кредитора Компанія «Лаванда Спектрум Трейдинг ГмбХ» зазначала, що 05.03.2025 між Компанією «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (Madison Pacific Trust Limited), як первісним кредитором та компанією «Лаванда Спектрум Трейдинг ГмбХ» (Lavanda Spectrum Trading GmbH), як новим кредитором було укладено договір відступлення права вимоги.

Верховний Суд у постанові від 06.05.2021 у справі №910/2526/14 зазначив, що стосовно спорів, які згідно зі ст.7 КУзПБ розглядають за правилами позовного провадження в межах справи про банкрутство, мають застосовувати загальні положення щодо правонаступництва, передбачені ГПК України, і, зокрема, ст.52 цього Кодексу. Для заміни кредитора у справі про банкрутство, вимоги якого вніс до реєстру кредиторських вимог правонаступник, мають застосовуватися спеціальні норми законодавства про банкрутство (ст.43 КУзПБ). Такий висновок підтримано у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17.

Отже, станом на 07.04.2025 Компанія «Лаванда Спектрум Трейдинг ГмбХ» (Lavanda Spectrum Trading GmbH) є правонаступником компанії MADISON PACIFIC TRUST LIMITED та відповідно набула всіх прав, які були у цієї Компанії.

На підтвердження зазначених обставин заявник надав копію заяви компанії «Лаванда Спектрум Трейдинг ГмбХ» (Lavanda Spectrum Trading GmbH), яка була подана до Господарського суду Львівської області (з додатками).

Враховуючи те, що у цій справі Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» подала позов як кредитор боржника, а згодом фактично відступила право вимоги, зважаючи, що заміна сторони правонаступником може відбуватись на будь-якій стадії судового процесу, Компанія "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") вважає, що необхідним є залучення правонаступника позивача до участі у справі.

Водночас, у прохальній частині заявник просить замінити позивача - Компанію «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED», на правонаступника - Компанію «Лаванда Спектрум Трейдинг ГмбХ».

В судовому засіданні представники третьої особи-3, відповідача1 та відповідача-5 підтримали клопотання віповідача-3 про залучення правонаступника позивача.

Представники позивачів заперечили проти заявленого клопотання, при цьому, представник Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» підтвердив обставини відступлення права вимоги та наголосив, що новому кредитору уступлено лише частину вимог (30 млн. дол.США з 117 млн. дол.США), відповідно Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» залишається кредитором боржника.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про заміну позивача його правонаступником, дійшла висновків про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.

Так, відповідно до ч.1 ст.43 КУзПБ у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

При цьому, перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта матеріального правовідношення до іншого не тягне автоматичної зміни осіб у процесуальному відношенні, тому, з урахуванням принципу диспозитивності господарського судочинства, вступ до справи (процесу) правонаступника позивача залежить від його бажання.

В будь-якому випадку, для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи господарський суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

У цьому ж випадку заяву про заміну позивача правонаступником на стадії апеляційного провадження подав відповідач.

На підтвердження обставин правонаступництва в матеріальному правовідношенні, які стосуються позивача-2, відповідач-2 надав копію заяви нового кредитора про заміну учасника справи правонаступником у справі про банкрутство.

Вказану заяву Компанії «Лаванда Спектрум Трейдинг ГмбХ» (Lavanda Spectrum Trading GmbH) сформовано в системі «Електронний суд» 24.03.2025 та адресовано Господарському суду Львівської області у справу №914/466/23, при цьому, доказів реєстрації такої заяви в суді першої інстанції відповідач-2 не надав.

Відтак з доданих до клопотання відповідача-2 доказів (копій процесуальної заяви та доданих до неї доказів, поданих іншою особою в іншій справі) суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити підстави правонаступництва в матеріальному правовідношенні чи обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Водночас, процесульна заміна кредитора правонаступником у справі про банкрутство відбувається шляхом постановлення судом відповідної ухвали, яка підлягає апеляційному оскарженню.

Станом на 07.04.2025 суду апеляційної інстанції не подано доказів постановлення ухвали Господарського суду Львівської області про заміну кредитора Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED», на правонаступника - Компанію "Лаванда Спектрум Трейдинг ГмбХ", у справі №914/466/23. Натомість, учасники справи, присутні в судовому засіданні, повідомили апеляційний суд про те, що заяву Компанії "Лаванда Спектрум Трейдинг ГмбХ" в Господарському суді Львівської області призначено до розгляду на травень 2025 року.

Таким чином, у справі №914/466/23 про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» процесуальної заміни кредитора, який є позивачем-2 у справі №914/466/23(914/2764/23), в порядку, визначеному у ст.43 КУзПБ, станом на 07.04.2025 не відбулося, а з наданих Компанією "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") (відповідачем-2) доказів у цій справі суд апеляційної інстанції не має можливості встановити підстави для здійснення процесуального правонаступництва позивача-2 в порядку, визначеному ст.52 ГПК України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач є особою, що ініціює розгляд спору в суді та визначає відповідача, а суд має право розглядати справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ГПК України, та в межах заявлених нею вимог.

Диспозитивність є основною засадою господарського судочинства.

Участь у справі в якості позивача можлива лише за ініціативою особи, яка вважає своє право чи інтерес порушеним.

Зі змісту заяви відповідача-2 випливає, що заяву Компанії «Лаванда Спектрум Трейдинг ГмбХ» (Lavanda Spectrum Trading GmbH) подано про заміну кредитора - Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED», у справі про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», лише в частині визнаних кредиторських вимог.

Отже, Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» залишається кредитором боржника у справі про банкрутство та є позивачем у цьому спорі, рішення суду за результатами вирішення якого переглядається апеляційним судом.

Щодо клопотань позивачів, заявлених в апеляційних скаргах, про долучення доказів до матеріалів справи.

В апеляційних скаргах розпорядник майна арбітражний керуючий ОСОБА_1 та Компанія Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) просять приєднати до матеріалів справи докази, а саме належним чином засвідчені копії:

- висновку експерта №017-СІС/24 за результатами проведення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 18 жовтня 2024 року, складеного судовим експертом Свістуновим Ігорем Сергійовичем;

- витягу з онлайн системи Vkursi.pro щодо ТзОВ «Майнд Сет»;

- довіреності від GNT Trade DMCC від 04.01.2023, підписаної Душаном Денічем , на Оксану Кузнецову;

- рішення єдиного учасника від 18.10.2023 ТзОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» GNT Trade DMCC про звільнення Генерального директора А. Даша та призначення Є. Чеботаря , яке було підписано Оксаною Кузнєцовою.

Клопотання обґрунтовано тим, що висновок експерта №017-СІС/24 за результатами проведення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи складений судовим експертом Свістуновим Ігорем Сергійовичем 18 жовтня 2024 року, тобто, після ухвалення оскаржуваного рішення Господарського суду Львівської області від 19 вересня 2024 року у справі №914/466/23 (914/2764/23), тому не міг бути поданий позивачами суду першої інстанції, однак такий має важливе значення для цієї справи й підтверджує обґрунтованість заявлених позовних вимог.

На підтвердження пов`язаності поточного іпотекодержателя «Сухого Порту» - ТОВ «Майнд Сет» з Групою GNT / Олімпексом, позивачі просять приєднати до матеріалів справи Витяг з онлайн системи Vkursi.pro щодо ТОВ «Майнд Сет», з якого вбачається, що єдиним учасником та директором ТОВ «Майнд Сет» є Оксана Кузнецова , довіреність від GNT Trade DMCC від 04.01.2023, підписану Душаном Денічем , на Оксану Кузнецову, та рішення єдиного учасника від 18.10.2023 ТзОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» GNT Trade DMCC про звільнення Генерального директора А. Даша та призначення Є. Чеботаря , яке було підписано Оксаною Кузнецовою .

У додаткових поясненнях щодо процесуальної можливості долучити такі докази до матеріалів справи позивач-2 просить врахувати правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24.07.2024 у справі №646/857/18, відповідно до яких випадки дослідження апеляційним судом нових доказів можуть бути, зокрема, такими: докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, не знала і не могла знати про їх існування; наявні інші поважні причини їх ненадання до суду першої інстанції, де відсутні умисел чи недбалість особи, яка їх подає, або вони не досліджені цим судом внаслідок інших процесуальних порушень.

Щодо висновку експерта №017-СІС/24 за результатами проведення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 18 жовтня 2024 року, складеного судовим експертом Свістуновим Ігорем Сергійовичем.

Зважаючи на дату його складення, очевидно, що вказаний висновок з об`єктивних причин не міг бути наданий до суду першої інстанції, тому в апелянта відсутні умисел чи недбалість при поданні цього доказу.

Більше того, Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» в клопотанні про відкладення розгляду справи від 18.09.2024 просила суд відкласти розгляд справи №914/466/23(914/2764//23), призначений на 19.09.2024 о 10:45 год., на іншу дату, для надання можливості позивачу-2 надати суду висновок оціночно-будівельної експертизи.

Щодо витягу з онлайн системи Vkursi.pro щодо ТОВ «Майнд Сет», довіреності GNT Trade DMCC від 04.01.2023, підписаної Душаном Денічем , на Оксану Кузнецову, та рішення єдиного учасника від 18.10.2023 ТзОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» GNT Trade DMCC про звільнення Генерального директора А. Даша та призначення Є. Чеботаря , яке було підписано Оксаною Кузнецовою , які стосуються прямої пов`язаності поточного іпотекодержателя «Сухого Порту» - ТОВ «Майнд Сет» - з Групою GNT / Олімпексом, які стосуються прямої пов`язаності поточного іпотекодержателя «Сухого Порту» - ТОВ «Майнд Сет» - з Групою GNT / Олімпексом, то наведені докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, однак апелянт не знав про їх існування, тому просить суд апеляційної інстанції приєднати і врахувати ці докази при розгляді апеляційної скарги.

У відзивах на апеляційні скарги відповідачі (ПАТ «Банк Восток», ТзОВ «Зерновий Порт», ТзОВ «Доступні Фінанси»), висловили заперечення щодо приєднання поданих апелянтами доказів до матеріалів справи.

Зокрема, ТзОВ «Зерновий Порт» у відзиві зазначає, що позовна заява надійшла до господарського суду 13.09.2023, тому у позивачів було достатньо часу для зборів доказів, в тому числі і для проведення експертизи навіть після звернення з позовом до суду, проте позивачі звернулись до експерта для проведення експертизи лише 21.05.2024. Під час подання позовної заяви, позивачі не повідомляли суд про неможливість подання будь-яких доказів та про причини неможливості подання доказів.

ТзОВ «Доступні Фінанси» у відзиві зазначає, що апелянти надають докази пов`язаності ТзОВ «Майнд Сет» з Групою GNT/Олімпексом, однак вказані обставини не зазначались в суді першої інстанції, а докази, подані на їх підтвердження, не були предметом дослідження в суді першої інстанції. Окрім того, такі докази не впливають на вирішення спору по суті, оскільки не підтверджують неправомірність передачі ТзОВ «Зерновий Порт» предмету іпотеки за іпотечним договором №1028 іпотекодержателю - ТзОВ «Майнд Сет».

Відповідач-1 вважає, що враховуючи тривалість судового розгляду, зокрема підготовчого провадження в суді першої інстанції, в арбітражного керуючого ОСОБА_1. та Компанії «МЕДІСОН ПАСІФІК ТРАСТ ЛІМІТЕД» було більш, ніж достатньо часу для вжиття необхідних заходів та забезпечення проведення оціночно-будівельної експертизи, а також долучення всіх необхідних доказів з метою доведення власної позиції в суді. Відтак, з метою сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи позивачі не були позбавлені можливості виконати всі необхідні процесуальні дії у встановлені законом строки та залучити всі необхідні докази у суді першої інстанції із належним обґрунтуванням.

При цьому, такий доказ як висновок експерта №017-СІС/24 за результатами проведення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 18.10.2024 не існував на момент ухвалення оскарженого рішення.

ТзОВ «Майнд Сет» у запереченнях на клопотання позивача-2 про долучення доказів, просив врахувати практику Верховного Суду (постанова від 31.10.2024 у справі №910/11291/23), відповідно до якої неможливо приймати докази, які подані до суду апеляційної інстанції, якщо вони не існували на період розгляду справи в суді першої інстанції. Щодо інших (крім висновку) експерта доказів, то позивачі не довели в чому полягає винятковість неподання цих доказів.

В судовому засіданні 07.04.2025 представники позивачів підтримали подані клопотання про приєднання доказів.

Представники відповідачів та третьої особи-3, присутні в судовому засіданні, заперечили проти долучення доказів.

Колегія суддів, розглянувши викладені в апеляційній скарзі клопотання позивачів про приєднання доказів, ухвалила відмовити в їх задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої, десятої статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 80 ГПК України).

Відповідно до сталої практики Верховного Суду докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві та у заяві про зміну позовних вимог позивачі не повідомляли про необхідність призначення судової експертизи чи про звернення до експерта з метою проведення експертизи на замовлення позивачів.

Також у цих заявах не йшлося про обставини пов`язаності ТзОВ «Майнд Сет» - з Групою GNT / Олімпексом та докази, які стосуються підтвердження цих обставин.

Слід взяти до уваги, що докази, подані позивачами разом з апеляційними скаргами, не були подані до закриття підготовчого засідання у справі та не були предметом дослідження і оцінки в суді першої інстанції.

Так, позивачі надали разом з апеляційними скаргами копії витягу з онлайн системи Vkursi.pro щодо ТзОВ «Майнд Сет», довіреності від GNT Trade DMCC від 04.01.2023, підписану Душаном Денічем , на Оксану Кузнецову; рішення єдиного учасника від 18.10.2023 ТзОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» GNT Trade DMCC про звільнення Генерального директора А. Даша та призначення Є. Чеботаря, яке було підписано Оксаною Кузнєцовою, однак не обґрунтували та не довели винятковості обставин неподання таких доказів до суду першої інстанції.

Висновок експерта №017-СІС/24 за результатами проведення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи складено судовим експертом Свістуновим І.С. 18 жовтня 2024 року, тобто після ухвалення оскаржуваного рішення - 19.09.2024.

Відповідно до статті 194 ГПК України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.

У свою чергу статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача).

При цьому, відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до усталеної судової практики (зокрема, постанова Верховного Суду від 06.11.2024 у справі №200/13101/17) прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Також така обставина як відсутність доказів як таких на момент ухвалення оскарженого рішення взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання учасником справи таких доказів.

Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

У постанові Верховного Суду від 24.07.2024 у справі №646/857/18, на правові висновки у якій покликається позивач-2, суд касаційної інстанції, окрім висновків про процесуальну можливість прийняття доказів на стадії апеляційного провадження, дійшов висновку про те, що досліджуючи надані апеляційній інстанції відповідачем нові докази, суд не з`ясував поважність причин неподання цих доказів до суду першої інстанції, узагалі не обговорював можливість їх прийняття, не мотивував свій висновок та не зазначив про це в судовому рішенні.

У цій справі позивачі також не довели поважності та об`єктивної непереборності причин неподання доказів до суду першої інстанції, враховуючи тривалий у часі розгляд справи (позовну заяву подану подано 28.07.2023, а оскаржуване рішення ухвалено 19.09.2024).

В судовому засіданні 07.04.2025 представники позивачів підтримали вимоги апеляційних скарг, просили оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, в задоволенні апеляційних скарг відповідачів - відмовити.

Представник відповідача-6 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції в оскарженій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі щодо позовних вимог про визнання недійсними договорів, в задоволенні апеляційних скарг позивачів - відмовити.

Представник відповідача-2 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив врахувати додаткові пояснення, скасувати рішення суду першої інстанції в оскарженій частині та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі за позовними вимогами про визнання недійсними договорів, в задоволенні апеляційних скарг позивачів - відмовити.

Представник відповідача-1 проти задоволення вимог апеляційних скарг позивачів заперечив, просив залишити оскаржене рішення без змін.

Представник відповідача-5 проти задоволення вимог апеляційних скарг позивачів заперечив, просив залишити оскаржене рішення без змін.

Представник третьої особи-3 проти задоволення вимог апеляційних скарг позивачів заперечив, просив залишити оскаржене рішення без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційні скарги, заслухавши пояснення учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційних скарг позивачів підлягають задоволенню, в задоволенні вимог апеляційних скарг відповідачів слід відмовити, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідачів та рішення суду першої інстанції.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" на стадії процедури розпорядження майном боржника.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 відкрито провадження у справі №914/466/23 за заявою Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл"; визнано вимоги кредитора - Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" у розмірі 15081357,98 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл"; розпорядником майна ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.

13.09.2023 розпорядник майна боржника арбітражний керуючий ОСОБА_1 та Компанія "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) звернулись до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1 -ТзОВ "Доступні Фінанси", відповідача-2 - Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ"), відповідача-3 - ТзОВ "Зерновий порт", відповідача-4 - ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", відповідача-5 - ПАТ "Банк Восток", відповідача-6 - ТзОВ "Майнд Сет" про визнання недійсними договору іпотеки від 07.07.2020 реєстраційний №710, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційний №140), визнання недійсними договору іпотеки від 19.04.2023 (реєстраційний №1028), витребування у ТзОВ "Зерновий порт" на користь ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.09.2023 відкрито провадження у справі №914/466/23(914/2764/23), постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в межах справи №914/466/23 про банкрутство ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", залучено до участі у справі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Метелицю О.О., ТзОВ "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт", ТзОВ "Вторметекспорт", ТзОВ "Солюшинс фактор", приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сімонову О. Ю. як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 (ТзОВ "Доступні Фінанси").

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2023 ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

21.02.2024 позивачі звернулись до суду із заявами про зміну предмета позову.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.02.2024 прийнято до розгляду заяви позивачів про зміну предмета позову, розгляд справи №914/466/23(914/2764/23) розпочато з початку.

Ухвалою суду Господарського суду Львівської області 18.04.2024 залучено приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б. до участі у справі як третю особу-6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

З урахуванням заяви про зміну предмета позову, позовними вимогами є:

- визнати недійсним іпотечний договір (серія та номер 710 від 07.07.2020) щодо нерухомого майна ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" - будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, буд. 4 та земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 115315251101, відповідно до якого дане нерухоме майно передано в іпотеку Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" Публічному акціонерному товариству "Банк Восток";

- визнати недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 140, 141), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею О.О., відповідно до якого ТзОВ "Доступні Фінанси" було продано Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") нерухоме майно, а саме: будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, буд. 4 та земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 115315251101;

- визнати недійсним іпотечний договір (серія та номер 709 від 07.07.2020) щодо нерухомого майна ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", а саме: земельної ділянки з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, земельна ділянка 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 966422451101, відповідно до якого дане нерухоме майно передано в іпотеку Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" Публічному акціонерному товариству "Банк Восток";

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 142, 143), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею О.О., відповідно до якого ТзОВ "Доступні Фінанси" було продано Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, земельна ділянка 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 966422451101;

- витребувати у ТзОВ "Зерновий порт" на користь ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" нерухоме майно - будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м. що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, буд. 4; земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 115315251101; земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, земельна ділянка 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 966422451101;

- визнати недійсним іпотечний договір (серія та номер 1028) від 19.04.2023 р., який укладено між ТзОВ "Зерновий порт" та ТзОВ "Майнд Сет" щодо передачі в іпотеку нерухомого майна, а саме: будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, буд. 4; земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 115315251101; земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, земельна ділянка 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 966422451101.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорювані договори є фраудаторними, були укладені на шкоду кредиторам та підлягають визнанню недійсними відповідно до ст.42 КУзПБ, наслідком укладення оспорюваних договорів стало вибуття майна боржника з його володіння, у зв`язку з чим, позивачі вважають, що таке майно підлягає витребуванню від набувача на користь боржника.

Відповідачі, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, стверджували, що оспорювані договори відповідають загальним нормам цивільного права, не порушують прав позивачів та не підлягають розгляду в межах справи про банкрутство боржника, а позовна вимога про витребування майна може бути заявлена лише власником такого майна.

Ухвалюючи оскаржене рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов таких висновків:

- укладені договори іпотеки не можуть бути визнані недійсними з підстав визначених абз.2 ч.2 ст.42 КУзПБ, оскільки їх укладення не зумовлює виникнення майнових зобов`язань між сторонами такого правочину, а лише має наслідком виникнення у майнового поручителя акцесорного (додаткового) зобов`язання стосовно основного зобов`язання (зобов`язання за кредитними договорами);

- позивачі не довели обставини порушення оскаржуваними договорами їх майнових прав чи інтересів, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог;

- з визначень кредитного договору від 12.11.2019 р. вбачається, що ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" є компанією, яка входить до складу групи компаній, які є резидентами України та інших країн; юридичні особи, які отримували кредитні кошти у ПАТ "Банк Восток" - ТзОВ "ЗПК "Інзерноекспорт" та Підприємство "Вторметекспорт" у формі ТзОВ входять в групу компаній належних власникам Компанії "G.N. TERMINAL ENTERPRISES LIMITED", у зв`язку з чим отримання кредитних коштів в ПАТ "Банк Восток" цими компаніями та передача в забезпечення предметів іпотеки ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" є абсолютно логічною та економічно обґрунтованою, адже всі вказані особи пов`язані веденням спільного бізнесу, залученням грошових коштів для ведення спільної господарської діяльності Групою Компаній для фінансування діяльності Сухого порту (предмету іпотеки); схема структури групи Компанії "G.N. TERMINAL ENTERPRISES LIMITED" представлена у додатку 3 до кредитного договору від 12.11.2019 та включає в себе ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" та ТзОВ "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт", що спростовує твердження позивачів про відсутність економічної мети укладення договорів іпотеки з ПАТ "Банк Восток";

- пов`язаність позичальників за кредитними договорами з ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" спільними економічними інтересами, наявністю єдиної економічної мети, яка спонукала з метою фінансування Сухого порту (для забезпечення поточної діяльності) отримати кредитні кошти ТзОВ "ЗПК "Інзерноекспорт" та Підприємством "Вторметекспорт" у формі ТзОВ передати в забезпечення ПАТ "Банк Восток" нерухомість та земельні ділянки належні ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", про що зазначено в кредитному договорі від 12.11.2019, укладеному останнім з Компанією "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" та іншими учасниками угоди;

- згода на фінансування ПАТ "Банк Восток" під забезпечення нерухомості та земельних ділянок належної ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" від Компанії "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" та інших учасників угоди є беззаперечною, відтак необґрунтованими є доводи позивачів про невигідність умов договорів іпотеки від 07.07.2020 за №№709, 710 для ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл";

- позивачі не довели, що оспорювані договори іпотеки від 07.07.2020 за № №709, 710 укладалися з метою унеможливлення задоволення вимог кредиторів за рахунок нерухомого майна та земельних ділянок, задоволення вимог Компанії "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" та інших кредиторів можливе за рахунок іншого майна боржника;

- в контексті погодження укладення сторонами договорів іпотеки від 07.07.2020р. за №№ 709, 710 суд взяв до уваги поведінку Компанії "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED", яка свідчить про обізнаність щодо укладення договору, а також про відсутність заперечень щодо його укладення; окрім того, вбачається проінформованість Компанії "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" про наміри укладення позичальниками кредитних договорів та договорів забезпечення, за якими ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" передає в іпотеку ПАТ "Банк Восток" нерухоме майно та земельні ділянки;

- ці обставини не були спростовані позивачами, а також вбачаються зі змісту листа про відмову від права висунення вимог №4 від 03.07.2020, підписаного Компанією «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» та заявою Компанії "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" про припинення іпотеки від 03.07.2020, які містяться в матеріалах даної справи;

- припинення іпотеки відбулося за згодою Компанії "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED", що підтверджується листом про відмову від права висунення вимог №4 від 03.07.2020, підписаного Компанією "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" та заявою Компанії "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" про припинення іпотеки від 03.07.2020, що безумовно свідчить про вільне волевиявлення Компанії "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" щодо припинення іпотеки та обтяження нерухомого майна та земельних ділянок, а також усвідомлення того, що власник - ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" у відповідності до законодавства України має право на вільне володіння, користування та розпорядження належним йому майном, в тому числі щодо передачі належного ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" нерухомого майна в іпотеку третім особам (ПАТ "Банк Восток");

- враховуючи згоду Компанії "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" на припинення іпотеки на нерухоме майно та земельні ділянки за договором іпотеки від 28.11.2019, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю. за реєстровим № 3947, 3948, суд відхиляє доводи позивачів, що договір іпотеки 07.07.2020 укладений всупереч п.21.15(в) та п.21.17(а) кредитного договору від 12.11.2019;

- лист про відмову від права висунення вимог №4 від 03.07.2020 та заява про припинення іпотеки від 03.07.2020 є беззаперечними доказами, що підтверджують добросовісність дій ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" щодо передачі вказаного нерухомого майна (Сухого порту) в іпотеку ПАТ "Банк Восток" та відсутність будь-яких вчинених дій з наміром завдання шкоди Компанії "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED";

- позивачі не надали жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст.73, 77 ГПК України про те, що оспорювані договори іпотеки від 07.07.2020 за №№709, 710 є фраудаторним та укладеним за відсутності згоди Компанії "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" на шкоду кредиторам;

- вартість предметів іпотеки, що визначена в п.1.3. договорів іпотеки від 07.07.2020 за №№709, 710 є ринковою вартістю, що визначена суб`єктом оціночної діяльності ПП "Вітал-Профі" та погодженою іпотекодержателем та іпотекодавцем, що спростовує доводи позивачів про заниження ринкової ціни предметів іпотеки;

- ПАТ "Банк Восток" належно повідомив позичальників та ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" про порушення зобов`язань за договорами іпотеки від 07.07.2020 за №№ 709, 710 в порядку та в строки, передбаченому вказаними договорами іпотеки за законодавством України, а сама незгода позивачів з таким порядком не є підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними;

- ТзОВ "Доступні Фінанси" як іпотекодержатель скористався своїм правом, передбаченим ст. 38 Законом України "Про іпотеку" в позасудовому порядку звернув стягнення на іпотечне майно, що належить боржнику ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" шляхом продажу предметів іпотеки, звернення стягнення в позасудовому порядку здійснювалося за ціною, не нижчою ринкової вартості такого майна, що підтверджується звітом про проведення оцінки майна, в порядку передбаченому договорами іпотеки від 07.07.2020 р. за №№ 709, 710;

- позивачами не доведено недійсність договорів іпотеки від 07.07.2020 за №№ 709, 710, не надано на підтвердження своїх вимог жодного належного та допустимого доказу, що свідчить про необґрунтованість заявленої вимоги про визнання договорів іпотеки від 07.07.2020 за №№ 709, 710 недійсними, а тому відповідно у суду відсутні правові підстави для визнання договорів купівлі-продажу від 10.02.2023 за №№ 140, 141, №№142, 143 недійсними;

- ТзОВ "Зерновий порт" набуло у власність предмети іпотеки у відповідності до законодавства України як добросовісний набувач в розумінні ст.330 ЦК України і предмети іпотеки не можуть бути витребувані від ТзОВ "Зерновий порт" відповідно до норм ст. 388 ЦК України;

- матеріалами справи підтверджується законність вибуття предметів іпотеки з власності ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" та його переходу у власність до ТзОВ "Зерновий порт", тому відсутні правові підстави для задоволення віндикаційного позову;

- позовна вимога про витребування майна у ТзОВ "Зерновий порт" не може бути задоволена, оскільки позов про витребування майна може бути подано виключно власником такого майна, натомість Компанія "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" та/або розпорядник майна ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" не є власниками нерухомого майна та земельних ділянок;

- у зв`язку з тим, що позовні вимоги визнані судом не обґрунтованими та не доведеними, суд не розглядає заяву ПАТ "Банк Восток" (відповідача-5) про застосування позовної давності, оскільки позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними.

