Постанова від 23.04.2025 по справі 478/1513/24

23.04.25

22-ц/812/517/25

Справа №478/1513/24 Головуючий у 1-й інстанції Томашевський О. О.

Провадження № 22ц/812/517/25 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 квітня 2025 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої-судді: Ямкової О. О.,

суддів: Локтіонової О. В., Крамаренко Т. В.,

із секретарем: Горенко Ю. В.,

за участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 , яка подана від її імені

адвокатом Бусахіним Олександром Сергійовичем,

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 4 лютого 2025 року, ухваленого під головуванням судді Томашевського О. О. у залі судових засідань у смт. Казанка Миколаївської області о 11 годині 37 хвилині, зі складанням його повного рішення суду, у справі

за позовом

ОСОБА_1 до Володимирівської сільської ради

Баштанського району Миколаївської області

(далі Володимирівська сільрада),

треті особа - ОСОБА_3 ,

приватна нотаріуска Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області

Корж Марина Василівна

(далі - приватна нотаріуска Корж М. В.)

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2024 року ОСОБА_4 , діючи через свого представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Скобелевської сільської ради, третя особа приватна нотаріуска Корж М. В., та просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , про смерть якого вона своєчасно обізнана не була, так як на початку повномасштабного вторгнення перебувала в окупації в Широківській сільській громаді, та під час виїзду з окупованої території у неї відібрали телефон і вона втратила зв`язок з батьком, який відновити не змогла.

З червня 2022 року вона була змушена змінити місце проживання та перебувала в місті Києві, як внутрішньо переміщена особа, тривалий час лікувалась, перенесла операцію. Про смерть батька та відкриття спадщини, яка складається з двох земельних ділянок, дізналась лише у вересні 2024 року, отримавши у Балтському відділі ДРАЦС у Подільському районі Одеської області свідоцтво про смерть ОСОБА_5 .

Посилаючись на ці обставини, як поважні причини для прийняття спадщини, та відмову приватної нотаріуски у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, просила суд визначити їй додатковий строк тривалістю 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 .

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 28 жовтня 2024 року за позовною заявою ОСОБА_1 відкрито провадження та у приватної нотаріуски Корж М. В. витребувано копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_5

18 листопада 2024 року до суду надійшла копія спадкової справи.

У відзиві на позовну заяву Володимирівська сільрада просила замінити відповідача Скобелевську сільраду на Володимирівську сільраду, у зв`язку з ліквідацією та входженням території Скобелевської сільради до Володимирівської територіальної громади, не заперечувала проти задоволення позову та просила розглянути справу за відсутності її представника.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 3 грудня 2024 року неналежного відповідача Скобелевську сільраду Баштанського району Миколаївської області замінено на її правонаступника - Володимирівську сільраду.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 4 лютого 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що позивачкою не наведено належних підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, пропуск якого є тривалим.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , діючи через свого представника, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

На думку позивачки рішення суду є незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що суд не звернув уваги на те, що позивачка через тривалу хворобу та будучи внутрішньо переміщеною особою не змогла скористатись правом наданим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2022 року зі змінами та доповненнями від 11 березня 2022 року та звернутись в умовах воєнного стану до будь-якого нотаріуса з заявою про прийняття спадщини для заведення спадкової справи.

Крім того суд не врахував перенесені хвилювання та душевний стан позивачки через загибель на війні чоловіка з яким перебувала у фактичних шлюбних відносинах та переривання вагітності.

Також поза увагою суду залишились ті обставини, що позивачка останній раз спілкувалася з батьком 16 лютого 2022 року та втратила зв`язок з ним, після виїзду з окупованого села, під час чого у позивачки було відібрано телефон. Іншої можливості зв`язатись з батьком через спільних родичів у неї не було, оскільки вона дізналась, що рідний брат батька також загинув на фронті.

Про смерть батька дізналась після того, як за порадою матері звернулась до органу ДРАЦС у вересні 2024 року. Посилалась на відповідну судову практику.

Відзивів на апеляційну скаргу учасниками справи не подано.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 18 березня 2025 року до участі у справі у якості третьої особи залучено ОСОБА_3 , як особу, що прийняла спадщину.

Відповідачем подана заява про розгляд справи за відсутністю його представника.

Представником третьої особи адвокатом Морозовим В. Ю. подана заява про проведення слухання справи в режимі відеоконференції з порушенням порядку, встановленого статтею 212 ЦПК України, яка розглянута до початку судового слухання та представнику третьої особи відмовлено у проведенні відеоконференції. Неявка представника третьої особи до суду визнана неповажною і справа розглянута за його відсутності та відсутності третьої особи ОСОБА_3 , який повідомлений належним чином про час слухання справи. Одночасно судом задоволено клопотання представника третьої особи про допит у судовому засіданні свідка ОСОБА_6 .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, показання свідка ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що поважні причини пропуску строку на прийняття спадщини, після спливу встановленого законом шестимісячного строку, позивачкою не доведено, а посилання на те, що вона випадково дізналася у вересні 2024 року не є безперечним свідченням того, що у неї не було можливості дізнатися про факт смерті батька раніше, перебуваючи на території України, де бойові дії не ведуться.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та нормам процесуального і матеріального права.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Казанка Баштанського району Миколаївської області, відкрилася спадщина у вигляді земельних ділянок.

Спадкодавець ОСОБА_5 за життя заповіту не склав, та на момент смерті у шлюбі не перебував.

Свідоцтво про смерть ОСОБА_5 отримано 14 серпня 2023 року та подано до нотаріуса його двоюрідним братом третьою особою ОСОБА_3 , який своєчасно подав заяву про прийняття спадщини (а.с.51-55).

