Постанова

від 06.02.2025 по справі 908/3489/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2025 року м.Дніпро Справа № 908/3489/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники сторін:

від кредитора: Скитиба Н.І. (поза межами суду);

від боржника: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізькій області від 17.05.2023 (прийняту суддею Черкаським В.І., повне судове рішення складено 23.05.2023) у справі № 908/3489/21

за заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Приватного підприємства "БРАТ"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 відкрито провадження у справі №908/3489/21 про банкрутство ПП "БРАТ".

Постановою Господарського суду Запорізької області від 19.04.2022 № 908/3489/21 Приватне підприємство "БРАТ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

12.04.2023 до суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшла заява № 12531/6/08-01-13-03-04 від 03.04.2023 (вх. № 7852/08-08/23 від 12.04.2023) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 82 627 375, 51 грн. та 5 368, 00 грн. судового збору.

Зі змісту заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до боржника вбачається, що заявлені вимоги становлять заборгованість боржника з податку на прибуток приватних підприємств та податку на надану вартість у загальному розмірі 49 093 965,44 грн, штрафних санкцій за порушення податкового законодавства у розмірі 23 548 969,61 грн, пені нарахованої на заборгованість у розмірі 9 984 440,46 грн та адміністративних штрафів у розмірі 1020,00 грн. Вказані суми були нараховані за результатами податкової перевірки боржника.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.05.2023 у цій справі, заяву ГУ ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізькій області від 17.05.2023 у справі № 908/3489/21, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області до Приватного підприємства "БРАТ" у розмірі 82 627 375, 51 грн (з яких 49 093 965, 40 грн - зобов`язання; 23 548 969, 60 грн - штрафні санкції та 9 984 440, 46 грн - пеня) та включити грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що судом першої інстанції не враховані приписи ст.ст. 31, 36, 45, 49, 54, 57 Податкового кодексу України, якими визначено момент виникнення податкового зобов`язання платника податків, який у боржника виник до відкриття провадження у даній справі про банкрутство, тому винесення податковим органом під час ліквідаційної процедури податкових повідомлень-рішень, якими визначено зобов`язання боржника за період до визнання боржника банкрутом, не суперечить ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства та не є підставою для відхилення заявлених кредитором грошових вимог.

Відповідно до поданого відзиву ліквідатор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що за даними контролюючого органу заявлені податкові зобов`язання виникли шляхом донарахування за результатами податкової перевірки.

При цьому, аналіз положень пункту 1.3. статті 1 Податкового Кодексу України, частини першої статті 6, частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави дійти висновку, що з моменту визнання боржника у справі про банкрутство банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (19.04.2022), порядок погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з такого боржника регулюється Кодексом України з процедур банкрутства, а у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

На переконання ліквідатора, якщо вимоги податкового органу виникли на підставі податкових повідомлень-рішень після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, вони підлягають відхиленню на підставі частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ліквідатор вважає, що грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до ПП "БРАТ " з податку на прибуток приватних підприємств, що виникли на підставі податкового повідомлення рішення (форми "Р") від 27.01.2023 № 1503/13-01-07-04 в сумі 42568019,00 грн, податкового повідомлення рішення (форми "ПС") від 27.01.2023 № 1508/13-01-07- 04 в сумі 5100,00 грн, нарахована на них пеня в сумі 7873889,20 грн, з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, що виникли на підставі податкового повідомлення рішення (форми "Р") від 27.01.2023 № 1504/13-01-07-04 в сумі 22556425,50 грн, податкового повідомлення рішення (форми "ПС") від 27.01.2023 № 1510/13-01-07-04 в сумі 8160,00 грн, податкового повідомлення рішення (форми "ПН ") від 27.01.2023 № 1506/13-01-07-04 в сумі 7501793,75 грн, нарахована на них пеня в сумі 2109668,72 грн, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, що виникли на підставі податкового повідомлення рішення (форми "Д") від 26.01.2023 № 1418/13-01-24-10/31964689 в сумі 2416,80 грн, нарахована на них пеня в сумі 882,54 грн, а також грошові вимоги з адміністративних штрафів та інших санкцій по податковому повідомленню рішенню (форми "ПС") від 27.01.2023 № 1509/13-01-07-04 в сумі 1020,00 грн, які виникли після визнання боржника банкрутом, є протиправними та незаконними, оскільки всі зазначені ППР винесені всупереч ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, вже після визнання господарським судом платника податків (Боржника у справі) банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, про відкриття апеляційного провадження повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 (колегія суддів: Коваль Л.А. (доповідач), Мороз В.Ф., Чередко А.Є.) апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізькій області від 26.04.2023 (правильно 17.05.2023) у справі №908/3489/21 задоволено; ухвалу Господарського суду Запорізькій області від 26.04.2023 (правильно 17.05.2023) у справі № 908/3489/21 скасовано; прийнято нове рішення. Визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до Приватного підприємства "БРАТ" у сумі 49 093 965, 44 грн - зобов`язання; у сумі 9 984 440, 46 грн пеня; решту вимог відхилено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024, в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції) у справі № 908/3489/21 задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024, в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції) у справі № 908/3489/21 скасовано. Справу № 908/3489/21 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024 для розгляду справи №908/3489/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А. справу №908/3489/21 прийнято до свого провадження; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.02.2025.

