Рішення від 21.04.2025 по справі 344/18693/24

Справа № 344/18693/24

Провадження № 2/344/999/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 187 433,14 грн, стягнення судових витрат

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 187 433,14 грн, стягнення судових витрат, посилаючись на те, що 28.02.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 11307457000, згідно з умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 36 000 доларів. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 28.022008 року між банком та ОСОБА_2 . Укладено договір поруки № 11307457000/П. У зв`язку з невиконанням умов Кредитного Договору, ПАТ "УкрСиббанк" звернувся до суду щодо примусового стягнення заборгованості. 01.09.2009 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь АКБ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором в сумі 296 588,01 грн., судового збору в сумі 850 грн. та 15,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 13.02.2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ «КЕЙ КОЛЕКТ» був укладений договір факторингу №2, згідно якого відбулося відступлення права вимоги, та ТзОВ «КЕЙ КОЛЕКТ» набув право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором про надання кредиту № 11307457000 укладеного 28.02.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 . Дані обставини були предметом дослідження у справі № 0907/13354/2012 (провадження 6/0907/304/2012) за результатом розгляду якої ухвалою ІваноФранківського міського суду Івано-Франківської області від 03.10.2012 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кейколект» про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником. Замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк на Товариство з обмеженою відповідальністю Кей Колект у виконавчому провадженні по виконанню судового наказу №2н-11381/2009 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Акціонерного комерційного банку УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором в сумі 296588,01 грн., судового збору в сумі 850 грн. та 15,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зазначає, що якщо закінчення строку позовної давності за вимогами позивача припадає на час дії карантину або воєнного стану, то він продовжується на строк їх дії.

У зв`язку з вищезазначеним, загальна сума 3 % річних та інфляційних втрат, понесених ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», у наслідок прострочення Відповідачами сплати заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11307457000, судового наказу № 2-н-11381/2009 виданого 01.09.2009 року Івано-Франківським міським судом складає: згідно з Розрахунком суми 3 % річних, за період з «02» квітня 2017 року по «23» лютого 2022 року (включно), за прострочення сплати заборгованості, сума 3 % річних, становить: 43 610,63 грн.; згідно з Розрахунком суми інфляційних втрат, за період з «02» квітня 2017 року року по «23» лютого 2022 року (включно), понесених у наслідок прострочення заборгованості, сума інфляційних втрат, становить: 143 822,51 грн. та суму сплаченого судового збору, в розмірі: 2 422,40 грн.

02.12.2024 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву. Вважає, що зобов`язання відповідачів є задавненим і з огляду на це набуло характеру натурального зобов`язання, оскільки ухвала Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.10.2012 року у справі № 0907/13354/2012 ні боржникам, ні державному виконавцю не направлялася, позивачем пропущено строки для видачі виконавчого документа на своє ім`я, копія судового наказу не є виконавчим документом, а оригінал судового наказу було втрачено (вказано позивачем у позові) та в матеріалах виконавчого провадження відсутній, у виконавчому провадженні на даний час сторонами є стягувач АКІБ «УкрСиббанк» (а не ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ»), боржником є ОСОБА_1 , отже право вимоги виконання зобов`язання відповідачами перед ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» відсутнє, як і можливість нарахування на цю суму 3 % річних та інфляційних втрат. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.74-82).

09.12.2024 року представник позивача подав відповідь на відзив. Зазначив, що в даній справі основна вимога кредитора вже захищена судом, а саме Судовим наказом № 2-н-11381/2009 виданого 01.09.2009 року Івано-Франківським міським судом, яким стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Акціонерного комерційного банку УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором в сумі 296588,01 грн., судового збору в сумі 850 грн. та 15,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а на підставі Ухвали ІваноФранківського міського суду Івано-Франківської області від 03.10.2012 р. № 0907/13354/2012 (провадження 6/0907/304/2012) ТОВ Кей Колект є Стягувачем у виконавчому провадженні по виконанню судового наказу №2н-11381/2009. Відповідачем, жодним чином не спростовано наявність заборгованості за вказаним судовим рішенням. При цьому, та обставина, що ТОВ «Кей Колект» пропущено строк на пред`явлення виконавчого документу до виконання не має правового значення, оскільки чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року по справі №916/190/18). Позовні вимоги підтримав, просив задоволити (а.с.112-116).

27.01.2025 року представник відповідача подав додаткові пояснення у справі. Зазначив, що позивач отримавши статус кредитора не реалізував своїх прав на звернення судового наказу щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, втратив право вимоги на примусове виконання відповідачами зобов`язань за кредитним договором, зобов`язальні відносини між АКІБ «УкрСибБанк» та ОСОБА_1 завершилися внаслідок закінчення виконавчого провадження, а доказів заміни кредитора відповідач ОСОБА_1 не отримувала, тобто про наявність зобов`язань перед Позивачем ОСОБА_1 відомо не було з вини Позивача, тому ТОВ «КЕЙКОЛЕКТ» не може заявляти вимоги про стягнення сум, передбачених ст. 625 ЦК України через сплив строк позовної давності. Отже, у зв`язку із спливом строку позовної давності щодо заявлених ТОВ «КЕЙКОЛЕКТ» позовних вимог позовна заява не підлягає задоволенню(а.с.131-133).

Представник позивача подав заяву у якій просив розгляд справи провести без його участі, позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час був повідомлений належним чином.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 28.02.2008 р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 11307457000, згідно умов якого відповідачу був наданий кредит в сумі 36000,00 доларів(а.с. 13-16).

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, 28.02.2008 р. між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 11307457000/П (а.с. 17).

01 вересня 2009 року Івано-Франківським міським судом видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Акціонерного комерційного банку УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором в сумі 296588,01 грн., судового збору в сумі 850 грн. та 15,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.49).

Відомостей про виконання судового наказу від 01.09.2009 р. матеріали справи не містять, та таке не підтверджено та/або не спростовано відповідачем по справі.

13.02.2001 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ «КЕЙ КОЛЕКТ» був укладений договір факторингу №2 за яким права вимоги кредитної заборгованості ПАТ «УкрСиббанк» до позичальника за кредитним договором № 11307457000 від 28.02.2008 року перейшли до ТОВ «Кей-Колект» (а.с.19-25).

Ухвалою ІваноФранківського міського суду Івано-Франківської області від 03.10.2012 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кейколект» про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником. Замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк на Товариство з обмеженою відповідальністю Кей Колект у виконавчому провадженні по виконанню судового наказу №2н-11381/2009 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Акціонерного комерційного банку УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором в сумі 296588,01 грн., судового збору в сумі 850 грн. та 15,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.18).

Відповідно до частини першоїстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною другоюстатті 625 ЦК Українив разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18) зроблено висновок, що «за змістом частини другоїстатті 625 ЦК Українинарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Таким чином, устатті 625 ЦК Українивизначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18). При цьому у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, про те, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульованіЗаконом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України). Також Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, за яким діястатті 625 ЦК Українипоширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ятастатті 11 ЦК Українине дає підстав для застосування положеньстатті 625 ЦК Україниу разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин. Отже, положеннястатті 625 ЦК Українипередбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду. У рішенні суду визнано грошові зобов`язання держави, визначено їх розмір; ці зобов`язання належним чином не виконані, тому в цьому випадку вимоги частини другоїстатті 625 ЦК Українипідлягають застосуванню».

Наявність судового рішення про стягнення коштів, яке відповідач не виконав, не припиняє правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625цього Кодексу, за час прострочення.

Звернувшись до суду з позовом, ТОВ «Кей-Колект» просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інфляційні втрати за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року в сумі 143 822,51 грн.. та три відсотки річних від простроченої суми за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року в сумі 43 610,63 грн.

Суд погоджується з наданими позивачем розрахунками 3 % річних та інфляційних втрат (а.с.12), відповідно до яких інфляційні втрати за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року розраховуються за формулою: 296 588,01 грн. * 1.484924 296 588,01 = 143 822,51 грн.; 3 % річних за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року розраховуються за формулою: 296 588,01 грн * 3 % * 1789 днів / 365 днів = 43 610,63 грн.

Представник відповідача у поданих суду запереченнях вказувала, що 11.01.2010 року було відкрито виконавче провадження № 17266210 щодо виконання даного виконавчого документа, сторонами виконавчого провадження вказано стягувача АКІБ «УкрСиббанк» (а не ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ») та боржника - ОСОБА_1 . 13.02.2012 року між АТ «УкрСибБанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» укладено договір факторингу. 03.10.2012 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 0907/13354/2012 замінено стягувача ПАТ «УкрСиббинк» на ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» у виконавчому провадженні. У ході розгляду справи № 344/18693/24 представник відповідача Шевчук Х. І. неодноразово вказував про відсутність будь-якого належного повідомлення боржника ОСОБА_1 новим кредитором ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про заміну кредитора у зобов`язанні, про невнесення відповідних відомостей про заміну стягувача у виконавчому провадженні як стадії виконання судового рішення про стягнення заборгованості (у такому разі відповідачка отримала б інформацію про зміну кредитора, а відповідно до положень ст. 517 ЦК України, АКІБ «УкрСиббанк» зобов`язано було надати ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» інформацію про наявне виконавче провадження як важливу для реалізації прав вимоги інформацію) , про невчинення жодних активних дій новим кредитором щодо реалізації права вимоги тощо.

03.12.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Римарук ознайомився із матеріалами виконавчого провадження № 17266210, при цьому встановив відсутність матеріалів виконавчого провадження, в тому числі судового наказу № 2н-11381, доказів заміни стягувача з АКІБ «УкрСиббанк» на ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», у виписці стягувачем вказано АКІБ «УкрСиббанк», а також те, що виконавче провадження № 17266210 від 11.01.2010 року завершено(а.с.103-104).

За таких обставин, враховуючи, що судовий наказ Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №2н-11381/2009 року відповідачем виконано не було, тому наявні підстави, передбачені ч.2ст. 625 ЦК України, для стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних у межах трирічного строку позовної давності за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року, нарахованих на вказану суму.

Заперечення представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності суд відхиляє, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.256,257 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 1, 5статті 261 ЦК Українипередбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом ч.ч. 3 та 4ст. 267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», що набрав чинності з 02 квітня 2020 рокуПрикінцеві та перехідні положення ЦК Українидоповнено пунктом 12 такого змісту, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року за № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, що діяв до 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦКУкраїнищодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставістатті 259 ЦК України.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21.

Крім того,Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 рокув Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хв. 24 лютого 2022 року, який діє на даний час.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ, що набрав чинності з 17 березня 2022 рокуПрикінцеві та перехідні положення ЦК Українидоповнено пунктами 18, 19 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, починаючи з березня 2020 року строк позовної давності продовжився на строк дії карантину, який тривав до 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, а починаючи з 24 лютого 2022 року строк позовної давності продовжився на строк дії в Україні воєнного стану, який діє на даний час.

Отже, нарахування позивачем інфляційних втрат та 3 % річних з 02 квітня 2017 року, тобто в межах трирічного строку з початку дії карантину, до 23 лютого 2022 року, тобто до початку дії в Україні режиму воєнного стану здійснено на підставі закону та у межах строку позовної давності.

За таких обставин, солідарно з відповідачів на користь позивача ТОВ «Кей-Колект» підлягають стягненню інфляційні втрати за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року в сумі 143 822,51 грн. та три відсотки річних від простроченої суми за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року в сумі 43 610,63 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги вимоги ч.1ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму судового збору за подання позовної заяви2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,141,258,259,265,273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 187 433,14 грн, стягнення судових витрат задоволити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ, код ЄДРПОУ 37825968 - заборгованість у сумі 187 433,14 (сто вісімдесят сім тисяч чотириста тридцять три) гривні 14 коп., з яких: - сума 3 % річних, в розмірі 43 610,63 грн.; - сума нарахованих інфляційних втрат, в розмірі 143 822,51 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ, код ЄДРПОУ 37825968 - судовий збір у сумі 2 422,40 грн, по 1211,20 грн з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 23.04.2025 року.

Суддя Пастернак І.А.