Узагальнені доводи апелянтів (позивачів).

Вимоги апеляційних скарг розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_1. та Компанії Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) обґрунтовано тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме: статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, статей 5, 23, 35, 38 Закону України «Про іпотеку», статей 3, 13, 387, 388 Цивільного кодексу України.

Щодо наявності підстав для визнання недійсними іпотечних договорів №709 від 07.07.2020 та №710 від 07.07.2020, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Брандіс Аллою Борисівною, апелянти покликаються на такі доводи:

- суд не врахував, що відповідно до ч.1 ст.42 КУзПБ господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з тих підстав, що боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог;

- спірні договори було укладено 07.07.2020, тобто, протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство боржника, а також всупереч основному зобов`язанню, взятому на себе ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", як боржником, згідно з кредитним договором від 12.11.2019, укладеним між Компанією «G.N. TERMINAL ENTERPRISES LIMITED» (позичальник) та Компанією «ACP I TRADING LLC» й Компанією «PATHFINDER STRATEGIC CREDIT II LP» (первинні кредитори) та Компанією «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED», як кредитним агентом та довірчим управителем міжнародним забезпеченням;

- порушення ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" умов п.21.15, п.21.17 кредитного договору призвело до порушення прав кредиторів, яким кореспондували порушені зобов`язання, а також до заподіяння збитків кредиторам за кредитним договором у вигляді упущеної вигоди внаслідок істотного зменшення обсягу майна боржника, за рахунок якого кредитори можуть задовольнити свої вимоги;

- предмети іпотеки є частиною цілісного майнового комплексу, інша частина якого передана в іпотеку для забезпечення зобов`язань перед позивачем-2: Компанією «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED), в рамках провадження справи про банкрутство предмети іпотеки могли бути використані для погашення вимог кредиторів боржника, зокрема, прибуток, отриманий внаслідок користування предметами іпотеки та/або кошти, отримані внаслідок продажу предметів іпотеки, підлягали розподілу між кредиторами, крім того, предмети іпотеки є ключовою частиною цілісного майнового комплексу, тому відчуження предмета іпотеки знецінює решту цілісного майнового комплексу боржника, бо його повноцінне самостійне функціонування неможливе без використання предмета іпотеки;

- боржник (відповідач-4) уклав спірні іпотечні договори для забезпечення грошових зобов`язань інших юридичних осіб - позичальників, що є окремою підставою для визнання іпотечних договорів №709 від 07 липня 2020 року та №710 від 07 липня 2020 року недійсними;

- відповідно до ч.2 ст.42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з тих підстав, що боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони;

- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; саме по собі вчинення правочину із заінтересованою особою або взяття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони є самостійною підставою недійсності, аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02.04.2024 у справі №910/5477/23, від 23.04.2024 у справі №925/1577/20(925/129/23);

- у цій справі ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", як боржник за основним зобов`язанням, не виконує свого обов`язку з повернення кредиту згідно з кредитним договором від 12.11.2019 і мало прострочену заборгованість уже на момент укладення оскаржуваного договору іпотеки, а тому з огляду на відмінність фактичних обставин справи висновок Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 922/2960/17, застосований судом першої інстанції, не підлягає врахуванню у цій справі (аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24.01.2024 у cправі №907/935/21(907/954/22);

- у постанові від 28.11.2019 у справі №910/8357/18 Верховний Суд дійшов висновку, що боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими;

- у справі №910/17925/14 Вищий Господарський Суд України визнав недійсним договір іпотеки, який був укладений фізичною особою-підприємцем, щодо якої було відкрито провадження про банкрутство, оскільки боржник взяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог третьої особи перед банком;

- у справі №910/17925/14 боржник також не був стороною генеральної угоди та не отримував кредитних коштів чи жодної іншої вигоди від відповідача-1, позичальників чи будь-якої іншої сторони, натомість, боржник безоплатно передав своє майно в іпотеку для забезпечення грошових зобов`язань інших юридичних осіб - позичальників: ТзОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» та Підприємства «Вторметекспорт» у формі ТзОВ;

- Верховний Суд у постанові від 24.01.2024 у cправі №907/935/21(907/954/22) встановив, що з огляду на зазначене, зважаючи на процесуальну поведінку скаржника та інших кредиторів, твердження скаржника, що договір застави спрямований на підтримання господарської діяльності ТзОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» є неправдоподібними, не можуть братись до уваги судом та правильно відхилені попередніми судами з підстав того, що скаржник жодним чином не зазначає, яку саме економічну мету переслідувало ТзОВ «ВАССТЕЛ», позбуваючись права розпорядження власними активами безоплатно, без будь-яких відповідних майнових дій іншої сторони;

- укладення іпотечного договору №709 від 07.07.2020 та №710 від 07.07.2020 було економічно й комерційно недоцільним для боржника та суперечило меті його підприємницької діяльності, укладаючи спірні іпотечні договори, боржник забезпечив виконання грошових зобов`язань інших юридичних осіб - позичальників, не отримавши натомість жодної економічної вигоди;

- укладення іпотечних договорів №709 та №710 від 07.07.2020 є економічно невигідними для боржника, оскільки звернення стягнення на частину цілісного майнового комплексу унеможливить ведення ним господарської діяльності та призведе до значних збитків; без предмета іпотеки неможливе функціонування активів боржника як єдиного майнового комплексу;

- укладення боржник іпотечного договору №709 від 07.07.2020 та №710 від 07.07.2020, що передбачає звернення стягнення на ключовий актив - предмет іпотеки у випадку невиконання зобов`язань позичальниками без отримання будь-якої вигоди чи компенсації боржником є очевидно недоцільною та економічно невиправданою діяльністю ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл»;

- укладення та виконання спірних іпотечних договорів завдало значних збитків боржнику та фактично унеможливило здійснення ним господарської діяльності, як наслідок, це поставило під загрозу можливість відповідача-4 виконати зобов`язання перед кредиторами;

- Підприємство «Вторметекспорт» у формі ТзОВ є пов`язаною з ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» юридичною особою, проте воно не входить у «Схему структури Групи», бенефіціарними власниками якої є ОСОБА_22 та ОСОБА_9 ;

- 14.02.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. №601 від Підприємства «Вторметекспорт» у формі ТзОВ надійшла заява від 13.02.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», проте ухвалою від 15.02.2023 відкрито провадження про банкрутство за заявою Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED», а вимоги Підприємства «Вторметекспорт» у формі ТзОВ вирішено розглянути в попередньому засіданні суду;

- кредиторські вимоги Підприємства «Вторметекспорт» у формі ТзОВ ґрунтуються на договорі доручення від 01.01.2016, при цьому з аналізу платіжних документів випливає, що починаючи з 17.12.2021 до 27.12.2022 Підприємство «Вторметекспорт» у формі ТзОВ активно перераховувало грошові кошти ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» на виконання договору доручення, який був укладений ще 01.01.2016;

- здійснення Підприємством «Вторметекспорт» у формі ТзОВ платіжних операцій на користь ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» свідчить про необхідність сформувати Підприємству «Вторметекспорт» розмір кредиторських вимог, необхідний для самостійного ініціювання провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», тому не відповідають дійсності твердження суду першої інстанції про ознаки класичної моделі ведення бізнесу;

- згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності ПП «ВІТАЛ-ПРОФІ» станом на 29.05.2020, загальна ринкова вартість предмета іпотеки за договором №710 від 07.07.2020 становить 309 892 540,00 грн., з яких ринкова вартість нерухомості становить 263 236 540,00 грн, ринкова вартість земельної ділянки 46 656 000,00 грн.; згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності ПП «ВІТАЛ-ПРОФІ» станом на 29.05.2020, загальна ринкова вартість предмета іпотеки за договором №709 від 07.07.2020 становить 2 479 000,00 грн.; в той же час, згідно з оцінкою ринкової вартості комплексу зернового терміналу, включаючи сухий порт станом на 31.12.2019, проведеної у 2020 році компанією PricewaterhouseCoopers, вартість вказаного нерухомого майна становить 18 мільйонів доларів США, що еквівалентно станом на 29.05.2020 - 484 306 200 грн; тобто, боржник та відповідач-5: ПАТ «Банк Восток» вказали вартість предмета іпотеки, яка є суттєво нижчою від ринкової, що вплинуло на заниження ціни під час укладення договору купівлі-продажу, відтак, це завдало збитків боржнику через відчуження його майна за ціною значно нижче ринкової;

- спірні іпотечні договори №709 від 07.07.2020 та №710 від 07.07.2020 були укладені в порушення статей 3, 13 ЦК України, адже метою їх укладення було відчуження майна з власності боржника задля недопущення задоволення вимог кредиторів за рахунок предмета іпотеки, спірні іпотечні договори є економічно необґрунтованими та комерційно недоцільними для боржника, їх укладення завдало шкоди боржнику, унеможливило здійснення ним господарської діяльності та поставило під загрозу можливість боржника виконати зобов`язання перед кредиторами;

- вартість предметів іпотеки суттєво занижена, так як по обох спірних іпотечних договорах ринкова вартість дорівнює 312 371 540,00 грн. (309 892 540,00 грн. + 2 479 000,00 грн.), водночас, оцінка ринкової вартості комплексу, здійснена PricewaterhouseCoopers складає 484 306 200 гривень, різниця - 171 934 660,00 грн., що в процентному співвідношенні становить 55%; відтак, рішення боржника про передачу в іпотеку предметів іпотеки з ризиком звернення на нього стягнення без отримання будь-якої вигоди чи компенсації не є розумним та добросовісним, економічно невиправданим і недоцільним. позивачі вважають, що іпотечні договори №709 та №710 від 07.07.2020 були укладені з метою утруднення або унеможливлення задоволення вимог кредиторів, в тому числі й у процедурі банкрутства боржника за рахунок нерухомого майна останнього;

- боржник діяв недобросовісно та уклав спірні іпотечні договори всупереч наявним договірним зобов`язанням, адже відповідно до п.21.15 та п.21.17 кредитного договору від 12.11.2019 боржник був зобов`язаний отримати згоду позивача-2 на укладення іпотечних договорів №709 та №710 від 07.07.2020, однак, всупереч вказаним зобов`язанням боржник не звертався до позивача-2 для отримання згоди і не отримував її;

- не відповідають дійсним фактичним обставинам справи висновки суду першої інстанції про згоду Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) на припинення іпотеки за іпотечними договорами №709 та №710 від 07.07.2020, оскільки відповідно до визначень понять у кредитному договорі від 12.11.2019 та листі про відмову від права висунення вимог №4 (Waiver Letter No. 4) від 03.07.2020, фінансування ПАТ «Банк Восток» мало бути надане ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» або компанії Blaск Sea Commodities Limited, але не ТзОВ «Вторметекспорт», і не ТзОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт»;

- відповідач-1 (ТзОВ «Доступні Фінанси») та відповідач-5 (ПАТ «Банк Восток»), покликаючись на лист про відмову від права висунення вимог №4 (Waiver Letter No. 4) від 03.07.2020, не згадують пункту 4 вказаного листа, в якому регламентовано умови звільнення від забезпечення: «Відповідно до пункту 19.2. (b) (iii) ("Зміни та відмова від вимог: Забезпечувальні документи") Міжкредиторський договір про забезпечувальний траст, кредитори цим погоджуються на запит позичальника та компанії «Олімпекс» /Olimpex/ щодо звільнення від іпотеки, створеної згідно з іпотечним договором від 28 листопада 2019 року та наданим на користь сторін з фінансування компанією «Олімпекс» /Olimpex/ щодо своєї частки в сухому порту, за умови отримання позичальником усієї необхідної документації для впливу на таке звільнення у формі, затвердженій кредиторами. Для уникнення сумнівів, іпотека, створена згідно з іпотечним договором від 28 листопада 2019 року та надана на користь сторін з фінансування компанією «Олімпекс» /Olimpex/ на свою частку в об`єктах нерухомого майна, крім сухого порту, не буде звільнена та продовжує діяти в повному обсязі та відповідно до його умов»; наведені положення свідчать про те, що фінансування мало бути надане саме ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» для розбудови та/або покращення інфраструктури сухого порту.

Щодо наявності підстав для визнання недійсними договору купівлі - продажу нерухомого майна від 10.02.2023 року (реєстраційні номери 140, 141) та договору купівлі - продажу нерухомого майна від 10.02.2023 року (реєстраційні номери 142, 143), посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею Олександром Олександровичем, апелянти покликаються на такі доводи:

- договори купівлі-продажу підлягають визнанню недійсними з огляду на недотримання відповідачем-1 (ТзОВ «Доступні Фінанси») та відповідачем-5 (ПАТ «Банк Восток») відповідних положень Закону України «Про іпотеку» при зверненні стягнення на предмети іпотеки у позасудовому порядку;

- всупереч вимогам ч.1 ст.35 та ч.1 ст.38 Закону України «Про іпотеку» відповідач-5 (ПАТ «Банк Восток») не повідомив належним чином боржника як іпотекодавця про порушення зобов`язання та не направив відповідне повідомлення поштовими засобами;

- стаття 35 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що вимога має саме надсилатись, а не вручатись; законодавцем встановлено дієвий механізм недопущення і попередження на випадок можливого зловживання сторонами своїми правами в частині нехтування і недотримання тридцятиденного строку попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки;

- Пункт 61 Постанови Кабінету міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ("Постанова про Реєстрацію") передбачає виключний перелік документів, що підтверджують надсилання вимоги боржнику та іпотекодавцю при зверненні стягнення на предмет іпотеки, акти, що підтверджують нарочне вручення вимоги, серед них не вказані;

- Постанова про Реєстрацію окремо не деталізує, які документи мають підтверджувати повідомлення боржника та іпотекодавця при зверненні стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу третій особи, у зв`язку з цим, на думку позивачів, мають застосовуватися за аналогією вимоги пункту 61.

- у цій справі жодних квитанцій, поштових накладних, фіскальних чеків, які б підтверджували направлення вимоги боржнику немає, матеріалами справи не підтверджуються факти направлення на адресу боржника рекомендованих або цінних листів з вимогою;

- оскільки акт вручення повідомлень-вимог, заявлених в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» від 02 грудня 2022 року, складений в простій письмовій формі, у справі відсутні будь-які докази того, що цей акт складався саме 02 грудня 2022 року;

- складання зацікавленими сторонами акта вручення повідомлень-вимог, заявлених в порядку ст.35 Закону України «Про іпотеку» від 02 грудня 2022 року могло відбутись в будь-який час до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу; частково це засвідчується більше, ніж двомісячним часовим інтервалом між 02 грудня 2022 року, що є датою складення актів вручення повідомлень-вимог, заявлених в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», і 10 лютого 2023 року, тобто датою підписання спірних договорів купівлі-продажу нерухомого майна;

- враховуючи, що договори купівлі-продажу було укладено за 5 днів до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, такі дії очевидно були спрямовані на виведення спірного майна з ліквідаційної маси боржника;

- відповідач-5 (ПАТ «Банк Восток») не повідомляв боржника про необхідність виконання порушеного зобов`язання за іпотечними договорами в передбачені законодавством спосіб і строк, відповідач-1 (ТзОВ «Доступні Фінанси»), яке продало предмети іпотеки, також жодних повідомлень на адресу боржника не надсилали, відтак ТзОВ «Доступні Фінанси» та естонська Компанія "SUNOLTA OU" ("САНОЛТА ОУ") уклали оспорювані договори купівлі-продажу предметів іпотеки всупереч імперативним приписам Закону України «Про іпотеку» та Кабінету міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- у постанові від 29.09.2020 у справі №757/13243/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права направлення вимоги про дострокове виконання основного зобов`язання, що може також включати попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги, відповідно, при недотриманні положень Закону України «Про іпотеку» щодо направлення такої вимоги, іпотекодержатель не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки; зазначена позиція Великої Палати Верховного Суду неодноразово підтримувалась у подальших рішеннях Верховного Суду, в тому числі в постановах від 03.02.2021 у справі №278/3367/19-ц, від 20.10.2021 у справі №911/3001/20, від 02.09.2022 у справі №204/7062/19;

- 10.02.2023 ПАТ «Банк Восток» відступив ТзОВ "ФК "Солюшинс Фактор" (третя особа-4) права вимоги, своєю чергою, третя особа-4 в той же день - 10.02.2023, відступила на користь ТзОВ "Доступні фінанси" (відповідач-1) права вимоги за кредитними та іпотечними договорами, того ж таки дня - 10.02.2023, ТзОВ «Доступні Фінанси» звернуло стягнення на предмети іпотеки шляхом його продажу естонській Компанії «SUNOLTA OU» («САНОЛТА ОУ») (відповідач-2);

- 10.02.2023 ТзОВ «Доступні Фінанси» та естонська Компанія «SUNOLTA OU» («САНОЛТА ОУ») уклали спірні договори купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 140, 141 та 142, 143), посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею Олександром Олександровичем, відповідно до яких ТзОВ "Доступні фінанси" продало компанії «SUNOLTА OU» («САНОЛТА ОУ») нерухоме майно в м. Одеса, Хаджибейська дорога, 4, а саме: - будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м.; - земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 115315251101; - земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 966422451101;

- на переконання позивачів, така оперативність і поспіх з відчуженням нерухомості ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» викликані ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.02.2023 у справі №914/466/23 про прийняття до розгляду заяви Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» й призначення підготовчого засідання на 14.02.2023;

- стосовно договору факторингу №ДФ-1/10/02/2023 від 10.02.2023, укладеного між ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор» та ТзОВ «Доступні Фінанси», слід звернути увагу на те, що на підтвердження факту сплати на користь ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор» ціни продажу було надано платіжне доручення №1 від 09.02.2023 на суму 238 620 600,00 грн., яке не може підтвердити виконання положень договору, укладеного 10.02.2023 з оплати ціни продажу, оскільки сформоване на виконання правочину, який не існував на момент створення такого доручення, та не містить жодних банківських відміток, натомість це платіжне доручення є належним доказом наявності фраудаторності конструкції з виведення майна з власності відповідача-4 на користь третіх осіб;

- ТзОВ «Доступні Фінанси» не виконано зобов`язань платіжної дисципліни за договором, а саме: здійснення ним оплати на користь ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор» ціни продажу в день укладання цього договору, тобто 10.02.2023, і, відповідно, переходу до нього прав вимоги в порядку встановленому договором, таким чином, будь-які подальші дії з відчуження майна, в тому числі на користь ТзОВ «САНОЛТА ОУ» [SUNOLTA OU] /ТОВ «Зерновий Порт» і передачу майна в іпотеку ТзОВ «Майнд Сет», є завідомо незаконними та такими, що не породжують жодних юридичних наслідків;

- договір факторингу №ДФ-1/10/02/2023 від 10.02.2023 є складовою фраудаторної конструкції, метою якої є подальше виведення майна до підконтрольних/пов`язаних осіб для створення передумов для додаткового ускладнення повернення у власність боржника майна, тобто, мета договору - це створення штучного уявлення про продаж прав вимог, в тому числі права звернення стягнення на майно для можливості реалізації подальших дій із заниження вартості майна, що наддасть можливості кінцевому отримувачу майна набути майно за ціною, що на 99% менша за ринкову;

- щодо вартості об`єктів нерухомого майна за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 140, 141), апелянти звертають увагу на те, що згідно з висновком про вартість нерухомого майна-1, складеного 06.02.2023 суб`єктом оціночної діяльності ТзОВ «Консалтінгова компанія «Бюро оцінки Стефанович», ринкова вартість нерухомого майна-1 складає 150 567 000,00 грн (п.п.1.3. п.1. договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023, а ринкова вартість нерухомого майна-2 - 22 350 000,00 грн. (п.п.1.5. п.1. договору); вказаний висновок про вартість майна складений за дев`ять днів до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за повним сприянням самого боржника;

- всі дії відповідача-4, як боржника у справі про банкрутство мають оцінюватись критично та ставить під обґрунтований сумнів, тим більше, коли сам боржник сприяє виводу власних майнових активів у найкоротших строк за завідомо заниженою оціночною вартістю, тому обґрунтованими є припущення, що висновок ТзОВ «Консалтінгова компанія «Бюро оцінки Стефанович» про вартість майна від 06.02.2023 є частиною фраудаторної конструкції з виведення майна;

- після ухвалення оскаржуваного судового рішення апелянти отримали висновок експерта №017-СІС/24 за результатами проведення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 18.10.2024, складеного судовим експертом Свістуновим І.С., відповідно до якого ринкова вартість об`єктів нерухомого майна за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 140, 141), відповідно до якого станом на 31.01.2023 вартість будівель і споруд ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301,3 кв.м. становила 252 191 900,00 грн, дійсна (ринкова) вартість земельної ділянки з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3,0 га становила 25 904 600,00 грн, отже, висновком судового експерта, замовленим позивачем-2 - Компанією «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» («MADISON PACIFIC TRUST LIMITED»), підтверджується заниження вартості будівель і споруд на 101 624 900,00 грн., а земельної ділянки - на 3 554 600,00 грн., разом - на 105 179 500,00 грн;

- щодо вартості об`єктів нерухомого майна за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 142, 143), апелянти звертають увагу на те, що згідно з висновком про вартість нерухомого майна, складеного 06.02.2023 суб`єктом оціночної діяльності ТзОВ «Консалтінгова компанія «Бюро оцінки Стефанович», ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:48:002:0015 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 966422451101) складає 1 180 000,00 грн (п.п.1.4. п.1. договору), водночас, згідно з висновком судового експерта Свістунова І.С., дійсна (ринкова) вартість цієї земельної ділянки станом на 31.01.2023 становила: 1 376 400 грн., отже, висновком судового експерта, замовленим позивачем-2, підтверджується заниження вартості земельної ділянки на 196 400,00 грн;

- продаж майна за цінами, нижчими ринкових, є однією з кваліфікуючих ознак фраудаторного правочину (подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №903/86/23 (903/884/23).

Щодо наявності підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння відповідача-3, апелянти покликаються на такі доводи:

- позивачі, заявляючи первинні позовні вимоги про визнання недійсними іпотечних договорів №709 та №710 від 07.07.2020, договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 №№140, 141, 142, 143, розраховували на їх задоволення судом першої інстанції, у зв`язку з чим також пред`явили позовну вимогу про витребування спірного майна у кінцевого власника (відповідача-3) - на користь боржника;

- 05.04.2023 та 10.04.2023 ТзОВ «САНОЛТА ОУ» підписала з ТзОВ "Зерновий Порт" (відповідач-3) акти приймання-передачі майна в статутний капітал, посвідчені приватним нотаріусом Сімоновою О.Ю., станом на дату подання позовної заяви і станом на цей час, саме ТзОВ "Зерновий Порт" було і залишається кінцевим власником спірного майна, у той же час, одноособовим власником і учасником ТзОВ "Зерновий Порт", який володіє 100 відсотками частки в статутному капіталі останнього, є ТзОВ «САНОЛТА ОУ»;

- відповідач-3 не може вважатися добросовісним набувачем спірного майна з огляду на те, що 1) на момент внесення спірного майна до статутного капіталу ТзОВ "Зерновий Порт" щодо боржника - ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» - вже було відкрито провадження у справі №914/466/23 про банкрутство, а різноманітні ЗМІ повідомляли про можливе вчинення представниками боржника дій, спрямованих на приховування активів від кредиторів, 2) представники групи компаній Sunolta, до складу якої входять ТзОВ «САНОЛТА ОУ» і ТзОВ "Зерновий Порт", публічно визнавали, що придбали майно боржника, усвідомлюючи можливість виникнення потенційних спорів боржника з його кредиторами; 3) ТзОВ "Зерновий Порт" було створене і зареєстроване лише 23.03.2023- менше, ніж за місяць до внесення в його статутний капітал спірного майна;

- на переконання позивачів саме обізнаність ТзОВ «САНОЛТА ОУ» та ТзОВ "Зерновий Порт" про можливе оспорення звернення стягнення на спірне майно зумовила спочатку внесення майна до статутного капіталу ТзОВ "Зерновий Порт", а через 9 днів після цього - передачу в іпотеку за іпотечним договором №1028 від 19.04.2023;

- усі правочини щодо спірного майна, вчинені після внесення майна до статутного капіталу ТзОВ "Зерновий Порт", були спрямовані на недопущення відновлення права власності боржника на свої активи;

- навіть у разі визнання судом ТзОВ "Зерновий Порт" добросовісним набувачем, боржник має право витребувати спірне майно від ТзОВ "Зерновий Порт" згідно зі статтею 388 ЦК України, оскільки майно вибуло з володіння боржника поза його волею, оскільки ТзОВ «Доступні Фінанси» звернуло стягнення на спірне майно шляхом його продажу ТзОВ «САНОЛТА ОУ» з порушенням вимог Закону України «Про іпотеку» та прав боржника;

- у постанові від 29.04.2021 у справі №761/37287/16-ц Верховний Суд зазначив, що захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та приводить до ефективного захисту прав власника, не залежить від кількості відчужень такого майна та не потребує оспорення дій, рішень, правочинів, які опосередковували такі відчуження;

- у постанові Верховного Суду від 29.05.2024 у справі №910/5808/20 зазначено, що при застосуванні положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції у відносинах між боржником-позивачем та добросовісними набувачами, суди повинні встановити підстави набуття спірного майна добросовісним набувачем, значення такого майна для добросовісного набувача, співставити вартість цього майна з майновим станом особи-відповідача, а також встановити цільове призначення такого майна та обставини його використання добросовісним набувачем, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри, а також встановити інші обставини, які поза обґрунтованим сумнівом свідчитимуть про пропорційність втручання у мирне володіння майном добросовісним набувачем.

Щодо наявності підстав для визнання недійсними іпотечного договору №1028 від 19 квітня 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою Ольгою Юріївною, апелянти покликаються на такі доводи:

- іпотечний договір №1028 від 19.04.2023 підлягає визнанню недійсним, оскільки ТзОВ "Зерновий Порт" є незаконним володільцем майна та не мав права передавати його в іпотеку, своєю чергою боржник, який є законним власником майна, жодних дій по передачі предмета іпотеки в іпотеку відповідачу-6 не здійснював; згідно з абз.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про іпотеку» об`єкт нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише за умови належності іпотекодавцю нерухомого майна на праві власності;

- у подібних правовідносинах Верховний Суд зробив висновок, що витребування майна з чужого незаконного володіння є достатньою підставою для визнання договору іпотеки недійсним (постанови від 11.03.2020 у справі 904/5903/18, від 02.08.2022 у справі №947/6698/20);

- сторони іпотечного договору №1028 від 19.04.2023 усвідомлювали, що звернення стягнення на предмет іпотеки, внаслідок якого останній вибув з володіння боржника, може бути оспорено, адже 1) на момент укладення іпотечного договору публічно доступною була інформація про банкрутство боржника та можливих незаконних дій представників боржника щодо виведення цінних активів (аналогічно до обставин набуття ТзОВ "Зерновий Порт" права власності на предмет іпотеки), 2) усі дії щодо предмета іпотеки після його придбання ТзОВ «САНОЛТА ОУ» були спрямовані на унеможливлення безперешкодного відновлення права власності боржника на предмет іпотеки;

- представники групи компаній Sunolta публічно заявляли, що обізнані про конфлікт боржника з кредиторами, тому, очевидно усвідомлюючи можливість оспорення звернення стягнення на предмет іпотеки, ТзОВ «САНОЛТА ОУ» внесла предмет іпотеки до статутного капіталу ТзОВ "Зерновий Порт", створеного незадовго до цього, при цьому, щоб зберегти контроль над предметом іпотеки навіть у разі витребування останнього на користь боржника, ТзОВ "Зерновий Порт" передав предмет іпотеки в іпотеку відповідача-6;

- передача предмет іпотеки в іпотеку відповідача-6 одразу після набуття ТзОВ "Зерновий Порт" права власності на предмет іпотеки свідчить про свідомі та цілеспрямовані спроби унеможливити повернення боржнику повноцінного права власності на предмет іпотеки, відповідно, ні ТзОВ "Зерновий Порт", ні відповідач-6 не діяли добросовісно, укладаючи іпотечний договір №1028;

- збереження іпотеки відповідача-6 на предмет іпотеки буде порушувати права позивачів, адже відповідно до ч.1, ч.2 ст.23 Закону України «Про іпотеку» у разі дійсності іпотечного договору №1028 від 19.04.2023 та витребування предмета іпотеки на користь боржника, боржник набуде статусу іпотекодавця та забезпечуватиме своїм майном виконання зобов`язань абсолютно не пов`язаних з ним осіб, відповідач-6, в свою чергу, буде вважатись і надалі іпотекодержателем та зможе звернути стягнення на предмет іпотеки; така ситуація може призвести до зменшення ліквідаційної маси та унеможливить задоволення грошових вимог кредиторів боржника, відповідно, іпотечний договір неправомірно та непропорційно порушуватиме законні права та інтереси позивачів;

- оціночна вартість об`єктів нерухомого майна за іпотечним договором №1028 від 19.04.2023 оцінена сторонами в 3 000 000,00 грн., натомість оцінка експертизи, яку замовляла Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» («MADISON PACIFIC TRUST LIMITED») (висновок судового експерта Свістунова І.С. ) підтверджує заниження вартості об`єктів нерухомого майна на 283 197 150,00 грн., що ще раз підтверджує недобросовісність як ТзОВ "Зерновий Порт", так і відповідача-6 при укладенні іпотечного договору, єдиною метою якого є утруднення або і унеможливлення повернення боржнику права власності на предмет іпотеки;

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2024 №201/15228/17 зробила висновок про те, що підставою для скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки є порушення іпотекодержателем вимог законодавства при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, до яких належить, зокрема й ненадання експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження;

- відповідно до п.1.1. іпотечного договору №1028 від 19.04.2023, ТзОВ "Зерновий Порт" надає майно в іпотеку для забезпечення вимог ТзОВ «Майнд Сет», що випливають з договору позики №19-04-23-І від 19.04.2023, укладеного між вказаними сторонами на суму 3 000 000,00 грн.; відповідно до п.1.3. іпотечного договору, вартість майна визначена у розмірі 3 000 000,00 грн.; в той же час, ТзОВ "Зерновий Порт" через 9 днів після отримання в статутний капітал нерухомого майна (19.04.2023), вартість якого навіть за фраудаторними правочинами складає 172 млн.грн., передає майно в іпотеку в рахунок забезпечення виконання власних зобов`язань у розмірі 3 000 000,00 грн.; вказані обставини прямо свідчать, що ТзОВ "Зерновий Порт" передає в іпотеку майно за зобов`язаннями у розмірі 3 млн. грн., тобто з різницею у 57 рази, виходячи з її реальної вартості (658 млн. грн.) - у 219 разів;

- іпотечний договір №1028 від 19.04.2023 є складовою фраудаторної конструкції, метою якої є створення додаткового ускладнення повернення майна у власність боржника;

- доказами пов`язаності поточного іпотекодержателя «Сухого Порту» - ТзОВ «Майнд Сет» з Групою GNT / Олімпексом є: - витяг з онлайн системи Vkursi.pro щодо ТзОВ «Майнд Сет`те, про те, що відповідно до Реєстру юридичних осіб, єдиним учасником та директором ТзОВ «Майнд Сет» є Оксана Кузнецова ; - довіреність від GNT Trade DMCC від 04.01.2023, підписану Душаном Денічем , на Оксану Кузнецову ; - рішення єдиного учасника від 18.10.2023 ТзОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» GNT Trade DMCC про звільнення Генерального директора А. Даша та призначення Є. Чеботаря , яке було підписано Оксаною Кузнецовою .

Також апелянти наголошують на послідовності перебігу фактичних подій, які вказують на недобросовісність дій учасників процесу, що порушують засади справедливості, добросовісності та розумності, викладені в пункті 6 статті 3 ЦК України, а також дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі (частина 3 статті 13 ЦК України):

07.07.2020 за №№709 і 710 укладаються іпотечні договори, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Брандіс Аллою Борисівною, які порушують: 1) пункт 21.15 (в) кредитного договору; пункт 21.17 (а) кредитного договору; 2) ч.1 ст.42 КУзПБ в частині взяття боржником на себе заставних зобов`язань для забезпечення виконання грошових вимог; 3) ч.2 ст.42 КУзПБ в частині взяття боржником на себе зобов`язань без відповідних майнових дій іншої сторони; 4) вартість предметів іпотеки є суттєво нижчою від ринкової;

03.02.2023 Компанія «МЕДІСОН ПАСІФІК ТРАСТ ЛІМІТЕД» [MADISON PACIFIC TRUST LIMITED] (позивач 2) звернулась до суду першої інстанції із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника;

06.02.2023, за повного сприяння боржника, ТзОВ «Консалтінгова компанія «Бюро оцінки Стефанович»» сформовано висновок про вартість майна, який використано для реалізації майна, зменшуючи вартість майна з 309 млн. грн. до 240 млн. грн.;

10.02.2023 між ПАТ «Банк Восток» та ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор» укладається договір факторингу №ПВ-100223/01 від 10.02.2023 та в той же день між ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор» та ТзОВ «Доступні Фінанси» укладається договір факторингу №ДФ-1/10/02/2023 від 10.02.2023, ціну за яким останнім сплачено не було;

10.02.2023 між ТзОВ «Доступні Фінанси» та ТзОВ «САНОЛТА ОУ» (SUNOLTA OU) укладається договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею О.О. за №140, 141 за ціною 172 млн. грн.;

10.02.2023 між ТзОВ «Доступні Фінанси» та ТзОВ «САНОЛТА ОУ» (SUNOLTA OU) укладається договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею О.О. за №142, 143 за ціною 1,2 млн. грн.;

15.02.2023 порушено провадження у справі про банкрутство боржника, введено процедуру розпорядження майном, тобто, за дев`ять днів до відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою Компанії «МЕДІСОН ПАСІФІК ТРАСТ ЛІМІТЕД» (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED), боржник сприяє в проведенні оцінки майна, яке без відома та дозволу позивача-2 передано в забезпечення виконання зобов`язань позичальників на підставі оскаржуваних іпотечних договорів, в результаті чого за п`ять днів до відкриття провадження у справі про банкрутство забезпечується його відчуження - шляхом продажу ТОВ «САНОЛТА ОУ» (SUNOLTA OU);

23.03.2023 проведено державну реєстрацію створення юридичної особи - ТзОВ «Зерновий Порт», єдиним засновником якого є ТзОВ «САНОЛТА ОУ» (SUNOLTA OU);

05.04. - 10.04.2023 майно внесено до статутного капіталу ТзОВ «Зерновий Порт»;

19.04.2023 між ТзОВ «Зерновий Порт» та ТзОВ «Майнд Сет» було укладено іпотечний договір від 19.04.2023, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.В. 19.04.2023 за р. №1028, відповідно до якого оціночна вартість предмету іпотеки становить 3 000 000,00 грн.

За твердженням апелянтів ознаками фраудаторної конструкції виведення майна з власності боржника є:

- ТзОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» (третя особа-2) та Підприємство «Вторметекспорт» у формі ТзОВ (третя особа-3) в рамках кредитних договорів отримані грошові кошти;

- боржник, без згоди позивача 2, обов`язок отримання якої передбачений кредитним договором, укладає оскаржувані іпотечний договір від 07.07.2020, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б. 07.07.2020 за р.№710, та іпотечний договір від 07.07.2020, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б. 07.07.2020 за р.№709 за завідомо заниженою вартістю майна;

- в проміжок часу між прийняттям заяви позивача-2 про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника (03.02.2023) та введенням процедури розпорядженням майном (15.02.2023);

- 23.03.2023 проведено державну реєстрацію створення юридичної особи ТзОВ «Зерновий Порт»;

- 05 квітня - 10 квітня 2023 року ТзОВ «САНОЛТА ОУ» (SUNOLTA OU) передає майно в статутний капітал ТзОВ «Зерновий Порт»;

- 19 квітня 2023 року ТзОВ «Зерновий Порт» укладено з ТзОВ «Майнд Сет» договір іпотеки, відповідно до якого майно передано в забезпечення виконання зобов`язань у розмірі 3 000 000,00 грн.;

- при укладенні у 2020 році договорів іпотеки вартість майна зменшено з 658 млн. грн. до 309 млн. грн.;

- при формуванні у лютому 2023 року висновку про вартість майна, боржник сприяв зменшенню вартості з 309 млн. грн. до 240 млн. грн.;

- відчуження у лютому 2023 року прав вимоги та звернення на майно здійснено, начебто, за 238 млн. грн.;

- при укладенні у лютому 2023 року договорів купівлі-продажу вартість майна зменшено з 238 млн. грн. до 172 млн. грн.;

- при укладенні у квітні 2023 року договору іпотеки вартість майна зменшено з 172 млн. грн. до 3 млн. грн.

Таким чином, виведення майна у власність ТзОВ «САНОЛТА ОУ» (SUNOLTA OU) (ТзОВ «Зерновий Порт») за ціною 172 млн. грн. здійснено із зменшенням вартості майна на 74% (658 млн. грн.), але навіть з урахуванням вартості, встановленої іпотечним договором №710 від 07 липня 2020 року (309 млн. грн.), таке зменшення складає 44%. При цьому, кінцева на сьогодні стадія фраудаторної конструкції фактично зменшує вартість майна до 3 000 000,00 грн., тобто, на 99%, оскільки саме за такою ціною ТзОВ «Майнд Сет» може звернути стягнення на майно.

Апелянти покликаються на численну судову практику Верховного Суду з розгляду спорів щодо фраудаторних правочинів в межах справ про банкрутство.

Окрім того, апелянти стверджують, що оскаржене рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме статей 42, 202, 226 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, скаржники зазначають такі доводи:

- 18.09.2024 позивач-2 через модуль (підсистему) «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю отримання висновку експертизи та подання його до матеріалів справи, яке не відображене в описовій частині оскаржуваного судового рішення, про існування якого додатково свідчить заперечення на клопотання про відкладення розгляду справи, подане представником ПАТ «Банк Восток» адвокатом Іванчуком В.Я. через модуль (підсистему) «Електронний суд» 19.09.2024;

- суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання позивача-2 про залишення позовної заяви без розгляду з покликанням на те, що п.5 ч.1 ст.226 ГПК України передбачено можливість подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду лише до початку розгляду справи по суті, клопотання позивача-2 про залишення позовної заяви без розгляду було подано і зареєстровано в канцелярії суду 19.09.2024 о 13 год. 35 хв., розгляд справи по суті розпочався о 13 год. 58 хв.

Узагальнені заперечення учасників справи щодо задоволення вимог апеляційних скарг позивачів.

Відповідач-5 (ПАТ «Банк Восток») у відзивах на апеляційні скарги позивачів виклав фактичні обставини спору, серед яких наголосив на таких обставинах:

- 03.07.2020 позивач-2 подав заяву про припинення іпотеки предмету іпотеки-1 та предмету іпотеки-2 за договором іпотеки від 20.12.2019, посвідченим ПН Одеського МНО Сімоновою О.Ю., в реєстрі за №3947, 3948, вилучено обтяження іпотекою та заборону відчуження предмету іпотеки-1 та предмету іпотеки-2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- 03.07.2020 позивач-2 направив на адресу боржника та інших позичальників за кредитним договором від 12.11.2019 лист відмову від права висунення вимог №4, відповідно до п.2.6. якого позивачем-2 було та письмовий дозвіл на передачу боржником в іпотеку ПАТ «Банк Восток» предмету іпотеки-1 та предмету іпотеки-2 для фінансування діяльності Сухого порту (в який входять предмет іпотеки-1 та предмет іпотеки-2);

- оспорювані договори іпотеки були укладені в забезпечення виконання зобов`язань ТзОВ «ЗПК «Інзерноекспорт» (позичальник-1) перед банком за кредитним договором №ОК2020-0194 від 07.07.2020, за умовами якого позичальник-1, з урахуванням змін внесених до кредитного договору від 23.12.2020 отримав кредитні кошти в сумі 6 500 000,00 дол. США на строк по 25.05.2023 (кредитний договір-1) та зобов`язань ТзОВ «Вторметекспорт» (позичальник-2) перед банком за кредитним договором №ОК2020-0195 від 07.07.2020, за умовами якого позичальник-2 отримав кредитні кошти в сумі 4 000 000,00 дол. США на строк по 25.05.2023;

- на момент укладення договорів іпотеки заборгованість позичальників за кредитними договорами була відсутня;

- прострочка за кредитним договором-1 та кредитним договором-2 виникла у позичальників лише 28.05.2022, тобто після спливу більш, ніж двох років з моменту укладення кредитного договору-1 та кредитного договору-2, кредитні кошти були частково сплачені позичальниками;

- заборгованість позичальника-1 станом на 28.05.2022 становила 5999800,00 доларів США, заборгованість позичальника-2 станом на 28.05.2022 становила 2000200,00 доларів США;

- 02.12.2022 у зв`язку з невиконанням зобов`язань позичальників за кредитними договорами банк направив позичальникам повідомлення-вимоги про усунення порушення шляхом виконання порушеного зобов`язання, а саме шляхом погашення заборгованості за кредитними договорами (в порядку ст.ст.35, 37, 38 Закону України «Про іпотеку»), які були отримані 02.12.2022 позичальниками та боржником (іпотекодавцем) на підтвердження чого складено акти вручення повідомлень-вимог, підписані уповноваженими особами позичальників та іпотекодавця;

- 06.01.2023 позивач-2 звернувся до боржника із повідомленням про триваюче прострочення та з вимогою невідкладного погашення боргу за кредитним договором від 12.11.2019 в загальній сумі 118244636,80 доларів США;

- 10.02.2023 права вимоги за кредитними договорами та договорами іпотеки перейшли від банку до ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор» на підставі укладених між ними договору факторингу №ПВ-100223/01 та договору відступлення прав за іпотечними договорами посвідченого ПН Одеського МНО Іллічовою Н.А., в реєстрі за №310.

Також відповідач-5 зазначає такі аргументи на спростування доводів апелянтів:

- апелянти помилково вважають, що прийняття боржником зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог позичальників свідчить про фраудаторність договорів іпотеки №709, №710 та є підставою їх недійсності, а в ході розгляду справи в суді першої інстанції було доведено відсутність порушення прав позивачів оскаржуваними договорами та неможливість визнання фраудаторними договорів іпотеки на підставі ст.42 КУзПБ;

- враховуючи, що на момент укладення оскаржуваних договорів іпотеки з банком у позичальників була відсутня заборгованість за кредитними договорами перед банком, оскаржувані договори іпотеки не можуть бути визнані недійсними з підстав визначених в абз.2 ч.2 ст.42 КУзПБ, оскільки їх укладення не зумовлює виникнення майнових зобов`язань між сторонами такого акцесорного (додаткового) зобов`язання стосовно основного зобов`язання (зобов`язання за кредитними договорами) (подібний висновок викладений в п. 103 постанови Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 922/2960/17);

- суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачами не було доведено обставини порушення оскаржуваними договорами іпотеки їх майнових прав чи інтересів, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог;

- суд 1-ї інстанції надав належну правову оцінку відсутності у спірних договорів іпотеки №709, №710 ознак фраудаторних правочинів, оскільки вони були вчинені із дотримання вимог чинного законодавства без мети завдання шкоди кредиторам боржника, а також за згодою позивача-2, що було погоджено у кредитному договорі від 12.11.2019, а іпотека та заборона, встановлена на користь позивача-2 була вилучена за його заявою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно безпосередньо перед укладенням договорів іпотеки з банком;

- позивач-2 передбачав та усвідомлював наслідки передачі в іпотеку банку майна боржника, надав згоду на це, вилучив іпотеку та заборону, що свідчить про неспроможність доводів апелянтів відносно того, що нібито вчинення боржником договорів іпотеки суперечить умовам кредитного договору від 12.11.2019;

- вчинення договорів іпотеки №709, №710 не може вважатись таким, що було здійснено на шкоду позивачу-2 як кредитору, адже на момент їх укладення та протягом більш, ніж двох років з моменту їх укладення заборгованість за кредитними договорами укладеними з банком була відсутня, тобто мета вчинити шкоду кредиторам боржника в момент укладення оскаржуваних договорів була відсутня, що унеможливлює визнання їх фраудаторними правочинами;

- боржник уклав договори іпотеки №709, №710 без шкоди для позивача-2, адже як було встановлено в суді 1-ї інстанції та не заперечується сторонами, на момент укладення оскаржуваних договорів іпотеки з ПАТ «Банк Восток» до боржника не було пред`явлено вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором від 12.11.2019, укладеним з позивачем-2, тобто у боржника був відсутній умисел зашкодити кредитору, адже на час вчинення правочину кредитор не пред`являв (вимог до боржника);

- позивачі при розгляді справи в суді 1-ї інстанції не навели, жодних неправомірних дій ПАТ «Банк Восток» чи боржника вчинених на шкоду кредиторам;

- апелянти посилаються на загальні положення законодавства щодо можливості визнання недійсним правочину вчиненого на шкоду кредитору без зазначення жодних порушень зі сторони будь-кого відповідачів;

- на помилкову думку позивачів предмети іпотеки є частиною цілісного майнового комплексу, інша частина якого передана в іпотеку для забезпечення зобов`язань перед позивачем-2, проте, вилучаючи іпотеку та втрачаючи пріоритет на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки-1 та предмету іпотеки-2, надаючи згоду на передачу вказаного майна в іпотеку банку, позивач-2 об`єктивно не міг розраховувати на першочергове задоволення вимог за рахунок такого майна;

- враховуючи норму абз.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про іпотеку», а також те, що єдиним іпотекодержателем предмету іпотеки-1 та предмету іпотеки-2 після укладення договорів іпотеки №709, №710 був ПАТ «Банк Восток», лише банк мав переважне право задовольнити вимоги за рахунок предмету іпотеки-1 та предмету іпотеки-2, належного боржнику, тому посилання позивачів на можливість задоволення за рахунок предмету іпотеки вимоги інших кредиторів є безпідставними;

- боржник передав в іпотеку позивачу-2 предмет іпотеки-1 та предмет іпотеки-2 як окремі об`єкти нерухомого майна, а не як цілісний майновий комплекс, що спростовує необґрунтовані доводи позивачів, про те що предмет іпотеки-1 та предмет іпотеки-2 є ключовою частиною цілісного майнового комплексу боржника, бо його повноцінне самостійне функціонування неможливе без використання предмету іпотеки-1 та предмету іпотеки-2;

- доводи позивачів про те, що предмет іпотеки-1 та предмет іпотеки-2 за договорами іпотеки є цілісним майновим комплексом, є необґрунтованими адже суперечать положенням Закону України «Про іпотеку» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 р. №553);

- з долучених до позову інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно спірного майна, не вбачається наявність відповідних відомостей про присвоєння відповідного реєстраційного номера, який ідентифікує спірне нерухоме майно та земельні ділянки, як цілісний майновий комплекс, отже, відсутні підстави стверджувати, що таке майно є цілісними майновим комплексом, заперечуючи у апеляційній скарзі з приводу встановлених судом обставин апелянти ґрунтують свої позиції виключно на припущеннях та не наводять жодних фактів які б підтверджували їхню позицію;

- апелянти помилково припускають, що нібито прибуток, отриманий внаслідок користування предметами іпотеки та/або кошти, отримані внаслідок продажу предметів іпотеки, підлягали розподілу між кредиторами; навіть якщо б заборгованість за кредитними договорами укладеними з банком не була погашена в позасудовому порядку кредитор за кредитними договорами виступав у якості забезпеченого і мав переважне право на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки-1 та предмета іпотеки-2, в тому числі в процедурі банкрутства;

- важливим для встановлення відсутності ознак фраудаторності договорів є наявність згоди позивача-2 на передачу в іпотеку банку предмета іпотеки та добровільне самостійне припинення прав іпотекодержателя позивачем-2;

- умови кредитного договору від 12.11.2019, на які посилаються апелянти, які на їх помилкову думку впливають на визнання договору іпотеки №709 та договору іпотеки №710 недійсними не створювали зобов`язань для третіх осіб які діяли за законодавством України, зокрема для банку та ТзОВ «Доступні Фінанси»;

- жодного значення при вирішенні справи не має факт фінансування будь-кого зі сторін кредитного договору від 12.11.2019 за рахунок передачі в забезпечення банку предмету іпотеки-1 та предмету іпотеки-2, будь-які умови кредитного договору від 12.11.2019, які створюють зобов`язання для третіх осіб суперечать положенням ст.ст. 43, 44 ГК України, в яких закріплено принципи свободи підприємницької діяльності;

- умовами кредитного договору від 12.11.2019 не могло бути обмежено права боржника на передачу в іпотеку предмету іпотеки-1 та предмету іпотеки-2 за будь-яких умов, адже будь-які обтяження чи обмеження на момент передачі в іпотеку вказаного майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні, отже будь-яких погоджень та дозволів на передачу в іпотеку предмету іпотеки-1 та предмету іпотеки-2 боржник не потребував;

- твердження апелянтів про те, що оспорювані договори іпотеки укладені всупереч наявним договірним зобов`язанням є помилковими, адже відповідно до п.21.17 кредитного договору від 12.11.2019 «Зобов`язання про ненадання застави», а саме пункту (в), яким передбачено, що пункти (а) та (б) вище не застосовуються, зокрема, до забезпечення фінансування торгівлі в Сухому порту, який є предметом іпотеки-1 та предметом іпотеки-2;

- пунктами 21.15 та 21.17 кредитного договору під принципалами розуміються гаранти, при цьому вони не повинні забезпечувати та гарантувати не створювати забезпечення та не гарантувати, такі обов`язки взяв на себе виключно позичальник, тому, твердження позивачів про укладення договору іпотеки №709 та договору іпотеки №710 всупереч наявним договірним зобов`язанням є безпідставними, боржник діяв добросовісно, розумно та жодним чином не порушував права та інтереси кредиторів, в тому числі позивача-2;

- договір іпотеки №709 та договір іпотеки №710 не можуть бути визнані фраудаторними правочинами виходячи за наступного:

1) договори іпотеки не можуть бути визнані недійсним на підставі п.2. ч.2 ст.42 КУзПБ адже з підстав безоплатного відчуження майна боржника, взяття на себе зобов`язань без відповідних майнових дій іншої сторони не можуть бути визнані недійсними договори які забезпечують виконання основного договору, зокрема договори іпотеки;

2) укладенням договору іпотеки №709 та договору іпотеки №710 було забезпечено виконання зобов`язань позичальників, пов`язаних з боржником осіб які ведуть спільну економічну діяльність та входять в групу компаній які контролюються

їх власниками - фізичними особами ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , тож дії з передачі в іпотеку майна банку були економічно обґрунтованими та мали мету - фінансування поточної діяльності Сухого порту, група компаній була визначена самим позивачем-2 при укладенні кредитного договору від 12.11.2019;

3) укладення договорів іпотеки №709 та №710 було погоджено з позивачем-2, умову про укладення договорів іпотеки було внесено до умов кредитного договору від 12.11.2019, що унеможливлює визнання Договору іпотеки №709 та договору іпотеки №710 вчиненими на шкоду кредиторам боржника за Кредитним договором від 12.11.2019, зокрема позивачу-2, який звернувся з заявою про порушення процедури банкрутства;

4) надаючи згоду на укладення договорів іпотеки між банком та боржником позивач-2 не міг розраховувати на можливість задоволення вимог до боржника за кредитним договором від 12.11.2019 за рахунок предмету іпотеки переданого в забезпечення ПАТ «БАНК ВОСТОК»;

5) позичальник-1 - ТзОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ», станом на 01.01.2020 рік мав чистий прибуток в розмірі 124,1 тис.грн. (відповідно до річної фінансової звітності станом на 31.12.2019), станом на 01.01.2022 чистий прибуток складав 5301,0 тис. грн. (відповідно до річної фінансової звітності станом на 31.12.2021), у зв`язку з чим боржник забезпечував виконання зобов`язань особою яка мала прибуток;

6) позичальник-2 - ТзОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» станом на 01.01.2021 рік мав чистий прибуток в розмірі 1340 тис.грн. (відповідно до річної фінансової звітності станом на 31.12.2020), станом на 01.01.2022 р. чистий прибуток складав 30256,0 тис. грн. (відповідно до річної фінансової звітності станом на 31.12.2021), у зв`язку з чим боржник забезпечував зобов`язань особою яка мала прибуток;

7) згідно з динамікою фінансових результатів боржника, чистий прибуток за 2020 рік боржника склав 31 599 000 грн., тоді як за 2019 рік збиток складав 29 808 000 грн., що свідчить про позитивний вплив укладення договору іпотеки №709 та договору іпотеки №710 на ведення господарської діяльності боржника;

8) боржник перед укладенням договорів іпотеки не знаходився в стані неплатоспроможності, уклав договори для забезпечення виконання не простроченого зобов`язання, яке виконувалось належним чином, покращив своє фінансове становище після укладення Договору іпотеки №709 та договорів, прострочення заборгованості за кредитним договором-1 та кредитним договором-2 виникла лише 28.05.2022, тобто після спливу майже 2 років з моменту укладення кредитних договорів, а з вимогою до іпотекодавця (боржника) про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання банк звернувся лише 02.12.2022, що підтверджує добросовісність сторін кредитних договорів договорів іпотеки, які були укладені з реальною метою без зловживання правом;

9) кредитні договори укладені за звичайними умовами кредитування відповідно до стандартної ділової практики виконані зі сторони банку, що свідчить про їх реальність.