30.01.2025 до суду від представника ГУ ДПС у Запорізькій області Скитиби Н.І. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

В судовому засіданні 06.02.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 відкрито провадження у справі №908/3489/21 про банкрутство ПП "БРАТ".

Постановою Господарського суду Запорізької області від 19.04.2022 № 908/3489/21 Приватне підприємство "БРАТ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області відносно боржника була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка за період діяльності з 01.01.2017 по 30.12.2022, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.12.2022, з питань єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.11.2011 по 30.12.2022, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.12.2022, за результатами якої складено акт № 13/08-01-07-01-31964689 від 06.01.2023.

За підсумками перевірки кредитором винесені податкові повідомлення-рішення щодо донарахування боржнику основного зобов`язання та штрафних санкцій:

- з податку на додану вартість:

1) податкове повідомлення рішення (форми Р) №1504/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 22 556 425, 50 грн, з яких: 15 037 617, 00 грн - основне зобов`язання, 7 518 808, 50 грн штрафні санкції нараховані за період з лютого 2017 по вересень 2020 року включно;

2) податкове повідомлення рішення (форми ПС) № 1510/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 8 160, 00 грн штрафні санкції нараховані за період з вересня 2019 по вересень 2020 року включно;

3) податкове повідомлення рішення (форми ПН) № 1506/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 7 501 793, 75 грн штрафних санкцій, нарахованих за період з 07.09.2018 по 01.09.2020 року включно;

Також, у відповідності до п.п. 129.1.1. п. 129.11 ст. 129 Податкового кодексу України, кредитором нарахована боржнику пеня з податку на додану вартість в сумі 2 109 668, 72 грн.

- з податку на прибуток приватних підприємств:

1) податкове повідомлення рішення (форми Р) №1503/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 42 568 019, 00 грн, з яких: 34 054 415, 00 грн - основне зобов`язання, 8 513 604, 00 грн штрафні санкції нараховані за період з 28.02.2018 по 2020 рік включно;

2) податкове повідомлення рішення (форми ПС) № 1508/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 5 100, 00 грн штрафних санкцій,нарахованих за період з 2018 по 2020 рік включно.

Також, у відповідності до п.п. 129.1.1. п. 129.11 ст. 129 Податкового кодексу України, кредитором нарахована боржнику пеня з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 7 873 889, 20 грн.

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п:

1) податкове повідомлення рішення (форми Д) №1418/13-01-24-10/31964689 від 26.01.2023 на суму 3 299, 34 грн, з яких: 1 933, 44 грн - основне зобов`язання, 483, 36 грн штрафні санкції нараховані за період з 2019 року, 882, 54 грн пеня.

- адміністративні штрафи та інші санкції:

1) податкове повідомлення рішення (форми ПС) №1509/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 1 020, 00 грн штрафні санкції нараховані за не зберігання та ненадання оригіналів первинних документів.

12.04.2023 до суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшла заява № 12531/6/08-01-13-03-04 від 03.04.2023 (вх. № 7852/08-08/23 від 12.04.2023) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 82 627 375, 51 грн. та 5 368, 00 грн. судового збору.