Спадкоємцем за законом першої черги є його донька позивачка ОСОБА_1 , яка постійно проживає на території України та з 16 червня 2022 року взята на облік у місті Києві, як внутрішньо переміщена особа, а з 13 вересня 2024 року у місті Балта Одеської області (а.с.8, 10, 20, 36). Спадкоємцем п`ятої черги є двоюрідний брат третя особа ОСОБА_3 , який своєчасно подав заяву про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_5 , але свідоцтво про право на спадщину не отримав, у зв`язку з не підтвердження родинних стосунків з померлим за наданими ним нотаріусу документами (а.с.51, 87).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина 1 та 2 статті 1220 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 та 2 статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Разом з тим, частиною 3 статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При вирішенні справи встановлено, що на підставі звернення 14 серпня 2023 року третьої особи ОСОБА_3 приватним нотаріусом заведена спадкова справа, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .. В подальшому спадкова справа передана за місцем відкриття спадщини приватній нотаріусці Корж М. В. для вчинення нотаріальних дій.

2 жовтня 2024 року до приватної нотаріуски Корж М. В. з заявою про прийняття спадщини звернулась донька померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_1 (а.с.88).

Постановою приватної нотаріуски Корж М. В. від 2 жовтня 2024 року позивачці ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини (а.с.93).

Тому, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини та звернувшись до суду із даним позовом, позивачка зазначила про тимчасове перебування в окупації за місцем проживання своєї матері у селі Новопетрівка у період з 18 березня по 5 квітня 2022 року (а.с.19). Подальший переїзд, як внутрішньо переміщеної особи, спочатку до міста Києва, з 16 червня 2022 року, а потім до міста Балта Одеської області у вересні 2024 року. Тривале лікування, в більшості амбулаторно та тиждень стаціонарно, та погіршення у зв`язку з ним та особистими причинами морального психологічного стану, що позбавило її можливості цікавитися долею батька та дізнатися про його смерть (а.с.20-36).

Посилалася також на примусову втрату телефону та фактичну втрату телефонного зв`язку з батьком, на підтвердження чого надала лише свої письмові пояснення у позові та усні в судовому засіданні.

Інших поважних причин у позові та на протязі усього розгляду справи не наводила.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного правау разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особалишев разіпорушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Правила частини 3 статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши її фактичних обставин.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу учасники справи на власний розсуд розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору (стаття 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін може лише сприяти застосуванню таких прав, так як збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Вимогами частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пред`являючи позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, позивачка посилалася на те, що втратила телефонний зв`язок із батьком при виїзді у травні 2022 року з окупації та більше з ним не спілкувалася, так як проживала у інших містах України, де проходила за більшістю амбулаторне лікування та мала погіршений моральний стан, внаслідок чого не була своєчасно обізнана про смерть батька і лише за порадою матері у вересні 2024 року дізналася про ці обставини.

В той же час на підтвердження того, що перелічені нею причини є поважними, позивачкою не спростована можливість скористатися послугами будь-яких нотаріусів чи нотаріальних контор для подачі відповідної заяви за місцем її тимчасового проживання чи перебування, а її пояснення про втрату зв`язку з батьком за його життя тим більше свідчать про те, що вона долею батька не цікавилася, враховуючи той факт, що про його смерть, за її особистими поясненнями, вона дізналася у вересні 2024 року за порадою матері, тобто за спливом більше одного року, після смерті рідної людини батька, та не довела, що з серпня 2023 року по вересень 2024 року їй не було відомо про його смерть або існували непереборні труднощі для з`ясування долі батька чи його смерті. Такі обставини не можуть бути обґрунтовані особистим станом, за наявності підтримки безпосереднього зв`язку з рідною людиною, та зацікавленістю у її долі. Натомість, допитана у суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_6 , яка є дружиною третьої особи ОСОБА_3 , показала суду, що померлий інколи згадував свою доньку та не знав, де вона знаходиться, про будь-яке спілкування з донькою своїм братам не розповідав. Лікуванням померлого та піклуванням про нього займалися його брати, позивачка ОСОБА_1 , навпаки, життям батька не цікавилася і тому не була обізнана щодо обставин його смерті. Похованням померлого ОСОБА_5 займався третя особа ОСОБА_3 .

За такого позивачкою та її представником до суду першої інстанції, як і до суду апеляційної інстанції не подано жодного належного доказу на підтвердження поважності причин пропуску нею строку на подання заяви на прийняття спадщини.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщинибез поважних причинне свідчить про наявність у такого спадкоємцяпорушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Крім того, згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України у справі 6-1215цс16 від14 вересня 2016 року,якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, зокрема, через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Отже, усі викладені вище та встановлені обставини справи дають обґрунтовану можливість колегії суддів дійти висновку, що поважні причини пропуску строку позивачкою ОСОБА_1 на прийняття спадщини, після смерті її батька ОСОБА_5 відсутні, і підстав для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання нею заяви про прийняття спадщини колегія суддів не вбачає.

Тому рішення суду першої інстанції, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального права, є по своїй суті справедливим, а зроблені ним висновки є такими, що відповідають обставинам справи. Не залучення до участі у справі іншої особи, яка прийняла спадщину, усунуто судом апеляційної інстанції шляхом залучення ОСОБА_3 в якості третьої особи.

За такого, колегія суддів не вбачає підстав для його зміни чи скасування, і вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення з підстав, передбачених статтею 375 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги представника позивачки зводяться до помилкового розуміння норм матеріального і процесуального права, переоцінки обставин, правильно встановлених та оцінених судом першої інстанції, і на законність судового рішення у справі не впливають.

Підстав для перерозподілу судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення,а рішенняКазанківського районного суду Миколаївської області від 4 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуюча О. О. Ямкова

Судді О. В. Локтіонова

Т. В. Крамаренко