Окрім того, банк погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскарженому рішенні.

Відповідач-3 (ТзОВ «Зерновий Порт») у відзивах на апеляційні скарги позивачів навів такі аргументи на спростування доводів позивача:

- у ч.1 ст.42 КУзПБ передбачено причинно-наслідковий зв`язок між правочинами і негативними наслідками для боржника у результаті їх укладення, між тим, арбітражним керуючим не доведено порушення прав боржника або кредиторів внаслідок правочинів, які ним оспорюються;

- позивачами не надано доказів тому, що станом на момент укладення договорів іпотеки у боржника була наявна прострочена заборгованість перед позивачем-2, судових рішень про стягнення боргу з боржника на користь позивача-2 суду не надано;

- позивачами не надано доказів тому, що майно передане в іпотеку відповідно до договорів іпотеки було єдиним майном боржника, за рахунок якого кредитори могли задовольнити свої вимоги;

- доводи позивачів про те що іпотечні договори були укладені з метою уникнення від задоволення вимог кредиторів спростовується іпотечним договором від 28.11.2019, укладеного між позивачем-2 та боржником /відповідачем-4/, про який зазначено у листі про відмову від права висунення вимог №4 від 03.07.2020;

- відповідно до п.6.13.10 договору іпотеки від 28.11.2019, укладеного між позивачем-2 та боржником, загальна договірна вартість нерухомого майна складає 515 816 432.60 грн., що складає 21 323 540 доларів США, тобто, у боржника, навіть після укладення договорів іпотеки наявне ліквідне майно за рахунок якого кредитори можуть задовольнити свої вимоги;

- ключовими ознаками цілісного майнового комплексу є: - господарський об`єкт з завершеним циклом виробництва продукції; - земельна ділянка, на якій розташований такий господарський об`єкт; - автономні комунікації, системи енергопостачання господарського об`єкта; предмет іпотеки не наділений вищенаведеними ознаками, як частина цілісного майнового комплексу, оскільки: - спірний предмет іпотеки у даній справі /зазначений в оцінці проведеній у 2020 році компанією Pricewaterhouse Coopers, як Сухий порт/ введений в експлуатацію в 2017 році, а Зерновий термінал - предмет іпотеки для забезпечення зобов`язань перед позивачем-2, який позивачі вважають іншою частиною цілісного майнового комплексу, був введений в експлуатацію в серпні 2010 року, тобто об`єкт, який перебуває в іпотеці у позивача 2 був збудований раніше ніж спірний предмет іпотеки у даній справі /за 7 років/, а тобто функціонував і здійснював свою господарську діяльність одноособово без Сухого порту;

- у Зернового терміналу і Сухого порту різні, відокремлені, не пов`язані між собою напрямки господарської діяльності, а тобто і цикли виробництва;

- Зерновий термінал - це чисельні потужності для транспортування та зберігання зернових культур, Сухий порт - це лабораторія для перевірки якості зернових культур, потужності для висушення і чистки зерна, у разі такої необхідності;

- Зерновий термінал розміщений в Одеському порту на орендованій ділянці, що підтверджується оцінкою проведеною у 2020 році компанією Pricewaterhouse Coopers. - Сухий порт /спірний предмет іпотеки у даній справі/ розміщений на власній земельній ділянці, за адресою Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4, що підтверджується договором іпотеки-1, тобто, ці два об`єкта розташовані на різних земельних ділянках, на великій відстані один від одного, що виключає їх приналежність до єдиного цілісного майнового комплексу;

- розташування Зернового терміналу і Сухого порту на різних земельних ділянках виключає наявність єдиних для них обох автономних комунікацій, систем енергопостачання, що виключає їх приналежність до єдиного цілісного майнового комплексу;

- позивачами не надані докази на підтвердження тому, що предмет іпотеки є частиною цілісного майнового комплексу, інша частина якого передана в іпотеку для забезпечення зобов`язань перед позивачем-2, навпаки, такі твердження спростовуються документами, наданими самими позивачами - оцінкою проведеною у 2020 році компанією Pricewaterhouse Coopers, станом на 31.12.2019, у якій Зерновий термінал і Сухий порт досліджуються як два відокремлених об`єкта, а не як цілісний майновий комплекс;

- позивачами не доведено, що відчуження предмета іпотеки знецінює решту цілісного майнового комплексу боржника, бо його повноцінне самостійне функціонування неможливе без використання предмета іпотеки;

- суд першої інстанції врахував правові висновки Верховного Суду, які є релевантними до спірних правовідносин, натомість апелянти покликаються на практику застосування норм права в правовідносинах, які не є подібними до фактичних обставин цієї справи;

- відповідно до витягів з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», ТзОВ «Зерновий Перевантажний комплекс «Інзерноекспорт», ТзОВ «Вторметекспорт», є Компанія «ДЖІ-ЕН-ТІ ТРЕЙД ПРИ ДУБАЙСЬКІЙ БАГАТОПРОФІЛЬНІЙ ТОВАРНО-СИРОВИННІЙ БІРЖІ», в свою чергу всі Товариства входять в групу GNT TRADE DMCC, тобто ці Товариства поєднані комерційними цілями та пов`язані між собою напрямками господарської діяльності;

- апелянти посилаються на доводи, які не були підставою позову та предметом розгляду у суді першої інстанції, а також на документи (платіжні документи, доручення, судові рішення), які до даної справи не долучалися і не досліджувалися ані судом, ані сторонами у справі, а саме щодо здійснення Підприємством «Вторметекспорт» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю платіжних операцій на користь ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство;

- позивачами надано оцінку, проведену у 2020 році Компанією Pricewaterhouse Coopers, яка не є суб`єктом оціночної діяльності відповідно до вимог українського законодавства; особи, які проводили оцінку, не є оцінювачами відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, а тому, оцінка проведена у 2020 році компанією Pricewaterhouse Coopers, станом на 31.12.2019 є недопустимим доказом у розумінні ст. 77 ГПК України;

- вартість предмету іпотеки в договорі іпотеки -1 встановлена належним і відповідним чином на підставі висновку суб`єкта оціночної діяльності ПП «ВІТАЛ-ПРОФІ» з відповідним сертифікатом та ліцензією;

- звіт, підготовлений компанією Pricewaterhouse Coopers у зв`язку з оцінкою справедливої вартості бізнесу з перевантаження зернових культур комплексу Зернового Терміналу, включаючи Сухий Порт, тобто була проведена не оцінка нерухомого майна, а оцінка бізнесу в цілому, враховуючи дохід від господарської діяльності;

- нібито занижена вартість предмету іпотеки не може бути підставою для визнання недійсним договорів іпотеки, оскільки метою встановлення вартості предмета іпотеки є встановлення можливості за його рахунок задовольнити вимоги кредитора у майбутньому;

- невідповідність реальної вартості реалізованого майна вартості його відчуження не становить підставу недійсності вказаних правочинів, оскільки за змістом частини шостої статті 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна;

- не заслуговують на увагу доводи про різницю у вартості майна у 2020 році і у 2023 році, оскільки ринкова вартість майна може зменшуватися у зв`язку з амортизацією та воєнним саном, якій діє на території України з 24.02.2022;

- договір іпотеки не може бути віднесений до категорії фраудаторних правочинів лише на тій підставі, що іпотекодержатель не вчинив майнових дій по відношенню до іпотекодавця;

- за договорами іпотеки виникають акцесорні (додаткові) зобов`язання, до яких така підстава визнання недійсними застосовуватись не може;

- щодо посилань апелянтів на невиконання умов оплати за договором факторингу NoДФ-1/10/02/2023 від 10.02.2023 слід зазначити, що у позовній заяві позивачі не зазначали таких підстав аргументуючи свої позовні вимоги.

Також у відзиві відповідач погоджується з висновками суду, викладеними в оскарженому рішенні.

Відповідач-1 (ТзОВ «Доступні Фінанси») у відзиві на апеляційні скарги позивачів, окрім заперечень, аналогічних доводам інших відповідачів, навів такі аргументи:

- не може вважатися беззаперечним критерієм фраудаторної конструкції мета якої є створення додаткового ускладнення повернення у власність боржника спірного нерухомого майна факт складення Звітів про проведення оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - ТзОВ «Консалтінгова компанія «Бюро оцінки Стефанович» за дев`ять днів до відкриття провадження у справi про банкрутство боржника, сприяння самого боржника в цьому будь-якими доказами не підтверджується;

- доводи скаржників про порушення судом першої інстанції норм процесуального права безпідставними, оскільки позивачами не надано під час розгляду справи в суді першої інстанції будь-яких доказів про те, що була наявна неможливість забезпечити експерту доступ до об`єкта дослідження і відповідних правовстановлюючих та технічних документів, належних боржнику, так як і взагалі не було у встановленому законом порядку заявлено про підготовку будь-яких експертних висновків та інших доказів, які стосуються спору;

- позивачами не доведено порушення їх прав укладенням іпотечного договору №1028, оскільки як зазначалося вище у боржника наявне ліквідне майно за рахунок якого можливо задовольнити вимоги кредиторів;

- позивачі, всупереч усталеної практики Верховного Суду у сфері кредитних правовідносин, трактують норми законодавства України виключно на свою користь, задоволення таких вимог приведе до порушення принципу правової визначеності, неоднозначності судової практики та неоднакового застосування судами норм права;

- з огляду на тривалість підготовчого провадження у справі №914/466/23(914/2764/23) у суді першої інстанції, а також на активну участь позивача-2 у судовому процесі, враховуючи, що в переддень розгляду справи по суті позивачем-2 подано клопотання про відкладення розгляду справи на інший день та час, позивач-2 звернувся до суду із клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду від 19.09.2024 виключно з метою зловживання власними процесуальними правами.

Відповідач-6 (ТзОВ «Майнд Сет») у відзиві на апеляційні скарги позивачів, окрім заперечень, аналогічних доводам інших відповідачів, навів такі аргументи:

- належність звіту PricewaterhouseCoopers при розгляді апеляційної скарги позивача-1, як доказу, є сумнівною, жодного іншого належного та допустимого доказу на спростування вартості предмета іпотеки позивачем-1 в матеріалах справи немає;

- позивачі не довели, що ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» здійснило відчуження або придбало майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

- з огляду на виконання ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» зобов`язання, яке ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» взяло на себе за договором іпотеки 07 липня 2020 року, в боржника виникло право вимоги до відповідних позичальників;

- договір іпотеки від 07 липня 2020 року не може бути визнаний недійсним з підстави «взяло на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог»;

- позивачем-1, до Західного апеляційного господарського суду як і до Господарського суду Львівської області, не надано жодного доказу того, що ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» є цілісним майновим комплексом, а відповідно, предмет іпотеки ключова частина такого цілісного майнового комплексу;

- в позивача-2 (Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед») проявляється суперечлива поведінка: спочатку Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» своїми діями (підписанням листа про відмову та погодження № 4 від 03.07.2020), уможливила укладення договору іпотеки від 07 липня 2020 року, а у 2023-2024 роках позивач-2 зазначає, що це знецінює іншу частину майна ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл»;

- економічне обґрунтування доцільності укладення договору іпотеки від 07 липня 2020 року полягає у тому, що ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» є учасником групи компаній, які спільно ведуть господарську діяльність для досягнення єдиної мети - отримання прибутку;

- укладення забезпечувальних договорів між компаніями цієї групи є типовою бізнес практикою, яка реалізовувалась протягом багатьох років, що підтверджується договорами поруки, вказівка про які наявна безпосередньо у кредитному договорі від 12.11.2019 (додаток № 5), також в матеріалах справи є договори доручення (комісії), за якими ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» отримувало дохід від надання послуг вищевказаним компаніям, на користь яких укладало договори забезпечення, тобто забезпечення одними компаніями групи, інших компаній групи є класичним підходом для операційної діяльності групи компаній;

- кредитним договором від 12.11.2019, а також листом Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (Позивач-2) про відмову та погодження №4 від 03.07.2020 передбачено, що ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» мало повноваження на передачу майна в іпотеку на користь ПАТ «Банк Восток», що спростовує фраудаторність у діях ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл»;

- аргумент позивача-1 про те, що акт від 02.12.2022 потрібно оцінювати критично, оскільки такий міг бути складений у будь-який час, є припущенням, яке не підтверджується жодними доказами;

- актом від 02.12.2022 підтверджується факт доведення до відома ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» відповідної вимоги, що є ключовим у аспекті виконання вимог ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» та п. 61 Постанови Кабінету міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»;

- оплата ціни договору факторингу №ДФ-1/10/02/2023 від 10.02.2023 за платіжним дорученням №1 від 09.02.2023р. проведена ПАТ «Банк Восток» саме 10.02.2023, що підтверджується відміткою Банку про проведення платежу 10.02.2023, штампом ПАТ «Банк Восток» та підписом уповноваженої особи;

- факт передачі прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення за актом приймання-передачі від 10.02.2023 підтверджує отримання ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор» повної оплати суми, що встановлена в п. 7.1. та п. 7.2. договору факторингу №ДФ-1/10/02/2023 від 10.02.2023;

- твердження позивачів про те, що будь-які подальші дії з відчуження майна, в тому числі на користь ТзОВ «Санолта ОУ» [SUNOLTA OU]/ТзОВ «Зерновий порт» і передачу майна в іпотеку ТзОВ «Майнд Сет», є безпідставними та не породжують жодних юридичних наслідків;

- посилання позивачів на те, що нерухоме майно вибуло з володіння боржника поза його волею є необґрунтованими, оскільки умовами іпотечного договору визначено, зокрема, позасудове врегулювання заборгованості шляхом продажу предмету іпотеки третім особам, з такими умовами боржника з було ознайомлено та повністю усвідомлює їх наслідки, що визначено в статті 2 іпотечного договору;

- у зв`язку з тим, що відсутні підстави визнавати недійсними іпотечний договір, договір купівлі-продажу нерухомого майна, а також за відсутності підстав витребовувати таке майно, ТзОВ «Зерновий порт» є законним володільцем майна та мало право передавати його в іпотеку, а відтак відсутні правові підстави для визнання договору іпотеки недійсним.

Узагальнені доводи апелянта (відповідача-6).

Вимоги апеляційної скарги ТзОВ «Майнд Сет», із врахуванням заяви про зміну апеляційної скарги, обґрунтовано тим, що 23.07.2024 ТзОВ «Майнд Сет» подало до суду про клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 140, 141), визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 142, 143), визнання недійсним договору іпотеки від 19.04.2023 (серія та номер 1028), проте ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.07.2024 відхилено вказане клопотання.

Оскільки ухвала від 23.07.2024 не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, апелянт включив заперечення на таку ухвалу до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 і вважає, що оскаржуване рішення підлягає обов`язковому скасуванню з прийняттям нового рішення, яким провадження в контексті позовних вимог про визнання недійсними договорів слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з порушенням правил підсудності.

Зокрема, апелянт покликається на такі доводи:

- у ст.7 КУзПБ та ст.20 ГПК України визначено підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює в межах справи про банкрутство усі майнові вимоги за участю боржника, але виключно як сторони у спорі (аналогічну правову позицію викладено у постанові від 20.05.2024 у справі №903/1191/23), проте, сторонами оскаржуваних договорів є: в межах договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 140, 141) - ТзОВ «Доступні Фінанси» та Компанія «САНОЛТА ОУ» (SUNOLTA OU); в межах договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 142, 143) - ТзОВ «Доступні фінанси» та Компанія «САНОЛТА ОУ» (SUNOLTA OU); в межах договору іпотеки від 19.04.2023 (серія та номер 1028) - ТзОВ «Зерновий Порт» та ТзОВ «Майнд Сет»;

- сторонами в межах розгляду вищезазначених позовних вимог є позивачі - арбітражний керуючий ОСОБА_1 та Компанія «МЕДІСОН ПАСІФІК ТРАСТ ЛІМІТЕД» (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED), відповідачі - ТзОВ «Доступні Фінанси», Компанія «САНОЛТА ОУ» (SUNOLTA OU), ТзОВ «Зерновий Порт» та ТзОВ «Майнд Сет», тобто боржник - ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» не є стороною в частині позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 10.02.2023 та договору іпотеки від 19.04.2023;

- відповідно до правового висновку, викладеного у постанові від 09.06.2020 у справі №910/3704/13, договір, укладений між третіми особами, в якому боржник не є стороною не підлягає розгляду в межах справи про банкрутство боржника;

- відсутні підстави стверджувати, що на вказані позовні вимоги поширюються положення п.8 ч.1 ст.20 ГПК України щодо належності спорів з майновими вимогами до боржника, в тому числі спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, до юрисдикції господарських судів;

- коли боржник не є стороною спору, виключається можливість розгляду такого спору в межах справи про банкрутство за правилами статті 7 КУзПБ, а спір підлягає вирішенню в загальному позовному провадженні (це твердження корелюється з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №1-23-32/135-08-4825);

- визначення боржника третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не є тією обставиною, яка нівелює підстави для закриття провадження у справі;

- ст.7 КУзПБ передбачає, що розгляд позовних вимог у межах справи про банкрутство передбачає, що позивач має бути стороною в таких позовних вимогах, тобто за результатами розгляду таких позовних вимог мають бути щодо боржника набуті, припинені чи змінені його права та обов`язки;

- на переконання скаржника, заявлені позивачами вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 140, 141), визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 142, 143), визнання недійсним договору іпотеки від 19.04.2023 (серія та номер 1028), підлягають розгляду господарськими судами в окремих позовних провадженнях відповідно до встановленої процесуальним законодавством підсудності;

- оскільки об`єкти нерухомості, що є предметом оспорюваних договорів знаходяться за адресою м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4, тому повноважним судом з розгляду спору про визнання цих договорів недійсними є Господарський суд Одеської області.

Апелянт також просить врахувати правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19.03.2024 у справі №910/4475/10 (910/3262/19) в контексті визначення неповноважного складу суду.

Узагальнені заперечення учасників справи щодо задоволення вимог апеляційної скарги відповідача-6 (ТзОВ «Майнд Сет»).

У відзивах на апеляційну скаргу відповідача-6 позивачі наводять такі аргументи на спростування доводів апелянта:

- частиною другою статті 7 Кодексу передбачено концентрацію розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство всіх майнових спорів за участю боржника незалежно від того, якою стороною спору він є (відповідачем чи позивачем) і це вимоги до боржника або його позови про витребування майна, відшкодування шкоди тощо;

- законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача;

- розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи;

- так, як прямо вбачається із змісту позовних вимог, спір прямо стосується вимог щодо майна боржника, а також вимог про витребування майна боржника;

- незалежно від того, що боржник не є стороною договорів купівлі-продажу №140 та №142, а також договору іпотеки №1028, визначальною обставиною є предмет зазначених договорів - майнові активи боржника;

- враховуючи факт вибуття майна із власності боржника під час перебування в суді першої інстанції заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, добросовісність та правомірність такого вибуття обґрунтовано поставлено під сумнів шляхом подання відповідного позову, який має бути розглянутий саме в межах справи про банкротство;

- результатом розгляду даного спору є зміна розміру і складу ліквідаційної маси боржника за рахунок повернутого майна боржника;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 по справі №916/585/18 (916/1051/20) зазначено, що коли наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу;

- задоволення позовних вимог щодо договору купівлі-продажу №140 та №142, а також договору іпотеки №1028 має своїм прямим наслідком зміну розміру та складу ліквідаційної маси Боржника, що беззаперечно свідчить про можливість розгляду відповідного спору виключно в рамках справи про банкрутство боржника.

Відповідач-3 (ТзОВ «Зерновий Порт») у відзиві на апеляційну скаргу відповідача-6 погоджується з доводами апелянта та просить задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу відповідача-3 на те, що відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.263 ГПК України відзив на апеляційну скаргу має містити обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги.

Натомість, заява у якій учасник просить задовольнити вимоги апеляційної скарги, за своїм змістом є заявою про приєднання до апеляційної скарги, вимоги до форми та порядку подання якої визначено у ст.265 ГПК України (зокрема, таку заяву може бути подано до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції, до неї додаються документ про сплату судового збору та докази надсилання копії заяви іншим учасникам справи). Таких вимог відповач-3 не дотримав.

Окрім того, у відзиві на апеляційні скарги позивачів ТзОВ «Зерновий Порт» просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, водночас у відзиві на апеляційну скаргу відповідача-6 ТзОВ «Зерновий Порт» задовольнити апеляційну скаргу, вимогами якої є скасувати оскаржене рішення в частині визнання недійсними договорів.

Узагальнені доводи апелянта (відповідача-2, Компанії «САНОЛТА ОУ» (SUNOLTA OU).

Компанія «САНОЛТА ОУ» не погоджується із оскарженим рішенням в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсними договору купівлі - продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 140, 141), договору купівлі - продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 142, 143) та договору іпотеки (серія та номер 1028) від 19.04.2023 та вважає, що позов в цій частині розглянуто неповноважним складом суду, оскільки позов у цій частині не підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, а підлягав закриттю з підстав визначених п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Окрім доводів, аналогічних викладеним в апеляційній скарзі ТзОВ «Майнд Сет», відповідач-2 зазначає, що Компанія «САНОЛТА ОУ» не повідомлялася належним чином Господарським судом Львівської області про розгляд даної справи, а також не отримувала копії ухвал Господарського суду Львівської області від 23.07.2024 про призначення судового розгляду на 19.09.2024 (ухвалою суду від 23.07.2024 відхилено клопотання ТОВ «Майнд Сет» про звернення до Міністерства юстиції України задля повідомлення Компанію «SUNOLTA OU» про розгляд даної справи).

У додаткових поясненнях щодо необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №922/1134/17 та від 06.10.2022 у справі №925/593/21 апелянт наголошує, що:

- суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов до обґрунтованого висновку, що Компанією «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) не доведено безпосереднього порушення її майнових прав або інтересів, а тому така є неналежним позивачем у цій справі, що є самостійною підставою для відмови в позові в цілому, в т.ч. про витребування майна;

- повноваженнями звертатися з позовом про витребування майна має наділятися той, хто не тільки має похідний інтерес у позові, а й при цьому має можливість ефективно захищати права позивача, таким суб`єктом у відповідності до ст. 61 КУзПБ є ліквідатор банкрута;

- саме ліквідатор вправі і зобов`язаний вчинити дії щодо повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб у його ліквідаційну масу, тоді як кредитор відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства не наділений таким правом з метою повернення майна у ліквідаційну масу банкрута;

- ОСОБА_1 у справі №914/466/23 на момент звернення до суду з позовом був розпорядником майна, тому не наділений необхідним обсягом повноважень звертатися до суду з вимогами про витребування майна у власність боржника.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача-2 позивач-2 зазначив, що предметом спірних іпотечних договорів від 07.07.2020 реєстраційні №№709 і 710; предметом договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 реєстраційні №№ 140, 141, 142, 143; предметом іпотечного договору від 19.04.2023 реєстраційний № 1028, а також предметом витребування є майно боржника - відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», тому і цей спір розглядається в рамках справи №914/466/23 про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

Оцінка доводів апелянтів щодо ухвалення рішення з порушенням норм процесуального права.

Щодо доводів Компанії "SUNOLTA OU" про неналежне повідомлення про розгляд справи в судовому засіданні 19.09.2024.

Відповідачем-2 у справі є Компанія "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ"), місцезнаходженням якої є місто Таллін в Естонії.

У березні 2023 року в межах справи №914/466/23 про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» Компанія "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") звернулась до Господарського суду Львівської області із заявою про визнання грошових вимог до боржника.

Вказану заяву від імені Компанії подав адвокат Дяченко В.С., зазначивши поштову адресу для листування: 08120, Київська область, Бучанський район, с.Бузова, вул. Гагарніа, 1-Ж.

Цю ж адресу було зазначено як адресу відповідача-2 у позовній заяві поряд з адресою: Естонія, Хар`юрський повіт, місто Таллін, район Кесклінна, вулиця Йиє 4с, 10151, та адресою електронної пошти: corp@maxwise.eu.

Ухвали суду першої інстанції з процесуальних питань надсилались на адресу для листування: 08120, Київська область, Бучанський район, с.Бузова, вул. Гагарніа, 1-Ж, та на електронну пошту: corp@maxwise.eu .

08.12.2023 Компанія "SUNOLTA OU" звернулась до Господарського суду Львівської області з клопотанням (вх.№30121/23), викладеним естонською та українською мовами, про вручення документів відповідачу, резиденту Естонської Республіки, у якому просила суд зобов`язати позивачів надати нотаріально засвідчений переклад на естонську мову ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками для направлення Компанії в порядку, встановленому Конвенцією про вручення судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, та направити судове доручення, а саме прохання Міністерству юстиції Естонської Республіки про вручення Компанії "SUNOLTA OU" судових документів, з метою дотримання процесуальних строків зупинити провадження у зв`язку зі зверненням із судовим дорученням до Міністерства юстиції Естонської Республіки.

22.01.2024 адвокат Дяченко В.С. повідомив суд першої інстанції про те, що він представляв інтереси Компанії "Санолта" у справі №914/466/23 до 30.04.2023, проте договору про надання правової допомоги в межах справи №914/466/23 (914/2764/23) не було укладено і у адвоката відсутні повноваження на представництво інтересів відповідача-2 у цій справі.

21.05.2024 ТзОВ «Доступні Фінанси» звернулось до Господарського суду Львівської області з клопотанням (вх.№1963/24) про вручення документів відповідачу, резиденту Естонської Республіки в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.05.2024 задоволено клопотання ТзОВ «Доступні Фінанси» про зобов`язання позивачів надати нотаріально засвідчений переклад на естонську мову ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками для направлення Компанії "SUNOLTA OU".

17.06.2024 позивач-2 звернувся до Господарського суду Львівської області з клопотанням зобов`язати позивачів надати нотаріально засвідчений переклад ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками на англійську мову, оскільки рахунок на оплату послуг перекладача естонської мови склав 439 412,40 грн., а переклад документів на англійську мову відповідає вимогам Конвенції про вручення судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.06.2024 задоволено клопотання позивача-2 та зобов`язано позивачів надати нотаріально засвідчений переклад на англійську мову документів для направлення Компанії "SUNOLTA OU".

18.07.2024 позивач-2 надав суду нотаріально засвідчені переклади на англійську мову позовної заяви від 28.07.2023 та доданих до неї документів, ухвали Господарського суду Львівської області від 18.09.2023 про відкриття провадження у справі, заяви позивача-2 від 20.02.2024 про зміну предмета позову з додатками та заяви позивача-1 від 20.02.2024 про зміну предмета позову.

23.07.2024 ТзОВ «Майнд Сет» звернулось до Господарського суду Львівської області з клопотанням про забезпечення реалізації права Компанії "SUNOLTA OU" на отримання інформації про розгляд справи, у якій просило суд звернутися до Міністерства юстиції України задля повідомлення відповідача-нерезидента про розгляд справи та призначене судове засідання на 23.07.2024.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.07.2024 відхилено клопотання ТзОВ «Майнд Сет» про звернення до Міністерства юстиції України задля повідомлення Компанію "SUNOLTA OU" про розгляд цієї справи.

В ухвалі суд першої інстанції зазначив, що Компанії "SUNOLTA OU" відомо про розгляд цієї справи, що підтверджується клопотанням Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") про вручення документів. Також, до 01.03.2024 був чинний договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.03.2023, укладений між Компанією "SUNOLTA OU" та адвокатом Дяченко Віталієм Сергійовичем. Документи у цій справі надсилались на адресу представника Компанії "SUNOLTA OU" адвоката Дяченка В.С.

Відтак, з метою процесуальної економії, суд вважав за доцільне самостійно надіслати на офіційну (юридичну) адресу Компанії "SUNOLTA OU" нотаріально засвідчені переклади на англійську мову ухвали про відкриття провадження у даній справі, позовної заяви з додатками та заяв про зміну предмета позову без залучення Міністерства юстиції України.

В матеріалах справи міститься супровідний лист Господарського суду Львівської області №914/466/23(914/2764/23)/1/24 від 25.07.2024 та докази надсилання Компанії "SUNOLTA OU" (м.Таллін, Естонія) документів, перекладених на англійську мову, а саме: позовної заяви від 28.07.2023 з додатками, ухвали Господарського суду Львівської області від 18.09.2023 про відкриття провадження у справі, заяви позивача-2 від 20.02.2024 про зміну предмета позову, заяви позивача-1 від 20.02.2024 про зміну предмета позову.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази надсилання Компанії "SUNOLTA OU" (м.Таллін, Естонія) ухвали Господарського суду Львівської області від 23.07.2024, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2024.

Відповідно до списку розсилки поштової кореспонденції, таку ухвалу було надіслано відповідачу-2 на адресу: 08120, Київська область, Бучанський район, с.Бузова, вул. Гагарніа, 1-Ж, та на електронну пошту: corp@maxwise.eu.

Відповідно до вимог ч.5 ст.242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до вимог ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Колегія суддів апеляційної інстанції констатує, що Компанії "SUNOLTA OU" було відомо про розгляд справи щонайменше з 08.12.2023, відтак у сторони був обов`язок з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у її справі та добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами, зокрема, із врахуванням того, що в межах справи №914/466/23 про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» Компанія "SUNOLTA OU" своєчасно звернулась до суду із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника і, як заявник кредиторських вимог, брала участь через свого представника - адвоката Дяченка В.С. у справі.

Разом з цим, надсилання кореспонденції на адресу представника відповідача-2 адвоката Дяченка В.С., який повідомив суд про відсутність повноважень на представництво інтересів Компанії "SUNOLTA OU" у справі, а також скерування ухвали на електронну адресу відповідача-2, не є належним повідомленням сторони про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги Компанії «САНОЛТА ОУ» в частині неналежного повідомлення відповідача про дату та час судового засідання, в якому було ухвалене оскаржене рішення, є обґрунтованими, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення в силу вимог п.3 ч.3 ст.277 ГПК України.

Щодо доводів ТзОВ «Майнд Сет» та Компанії «SUNOLTA OU» (САНОЛТА ОУ) про наявність підстав для закриття провадження в частині позовних вимог про визнання недійсними договорів.

23.07.2024 ТзОВ «Майнд Сет» звернулось до Господарського суду Львівської області з клопотанням про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, обґрунтованим тим, що ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» не є стороною договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 р. (реєстраційні номери 140, 141, 142, 143) та не є стороною договору іпотеки від 19.04.2023 р. (серія та номер 1028), отже, позовні вимоги щодо визнання недійсними вказаних договорів не можуть бути розглянуті в межах справи про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

Аналогічними є доводи відповідача-2 та відповідача-6, викладені в апеляційних скаргах.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви відповідача-6 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про: визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023р. (реєстраційні номери 140, 141); визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 р. (реєстраційні номери 142, 143); визнання недійсним договору іпотеки від 19.04.2023 р. (серія та номер 1028).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відхилення такого клопотання, з огляду на таке.

Частиною першою та абзацом першим частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви - 28.07.2023) встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Таким чином, спори щодо майна боржника розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

У цьому випадку, позовні вимоги, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 140, 141, 142, 143) та договору іпотеки від 19.04.2023 (серія та номер 1028), стосуються майна боржника - ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", обґрунтуванням позовних вимог є те, що оспорювані договори є складовими фраудаторної конструкції та були укладені з метою створення можливості для виведення майна боржника зі складу його активів, отже, спір про визнання недійсними вказаних договорів підлягає розгляду у межах справи про банкрутство ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", незважаючи на те, що боржник не є стороною оспорюваних правочинів.

Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним у порядку позовного провадження в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/877/20 (903/150/22).

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1. ст.1 ст.231 ГПК України.

Щодо доводів позивачів про те, що суд не розглянув клопотання про відкладення розгляду справи.

18.09.2024 позивач-2 звернувся до Господарського суду Львівської області з клопотанням (вх.№22855/24 від 19.09.2024) про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю подати новий доказ - висновок експерта за результатами проведення комісійної оціночно-будівельної експертизи, який наразі відсутній у позивача, проте 21.05.2024 між ДП «Центр судової експертизи та експертних досліджень» Державної судової адміністрації України та АО «Мельник і Арцишевський» укладено договір Е/55/24 про проведення такої експертизи.

19.09.2024 представник відповідача-5 подав суду заперечення щодо клопотання позивача-2 про відкладення розгляду справи з метою подання висновку експерта.

19.09.2024 представник позивача-2 подав ще одне клопотання про відкладення розгляду справи - у зв`язку з необхідністю подати новий доказ.

В оскаржуваному рішенні відображено розгляд клопотання від 19.09.2024, зокрема, суд зазначив, що відхиляє таке як необґрунтоване та непідтверджене жодними доказами. Суд зазначив, що позивач-2 не вказав, які саме докази необхідно подати та не навів обставин, які б свідчили про те, що позивач не володів такими доказами.

Колегія суддів апеляційної інстанції констатує, що клопотання позивача-2 про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю подати новий доказ - висновок експерта за результатами проведення комісійної оціночно-будівельної експертизи, яке було зареєстроване за вх.№22855/24 від 19.09.2024, дійсно не було розглянуте судом в оскарженому рішенні від 19.09.2024.

Водночас, слід зазначити, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.07.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч.1 ст.194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що докази подаються до закінчення підготовчого провадження, а у клопотанні про відкладення позивач-2 не порушував питання про повернення до підготовчого засідання з метою подання нових доказів, в суду були відсутні підстави для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Також слід врахувати, що у клопотанні не було зазначено орієнтовного часу, необхідного стороні для подання нового доказу, до клопотання не було долучено доказів укладення договору на проведення експертизи.

Щодо доводів позивачів про те, що суд безпідставно не задовольнив клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2024 о 10:45.

Відповідно до ч.3 ст.201 ГПК України з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

19.09.2024 позивач-2 подав через канцелярію Господарського суду Львівської області суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Таку заяву було зареєстровано в Автоматизованій системі діловодства суду за вх.№22888/24 о 13:32:37.

Відповідно до протоколу судового засідання від 19.09.2024, засідання розпочато о 13:27:49, а дія «відкриття судового засідання» відбулась о 13:51:18.

Відтак суд першої інстанції обґрунтовано відхилив заяву позивача-2 про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на те, що у п.5 ч.1 ст.226 ГПК України передбачено можливість подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду лише до початку розгляду справи по суті, а клопотання позивача подано в час, коли технічну фіксацію судового засідання вже було розпочато.

Фактичні обставини справи, встановлені за результатами оцінки доказів.

12 листопада 2019 року між

Компанією «G.N. TERMINAL ENTERPRISES LIMITED» товариством з обмеженою відповідальністю, що зареєстроване відповідно до законодавства Республіки Кіпр (позичальник),

Дочірніми компаніями позичальника, перелік яких наведено в частині1 («Гаранти 2020) додатку 1 («Сторони») як гарантами 2020 року (гаранти 2020),

Компанією «ACP I TRADING LLC» товариством з обмеженою відповідальністю, що зареєстроване відповідно до законодавства Кайманових Островів, та Компанією «PATHFINDER STRATEGIC CREDIT II LP» товариством з обмеженою відповідальністю, що зареєстроване відповідно до законодавства Кайманових Островів (первісні кредитори),

Компанією «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» («Медісон Пасіфік Траст Лімітед») трастовою компанією, що зареєстрована відповідно до розділу 78(1) Закону Гонконгу про керівників трасту (Глава 29), яка виконує функції агента від імені та за дорученням сторін фінансування (кредитний агент), і яка виконує функції міжнародного довірчого управителя від імені та в інтересах отримувачів забезпечення (довірчий управитель міжнародним забезпеченням),

Банком «Abu Dhabi Commercial Bank PJSC», публічним акціонерним товариством, Abu Dhabi, UAE, який виконує функції забезпечення в ОАЕ від імені та за дорученням отримувачів забезпечення (агент забезпечення в ОАЕ),

укладено кредитний договір, згідно з умовами якого позичальник отримав грошові кошти в загальному розмірі 75 000 000 доларів США, а саме: Кредит А в розмірі 50 000 000 доларів США та Кредит Б в розмірі 25 000 000 доларів США, із терміном погашення до 5 грудня 2021 року.

У додатку 1 до договору «Сторони», частина 1, гаранти 2020 (дочірні компанії позичальника), перелічено такі компанії:

Компанія GNT Trade,

Компанія G.N.T Inland Elevators Ltd

Компанія «Металзюкрайн», Україна,

Компанія «Олімпекс», Україна (ідентифікаційний код 20005502),

Компанія «Omega Terminal SA», Швейцарія,

Компанія «Black Sea Commodities», Об`єднані Арабські Емірати.

У пункті 21.15. «Фінансова заборгованість. Гарантії» кредитного договору від 12.11.2019 передбачено такі умови:

- (в) жоден принципал не повинен, а позичальник повинен забезпечити та гарантувати, що жоден інший учасник групи не буде, укладати будь-яку угоду або домовленість щодо гарантування або, у будь-який спосіб або за будь-яких умов, брати на себе зобов`язання за всіма або будь-якою частиною будь-яких фінансових або інших зобов`язань іншої особи.

У пункті 21.17. «Зобов`язання про ненадання застави» кредитного договору від 12.11.2019 передбачено такі умови:

- (а) жоден принципал не повинен, а позичальник повинен забезпечити та гарантувати, що жоден інший учасник групи не буде, створювати або дозволяти існування будь-якого забезпечення на будь-яке майно, доходи або інші активи, теперішні або майбутні, позичальника або будь-якого іншого учасника групи.

У пункті 21.27. «Збереження активів» кредитного договору від 12.11.2019 передбачено такі умови:

- кожен принципал повинен (а позичальник повинен забезпечити, що кожен інший учасник групи буде) підтримувати у належному робочому стані (за винятком звичайного зносу) всі свої активи, необхідні або бажані для ведення бізнесу.

Відповідно до розділу «Визначення і тлумачення» кредитного договору від 12.11.2019:

- принципал - означає позичальника або гаранта;

- гарант - означає гаранта 2020 та будь-якого додаткового гаранта;

- група - означає позичальника та кожну з його поточних дочірніх компаній.

У пункті 21.39. «Пов`язані сторони» кредитного договору від 12.11.2019 передбачено такі умови:

- ані позичальник, ані будь-який інший учасник групи не повинен укладати або зобов`язуватись укладати будь-які угоди чи домовленості з будь-якою пов`язаною стороною або будь-якою афілійованою особою акціонерів чи акціонерних компаній, окрім як:

(а) угоди або домовленості з будь-якою пов`язаною стороною, перелік яких наведено в додатку 10 (операції з пов`язаними сторонами), та

(б) будь-якої іншої угоди або домовленості з іншим учасником групи.

Відповідно до розділу «Визначення і тлумачення» кредитного договору від 12.11.2019 «Пов`язані сторони» означає: (г) ТзОВ «Вторметекспорт» (ідентифікаційний код 30127924).

В додатку 10 «Операції з пов`язаними сторонами» міститься інформація щодо договорів, укладених у 2018 та у 2019 роках.

У додатку 3 до кредитного договору від 21.11.2019 «Схема структури групи» містяться відомості щодо ТзОВ «ГСК Інзерноеккспорт».

Також у визначеннях договору вказано, що Сухий порт означає наступні об`єкти:

(а) будівлі та споруди, що знаходяться на ділянці підготовки зерна загальною площею 3301.30 кв.м., реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1095034551101, які розташовані за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4;

(б) земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:48:002:0010, площею 3 (три) га, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 105315251101, яка розташована за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4;

(в) земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:48:002:0015, площею 0,1594 га, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 966422451101, яка розташована за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4.

Згідно з додатком №1 до кредитного договору ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» серед інших юридичних осіб є стороною цього договору відповідно до договору приєднання від 05.12.2019, за умовами якого ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» засвідчило, що: «Договір приєднання набуває чинності як договір приєднання для цілей кредитного договору та як договір приєднання боржника для цілей договору довірчого управління забезпеченням та міжкредиторської угоди (як визначено в договорі довірчого управління забезпеченням та міжкредиторській угоді). Терміни, визначені в кредитному договорі та в договорі про довірче управління забезпеченням та міжкредиторській угоді, мають те саме значення в цьому договорі приєднання, якщо інше не визначено в цьому договорі приєднання» (пункт 1 договору).

У пункті 5 договору приєднання ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та кожен довірчий управитель забезпечення погодилися, що довірчі управителі забезпечення повинні володіти: (а) будь-яким забезпеченням щодо зобов`язань, створених або тих, що мають бути створені, відповідно до Фінансових документів; (б) всіма надходженнями від такого забезпечення: та (в) усіма зобов`язаннями, які Товариство має взяти на себе щодо сплати сум за зобов`язанням перед довірчими управителями забезпечення як довірчими управителями отримувачів забезпечення (у відповідних документах або іншим чином) та які забезпечені документом щодо забезпечення угоди, разом з усіма запевненнями та гарантіями, які має надати Товариство (у відповідних документах або іншим чином) на користь довірчих управителів забезпечення як довірчих управителів отримувачів забезпечення.

У пункті 6 договору приєднання ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» підтвердило, що воно має намір бути стороною договору про довірче управління забезпеченням та міжкредиторської угоди (далі - договір управління) в якості боржника, зобов`язується виконувати всі зобов`язання, які, як було заявлено, боржник має взяти на себе за договором управління, та погоджується, що воно буде пов`язано всіма положеннями договору управління так, як якщо б воно було первісною стороною договору управління.

Пунктом 9 договору приєднання ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» погодило, що положення пункту 38 (Примусове виконання) кредитного договору застосовуються до цього договору приєднання так, ніби вони прямо включені та викладені в цьому договорі приєднання з відповідними та необхідними змінами.

У пункті 10 договору приєднання ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» підтвердило, що цей договір є «Фінансовим документом» для цілей кредитного договору та «Основним фінансовим документом» для цілей договору управління.

Підписавши договір приєднання, ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» фактично стало стороною кредитного договору та договору управління і взяло на себе зобов`язання боржника щодо повного, своєчасного та належного виконання усіх зобов`язань за кредитним договором.

28.11.2019 в забезпечення виконання зобов`язань позичальників за кредитним договором від 12.11.2019 Компанія «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» («Медісон Пасіфік Траст Лімітед») (іпотекодержатель) та ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (іпотекодатель) уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського МНО Сімоновою О.Ю., зареєстрований в реєстрі за №3950, 3951, 3952, за умовами якого іпотекодержатель уклав цей договір як солідарний боржник за зобов`язаннями боржників на підставі п.12.2 (паралельний борг) договору про довірче управління забезпеченням та домовленість між кредиторами та пункту 27.11. (паралельний борг) пріоритетного кредитного договору.

У додатку 1 до договору визначено предмет іпотеки, а саме:

будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4;

земельна ділянка з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 115315251101;

земельна ділянка з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, земельна ділянка 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 966422451101;

нежитлова будівля «Вузол завантаження зернових вантажів» за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 25955951101, загальною площею 138,7 кв.м. за адресою: Одеська обл., м.Одеса, площа Митна, буд.1/10.

20.12.2019 в забезпечення виконання зобов`язань позичальників за кредитним договором від 12.11.2019 Компанія «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» («Медісон Пасіфік Траст Лімітед») (іпотекодержатель) та ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (іпотекодатель) уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського МНО Сімоновою О.Ю., зареєстрований в реєстрі за №3947, 3948, за умовами якого іпотекодержатель уклав цей договір як солідарний боржник за зобов`язаннями боржників на підставі п.12.2 (паралельний борг) договору про довірче управління забезпеченням та домовленість між кредиторами та пункту 27.11. (паралельний борг) пріоритетного кредитного договору.

У додатку 1 до договору визначено предмет іпотеки, а саме:

- універсальний перегрузочний комплекс на причалах №3 та №4 загальною площею 5197,9 кв.м. за адресою Одеська обл., м.Одеса, площа Митна, буд.1/12;

- будівлі та споруди ІІІ черги зернового терміналу (комплексу для завантаження, розвантаження, зберігання сипучих вантажів) загальною площею 4950,7 кв.м. за адресою Одеська обл., м.Одеса, площа Митна, буд.1/.

У травні 2020 року Компанія PricewaterhouseCoopers підготувала звіт у зв`язку з оцінкою справедливої вартості бізнесу з перевантаження зернових культур комплексу Зернового терміналу, включаючи Сухий порт (GNT або об`єкт оцінки), оператором якого є ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» станом на 31.12.2019 (дата оцінки) для цілей складання фінансової звітності та прийняття управлінських рішень.

У звіті для цілей оцінки було визначено справедливу вартість відповідно до IAS 16 та IFRS 13, тобто як «ціну, яка була б отримана за продаж активу або сплачена за передачу зобов`язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки».

(IAS 16 - міжнародний стандарт бухгалтерського обліку «Property, Plant and Equipment» - «Основні засоби»; IFRS 13 - міжнародний стандарт фінансової звітності «Fair Value Measurement» - «Оцінка справедливої вартості»).

Відповідно до відомостей вказаного звіту справедлива вартість Сухого порту становить 18 млн.доларів США; справедлива вартість Зернового терміналу - знаходиться в діапазоні від 303 до 348 млн.доларів США.

Також у травні 2020 року ПП «Вітал-Профі» на замовлення ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» виконало звіт №29-05/2020/1/Ч2 від 29.05.2020 про незалежну оцінку майна: комплексу майна із підготовки зернових, пропускною спроможністю 2000 т/добу, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4.

Відповідно до відомостей вказаного звіту ринкова вартість об`єкта оціник становить 430 400 200,00 грн, в тому числі:

- обладнання в кількості 61 інв.од. - 10 745 460,00 грн;

- будівлі і споруди ділянки з підготовки зернових - 263 236 540,00 грн;

- обладнання, яке увійшло до складу «Участок подготовки зерновых пропускной способностью 2 тыс. т. в сутки по адресу г.Одеса, Хаджибеев», інв №В00000372 - 100 561 080,00 грн.;

- додаткове майно в кількості 5 інв. Од. - 6 722 120,00 грн.;

- земельна ділянка, кадастровий номер 5110137600:48:002:0010 - 46 656 000,00 грн.;

- земельна ділянка, кадастровий номер 5110137600:48:002:0015 - 2 479 000,00 грн.

У звіті зазначено, що курс НБУ на дату оцінки становить 1 долар США - 26,905900.

29.05.2020 ПП «Вітал-Профі» на замовлення ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» виконало звіт №29-05/2020/1/Ч1 про експертну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровим номером 5110137600:48:002:0010, площею 3 га, та з кадастровим номером 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, які розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, земельна ділянка 4.

Відповідно до відомостей вказаного звіту ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:48:002:0010 становить 46 656 000,00 грн., а ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:48:002:0015 становить 2 479 000,00 грн.

03.07.2020 Компанія «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» («Медісон Пасіфік Траст Лімітед») в якості кредитного агента - розпорядника рахунків відповідно до положень кредитного договору від 12.11.2019 надала переліченим в листі адресатам, серед яких ТзОВ «Олімпекс Купе Інтренейшнл», лист про відмову від права висунення вимог №4.

У цьому листі кредитний агент визнає, що позичальник не зміг виконати ряд зобов`язань, передбачених п.21.40 (наступні умови), п.21.31 (незалежні консультанти та стратегія) кредитного договору до визначених договором та листом №3 дат.

Також кредитний агент визнає, що позичальник і кредитори провели низку різноманітних обговорень до дати цього листа і зобов`язань, перелічених у додатку №1.

У п.2.6. листа зазначено, що починаючи з дати набрання чинності, до кредитного договору необхідно внести наступні зміни:

(а) до пункту 1.1. («визначення») необхідно внести такі нові визначення:

(і) «Сухий порт» означає такі об`єкти:

(А) будівлі та споруди зернопідготовчої ділянки загальною площею 3301,30 кв.м., реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1095034551101, які розташовані за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4;

(Б) земельна ділянка з кадастровим номером 5110137600:48:002:0010, площею 3 (три) га, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 105315251101, яка розташована за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4;

(С) земельна ділянка з кадастровим номером 5110137600:48:002:0015, площею 0,1594 га, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 966422451101, яка розташована за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4;

(іі) «Забезпечення фінансування торгівельної діяльності Сухого порту» означає забезпечення, надане «Олімпекс» на користь ПАТ «Банк Восток» та\або інших банків, прийнятних для кредиторів через Сухий порт, 3 липня 2020 року або дати, наближеної до цієї дати;

(ііі) «Фінансова заборгованість за торгівельною діяльністю Сухого Порту» означає фінансову заборгованість, яку надає ПАТ «Банк Восток» (та\або інші банки, прийнятні для кредиторів) компаніям «Олімпекс» і «Блек Сі Комодітіс Лімітед», 3 липня 2020 року або дати, наближеної до цієї дати.

У розділі 4 листа від 03.07.2020 зазначено, що відповідно до п.19.2. (b) (iii) (Зміна та відмова від вимог: Забезпечувальні документи») Міжкредиторський договір про забезпечувальний траст, кредитори цим погоджуються на запит позичальника та компанії «Олімпекс» щодо звільнення від іпотеки, створеної згідно з іпотечним договором від 28.11.2019 та наданим на користь сторін з фінансування компанією «Олімпекс» щодо своєї частки в Сухому порту, за умови отримання позичальником усієї необхідної документації для впливу на таке звільнення у формі, затвердженій кредиторами. Для уникнення сумнівів, іпотека, створена на користь сторін з фінансування компанією «Олімпекс» на свою частку в об`єктах нерухомого майна, крім Сухого порту, не буде звільнена та продовжує діяти в повному обсязі та відповідно до його умов.

03.07.2020 Компанія «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» («Медісон Пасіфік Траст Лімітед») надала приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Сімоновій О.Ю. заяву про припинення іпотеки щодо окремих предметів іпотеки за договором від 28.11.2019, якою іпотекодержатель надав свою пряму згоду на: зняття заборони відчуження майна за договором іпотеки, припинення обтяження (заборони відчуження) та іпотеки майна, вчинення будь-яких інших дій з метою припинення обтяження майна та виключення записів про обтяження майна та про наявність іпотеки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Майно за цією заявою це:

(1) будівлі та споруди зернопідготовчої ділянки загальною площею 3301,30 кв.м., реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1095034551101, які розташовані за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4;

(2) земельна ділянка з кадастровим номером 5110137600:48:002:0010, площею 3 (три) га, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 105315251101, яка розташована за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4;

(3) земельна ділянка з кадастровим номером 5110137600:48:002:0015, площею 0,1594 га, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 966422451101, яка розташована за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4.

Заяву посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №1449.

07.07.2020 між ПАТ "Банк Восток" та ТзОВ "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт" укладено кредитний договір №ОК2020-0194, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати ТзОВ "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт" грошові кошти (кредит) шляхом відкриття відкличної відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом 4 000 000,00 доларів США, а ТзОВ "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт" зобов`язалось сплатити за користування кредитом проценти за фіксованою ставкою 7,9% та повернути кредит не пізніше 25.05.2023.

До кредитного договору №ОК2020-0194 від 07.07.2020 укладено додаткові угоди від 23.12.2020 (про збільшення ліміту кредитної лінії до 6 500 000,00 доларів США), додаткові угоди від 31.05.2021, від 14.06.2021 та додаткову угоду, підписану цифровими підписами 13.07.2022.

07.07.2020 між ПАТ "Банк Восток" та Підприємством "Вторметекспорт" у формі ТзОВ укладено кредитний договір №ОК2020-0195, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати Підприємству "Вторметекспорт" грошові кошти (кредит) шляхом відкриття відкличної відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом 4 000 000,00 доларів США, а Підприємством "Вторметекспорт" зобов`язалось сплатити за користування кредитом проценти за фіксованою ставкою 7,9% та повернути кредит не пізніше 25.05.2023.

До кредитного договору №ОК2020-0195 від 07.07.2020 укладено додаткові угоди від 23.12.2020, від 31.05.2021, від 14.06.2021, від 05.07.2021, від 08.07.2022.

До відзиву ТзОВ «Доступні Фінанси» на позов, поданого суду 16.10.2023 (вх.№24999/23), на підтвердження факту виконання зобов`язань банку за кредитними договорами, додано виписки по особових рахунках (валюта 840 долар США) ТзОВ «ЗПК «Інзерноекспорт» та ТзОВ «Вторметекспорт» в ПАТ «Банк Восток» за кредитним договором №ОК2020-0194 за період з 07.07.2020 до 09.02.2023.

07.07.2020 ПАТ "Банк Восток" (іпотекодержатель) та ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" (іпотекодавець) уклали іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б. та зареєстрований в реєстрі за №709, відповідно до умов якого ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" як майновий поручитель за ТзОВ "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт" (позичальник 1) та за Підприємство "Вторметекспорт" у формі ТзОВ (позичальник 2) надав в іпотеку нерухоме майно, вказане у п.1.2. договору, для забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з:

- кредитного договору №ОК2020-0194 від 07.07.2020 та всіх додаткових угод до нього, укладеного між ПАТ "Банк Восток" та ТзОВ "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт", за умовами якого позичальнику надано кредит шляхом відкриття відкличної відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом 4 000 000,00 доларів США на строк до 25.05.2023 зі сплатою процентів у розмірі 7,9%;

- кредитного договору №ОК2020-0195 від 07.07.2020 між ПАТ "Банк Восток" та Підприємством "Вторметекспорт" у формі ТзОВ, за умовами якого позичальнику надано кредит шляхом відкриття відкличної відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом 4 000 000,00 доларів США на строк до 25.05.2023 зі сплатою процентів у розмірі 7,9%.

Відповідно до п.1.2. предметом іпотеки за цим договором є таке майно:

- земельна ділянка з кадастровим номером 5110137600:48:002:0015, площею 0,1594 га, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 966422451101, яка розташована за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4.

Відповідно до п.1.3. іпотечного договору, згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності ПП «Вітал-Профі» станом на 29.05.2020 ринкова вартість земельної ділянки - 2 479 000,00 грн.

У п.3.1.9. іпотечного договору передбачено, що звернути стягнення на предмет іпотеки у наступних випадках:

- коли термін виконання зобов`язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредитом та/або комісії та /або неустойки згідно з основними договорами чи неустойки згідно цього договору настав, проте зобов`язання залишається не виконаним;

- незалежно від настання терміну повернення кредиту, сплати процентів за кредитом, комісії, неустойки у випадку порушення провадження у справі про банкрутство іпотекодавця чи будь-кого з позичальників або прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи іпотекодавця чи будь кого з позичальників;

- незалежно від настання терміну повернення кредиту, сплати процентів за кредитом, комісії, неустойки у випадку набуття третьою особою права звернути стягнення на предмет іпотеки.

У п.5.1. іпотечного договору передбачено, що при настанні обставин, передбачених у п.3.1.9. цього договору та в інших випадках, передбачених законодавством України, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог. Іпотекодавець відповідає за виконання основних договорів як солідарний боржник, проте в межах вартості предмета іпотеки.

У п.5.1.1 іпотечного договору міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст.36 Закону України «Про іпотеку», зокрема, відповідно до цього пункту, при настанні обставин, визначених у п.3.1.9. цього договору та в інших випадках, передбачених законодавством України, звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя можу бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:

- переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому у ст.37 Закону України «Про іпотеку»;

- продажу предмету іпотеки будь-якій особі шляхом укладення договору купівлі-продажу від свого імені на підставі цього договору в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку».

В п.5.1.4.2, п.5.1.5.1 іпотечного договору передбачено, що у разі застосування звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель направляє іпотекодавцю та позичальникам вимогу про усунення порушення у відповідності до ст.35 Закону України «Про іпотеку».

07.07.2020 ПАТ "Банк Восток" (іпотекодержатель) та ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" (іпотекодавець) уклали іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б. та зареєстрований в реєстрі за №710, відповідно до умов якого ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" як майновий поручитель за ТзОВ "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт" (позичальник 1) та за Підприємство "Вторметекспорт" у формі ТзОВ (позичальник 2) надав в іпотеку нерухоме майно, вказане у п.1.2. договору, для забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з:

- кредитного договору №ОК2020-0194 від 07.07.2020 та всіх додаткових угод до нього, укладеного між ПАТ "Банк Восток" та ТзОВ "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт", за умовами якого позичальнику надано кредит шляхом відкриття відкличної відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом 4 000 000,00 доларів США на строк до 25.05.2023 зі сплатою процентів у розмірі 7,9%;

- кредитного договору №ОК2020-0195 від 07.07.2020 між ПАТ "Банк Восток" та Підприємством "Вторметекспорт" у формі ТзОВ, за умовами якого позичальнику надано кредит шляхом відкриття відкличної відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом 4 000 000,00 доларів США на строк до 25.05.2023 зі сплатою процентів у розмірі 7,9%.

Відповідно до п.1.2. предметом іпотеки за цим договором є таке майно:

- будівлі та споруди, що знаходяться на ділянці підготовки зерна загальною площею 3301.30 кв.м., реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1095034551101, які розташовані за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4;

- земельна ділянка з кадастровим номером 5110137600:48:002:0010, площею 3,000 га, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 105315251101, яка розташована за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4.

Відповідно до п.1.3. іпотечного договору, згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності ПП «Вітал-Профі» станом на 29.05.2020 загальна ринкова вартість предмета іпотеки 309 893 540,00 грн., ринкова вартість нерухомості - 263 236 540,00 грн., ринкова вартість земельної ділянки - 46 656 000,00 грн.

У п.3.1.9. іпотечного договору передбачено, що звернути стягнення на предмет іпотеки у наступних випадках:

- коли термін виконання зобов`язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредитом та/або комісії та /або неустойки згідно з основними договорами чи неустойки згідно цього договору настав, проте зобов`язання залишається не виконаним;

- незалежно від настання терміну повернення кредиту, сплати процентів за кредитом, комісії, неустойки у випадку порушення провадження у справі про банкрутство іпотекодавця чи будь-кого з позичальників або прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи іпотекодавця чи будь кого з позичальників;

- незалежно від настання терміну повернення кредиту, сплати процентів за кредитом, комісії, неустойки у випадку набуття третьою особою права звернути стягнення на предмет іпотеки.

У п.5.1. іпотечного договору передбачено, що при настанні обставин, передбачених у п.3.1.9. цього договору та в інших випадках, передбачених законодавством України, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог. Іпотекодавець відповідає за виконання основних договорів як солідарний боржник, проте в межах вартості предмета іпотеки.

У п.5.1.1 іпотечного договору міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст.36 Закону України «Про іпотеку», зокрема, відповідно до цього пункту, при настанні обставин, визначених у п.3.1.9. цього договору та в інших випадках, передбачених законодавством України, звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя можу бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:

- переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому у ст.37 Закону України «Про іпотеку»;

- продажу предмету іпотеки будь-якій особі шляхом укладення договору купівлі-продажу від свого імені на підставі цього договору в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку».

В п.5.1.4.2, п.5.1.5.1 іпотечного договору передбачено, що у разі застосування звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель направляє іпотекодавцю та позичальникам вимогу про усунення порушення у відповідності до ст.35 Закону України «Про іпотеку».

26.10.2021 на замовлення ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» ПП «Аналітик» виконало звіт №26-10/2021/2 про незалежну оцінку комплексу майна з підготовки зернових пропускною спроможністю 2000 т/добу, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4. Відповідно до відомостей вказаного звіту ринкова вартість об`єкта оцінки становить 404 468 000,00 грн

ПАТ «Банк Восток» склало повідомлення-вимогу від 02.12.2022 №25/1/3/7804, адресовану ТзОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» та ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про усунення порушення шляхом виконання порушеного зобов`язання, а саме шляхом погашення заборгованості за кредитним договором №ОК2020-0194 від 07.07.2020 (в порядку ст.35, 37,38 Закону України «Про іпотеку»).

У повідомленні зазначено, що у зв`язку з неналежним виконанням уов кредитного договору та порушенням позичальником строків щодо повернення кредиту та сплати процентів, утворилась заборгованість в розмірі 5 747 614,26 доларів США.

В матеріалах справи міститься акт від 02.12.2022 вручення повідомлення-вимоги, підписаний від імені ТзОВ «Олімпекс купе Інтернейшнл» директором Марченком В.Г., від імені ТзОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» - представником Петлею М.В., від ПАТ «Банк Восток» - головою правління Мороховським В.В.

Довіреності представника ТзОВ «ЗПК «Інзерноекспорт» Петлі Миколи Володимировича від 01.09.2021 б/н матеріали справи не містять.

ПАТ «Банк Восток» склало повідомлення-вимогу від 02.12.2022 №25/1/3/7806, адресовану Підприємству «Вторметекспорт» у формі ТзОВ та ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про усунення порушення шляхом виконання порушеного зобов`язання, а саме шляхом погашення заборгованості за кредитним договором №ОК2020-0194 від 07.07.2020 (в порядку ст.35, 37,38 Закону України «Про іпотеку»).

У повідомленні зазначено, що у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору №ОК2020-0195 та порушенням позичальником строків щодо повернення кредиту та сплати процентів, утворилась заборгованість в розмірі 1 919 413,25 доларів США.

В матеріалах справи міститься акт від 02.12.2022 вручення повідомлення-вимоги, підписаний від імені ТзОВ «Олімпекс купе Інтернейшнл» директором Марченком В.Г., від імені Підприємству «Вторметекспорт» у формі ТзОВ - директором Труновим Г.А., від ПАТ «Банк Восток» - головою правління Мороховським В.В.

03.02.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. №502 від Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» надійшла заява про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

03.02.2023 ТзОВ «Доступні фінанси» уклало з ТзОВ «Консалтингова компанія «Бюро оцінки Стефанович» договір на проведення робіт з незалежної оцінки майна, належного ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та розміщеного ща адресоб м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4, а саме будівель і споруд ділянки з підготовки зернових, загальною площею 3301,3 м.кв., земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:48:002:0010 площею 3,000 га, та обладнання в кількості 67 інвентарних одиниць, що обліковується на балансі ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

06.02.2023 ТзОВ «Консалтингова компанія «Бюро оцінки Стефанович» виконала висновок про вартість об`єкта оцінки, згідно з яким ринкова вартість:

- будівель і споруд загальною площею 3301,3 м.кв. становить 150 567 000 грн або 3 747 993 Євро;

- земельної ділянки площею 3,000 га становить 22 350 000 грн. або 556 348 Євро;

- обладнання, 67 інв. одиниць становить 67 083 000 грн або 1 669 685 Євро.

Разом вартість майна - 240 000 000 грн або 5 974 206 Євро.

06.02.2023 ухвалою Господарського суду Львівської області у справі №914/466/23 прийнято заяву Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" до розгляду та призначено підготовче засідання на 14.02.2023.

10.02.2023 ПАТ «Банк Восток» та ТзОВ «Фінансова компанія «Солюшинс Фактор» уклали договір факторингу №ПВ-100223/01, згідно з яким Банк відступив ТзОВ «Фінансова компанія «Солюшинс Фактор» право грошової вимоги за кредитним договором №ОК2020-0194 від 07.07.2020 з усіма додатками, додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, укладеним з ТзОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» та кредитним договором №ОК2020-0195 від 07.07.2020 з усіма додатками, додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, укладеним з Підприємством «Вторметекспорт» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до умов договору факторингу, викладених в розділі 2 «Тлумачення термінів» загальний розмір заборгованості позичальників за кредитними договорами становить 7 514 812,50 доларів США.

Відповідно до п.6.2.2. договору факторингу права вимоги переходять до фактора після набрання чинності даним договором в день повного виконання сторонами зобов`язань платіжної дисципліни, встановлених у п.п.7.1.,7.2. цього договору, що додаткового підтверджується актом приймання-передачі прав вимог за кредитним договорами та договорами забезпечення, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості за кредитними договорами.

Перехід права вимоги додатково підтверджується шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі прав вимог за кредитними договорами та договорами забезпечення у відповідності до додатку №2 до цього договору після здійснення повної оплати ціни продажу, сплаченої в порядку та розмірі, визначених у п.7.2. даного договору.

Відповідно до п.п.7.1. договору факторингу фактор здійснює фінансування клієнта у спосіб, визначений ч.1 ст.1084 ЦК України, шляхом купівлі у нього права грошової вимоги. В якості ціни придбання (відступлення) прав вимоги, фактор передає в розпорядження клієнта грошові кошти в сумі:

- за права вимоги за кредитним договором 1 - 182 843 000,00 грн;

- за права вимоги за кредитним договором 2 - 54 852 900,00 грн.,

а взагалі в сумі 237 695 900,00 грн. (ціна продажу) без ПДВ на підставі п.196.1.5. Податкового кодексу України, за плату у вигляді комісійної винагороди фактору за фінансування в розмірі 1000,00 грн.

Клієнт здійснює оплату фактору комісійної винагороди в день укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок фактора.

Відповідно до п.п.7.2. договору факторингу фактор здійснює оплату клієнту ціни продажу, вказаної в .п.7.1. цього договору, в день укладання цього договору. Ціна продажу сплачується шляхом перерахування грошових коштів на рахунок клієнта з призначенням платежу «Сплата коштів (ціна за відступлення) за договором №ПВ-100223/01 від 10.02.2023, укладеним з ПАТ «Банк Восток» (код ЄДРПОУ 26237202), без ПДВ».

Пунктом 7.3. договору факторингу визначено, що в день отримання клієнтом повної оплати суми, що вказана в п.7.1 цього договору, сторони підписують акт приймання-передачі прав вимог за кредитними договорами та договорами забезпеченням (додаток 2), а також клієнт передає фактору всі права за договорами забезпечення, про що сторони одночасно з даним договором укладають відповідні угоди про відступлення прав за договорами забезпечення.

10.02.2023 ПАТ «Банк Восток» та ТзОВ «Фінансова компанія «Солюшинс Фактор» підписали акт приймання-передачі прав вимог за кредитними договорами і договорами забезпечення, в якому підтвердили, що клієнт отримав від фактора ціну продажу прав грошових вимог за договором факторингу в розмірі 237 695 900,00 грн.

Також 10.02.2023 сторони підписали акт приймання-передачі документів (кредитних договорів, додаткових угод, заявок на отримання грошових коштів, виписок по рахунках обліку заборгованості за кредитами за період з 07.07.2020 до 09.02.2023, розрахунку заборгованості станом на 10.02.2023 та іншу документацію).

10.02.2023 складено платіжне доручення №140 про оплату ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор» 237 695 900,00 грн. на рахунок ПАТ «Банку Восток».

10.02.2023 ПАТ «Банк Восток» та ТзОВ «Фінансова компанія «Солюшинс Фактор» уклали договір про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 310, згідно з яким банк відступив ТзОВ «Фінансова компанія «Солюшинс Фактор» права вимоги за:

- іпотечним договором, посвідченим 07.07.2020 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б. за реєстровим №709, укладений між банком та ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл»;

- іпотечним договором, посвідченим 07.07.2020 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б. за реєстровим №710, укладений між банком та ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

10.02.2023 ТзОВ «Фінансова компанія «Солюшинс Фактор» (клієнт) та ТзОВ «Доступні Фінанси» (фактор) уклали договір факторингу №ДФ-1/10/02/2023, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «Солюшинс Фактор» відступив ТзОВ «Доступні Фінанси» право грошової вимоги за кредитним договором №ОК2020-0194 від 07.07.2020 з усіма додатками, додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, укладеним з ТзОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» та кредитним договором №ОК2020-0195 від 07.07.2020 з усіма додатками, додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, укладеним з Підприємством «Вторметекспорт» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до умов договору факторингу, викладених в розділі 2 «Тлумачення термінів» загальний розмір заборгованості позичальників за кредитними договорами становить 7 514 812,50 доларів США.

Відповідно до п.6.2.2. договору факторингу права вимоги переходять до фактора після набрання чинності даним договором в день повного виконання сторонами зобов`язань платіжної дисципліни, встановлених у п.п.7.1.,7.2. цього договору, що додаткового підтверджується актом приймання-передачі прав вимог за кредитним договорами та договорами забезпечення, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості за кредитними договорами.

Перехід права вимоги додатково підтверджується шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі прав вимог за кредитними договорами та договорами забезпечення у відповідності до додатку №2 до цього договору після здійснення повної оплати ціни продажу, сплаченої в порядку та розмірі, визначених у п.7.2. даного договору.

Відповідно до п.п.7.1. договору факторингу фактор здійснює фінансування клієнта у спосіб, визначений ч.1 ст.1084 ЦК України, шляхом купівлі у нього права грошової вимоги. В якості ціни придбання (відступлення) прав вимоги, фактор передає в розпорядження клієнта грошові кошти в сумі:

- за права вимоги за кредитним договором 1 - 183 543 000,00 грн;

- за права вимоги за кредитним договором 2 - 55 077 600,00 грн.,

а взагалі в сумі 238 620 600,00 грн. (ціна продажу) без ПДВ на підставі п.196.1.5. Податкового кодексу України.

Клієнт здійснює оплату фактору комісійної винагороди в день укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок фактора в ПАТ «Банк Восток».

Відповідно до п.п.7.2. договору факторингу фактор здійснює оплату клієнту ціни продажу, вказаної в .п.7.1. цього договору, в день укладання цього договору. Ціна продажу сплачується шляхом перерахування грошових коштів на рахунок клієнта з призначенням платежу «Сплата коштів (ціна за відступлення) за договором №ДФ-1/10/02/2023 від 10.02.2023, укладеним з ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор» (код ЄДРПОУ 410410038), без ПДВ».

Пунктом 7.3. договору факторингу визначено, що в день отримання клієнтом повної оплати суми, що вказана в п.7.1 цього договору, сторони підписують акт приймання-передачі прав вимог за кредитними договорами та договорами забезпеченням (додаток 2), а також клієнт передає фактору всі права за договорами забезпечення, про що сторони одночасно з даним договором укладають відповідні угоди про відступлення прав за договорами забезпечення.

10.02.2023 ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор» та ТзОВ «Доступні Фінанси» підписали акт приймання-передачі прав вимог за кредитними договорами та договорами забезпечення, в якому підтвердили, що клієнт отримав від фактора ціну продажу прав грошових вимог за договором факторингу в розмірі 238 620 600,00 грн.

Також 10.02.2023 сторони підписали акт приймання-передачі документів (кредитних договорів, додаткових угод, заявок на отримання грошових коштів, виписок по рахунках обліку заборгованості за кредитами за період з 07.07.2020 до 09.02.2023, розрахунку заборгованості станом на 10.02.2023 та іншу документацію).

В матеріалах справи міститься платіжне доручення №1 від 09.02.2023, у якому зазначено платника - ТзОВ «Доступні Фінанси», отримувача - ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор», суму - 238 620 600,00 грн, призначення платежу - «сплата коштів (ціни за відступлення) за договором факторингу №ДФ-1/10/02/2023 від 10.02.2023, без ПДВ» (а.с.67, том 7).

Вказане платіжне доручення не містить жодних відміток банку про проведення оплати.

10.02.2023 ТзОВ «Фінансова компанія «Солюшинс Фактор» та ТзОВ «Доступні Фінанси» уклали договір про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. та зареєстрованого в реєстрі за №311, згідно з яким ТзОВ «Фінансова компанія «Солюшинс Фактор» відступив ТзОВ «Доступні Фінанси» права вимоги за:

- іпотечним договором, посвідченим 07.07.2020 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б. за реєстровим №709, укладений між банком та ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл»;

- іпотечним договором, посвідченим 07.07.2020 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б. за реєстровим №710, укладений між банком та ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

10.02.2023 ТзОВ «Доступні Фінанси» (продавець або новий іпотекодержатель) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Санолта ОУ», засноване відповідно до законодавства Республіки Естонія, (покупець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 140, 141.

Відповідно до преамбули договір укладено згідно з п.5.1.1.та 5.1.5. іпотечного договору, укладеного між ПАТ «Банк Восток» (первісний іпотекодержатель) та ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (іпотекодавець), який посвідчений Брандіс А.Б., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 07.07.2020 за реєстровим №710, права за яким були відступлені новому іпотекодержателю на підставі договору факторингу №ДФ-1/10/02/2023 від 10.02.2023 та договору про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідченого 10.02.2023 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. та зареєстровано в реєстрі за №311, в порядку, визначеному ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п.1.1. договору предметом купівлі-продажу є нерухоме майно:

- будівлі і споруди ділянки з підготовки зернових, які знаходяться за адресою Одеська область, місто Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4, загальною площею 3301,3 кв.м.;

- земельна ділянка з кадастровим номером 5110137600:48:002:0010 з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, яка розташована за адресою Одеська область, місто Одеса, Хаджибейська дорога, 4.

Реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є 115315251101.

Відповідно до п.1.2., п.1.4. договору нерухоме майно належить ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

Відповідно до п.1.6. договору новий іпотекодержатель свідчить, що іпотекодавець (ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл») та боржник 1 (ТзОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» і боржник 2 (Підприємство «Вторметекспорт» у формі ТзОВ) належним чином повідомлені, що в разі невиконання зобов`язання боржника-1 та/або боржника-2 за кредитним договором-1 (кредитний договір №ОК2020-0194 від 07.07.2020) та/або за кредитним договором-2 (кредитний договір №ОК2020-0195 від 07.07.2020) відповідно, розпочнеться процедура звернення стягнення на предмет іпотеки, що підтверджується відповідною вимогою про усунення порушення в порядку ст.35 Закону України «Про іпотеку» (вих№25/1/3/7805 від 02.12.2022 та вих№25/1/3/7804 від 02.12.2022), які були належним чином отримані іпотекодавцем та боржниками 1 і 2.

Відповідно до п.2.1. договору ціна продажу 172 917 000,00 грн., в тому числі - будівель і спору - 150 567 000,00 грн., земельної ділянки - 22 350 000,00 грн.

Відповідно до п.2.3. договору ціна нерухомого майна сплачена покупцем на рахунок продавця на підставі попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 10.02.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею О.О. та зареєстрованого в реєстрі за №131, №132, що підтверджується платіжним дорученням від 10.02.2023 (номер операції 104620).

У п.6.2. договору сторони передбачили, що у разі якщо третя особа на підставах, що виникли до укладення цього договору. пред`явить до покупця позов про витребування нерухомого майна, покупець повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі цій справі на стороні покупця.

10.02.2023 ТзОВ «Доступні Фінанси» (продавець або новий іпотекодержатель) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Санолта ОУ», засноване відповідно до законодавства Республіки Естонія, (покупець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 142, 143.

Відповідно до п.1.1. договору предметом купівлі-продажу є нерухоме майно:

- земельна ділянка з кадастровим номером 5110137600:48:002:0015 з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, яка розташована за адресою Одеська область, місто Одеса, Хаджибейська дорога, 4.

Реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є 966422451101.

Відповідно до п.1.2., п.1.4. договору нерухоме майно належить ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», ринкова вартість майна складає 1 180 000,00 грн. (згідно з висновком про вартість нерухомого майна, складеного 06.02.2023 ТзОВ «Консалтінгова компанія «Бюро оцінки Стефанович»).

Відповідно до п.1.5. договору новий іпотекодержатель свідчить, що іпотекодавець (ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл») та боржник 1 (ТзОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» і боржник 2 (Підприємство «Вторметекспорт» у формі ТзОВ) належним чином повідомлені, що в разі невиконання зобов`язання боржника-1 та/або боржника-2 за кредитним договором-1 (кредитний договір №ОК2020-0194 від 07.07.2020) та/або за кредитним договором-2 (кредитний договір №ОК2020-0195 від 07.07.2020) відповідно, розпочнеться процедура звернення стягнення на предмет іпотеки, що підтверджується відповідною вимогою про усунення порушення в порядку ст.35 Закону України «Про іпотеку» (вих№25/1/3/7805 від 02.12.2022 та вих№25/1/3/7804 від 02.12.2022), які були належним чином отримані іпотекодавцем та боржниками 1 і 2.

Відповідно до п.2.1. договору ціна продажу 1 206 764,00 грн. (33 000 доларів США).

Відповідно до п.2.3. договору ціна нерухомого майна сплачена покупцем на рахунок продавця на підставі попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 10.02.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею О.О. та зареєстрованого в реєстрі за №133, №134, що підтверджується платіжним дорученням від 10.02.2023 (номер операції 104612).

У п.6.2. договору сторони передбачили, що у разі якщо третя особа на підставах, що виникли до укладення цього договору. пред`явить до покупця позов про витребування нерухомого майна, покупець повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі ц справі на стороні покупця.

В підготовчому засіданні 14.02.2023 у справі №914/466/23 в Господарському суді Львівської області оголошено перерву до 15.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 відкрито провадження у справі №914/466/23 про банкрутство ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», введено процедуру розпорядження майном, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.

До позовної заяви додано видруківки зі сайту latifundist.com (онлайн-медіа - ТзОВ «Латифундист Медіа», новини для представників агробізнесу), зі сайту mind.ua (онлайн-медіа, який є сайт новини для представників бізнесу), зі сайту yur-gazeta.com (онлайн-медіа - ТзОВ «Юридична газета», професійне юридичне видання), зі сайту ports.ua (видавництво «Порти України»), зі статтями, опублікованими на початку лютого 2023 року, про конфлікт між кредиторами боржника та засновниками боржника, а також видруківки зі сайту sunolta.ua (сайт Групи Sunolta), сайту biz.cenzor.net («Цензор.НЕТ» новинний інтернет-портал) зі статтями, опублікованими на початку березня 2023 року про те, що Група Sunolta придбала технологічні потужності з перевалки зерна на експорт у терміналі в Одесі.

23.03.2023 створено ТзОВ «Зерновий порт», засновниками є ОСОБА_14 , Компанія «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі», ОСОБА_15 , кінцевими бенефіціарними власниками - ОСОБА_14 та ОСОБА_16 (відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

05.04.2023 ТзОВ «Зерновий порт» (товариство) та ТзОВ «Санолта ОУ» (учасник) підписали акт приймання-передачі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №875, 876, про те, що в якості 100% формування статутного капіталу товариства в розмірі 1 200 000,00 грн. учасник передав статутний капітал товариства, а товариство прийняло в статутний капітал земельну ділянку площею 0,1594 га, кадастровий номер 5110137600:48:002:0015, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 966422451101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якої на момент внесення за погодженням сторонами становить 1 200 000,00 грн.

10.04.2023 ТзОВ «Зерновий порт» (товариство) та ТзОВ «Санолта ОУ» (учасник) підписали акт приймання-передачі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №943, 944 про те, що в якості 100% доформування статутного капіталу товариства, який загалом складає 174 117 000,00 грн., учасник передав статутний капітал товариства, а товариство прийняло в статутний капітал:

- земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:48:002:0010, площею 3 га, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 105315251101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якої на момент внесення за погодженням з товариством становить 22 350 000,00 грн.;

- нерухоме майно: будівлі та споруди, що знаходяться на ділянці підготовки зерна загальною площею 3301.30 кв.м., реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1095034551101, які розташовані за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4, вартість якого на момент внесення за погодженням з товариством становить 150 567 000,00 грн.

19.04.2023 ТзОВ "Майнд Сет" (іпотекодержатель) в особі директора Кузнєцової О.В. , та ТзОВ "Зерновий порт" (іпотекодавець), в особі директора Мандриченка Є.Г. уклали іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №1028, відповідно до умов якого для забезпечення вимог іпотекодержателя за договором позики №19-04- 23-1 від 19.04.2023, укладеного сторонами на суму 3 000 000,00 грн. строком до 19.04.2043, в іпотеку передано нерухоме майно:

- за реєстраційним номером 966422451101 (земельна ділянка площею 0,1594 га, кадастровий номер 5110137600:48:002:0015, розташована за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4);

- за реєстраційним номером 1095034551101 (будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за адресою м.Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4);

- за реєстраційним номером 105315251101 (земельна ділянка з кадастровим номером 5110137600:48:002:0010, площею 3 га, розташована за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4).

Відповідно до п.1.3. іпотечного договору за домовленістю сторін оціночна вартість предмету іпотеки становить 3 000 000,00 грн.

Відповідно до Інформаційної довідки №340237522 від 24.07.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта:

- 06.04.2023 нерухоме майно за реєстраційним номером 966422451101 (земельна ділянка площею 0,1594 га, кадастровий номер 5110137600:48:002:0015, розташована за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4) зареєстровано на праві власності за ТзОВ «Зерновий порт» на підставі акту приймання-передачі №875,876 від 05.04.2023, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю.;

- 10.04.2023 нерухоме майно за реєстраційним номером 1095034551101 (будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за адресою м.Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4) зареєстровано на праві власності за ТзОВ «Зерновий порт» на підставі акту приймання-передачі №943,944 від 10.04.2023, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю.;

- 10.04.2023 нерухоме майно реєстраційним номером 105315251101 (земельна ділянка з кадастровим номером 5110137600:48:002:0010, площею 3 га, розташована за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4) зареєстровано на праві власності за ТзОВ «Зерновий порт» на підставі акту приймання-передачі №943,944 від 10.04.2023, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю.;

- 19.04.2023 на все перелічене вище майно за реєстровано іпотеку, іпотекодержатель - ТзОВ «Майнд сет», іпотекодавець - ТзОВ «Зерновий порт».

Відповідно до Інформаційних довідок №340232817 та №340234525 від 24.07.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1095034551101 (будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за адресою м.Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4) та земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:48:002:0010:

- 10.04.2023 майно зареєстроване на праві власності за ТзОВ «Зерновий порт»;

- 19.04.2023 зареєстровано іпотеку майна на підставі іпотечного договору №1028 від 19.04.2023, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю.; іпотекодавець - ТзОВ «Зерновий порт», іпотекодержатель - ТзОВ «Майнд Сет»; відомості про основне зобов`язання: строк виконання - 19.04.2043, розмір - 3 000 000,00 грн.;

- 19.04.2023 зареєстровано обтяження - заборона на нерухоме майно, на підставі іпотечного договору №1028 від 19.04.2023, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю.; обтяжувач - ТзОВ «Майнд Сет».

Окрім того, 30.05.2023 щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1095034551101 зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна, на підставі ухвали Печерського районного суду м.Києва від 24.05.2023 у справі №757/20449/23-к, особа в інтересах якої встановлено обтяження - Національна поліція України.

Відповідно до рецензії №18-ЕР від 12.03.2024, виготовленої Громадською організацією «Всеукраїнське об`єднання «Українське товариство оцінювачів», звіт №29-05/2020/Ч2 про незалежну оцінку майна, виготовлений ПП «Вітал-Профі» в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

21.02.2024 Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) надала суду першої інстанції копію висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 30.01.2024, якою рекомендовано задовольнити скаргу Компанії «Джи-Ен-Ті Трейд При Дубайській Багатопрофільній Товарно-Сировинній Біржі» (GNT Trade DMCC) від 19.12.2023, та копію наказу Міністерства юстиції України №387/5 від 12.02.2024 «Про задоволення скарги» яким визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 10.02.2023 №66370724 Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Метелиці Олександра Олександровича; визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 12.04.2023 №№ 67181215, 67181915, від 19.04.2023 №№ 67264028, 67265789, 67265044, 67266103 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сімонової Ольги Юріївни (третя особа-10).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/1766/24 задоволено позов ТзОВ «Доступні Фінанси», визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №387/5 від 12.02.2024. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 залишено рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/1766/24 без змін.

Ухвалами Верховного Суду від 12.11.2024 та від 16.12.2024 зупинено касаційні провадження за касаційними скаргами Міністерства юстиції України, ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та Компанії «Джи-Ен-Ті Трейд При Дубайській Багатопрофільній Товарно-Сировинній Біржі» (GNT Trade DMCC) на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/2546/22.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги, спільно заявлені розпорядником майна боржника та ініціюючим кредитором у справі про банкрутство боржника, про визнання недійсними іпотечних договорів, відповідно до яких нерухоме майно боржника було передано боржником в іпотеку банку як забезпечення зобов`язань третіх осіб, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна боржника, вчинених в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, витребування майна на користь боржника та визнання недійсним договору іпотеки, за яким останній набувач нерухомого майна боржника надав це майно в іпотеку як забезпечення зобов`язань своїх зобов`язань перед третьою особою.

Відповідно до частини першої статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви) господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав:

боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Відповідно до частини першої статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви) правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник уклав договір із заінтересованою особою;

боржник уклав договір дарування.

Наведеними нормами прямо передбачено право арбітражного керуючого та кредитора на звернення до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, з позовами про визнання недійсними правочинів або спростування майнових дій боржника.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

Насамперед, це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні спеціальних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Безумовно, визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Отже, і кредитор (кредитори), і арбітражний керуючий, є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України чи інших законів, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника.

Більш того, слід звернути увагу, що частина третя статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства зобов`язує арбітражного керуючого під час реалізації своїх прав та обов`язків діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КУзПБ розпорядник майна зобов`язаний вживати заходів для захисту майна боржника.

Відповідно до ч.9 ст.44 КУзПБ розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.

Проаналізувавши документи та фактичні обставини ще на стадії розпорядження майном або у процедурі ліквідації арбітражний керуючий зобов`язаний самостійно визначитися з наявністю підстав для подання заяви (позову) про визнання недійсними правочинів боржника для збільшення ліквідаційної маси, відновлення порушених прав кредиторів і погашення їх вимог (аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19.07.2022 у справі №904/6251/20 (904/316/21)).

У разі оспорювання правочинів, вчинених боржником, з підстав, передбачених статтею 42 КУзПБ, коло осіб, що наділяються відповідним правом, прямо визначено положеннями частин першої, другої статті 42 цього Кодексу.

Натомість, у разі оспорення правочинів, вчинених третіми особами з підстав, передбачених нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України чи інших законів (в порядку статті 7 КУзПБ), коло осіб, що наділяються відповідним правом звернення з позовом визначається за загальним правилом, яке визначає передумови звернення до суду за захистом порушеного права (статті 15, 16 ЦК України, стаття 4, 41, 45 ГПК України).

В таких випадках, матеріально-правовий зв`язок кредитора з боржником, що обумовлюється наявністю вимог кредитора щодо грошових зобов`язань боржника, наділяє кредитора статусом заінтересованої особи у розумінні положень статей 3, 13, 15, 16, 202, 203, 215 Цивільного кодексу України з правом на судовий захист шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочинів, стороною яких цей кредитор не є.

Окрім того, відповідно до ч.3 ст.42 КУзПБ, у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Стосовно доводів відповідача-2 про те, що правом подання віндикаційного позову наділений лише власник майна (яким жоден з позивачів не є) та про те, що позовні вимоги в частині витребування майна з чужого незаконного володіння на користь боржника заявлено передчасно, оскільки лише ліквідатор банкрута може пред`явити такий позов, колегія суддів апеляційної інстанції звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №910/15043/21 (910/11191/23), у якій предметом розгляду був позов розпорядника майна, заявлений до боржника і третіх осіб, про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, припинення права власності.

Зокрема, суд касаційної інстанції у постанові від 10.12.2024 у справі №910/15043/21 (910/11191/23) виклав такі правові висновки:

«Процедура банкрутства має на меті найбільш повне задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника в порядку черговості, встановленої законом. Ступінь задоволення вимог кредиторів залежить від стану майна боржника. Тому КУзПБ передбачені заходи, спрямовані на збереження та поповнення майна боржника.

Аналіз частини дев`ятої статті 44 КУзПБ свідчить про те, що розпорядник майном має право звертатися до господарського суду з вимогами щодо визнання недійсними правочинів, поєднуючи їх з вимогами про стягнення коштів або про витребування майна з володіння відповідача.

Статтею 42 КУзПБ передбачено не лише підстави для визнання правочинів недійсними, а й наслідки недійсності таких правочинів. Така процедура спрямована на повернення до складу конкурсної маси відчужених за цими правочинами активів боржника та забезпечення зберігання майна боржника в інтересах його кредиторів.

Якщо на виконання спірного правочину товариством сплачені кошти або передане інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не матиме ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна.

У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту лише тоді, коли вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 ЦК України).

За цих умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсним правочину на підставі загальних засад цивільного законодавства є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника».

Слід взяти до уваги, що у постанові Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі №914/466/23, якою було припинено повноваження керівника боржника - ТОВ "Олімпекс Купе Інтереншнл" Марченка В.Г. та покладено виконання обов`язків керівника боржника - ТзОВ "Олімпекс Купе Інтереншнл" на розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_1, було встановлено, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном керівник боржника не вживав заходів зі збереження майна, ухилявся від надання документації боржника розпоряднику майна, свідомо приховав інформацію про вже вчинені дії з відчуження майна боржника та інші порушення.

Тобто, на момент звернення з цим позовом - у липні 2023 року, у розпорядника майна були підстави для вчинення дій, спрямованих на виконання обов`язку вживати заходів для захисту майна боржника.

Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції про те, що позивачі не довели належними та допустимими доказами порушення оспорюваними договорами їх майнових прав чи інтересів, не відповідають нормам ч.1 та ч.2 ст.42 КУзПБ, якими прямо передбачено право розпорядника майна та кредитора звернутись до суду з вимогами щодо визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, та витребування майна на користь боржника, а також не відповідають нормам статті 15, 16 ЦК України щодо права розпорядника майна та кредитора звертатись з позовами про визнання недійсними правочинів, вчинених третіми особами, з підстав, передбачених нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України чи інших законів в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, позивачі просять визнати недійсним іпотечний договір (серія та номер 710 від 07.07.2020) щодо нерухомого майна ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", що знаходиться за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, 4, (будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м. та земельна ділянка з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 115315251101), відповідно до якого це нерухоме майно передано боржником в іпотеку ПАТ "Банк Восток", та визнати недійсним іпотечний договір (серія та номер 709 від 07.07.2020) щодо нерухомого майна ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" (земельна ділянка з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, земельна ділянка 4, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 966422451101), відповідно до якого це нерухоме майно передано боржником в іпотеку банку.

Сторонами вказаних договорів є боржник та ПАТ «Банк Восток», водночас, такі договори укладено не з метою забезпечення кредитних зобов`язань боржника, а для забезпечення зобов`язань з Підприємства «Вторметекспорт» у формі ТзОВ та ТзОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» щодо повернення банку кредитних коштів.

За змістом абз.6 ч.1 ст.42 КУзПБ, господарський суд може визнати недійсним правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права кредиторів, з тієї підстави, що боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Як було встановлено з матеріалів справи, боржник є стороною кредитного договору від 12.11.2019, укладеного між Компанією «G.N. TERMINAL ENTERPRISES LIMITED» (позичальник) та Компанією «ACP I TRADING LLC» й Компанією «PATHFINDER STRATEGIC CREDIT II LP» (первинні кредитори) та Компанією «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED», як кредитним агентом та довірчим управителем міжнародним забезпеченням.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 про відкриття провадження у справі №914/466/23 було визнано вимоги Компанії «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» як ініціюючого кредитора у справі в розмірі 15 081 357,98 грн, які виникли на підставі кредитного договору від 12.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі №914/466/23 визнано додаткові грошові вимоги Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» до боржника на суму 4 286 442 664,47 грн, які виникли на підставі кредитного договору від 12.11.2019. Вказану ухвалу постановлено після ухвалення оскаржуваного рішення, проте заява про визнання додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора перебувала на розгляді суду першої інстанції з березня 2023 року, тобто інформація про заявлений на підставі кредитного договору від 12.11.2019 розмір заборгованості була у розпорядженні суду.

Умовами цього договору передбачено, що жоден принципал (не повинен, а позичальник повинен забезпечити та гарантувати, що жоден інший учасник групи не буде, укладати будь-яку угоду або домовленість щодо гарантування або, у будь-який спосіб або за будь-яких умов, брати на себе зобов`язання за всіма або будь-якою частиною будь-яких фінансових або інших зобов`язань іншої особи (п.21.15 договору); жоден принципал не повинен, а позичальник повинен забезпечити та гарантувати, що жоден інший учасник групи не буде, створювати або дозволяти існування будь-якого забезпечення на будь-яке майно, доходи або інші активи, теперішні або майбутні, позичальника або будь-якого іншого учасника групи (п.21.17 договору).

ТзОВ «Купе Олімпекс Інтрнейшнл» є гарантом, а отже підпадає під визначення «принципал», вказане у кредитному договорі, та не міг без погодження укладати будь-яких договорів про зобов`язання за фінансовими зобов`язаннями інших осіб, а також створювати або дозволяти існування будь-якого забезпечення на будь-яке майно, доходи або інші активи.

Всупереч цим зобов`язанням, боржник уклав оспорювані позивачами іпотечні договори (№709 та №710 від 07.07.2020), відповідно до умов яких передав в іпотеку банку нерухоме майно, визначене у кредитному договорі від 12.11.2019 як «Сухий порт», як забезпечення вимог банку за зобов`язаннями Підприємства «Вторметекспорт» у формі ТзОВ та ТзОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт», що випливають з кредитних договорів №ОК2020-0194 та №ОК2020-0195 від 07.07.2020.

При цьому, відповідно до змісту листа від 03.07.2020 Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» про відмову від права висунення вимог №4, кредитори погодились на запит позичальника (Компанії «G.N. TERMINAL ENTERPRISES LIMITED») та Компанії «Олімпекс» (ТзОВ «Купе Олімпекс Інтрнейшнл») щодо звільнення від іпотеки, створеної за іпотечним договором від 28.11.2019 та наданим на користь сторін фінансування компанією «Олімпекс» щодо своєї частки в Сухому порту, за умови отримання позичальником усієї необхідної документації для впливу на таке звільнення у формі, затвердженій кредиторами.

Також у листі зазначено, що «Забезпечення фінансування торгівельної діяльності Сухого порту» означає забезпечення, надане «Олімпекс» на користь ПАТ «Банк Восток» та\або інших банків, прийнятних для кредиторів через Сухий порт, 3 липня 2020 року або дати, наближеної до цієї дати, а «Фінансова заборгованість за торгівельною діяльністю Сухого Порту» означає фінансову заборгованість, яку надає ПАТ «Банк Восток» (та/або інші банки, прийнятні для кредиторів) компаніям «Олімпекс» і «Блек Сі Комодітіс Лімітед», 3 липня 2020 року або дати, наближеної до цієї дати.

Відтак згода кредиторів, надана на запит позичальника та Компанії «Олімпекс», передбачала, що ПАТ «Банк Восток» або інший банк надає фінансування саме компаніям «Олімпекс» і «Блек Сі Комодітіс Лімітед», а не Підприємству «Вторметекспорт» у формі ТзОВ та ТзОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт».

Таким чином, обґрунтованими є доводи позивача-2 про те, що Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» не надавала згоди на забезпечення фінансових зобов`язань Підприємства «Вторметекспорт» у формі ТзОВ та ТзОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт».

Слід звернути увагу, що відповідно до визначень, наведених у кредитному договорі від 12.11.2019, Підприємство «Вторметекспорт» у формі ТзОВ є пов`язаною стороною, а ТзОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» є учасником групи відповідно до схеми структури групи.

Водночас у п.21.39 договору встановлено заборону для позичальника та учасників групи на укладення угод чи домовленостей з пов`язаними сторонами, окрім інших учасників групи.

Відтак не відповідають умовам кредитного договору від 12.11.2019 висновки суду першої інстанції про те, що пов`язаність позичальників з ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" спільними економічними інтересами спонукала отримати кредитні кошти з метою фінансування Сухого порту (для забезпечення поточної діяльності).

У кредитних договорах №ОК2020-0194 та №ОК2020-0195 від 07.07.2020 вказано, що кредит надається з метою забезпечення поточної діяльності позичальників - Підприємства «Вторметекспорт» у формі ТзОВ та ТзОВ «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» відповідно, а не з метою фінансування Сухого порту.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що позивачі не довели, що оспорювані договори іпотеки від 07.07.2020 за № №709, 710 укладалися з метою унеможливлення задоволення вимог кредиторів за рахунок нерухомого майна та земельних ділянок, оскільки задоволення вимог Компанії "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" та інших кредиторів можливе за рахунок іншого майна боржника.

Проте, у березні 2023 року, в межах строку, встановленого у ч.1 ст.45 КУзПБ для подання письмових заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника, Компанія "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" звернулась до суду першої інстанції із заявою про визнання додаткових грошових вимог до боржника, з яких вимоги в розмірі 4 286 448 032,47 грн., з яких 3 876 963 597,57 грн. - вимоги четвертої черги, 409 479 066,99 грн. - вимоги, забезпечені заставою майна боржника.

Оскільки, позивач-2 має вимоги до боржника, частина з яких забезпечена заставою майна боржника, а частина - ні, він як кредитор має безумовний інтерес у збереженні активів боржника для задоволення своїх вимог за рахунок цих активів у процедурах банкрутства. При цьому, вимоги позивача-2 до боржника виникли на підставі кредитного договору від 12.11.2019, умовами якого було обмежено боржника у праві передавати майно в заставу без згоди кредитора. Дії боржника, спрямовані на укладення оспорюваних іпотечних договорів №709 та №710 від 07.07.2020 без згоди кредитора, порушують права позивача-2.

Таким чином, уклавши оспорювані іпотечні договори №079 та №710 боржник порушив права кредитора і взяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог, оспорювані договори укладено 07.07.2020, тобто протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство - 15.02.2023, що є підставою для визнання недійсними вказаних договорів на підставі абз.6 ч.1 ст.42 КУзПБ.

Окрім того, за змістом ч.2 ст.42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з тієї підстави, що боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони.

У постанові від 02.04.2024 у справі №910/862/22(910/5477/23) (у п.96-99) Верховний Суд вказав, що системний аналіз частин першої та другої ст.42 КУзПБ дозволяє дійти висновку про те, що її структура визначає різні умови застосування підстав для визнання правочину недійсним.

Так, відповідно до ч.1 ст.42 КУзПБ необхідною умовою для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, є встановлення обставин щодо порушення прав боржника або кредиторів внаслідок укладення такого правочину.

Тоді як частиною другою ст.42 КУзПБ не встановлено додаткових умов для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, а визначено окремі, самостійні підстави для визнання недійсними відповідних правочинів.

У спірному випадку, боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, а саме уклав іпотечні договори, у яких зобов`язався відповідати як солідарний боржник перед банком за кредитними зобов`язаннями інших юридичних осіб.

Відповідачі стверджують, що такі дії обумовлені спільними економічними інтересами учасників однієї групи підприємств і акцентують на тому, що приєднуючись до кредитного договору від 12.11.2019 боржник також не мав жодної економічної вигоди та зобов`язався відповідати солідарно перед кредиторами за зобов`язаннями позичальника.

Проте, як було встановлено судом, ТзОВ «Вторметекспорт» не є учасником групи, а є пов`язаною стороною, а кредити №ОК2020-0194 та №ОК2020-0195 від 07.07.2020 було надано з метою забезпечення поточної діяльності позичальників.

Також, позивачі в апеляційних скаргах стверджують, що предмети іпотеки є частиною цілісного майнового комплексу боржника, а відчуження предмета іпотеки знецінює решту цілісного майнового комплексу боржника, бо його повноцінне самостійне функціонування неможливе без використання предмета іпотеки.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до визначення, наведеного в Національному стандарті №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 (з наступними змінами і доповненнями) цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об`єкти з подальшими складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб`єкти господарської діяльності.

Тобто, підприємства розглядаються як цілісні майнові комплекси.

З матеріалів справи було встановлено, що відповідно до договорів іпотеки від 28.11.2019 та від 20.12.2019, укладених між кредитором та боржником в забезпечення кредитних зобов`язань за кредитним договором від 12.11.2019, в іпотеку Компанії "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" було передано таке нерухоме майно боржника:

- будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 115315251101;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, земельна ділянка 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 966422451101;

- нежитлова будівля «Вузол завантаження зернових вантажів» за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 25955951101, загальною площею 138,7 кв.м. за адресою: Одеська обл., м.Одеса, площа Митна, буд.1/10.

- універсальний перегрузочний комплекс на причалах №3 та №4 загальною площею 5197,9 кв.м. за адресою Одеська обл., м.Одеса, площа Митна, буд.1/12;

- будівлі та споруди ІІІ черги зернового терміналу (комплексу для завантаження, розвантаження, зберігання сипучих вантажів) загальною площею 4950,7 кв.м. за адресою Одеська обл., м.Одеса, площа Митна, буд.1/.

Таким чином, в кінці 2019 року перелічене майно було активами боржника.

Слід зазначити, що сухий порт - це внутрішній термінал, безпосередньо пов`язаний автомобільним або залізничним сполученням з морським портом.

Внаслідок укладення оспорюваних іпотечних договорів в іпотеку ПАТ «Банк Восток» передано частину нерухомого майна, а саме об`єкти, які за визначенням кредитного договору від 12.11.2019 складають «Сухий порт»:

- будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 115315251101;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, земельна ділянка 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 966422451101.

Вибуття цих активів з володіння боржника внаслідок невиконання кредитних зобов`язань пов`язаних з боржником юридичних осіб, не відповідає економічній доцільності і перешкоджає здійсненню повноцінної господарської діяльності підприємства.

Суд першої інстанції в оскарженому рішенні у контексті доводів позивачів про те, що предмети іпотеки за договорами іпотеки від 07.07.2020 за №№ 709, 710 є цілісним майновим комплексом, звернувся до положень п.20 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553), відповідно до абз.2 якого у разі коли державна реєстрація права власності проводиться на підставі документів, відповідно до яких тип об`єкта нерухомого майна зазначено як "цілісний майновий комплекс", "єдиний майновий комплекс", "комплекс будівель та споруд" чи інший тип, що вказує на наявність сукупності будівель та/або споруд, та відповідно до відомостей, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, такий тип об`єкта містить відомості про два і більше закінчені будівництвом об`єкти чи об`єкти будівництва, що мають окремі ідентифікатори в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває розділи у зазначеному Реєстрі з присвоєнням відповідного реєстраційного номера кожному з таких об`єктів. При цьому присвоєння кожному із зазначених у цьому абзаці закінчених будівництвом об`єктів окремої адреси не вимагається.

З врахуванням цього пункту, суд вказав, що з долучених до позову інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно спірного майна, не вбачається наявність відповідних відомостей про присвоєння відповідного реєстраційного номера, який ідентифікує спірне нерухоме майно та земельні ділянки, як цілісний майновий комплекс, отже, відсутні підстави стверджувати, що таке майно є цілісними майновим комплексом.

Апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком, адже абзац другий пункту 20 Положення передбачає саме присвоєння відповідного реєстраційного номера кожному з об`єктів цілісного майнового комплексу.

При цьому, відповідно до абз.3 п.20 цього Положення (в редакції, чинній на дату подання позову) правило, передбачене абзацом другим цього пункту, застосовується також у разі, коли в Державному реєстрі прав вже проведено державну реєстрацію права власності на підставі документів, відповідно до яких тип об`єкта нерухомого майна зазначено як "цілісний майновий комплекс" "єдиний майновий комплекс", "комплекс будівель та споруд" чи інший тип, що вказує на наявність сукупності будівель та/або споруд, та відкрито розділ з присвоєнням відповідного реєстраційного номера на такий комплекс, під час проведення подальших реєстраційних дій щодо нього.

Позивачі зазначають підставами для визнання недійсними іпотечних договорів також заниження вартості предметів іпотеки, покликаючись на відомості зі звіту, виконаного Компанією PricewaterhouseCoopers про вартість комплексу Зернового терміналу, включаючи Сухий порт станом на 31.12.2019 відповідно до якого вартість вказаного нерухомого майна становить 18 мільйонів доларів США, що еквівалентно станом на 29.05.2020 - 484 306 200 гривень (курс НБУ станом на 29.05.2020 - 26,9059 грн. за 1 долар США).

Відповідачі вважають цей звіт неналежним доказом, оскільки у ньому проведено визначення вартості бізнесу, а не окремих об`єктів нерухомості.

Як було встановлено з матеріалів справи у звіті Компанії PricewaterhouseCoopers у зв`язку з оцінкою справедливої вартості бізнесу з перевантаження зернових культур комплексу Зернового терміналу, включаючи Сухий порт (GNT або об`єкт оцінки), оператором якого є ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» станом на 31.12.2019, для цілей оцінки було визначено справедливу вартість відповідно до IAS 16 (міжнародний стандарт бухгалтерського обліку «Property, Plant and Equipment» - «Основні засоби») та IFRS 13 (міжнародний стандарт фінансової звітності «Fair Value Measurement» - «Оцінка справедливої вартості»).

Відповідно до IAS 16 (міжнародний стандарт бухгалтерського обліку «Property, Plant and Equipment» - «Основні засоби»)

Метою Стандарту IAS 16 є визначення облікового підходу до основних засобів, щоб користувачі фінансової звітності могли розуміти інформацію про інвестиції суб`єкта господарювання в його основні засоби та зміни в таких інвестиціях. Основні питання обліку основних засобів - це визнання активів, визначення їхньої балансової вартості та амортизаційних відрахувань, а також збитків від зменшення корисності, які слід визнавати у зв`язку з ними.

Відповідно до п.6 цього Стандарту:

- основні засоби - це матеріальні об`єкти, що їх: а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей; б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду;

- справедлива вартість - це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

IFRS 13 (міжнародний стандарт фінансової звітності «Fair Value Measurement» - «Оцінка справедливої вартості») визначає справедливу вартість як ціну, яка була б отримана за продаж актива, або сплачена за передачу зобов`язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки.

Відповідно до п.11 цього Стандарту оцінка справедливої вартості - це оцінка конкретного актива або зобов`язання. Тому, оцінюючи справедливу вартість, суб`єкт господарювання має брати до уваги ті характеристики актива або зобов`язання, які учасники ринку взяли б до уваги, визначаючи ціну актива або зобов`язання на дату оцінки. До таких характеристик належать, наприклад, такі: а) стан та місце розташування актива; та б) обмеження, якщо вони є, на продаж або використання актива.

Зважаючи на те, що відповідно до відомостей звіту Компанії PricewaterhouseCoopers справедлива вартість Сухого порту становить 18 млн.доларів США, тобто вказано вартість конкретного активу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що звіт є належним доказом, що містить інформацію про справедливу вартість нерухомого майна (будівель і споруд з підготовки зернових та двох земельних ділянок) станом на 31.12.2019.

18 млн.доларів США еквівалентно станом на 29.05.2020 - 484 306 200 гривень (у висновках суб`єкта оціночної діяльності ПП «Вітал-Профі» зазначено, що курс НБУ на дату оцінки становить 1 долар США - 26,905900).

У п.1.3. іпотечного договору №709 від 07.07.2020 вказано, що згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності ПП «Вітал-Профі» станом на 29.05.2020 ринкова вартість земельної ділянки - 2 479 000,00 грн.

У п.1.3. іпотечного договору №710 від 07.07.2020 вказано, що згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності ПП «Вітал-Профі» станом на 29.05.2020 загальна ринкова вартість предмета іпотеки - 309 893 540,00 грн., ринкова вартість нерухомості - 263 236 540,00 грн., ринкова вартість земельної ділянки - 46 656 000,00 грн.

Тобто, загальна вартість предметів іпотеки, які складають Сухий порт, зазначена в оспорюваних іпотечних договорах, становить 312 372 540 грн., а зазначена у звіті Компанії PricewaterhouseCoopers - 484 306 200 грн., що свідчить про суттєве заниження вартості майна в момент передання його в іпотеку банку.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції врахував правовий висновок, викладений у пункті 103 постанови Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 922/2960/17 про те, що не може бути визнаним недійсним укладений боржником договір іпотеки з підстав визначених абзацом другим частини першої статті 20 Закону про банкрутство (абзацом другим частини другої статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства) - прийняття (взяття) боржником на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, оскільки його укладення не зумовлює виникнення майнових зобов`язань між сторонами такого правочину, а лише має наслідком виникнення у майнового поручителя акцесорного (додаткового) зобов`язання стосовно основного зобов`язання (зобов`язання за кредитним договором).

Разом з цим, підставою для визнання недійсними іпотечних договорів позивачі визначали не лише абз.2 ч.2 ст.42, а також ч.1 ст.42 КУзПБ, окрім того, матеріалами справи підтверджується ряд інших ознак фраудаторності оспорюваних договорів - заниження вартості предметів іпотеки, укладення договору всупереч зобов`язанням боржника за кредитним договором від 12.11.2019, без обґрунтованої економічною вигодою чи доцільністю мети.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що договір, який укладений з метою уникнути виконання наявного зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки він унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Договір, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатним, так і безоплатним, а також як одностороннім, так і багатостороннім за складом учасників, які об`єднуються спільною метою щодо вчинення юридично значимих дій.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їхніх вимог. Зокрема, але не виключно такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж трьох років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови у забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів - ціна (ринкова, неринкова ціна).

Укладення фраудаторних договорів є характерним для боржників у процедурах банкрутства, позаяк неплатоспроможність боржника означає ситуацію, коли не вистачає коштів для задоволення всіх вимог кредиторів і, діючи недобросовісно, боржник намагається створити переваги для задоволення вимог «дружнього» кредитора на шкоду іншим своїм кредиторам, порушивши встановлену законом черговість або пропорційність задоволення вимог окремого класу кредиторів.

Вчинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати у виведенні майна боржника власником на третіх осіб або створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.

Для класифікації правочину як фраудаторного має значення фактична участь боржника у ньому як одного з учасників вольових дій, спрямованих на виведення майна боржника з метою незадоволення вимог одного або декількох його кредиторів у легальній судовій процедурі.

Однією із форм такої участі боржника є вчинення ним, за наявності у нього невиконаних зобов`язань та заборгованості перед іншими кредиторами, правочину задля нарощування обсягу кредиторських зобов`язань та формування в майбутньому кредиторської заборгованості із заінтересованим кредитором (так званий «дружній кредитор»).

Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню («вживанням права на зло»).

За цих умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові від 30.10.2024 у справі №910/862/22 (910/5476/23).

Справедливість, добросовісність та розумність є основними засадами цивільного законодавства відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи позивачів про те, що оспорювані іпотечні договори №709 від 07.07.2020 та №710 від 07.07.2020 були укладені в порушення статей 3, 13 ЦК України, адже метою їх укладення було відчуження майна з власності боржника задля недопущення задоволення вимог кредиторів за рахунок предмета іпотеки, спірні іпотечні договори є економічно невигідними для боржника, їх укладення завдало шкоди боржнику, унеможливило здійснення ним господарської діяльності та поставило під загрозу можливість боржника виконати зобов`язання перед кредиторами.

Вказані висновки підтверджуються тим, що наслідком укладення цих правочинів стало виведення майна боржника з його активу.

Так, 03.02.2023 Компанія «МЕДІСОН ПАСІФІК ТРАСТ ЛІМІТЕД» [MADISON PACIFIC TRUST LIMITED] (позивач 2) звернулась до суду першої інстанції із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.02.2023 заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 14.02.2023, в якому було оголошено перерву до 15.02.2023.

В період з 06.02.2023 до 15.02.2023 щодо нерухомого майна боржника, яке перебувало іпотеці ПАТ «Банк Восток», відбулись дії, які призвели до вибуття майна з володіння боржника:

- 06.02.2023 на замовлення ТзОВ «Доступні Фінанси» ТзОВ «Консалтингова компанія «Бюро оцінки Стефанович» виконало висновок про вартість майна боржника, відповідно до якого загальна вартість майна становить 240 млн. грн. (у договорах іпотеки - 312 млн. грн.);

- 10.02.2023 між ПАТ «Банк Восток» та ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор» укладено договір факторингу №ПВ-100223/01, за яким банк уступив право вимоги до боржника новому кредитору;

- 10.02.2023 між ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор» та ТзОВ «Доступні Фінанси» укладено договір факторингу №ДФ-1/10/02/2023, за яким кредитор уступив право вимоги до боржника новому кредитору;

- 10.02.2023 між ТзОВ «Доступні Фінанси» та ТзОВ «САНОЛТА ОУ» (SUNOLTA OU) укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна боржника, за загальною ціною 173,2 млн. грн.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку про те, що оскільки позивачами не доведено недійсність договорів іпотеки від 07.07.2020 за №№ 709, 710, в суду відсутні правові підстави для визнання договорів купівлі-продажу від 10.02.2023 за №№ 140, 141, №№142, 143 недійсними.

Як було встановлено з матеріалів справи, в оспорюваних договорах іпотеки за №№709, 710 від 07.07.2020 було передбачене право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку зокрема коли термін виконання зобов`язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредитом та/або комісії та/або неустойки згідно основних договорів чи неустойки згідно цього договору настав, проте зобов`язання залишається не виконаним (п.3.19 договорів).

У п.5.1.1 іпотечного договору міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст.36 Закону України «Про іпотеку», зокрема, відповідно до цього пункту, при настанні обставин, визначених у п.3.1.9. цього договору та в інших випадках, передбачених законодавством України, звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя можу бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:

- переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому у ст.37 Закону України «Про іпотеку»;

- продажу предмету іпотеки будь-якій особі шляхом укладення договору купівлі-продажу від свого імені на підставі цього договору в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку».

В п.5.1.4.2, п.5.1.5.1 іпотечного договору передбачено, що у разі застосування звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель направляє іпотекодавцю та позичальникам вимогу про усунення порушення у відповідності до ст.35 Закону України «Про іпотеку».

Стаття 35 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Таким чином стаття 35 Закону України "Про іпотеку" встановлює обов`язок іпотекодержателя надіслати іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.

Відповідно до п.8.7. договорів іпотеки від 07.07.2020 за №№709, 710 всі повідомлення та вимоги сторін, які направляються згідно умов іпотечного договору, вважаються зробленими належним чином, якщо вони вручені під підпис представникові сторони або направлені телеграмою, або реєстровим поштовим відправленням, або кур`єром.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Банк Восток" 02.12.2022 актом вручення повідомлень-вимог, заявлених в порядку ст.35 Закону України "Про іпотеку", було вручено під підпис стороні ТзОВ "Вторметекспорт" в особі директора Трунова Георгія Анатолійовича та директору ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" - Марченку Віталію Григоровичу , а 02.12.2022 актом вручення повідомлень-вимог, заявлених в порядку ст.35 Закону України "Про іпотеку" було вручено під підпис стороні ТзОВ "ЗПК "Інзерноекспорт" в особі представника Петлі Миколи Володимировича та директору ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" - Марченку Віталію Григоровичу.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду в тому, що вручення повідомлень-вимог під підпис представникові ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" та позичальникам є належним врученням вимоги та свідчить про дотримання іпотекодержателем ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку", ч.1 ст.38 Закону України "Про іпотеку".

Водночас, слід врахувати, що у тридцятиденний строк після вручення такої вимоги банк не скористався правом звернення стягнення на майно боржника, натомість після подання ініціюючим кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство протягом одного дня було здійснено відступлення права вимоги новому кредитору (ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор»), новий кредитор відступив право вимоги наступному кредитору (ТзОВ «ФК «Доступні Фінанси») і цей кредитор звернув стягнення на майно шляхом укладення договорів купівлі-продажу з Компанією «Санолта ОУ».

Також слід взяти до уваги додані до матеріалів справи докази того, що в на початку лютого 2023 року у різних засобах масової інформації повідомлялось про заборгованість ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» перед кредиторами за кредитним договором від 12.11.2019, тобто інформація про заборгованість перед позивачем-2 була поширеною та відомою відповідачу-1 (ТзОВ «ФК «Доступні Фінанси»), відповідачу-2 (Компанії «Санолта ОУ») та відповідачу-5 (ПАТ «Банк Восток»).

При цьому, висновок про вартість майна зроблено 06.02.2023 на замовлення ТзОВ «ФК «Доступні Фінанси» і відповідно такого висновку вартість нерухомого майна боржника становить 240 млн. грн., ціна ж продажу в оспорюваних договорах купівлі-продажу станом на 10.02.2023 становить 174,1 млн.грн.

Тобто, відповідно до встановлених обставин справи, ТзОВ «ФК «Доступні Фінанси» 10.02.2023 придбало право вимоги до боржника за ціною 238 млн.грн., будучи обізнаним про те, що ринкова вартість предмета іпотеки становить 240 млн.грн., і того ж дня звернуло стягнення на предмети іпотеки шляхом укладення договорів купівлі-продажу з відповідачем-2 за ціною 174,1 млн.грн.

Оцінюючи наведені обставини у сукупності, а також зважаючи на те, що повідомлення-вимогу було вручено іпотекодавцю і позичальникам саме під підпис, обґрунтованими є доводи апелянтів про те, що вказану вимогу могло бути підписано у будь-який час, а не саме 02.12.2022.

Слід також врахувати те, що боржник сприяв проведенню оцінки нерухомого майна (відповідно до Національного Стандарту №1 «Оцінка майна та майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, який є обов`язковим для застосування також під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, оцінка передбачає особистий огляд об`єкту оцінку суб`єктом оціночної діяльності), а також те, що позичальники є особами, заінтересованими стосовно боржника в розумінні ст.1 КУзПБ.

Щодо доводів апелянтів про те, що під час укладення договору факторингу №ДФ-1/10/02/2023 від 10.02.2023 між ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор» та ТзОВ «Доступні Фінанси» не було виконано зобов`язань платіжної дисципліни за договором, колегія суддів зазначає таке.

10.02.2023 ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор» та ТзОВ «Доступні Фінанси» підписали акт приймання-передачі прав вимог за кредитними договорами та договорами забезпечення, в якому підтвердили, що клієнт отримав від фактора ціну продажу прав грошових вимог за договором факторингу в розмірі 238 620 600,00 грн.

Також 10.02.2023 сторони підписали акт приймання-передачі документів (кредитних договорів, додаткових угод, заявок на отримання грошових коштів, виписок по рахунках обліку заборгованості за кредитами за період з 07.07.2020 до 09.02.2023, розрахунку заборгованості станом на 10.02.2023 та іншу документацію).

В матеріалах справи міститься платіжне доручення №1 від 09.02.2023, у якому зазначено платника - ТзОВ «Доступні Фінанси», отримувача - ТзОВ «ФК «Солюшинс Фактор», суму - 238 620 600,00 грн, призначення платежу - «сплата коштів (ціни за відступлення) за договором факторингу №ДФ-1/10/02/2023 від 10.02.2023, без ПДВ» (а.с.67, том 7).

Вказане платіжне доручення не містить жодних відміток банку про проведення оплати.

Інших доказів сплати ціни відступлення матеріали справи не містять.

Водночас, у матеріалах справи №914/466/23 міститься копія платіжного доручення №1 від 09.02.2023 з відміткою ПАТ «Банк Восток» про проведення оплати в розмірі 238 620 600,00 грн 10.02.2023 (кутовий штамп банку та підпис особи без зазначення посадового становища, прізвища чи ініціалів). Вказана копія додана ТзОВ «Доступні Фінанси» до матеріалів справи на підтвердження кредиторських вимог до боржника (а.с.122, том 40).

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що однією з ознак фраудаторних правочинів є те, що зазвичай такі правочини відповідають формальним вимогам законодавства, однак переслідують не легітимну мету, а мету уникнення виконання зобов`язань перед кредиторами.

Оспорювані договори купівлі-продажу від 10.02.2023 було укладено за 5 днів до відкриття провадження у справі про банкрутство, а загальна ціна продажу нерухомого майна склала 174,1 млн.грн., що на 138 млн менше, ніж вартість предметів іпотеки, вказана у іпотечних договорах №709, №710 від 07.07.2020, та на 66 млн. менше, ніж вартість вказана у договорах факторингу від 10.02.2023.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з позивачами в тому, що укладення договорів купівлі-продажу основних засобів боржника в порядку звернення стягнення на майно боржника як іпотекодавця за борговими зобов`язаннями інших юридичних осіб за кілька днів до відкриття провадження у справі про банкрутство та значне заниження ціни такого майна свідчать про мету виведення активів боржника з його володіння задля уникнення погашення вимог кредиторів у процедурах банкрутства за рахунок такого майна, а відтак про фраудаторність договорів купівлі-продажу, а саме:

- договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 140, 141), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею Олександром Олександровичем, відповідно до якого ТзОВ "Доступні Фінанси" було продано Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") нерухоме майно (будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 115315251101);

- договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 142, 143), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею Олександром Олександровичем, відповідно до якого ТзОВ "Доступні Фінанси" було продано Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") нерухоме майно (земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 966422451101).

З матеріалів справи встановлено, що в подальшому, 23.03.2023 було створено ТзОВ «Зерновий порт» (засновниками якого є ОСОБА_14 , Компанія «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі», ОСОБА_15 , кінцевими бенефіціарними власниками - ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , що свідчить про заінтересованість цього товариства щодо боржника, кінцевими бенефіціарними власниками якого є ОСОБА_21 та ОСОБА_16 ), до статутного капіталу якого 05.04.2023 ТзОВ «Санолта ОУ» передало нерухоме майно боржника.

Щодо позовної вимоги про витребування у ТзОВ "Зерновий порт" на користь ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" нерухомого майна - будівель і споруд ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м. що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, буд. 4; земельної ділянки з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 115315251101; земельної ділянки з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 966422451101, колегія суддів зазначає таке.

Одним зі способів досягнення максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів шляхом консолідації майна боржника є визнання недійсними за позовом арбітражного керуючого або кредитора правочинів боржника, укладених на шкоду кредиторам.

Однак пред`явлення у межах справи про банкрутство такого позову не завжди може забезпечити ефективне поновлення порушених прав особи, яка звернулася з відповідними вимогами до суду. Це залежить від характеру та природи правовідносин, які склались між їх учасниками.

Зокрема, якщо фраудаторний правочин, який передбачає виникнення у боржника певних зобов`язань задля впливу на формування та справедливий розподіл ліквідаційної маси (фіктивного збільшення кредиторської заборгованості тощо), укладено, але не виконано на момент його оспорення, то задоволення позову про визнання недійсним такого договору матиме наслідком реальне поновлення прав учасників процедури банкрутства, адже це нівелює юридичні наслідки, які могли бути створені спірним правочином, та не потребує вжиття додаткових способів захисту.

Водночас, у разі коли внаслідок укладення та виконання фраудаторного правочину розмір активів боржника був зменшений, для поновлення прав потерпілих осіб самого лише визнання його недійсним є недостатньо. Захист прав у такому випадку може забезпечуватися шляхом застосування зобов`язально-правових або речово-правових способів захисту.

Тому, визнання недійсним правочину, вчиненого на шкоду кредиторам (фраудаторного правочину) та фактично виконаного (повністю чи частково), слід вважати ефективним способом захисту у справі про банкрутство в тому разі, коли відповідна вимога поєднана із застосуванням правових механізмів, спрямованих на відновлення майнового стану осіб до того стану, який існував до вчинення спірного правочину та наповнення ліквідаційної маси боржника для максимального задоволення вимог кредиторів. (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.11.2024 у справі № 916/3345/21(916/4077/23).

У спірних правовідносинах, після укладення фраудаторних іпотечних договорів та на їх підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна, вказане майно вибуло з володіння боржника.

Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння (див. правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).

Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковими висновки місцевого господарського суду про те, що ТзОВ "Зерновий порт" є добросовісним набувачем, оскільки набуло у власність предмети іпотеки у відповідності до законодавства України, як добросовісний набувач в розумінні ст. 330 ЦК України і предмети іпотеки не можуть бути витребувані від ТзОВ "Зерновий порт" відповідно до норм ст. 388 ЦК України.

Натомість, з матеріалів справи було встановлено, що спірне майно вибуло з володіння боржника на підставі фраудаторних правочинів, а ТзОВ "Зерновий порт" є заінтересованою особою щодо боржника, що свідчить про обізнаність з обставинами виведення активів ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" з його володіння перед відкриттям провадження у справі про банкрутство.

Висновки суду першої інстанції про те, що не може бути задоволена вимога про витребування майна у ТзОВ "Зерновий порт", оскільки позов про витребування майна може бути подано виключно власником такого майна, спростовується наведеними вище правовими позиціями Верховного Суду, відповідно до яких якщо на виконання спірного правочину товариством сплачені кошти або передане інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не матиме ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна, у таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту лише тоді, коли вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача, зокрема, на підставі статті 387 (постанова Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №910/15043/21 (910/11191/23).

Окрім внесення 05.04.2023 спірного майна в статутний капітал новоствореного підприємства, 19.04.2024 ТзОВ "Майнд Сет" та ТзОВ "Зерновий порт" уклали іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №1028, відповідно до умов якого для забезпечення вимог іпотекодержателя за договором позики №19-04- 23-1 від 19.04.2023, укладеного сторонами на суму 3 000 000,00 грн. строком до 19.04.2043, в іпотеку передано нерухоме майно: - за реєстраційним номером 966422451101 (земельна ділянка площею 0,1594 га, кадастровий номер 5110137600:48:002:0015, розташована за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4); - за реєстраційним номером 1095034551101 (будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за адресою м.Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4); - за реєстраційним номером 105315251101 (земельна ділянка з кадастровим номером 5110137600:48:002:0010, площею 3 га, розташована за адресою: Україна, Одеська область, м.Одеса, Хаджибейська дорога, 4).

Відповідно до п.1.3. іпотечного договору за домовленістю сторін оціночна вартість предмету іпотеки становить 3 000 000,00 грн.

При цьому, в акті приймання-передачі цього майна до статутного капіталу ТзОВ "Зерновий порт" вартість майна за погодженням з товариством становила 150 567 000,00 грн. (будівлі і споруди та земельна ділянка площею 3га) і 1 200 000 грн. (земельна ділянка площею 0,1594 га).

Тобто, кінцева вартість спірного майна боржника внаслідок дій відповідачів, зменшилась до 3 000 000,00 грн., і за такою ціною ТзОВ «Майнд Сет» зможе звернути стягнення на майно, що було внесено до статутного капіталу ТзОВ "Зерновий Порт" за погодженою вартістю 151,7 млн. грн.

Передача предмету іпотеки в іпотеку відповідача-6 одразу після набуття ТзОВ "Зерновий Порт" за значено заниженою вартістю має ознаки елементу фраудаторної конструкції, що складається з передачі боржником своїх активів в іпотеку у забезпечення кредитних зобов`язань інших юридичних осіб, відступлення права вимоги іпотекодержателя фінансовим компаніям, звернення стягнення на предмети іпотеки шляхом укладення договорів купівлі-продажу з третьою особою та внесення цих активів боржника до статутного капіталу новоствореного товариства, пов`язаного з боржником спільними засновниками.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про витребування на користь боржника майна, яке вибуло з його володіння шляхом укладення фраудаторних правочинів, ТзОВ "Зерновий Порт" не було власником майна і не могло бути іпотекодавцем відповідно до вимог матеріального права, відповідно оспорюваний договір іпотеки 19.04.2024 №1028 не відповідає вимогам частини першої статті 203 ЦК України, і як наслідок, відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України це є підставою для визнання його недійсним з моменту укладення.

Щодо застосування наслідків спливу позовної давності.

16.10.2023 ПАТ "Банк Восток" подав суду першої інстанції заяву про застосування строку позовної давності в частині визнання недійсним договору іпотеки від 07.07.2020 за реєстраційний №710, укладеного між ПАТ "Банк Восток" і ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл".

Заява обґрунтована тим, що строк позовної давності сплинув 08.07.2023, а з позовом про визнання недійсним договору іпотеки позивачі звернулись 13.09.2023.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення арбітражного керуючого до суду із заявою про захист інтересів боржника.

У спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого про визнання недійсними правочинів, укладених боржником днем початку перебігу позовної давності є день вчинення таких правочинів (висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012).

Договір іпотеки за реєстраційний №710, укладений між ПАТ "Банк Восток" і ТзОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" 07.07.2020, відтак строк позовної давності мав би сплинути 08.07.2023.

Проте, 24.02.2022 підписано Указ Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

17.03.2022 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п.19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

08.11.2023 п.19 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено у новій редакції, відповідно до якої в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Позовну заяву подано 28.07.2023, відтак позивачі не пропустили строку позовної давності щодо позовної вимоги про визнання недійсним іпотечних договорів від 07.07.2020.

Загальні висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнд Сет" слід відмовити, вимоги апеляційної скарги Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") слід задовольнити частково, вимоги апеляційних скарг ОСОБА_1 та Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) слід задовольнити, а оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що за подання спільної позовної заяви, заяв про зміну предмета позову та апеляційних скарг сплачено судовий збір в загальному розмірі 2 114 647,20 грн. Вказаний судовий збір за результатами розгляду справи покладається на відповідачів і підлягає стягненню на користь позивача-2.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнд Сет" б/н від 02.10.2024 (914/05/2759/24 від 02.10.2024) з урахуванням заяви про зміну апеляційної скарги (вх.№01-04/7419/24 від 01.11.2024) - відмовити.

2. Вимоги апеляційної скарги Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") від 31.01.2025 (вх. №01-05/283/25 від 03.02.2025) задовольнити частково.

3. Вимоги апеляційних скарг ОСОБА_1 б/н від 21.10.2024 (вх.ЗАГС №01-05/2994/24 від 22.10.2024), Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) б/н від 21.10.2024 (вх. №01-05/2995/24 від 22.10.2024) - задовольнити у повному обсязі.

4. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/466/23 (914/2764/23) скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.

5. Визнати недійсним іпотечний договір (серія та номер 710 від 07.07.2020) щодо нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" - будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, буд. 4 та земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 115315251101, відповідно до якого дане нерухоме майно передано в іпотеку Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" Публічному акціонерному товариству "Банк Восток".

6. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 140, 141), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею Олександром Олександровичем, відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Доступні Фінанси" було продано Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") нерухоме майно, а саме: будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, буд. 4 та земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 115315251101.

7. Визнати недійсним іпотечний договір (серія та номер 709 від 07.07.2020 р.) щодо нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл", а саме: земельної ділянки з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, земельна ділянка 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 966422451101, відповідно до якого дане нерухоме майно передано в іпотеку Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" Публічному акціонерному товариству "Банк Восток".

8. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2023 (реєстраційні номери 142, 143), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею Олександром Олександровичем, відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю "Доступні Фінанси" було продано Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ") нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, земельна ділянка 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 966422451101.

9. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий порт" (65006, Одеська область, місто Одеса, Хаджибейська Дорога, будинок 4, ідентифікаційний код 45141798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" (65003, місто Одеса, вулиця Отамана Головатого, будинок 67/69 ідентифікаційний код 20005502) нерухоме майно - будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м. що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, буд. 4; земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 115315251101; земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, земельна ділянка 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 966422451101.

10. Визнати недійсним іпотечний договір (серія та номер 1028) від 19.04.2023, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майнд Сет" щодо передачі в іпотеку нерухомого майна, а саме: будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, буд. 4; земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 115315251101; земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0015 площею 0.1594 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, земельна ділянка 4 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 966422451101.

11. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційних скарг покласти на відповідачів.

12. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Восток" (адреса 49051, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Курсантська, будинок 24. ідентифікаційний код 26237202) на користь Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED, адреса: Юніт 1720, 17-ий поверх, Тавер 1, Адміралті Центр, Харкорт Роуд, 18, Адміралті, Гонконг / Unit 1720, 17th Floor, Tower 1, Admiralty Centre, №18 Harcourt Road, Admiralty, Hong Kong, ідентифікаційний код 16198510) 352 441,20 грн. (триста п`ятдесят дві тисячі чотириста сорок одну гривню двадцять копійок) судових витрат.

13. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" (65003, місто Одеса, вулиця Отамана Головатого, будинок 67/69 ідентифікаційний код 20005502) на користь Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED, адреса: Юніт 1720, 17-ий поверх, Тавер 1, Адміралті Центр, Харкорт Роуд, 18, Адміралті, Гонконг / Unit 1720, 17th Floor, Tower 1, Admiralty Centre, №18 Harcourt Road, Admiralty, Hong Kong, ідентифікаційний код 16198510) 352 441,20 грн. (триста п`ятдесят дві тисячі чотириста сорок одну гривню двадцять копійок) судових витрат.

14. Стягнути з Компанії "SUNOLTA OU" ("Санолта ОУ", адреса Естонія, Хар`юрський повіт, місто Таллінн, район Кесклінна, вулиця Йие 4с, 10151 [Harju Maakond, Tallinn, Kesklinna linnaosa, Joe tn 4c, 10151] ідентифікаційний код 14785565) на користь Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED, адреса: Юніт 1720, 17-ий поверх, Тавер 1, Адміралті Центр, Харкорт Роуд, 18, Адміралті, Гонконг / Unit 1720, 17th Floor, Tower 1, Admiralty Centre, №18 Harcourt Road, Admiralty, Hong Kong, ідентифікаційний код 16198510) 352 441,20 грн. (триста п`ятдесят дві тисячі чотириста сорок одну гривню двадцять копійок) судових витрат.

15. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доступні Фінанси" (03035, місто Київ, вулиця Патріарха Мстислава Скрипника, будинок 40, офіс 24, ідентифікаційний код 43520794) на користь Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED, адреса: Юніт 1720, 17-ий поверх, Тавер 1, Адміралті Центр, Харкорт Роуд, 18, Адміралті, Гонконг / Unit 1720, 17th Floor, Tower 1, Admiralty Centre, №18 Harcourt Road, Admiralty, Hong Kong, ідентифікаційний код 16198510) 352 441,20 грн. (триста п`ятдесят дві тисячі чотириста сорок одну гривню двадцять копійок) судових витрат.

16. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий порт" (65006, Одеська область, місто Одеса, Хаджибейська Дорога, будинок 4, ідентифікаційний код 45141798) на користь Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED, адреса: Юніт 1720, 17-ий поверх, Тавер 1, Адміралті Центр, Харкорт Роуд, 18, Адміралті, Гонконг / Unit 1720, 17th Floor, Tower 1, Admiralty Centre, №18 Harcourt Road, Admiralty, Hong Kong, ідентифікаційний код 16198510) 352 441,20 грн. (триста п`ятдесят дві тисячі чотириста сорок одну гривню двадцять копійок) судових витрат.

17. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнд Сет" (65005, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Середня, будинок 83 А, ідентифікаційний код 43115787) на користь Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED, адреса: Юніт 1720, 17-ий поверх, Тавер 1, Адміралті Центр, Харкорт Роуд, 18, Адміралті, Гонконг / Unit 1720, 17th Floor, Tower 1, Admiralty Centre, №18 Harcourt Road, Admiralty, Hong Kong, ідентифікаційний код 16198510) 352 441,20 грн. (триста п`ятдесят дві тисячі чотириста сорок одну гривню двадцять копійок) судових витрат.

18. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 23.04.2025.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.