Зі змісту заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до боржника вбачається, що заявлені вимоги становлять заборгованість боржника з податку на прибуток приватних підприємств та податку на надану вартість у загальному розмірі 49 093 965,44 грн, штрафних санкцій за порушення податкового законодавства у розмірі 23 548 969,61 грн, пені нарахованої на заборгованість у розмірі 9 984 440,46 грн та адміністративних штрафів у розмірі 1020,00 грн. Вказані суми були нараховані за результатами податкової перевірки боржника.

Оскаржувана ухвала Господарського суду Запорізької області від 26.04.2023, якою відхилено грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника, мотивована тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням ДПС у Львівській області 27.01.2023, та грошове зобов`язання суб`єкта господарювання щодо сплати податкових платежів за цими повідомленнями настає з наступного дня, що настає за днем їх отримання, тобто не раніше 27.01.2023, водночас, постанова про визнання боржника банкрутом у даній справі прийнята господарським судом 19.04.2022.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізькій області від 26.04.2023 (правильно 17.05.2023) у справі № 908/3489/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до Приватного підприємства "БРАТ" у сумі 49 093 965, 44 грн - зобов`язання; у сумі 9 984 440, 46 грн - пеня. Решту вимог відхилено.

ГУ ДПС у Запорізькій області вказану постанову суду апеляційної інстанції оскаржено в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції).

Обґрунтовуючи оскаржувану постанову, в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції), суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, із наступного.

Що стосується заявлених до визнання кредитором штрафних санкцій: за порушення податкового законодавства з податку на додану вартість у сумі 7 518 808, 50 грн, у сумі 7 501 793, 75 грн та 8 160, 00 грн, то як вбачається з матеріалів справи вони застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми Р) № 1504/13-01-07-04 від 27.01.2023; (форми ПС) № 1510/13-01-07-04 від 27.01.2023, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом.

З цих же підстав не підлягають визнанню заявлені до визнання кредитором штрафні санкції з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 8 513 604, 00 грн та у сумі 5 100, 00 грн, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п у сумі 483, 36 грн, а також адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 1 020, 00 грн.

Отже, заявником застосовані до боржника штрафні санкції на суму 23 548 969, 60 грн під час дії мораторію, що суперечить положенням частини третьої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства та є підставою для відхилення грошових вимог кредитора в цій частині.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024, в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції) у справі № 908/3489/21 задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024, в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції) у справі № 908/3489/21 скасовано. Справу № 908/3489/21 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що:

- суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку наданим податковим органом доказам, відмовив у задоволенні грошових вимог кредитора, виходячи не з моменту виникнення основного зобов`язання і, відповідно, штрафних санкцій, а з моменту їх документального оформлення та пред`явлення таких вимог до боржника;

- за таких обставин, не з`ясувавши фактичні обставини стосовно встановлення підстав та моменту виникнення грошових вимог податкового органу до боржника щодо сплати штрафних санкцій за порушення останнім вимог податкового законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 23 548 969,60 грн.

При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, оцінити правомірність вимог заявника, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для визнання грошових вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника в частині штрафних санкцій і, в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Таким чином, предметом нового апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Запорізької області від 17.05.2023 у справі № 908/3489/21 в частині відхилених грошових вимог Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області в сумі 23 548 969,60 грн. (штрафні санкції)) (з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 у цій справі).

За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Кредитором є юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (абзац 1 частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

Слід також зазначити, що норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 922/5231/21, постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.

В силу вказаних вище норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20);

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17.

Отже, предметом нового апеляційного перегляду, в цьому випадку, є правомірність відхилення господарським судом грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області в сумі 23 548 969,60 грн. штрафних санкцій.

Матеріалами справи підтверджено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства:

- з податку на додану вартість у сумі 7 518 808, 50 грн; 8 160, 00 грн; 7 501 793, 75 грн застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми Р) №1504/13-01-07-04 від 27.01.2023; (форми ПС) № 1510/13-01-07-04 від 27.01.2023; (форми ПН) № 1506/13-01-07-04 від 27.01.2023;

- з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 8 513 604, 00 грн; 5 100, 00 грн застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми Р) №1503/13-01-07-04 від 27.01.2023; (форми ПС) № 1508/13-01-07-04 від 27.01.2023;

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п у сумі 483, 36 грн застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення (форми Д) №1418/13-01-24-10/31964689 від 26.01.2023;

- адміністративні штрафи та інші санкції на суму 1 020, 00 грн застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення (форми ПС) №1509/13-01-07-04 від 27.01.2023,

тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом.

Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.

Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме грошове зобов`язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).

Підпунктами 14.1.156, 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено таке:

- податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

- податкове повідомлення-рішення письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Натомість, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020, прийнятої за результатами розгляду справи № 904/1693/19, дійшла висновку, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень Податкового кодексу України, дає змогу дійти висновку про те, що для визначення статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, тому вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.

Верховний Суд дійшов висновку, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. При цьому неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

У податковому законодавстві податковий обов`язок включає в себе обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України).

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (пункт 37.2 статті 37 Податкового кодексу України).

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі № 380/7694/20 наведено висновок, що за загальним правилом обов`язок з обчислення суми податкового зобов`язання і зазначення такої у відповідній податковій декларації покладено на платників податків (крім випадків, передбачених Податковим кодексом України).

Строк для сплати податкового зобов`язання становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (крім випадків, встановлених цим Кодексом).

Якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановить порушення платником податків вимог податкового законодавства, що призвело до заниження у податковому (звітному) періоді суми податкового зобов`язання з відповідного податку та/або збору, обов`язок з визначення суми такого заниження покладено на контролюючий орган.

За змістом статті 58 Податкового кодексу України визначення контролюючим органом такої суми відбувається за кожним видом податку та/або збору шляхом надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у якому також у випадках, визначених Податковим кодексом України, визначається сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Така сума коштів, до якої входить сума податкового зобов`язання та сума штрафних (фінансових) санкцій, є грошовим зобов`язанням платника податків.

Таким чином, у разі добросовісного виконання платником податків податкового обов`язку, платник податків уникає наслідків порушення податкового законодавства (зокрема, покладення на нього штрафних санкцій визначених Податковим кодексом України), а податковий орган може належно виконати обов`язок з реєстрації, перевірки та обліку платників податків тощо. Водночас у випадку, коли платник податку в установлені строки не подає декларації або дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 15.12.2020, положення пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України встановлюють загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язують з цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку.

Своєю чергою, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 зазначив, що для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

На підтвердження грошових вимог, контролюючий орган надав місцевому господарському суду наступні податкові повідомлення-рішення щодо донарахування боржнику штрафних санкцій, згідно з якими відображені у цих ППР грошові зобов`язання виникли у період з лютого 2017 року по 2020 рік включно, тобто до відкриття провадження у справі № 908/3489/21 про банкрутство Приватного підприємства "БРАТ" 20.12.2021:

- з податку на додану вартість:

1) податкове повідомлення рішення (форми Р) №1504/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 22 556 425, 50 грн, з яких: 15 037 617, 00 грн - основне зобов`язання, 7 518 808, 50 грн штрафні санкції нараховані за період з лютого 2017 по вересень 2020 року включно;

2) податкове повідомлення рішення (форми ПС) № 1510/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 8 160, 00 грн штрафні санкції нараховані за період з вересня 2019 по вересень 2020 року включно;

3) податкове повідомлення рішення (форми ПН) № 1506/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 7 501 793, 75 грн штрафних санкцій, нарахованих за період з 07.09.2018 по 01.09.2020 року включно;

- з податку на прибуток приватних підприємств:

1) податкове повідомлення рішення (форми Р) №1503/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 42 568 019, 00 грн, з яких: 34 054 415, 00 грн - основне зобов`язання, 8 513 604, 00 грн штрафні санкції нараховані за період з 28.02.2018 по 2020 рік включно;

2) податкове повідомлення рішення (форми ПС) № 1508/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 5 100, 00 грн штрафних санкцій, нарахованих за період з 2018 по 2020 рік включно.

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п:

1) податкове повідомлення рішення (форми Д) №1418/13-01-24-10/31964689 від 26.01.2023 на суму 3 299, 34 грн, з яких: 1 933, 44 грн - основне зобов`язання, 483, 36 грн штрафні санкції нараховані за період з 2019 року, 882, 54 грн пеня.

- адміністративні штрафи та інші санкції:

1) податкове повідомлення рішення (форми ПС) №1509/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 1 020, 00 грн штрафні санкції нараховані за не зберігання та ненадання оригіналів первинних документів.

Загалом контролюючим органом надано податкові повідомлення-рішення щодо донарахування боржнику грошових зобов`язань (штрафних санкцій), які виникли до відкриття провадження у справі № 908/3489/21 про банкрутство Приватного підприємства "БРАТ" на загальну суму 23 548 969,60 грн (7 518 808, 50 грн + 8 160, 00 грн + 7 501 793, 75 грн + 8 513 604, 00 грн + 5 100, 00 грн + 483, 36 грн + 1 020, 00 грн).

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Боржником не надано до суду доказів оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень щодо донарахування йому грошових зобов`язань (штрафних санкцій).

Надаючи оцінку наданим податковим органом доказам, місцевий господарський суд помилково керувався не моментом виникнення основного зобов`язання і штрафних санкцій, а моментом їх документального оформлення.

Водночас апеляційний господарський суд зазначає, що згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 16.04.2024, прийнятої за результатом розгляду справи № 926/869-б/23, якщо основне податкове зобов`язання і момент його невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов`язань податковим органом, такі вимоги, у тому числі штраф за невиконання податкового зобов`язання, повинні вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.

З огляду на викладене, заявлені контролюючим органом грошові вимоги (штрафні санкції), які підтверджені доданими до заяви податковими повідомленнями-рішеннями у загальному розмірі 23 548 969,60 грн, які у розумінні підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є грошовим зобов`язанням, виникли до 20.12.2021, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тому підлягають визнанню.

Щодо врахування положень статті 129 ПК України.

З 01.01.2021 набули чинності зміни до статті 129 ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю пунктом 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (підпункт 129.9.1).

Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Зазначене кореспондується із положеннями пунктів 101.1, 101.2 статті 101, пункту 102.4 статті 102 ПК України щодо застосування спеціального строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня його виникнення) і його списання, як безнадійного, у разі спливу вказаного строку, а також висновками щодо застосування цих норм, викладеними у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17, 22.04.2021 у справі № 902/873/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21 та інших.

Щодо застосування спеціального строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня його виникнення) і його списання, як безнадійного, у разі спливу вказаного строку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та від 20.05.2020 № 392 (із змінами та доповненнями ) на всій території України з 18.03.2020 введено карантин, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

Згідно з абз. 10 пункту 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ ПКУ доповнено зокрема п. 69. 69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення".

Згідно з пп. 69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків , визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, по суті пп. 69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ призупиняє на час військового стану строки позовної давності визначені ст. 102 ПКУ.

При цьому, відповідно до п. 102.9 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, з першого дня військового стану (24.02.2022) всі строки ( в том числі позовної давності для здійснення перевірок), перебіг яких було призупинено карантином (з 01.03.2020) залишаються призупиненими і протягом дії військового стану в Україні.. З вказаного можна зробити висновок, що позовна давність призупинила свій перебіг з 01.03.2020 та поновить цей перебіг з дня наступного за днем., коли в Україні буде скасовано карантин і воєнний стан.

Отже, з врахуванням вказаних положень діючого законодавства строк позовної давності, встановлений ПКУ для перевірки періоду з лютого 2017 року та визначення платникам податків податкових зобов`язань призупинений і не сплинув.

Аналогічна позиція щодо зупинення строків давності наведена у постанові Верховного Суду від 23.12.2022 у справі № 140/12235/21.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, ст.ст. 14, 31, 36, 54, 57 Податкового кодексу України, дійшов невірного висновку про відхилення грошових вимог у розмірі сумі 23 548 969,60 грн, в зв`язку з чим оскаржувану ухвалу слід скасувати, прийняти нове рішення у справі, яким визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до Приватного підприємства "БРАТ" у сумі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції).

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати скаржника щодо сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та розгляд апеляційної скарги покладаються на боржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.05.2023 у справі № 908/3489/21 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.05.2023 у справі № 908/3489/21 в частині відхилених грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції) скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до Приватного підприємства "БРАТ" у сумі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.255 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст.ст.288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.04.2025.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяЮ.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд