Рішення

від 03.04.2025 по справі 280/7100/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 квітня 2025 року 16:30Справа № 280/7100/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Власюка В.О.,

представників:

відповідачів 1, 3, 4 Букіна С.М.

відповідача 2 Пасютіної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1. виконуючого обов`язки Запорізького міського голови секретаря Запорізької міської ради Куртєва Анатолія Валентиновича

2. Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району

3. Запорізької міської ради

4. Виконавчого комітету Запорізької міської ради

про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, середнього заробітку за час затримки розрахунку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до 1. виконуючого обов`язки Запорізького міського голови секретаря Запорізької міської ради Куртєва Анатолія Валентиновича (далі відповідач 1), 2. Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати розпорядження секретаря міської ради від 08.12.2022 № 2026 к/тр «Про звільнення ОСОБА_2 » та зобов`язати Запорізького міського голову (виконуючого обов`язки) поновити ОСОБА_1 на посаді;

стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн;

стягнути з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 1237,87 грн;

стягнути з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.12.2021 по день винесення рішення у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що ОСОБА_1 обіймав посаду голови Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району. Розпорядженням від 08.12.2022 № 2026 к/тр позивача звільнено з посади на підставі висновків та пропозицій комісії службового розслідування, створеної розпорядженням міського голови від 26.09.2022 № 230, що містяться в акті комісії від 24.11.2022, враховуючи розпорядження міського голови від 18.11.2022 № 1880 к/тр «Про оголошення догани ОСОБА_4 ». Водночас, звільнення позивача відбулося з порушенням порядку, передбаченого трудовим законодавством, зокрема, від позивача не відбиралися письмові пояснення; не вказано, у чому саме полягає систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором; не додержано умов для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Наголошує, що для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Разом з тим, оскаржуване розпорядження не містить доказів вчинення повторного порушення позивачем, а містить лише посилання на дисциплінарне стягнення, застосоване до позивача на підставі розпорядження від 18.11.2022 № 1880к/тр, що оскаржується (справа № 280/6737/22); інших дисциплінарних стягнень до позивача, за весь період роботи, до нього не застосовувалось. Зазначає про порушення строків прийняття розпорядження про звільнення та про недоведеність порушення позивачем п. 4.2, п. 4.4, п. 4.50 розділу 4 Положення про районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Комунарському, Олександрівському, Хортицькому, Шевченківському району, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 23.04.2021 № 75 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції». За таких обставин вважає, що наявні підстави для визнання протиправним та скасування спірного розпорядження, а також поновлення позивача на посаді. Крім того вказує, що на його користь підлягає стягненню моральна шкода, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та середній заробіток за час вимушеного прогулу. Просить задовольнити позовну заяву.

Ухвалою суду від 23.12.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачем недоліки позову усунуто.

Ухвалою суду від 28.12.2022 відкрито провадження у справі № 280/7100/22; призначено підготовче засідання на 11.01.2023.

Відповідач 1 позов не визнав, надав відзив (вх. від 10.01.2023 № 1556), в якому посилається, серед іншого, на наступне. Так, 26.09.2022 секретарем Запорізької міської ради ОСОБА_3 видано розпорядження № 230 р «Про проведення службового розслідування», яким визначено провести службове розслідування стосовно позивача, визначено предмет службового розслідування, утворено комісію та з 26.09.2022 відсторонено позивача від виконання посадових обов`язків. Підставою для проведення службового розслідування стало виявлення факту недодержання позивачем антикорупційного законодавства, що містилося у постанові Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2022 у справі № 334/3614/22. Позивач був обізнаний про початок службового розслідування відносно нього з відстороненням від виконання службових обов`язків. 21.10.2022 до відповідача 1 від відповідача 2 надійшов лист від 07.10.2022 № 17.04/01-27/513, до якого додано матеріали справи ЄО № 21461 від 29.09.2022 (матеріали, що надійшли від Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області). 27.10.2022 відповідач 2, листом № 17.04/01-28/552 надав відеоматеріали з бодікамер патрульних, які виїжджали 29.09.2022 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району. Дані документи слугували підставою для винесення розпорядження від 18.11.2022 № 1880к/тр «Про оголошення догани ОСОБА_4 ». Позивачу запропоновано надати пояснення з приводу зазначених фактів, однак жодних пояснень щодо подій саме 29.09.2022 ним не надано. Отже, розпорядження від 18.11.2022 № 1880к/тр прийнято на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Враховуючи зазначене, встановлено систематичне невиконання позивачем своїх посадових обов`язків. Для ознайомлення з актом службового розслідування позивач не з`явився. На підстав висновків та пропозицій комісії зі службового розслідування прийняте розпорядження секретаря Запорізької міської ради ОСОБА_3 від 08.12.2022 № 2026 к/тр «Про звільнення ОСОБА_2 ». При цьому, дане розпорядження прийняте впродовж 10-ти денного строку, як того вимагає п. 10 Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950. Отже, підстави для скасування зазначеного розпорядження відсутні. Крім того, заперечує проти стягнення з відповідача 1 моральної шкоди на користь позивача у зв`язку із недоведеністю таких вимог. У задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

10.01.2023 від представника відповідача 1 надійшло клопотання (вх. №1554) про зупинення провадження у справі № 280/7100/22 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 280/6737/22 та № 280/5751/22.

Відповідач 2 позов не визнав, подав відзив (вх. від 11.01.2023 № 1728), в якому зазначив, що розпорядженням від 08.12.2022 № 2026 к/тр ОСОБА_1 звільнено з посади. Згідно з даними системи «Документообіг» зазначене розпорядження міського голови надійшло до районної адміністрації 08.12.2022 о 12 год. 28 хв. У найкоротший термін створено проект розпорядження голови Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району «Про розрахунок при звільненні ОСОБА_5 », який за № 202 к/тр був зареєстрований о 13 год. 51 хв. Видане розпорядження надійшло для виконання до відділу бухгалтерського обліку та звітності районної адміністрації (далі - Відділ). Відділом вжиті заходи щодо розрахунку та реєстрації фінансових зобов`язань. До Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради надані: пропозиція на фінансування від 08.12.2022 № 206 (розрахункові ОСОБА_1 ) у сумі 47 438,14 грн, пропозиція на фінансування від 08.12.2022 № 204 (заробітна плата) у сумі 170 325,13 грн. У той же день від Департаменту отримано фінансування на загальну суму 217 763,27 грн (складається з заробітної плати та розрахункових позивача), Реєстр бюджетних фінансових зобов`язань зареєстровано та взято на облік 08.12.2022. На рахунок позивача розрахункові грошові кошти надійшли 09.12.2022, відповідно до даних виписки з системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України за 09.12.2022. Зазначені вище документи (копії яких надаються) підтверджують вжиття районною адміністрацією своєчасних заходів щодо виплати позивачу розрахункових коштів. Виключно внаслідок особливостей роботи Державної казначейської служби України позивач отримав розрахунок на наступний день після звільнення. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 1237,87 грн. Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то вважає дану позовну вимогу передчасною.

Протокольною ухвалою суду від 11.01.2023 відкладено підготовче засідання до 07.02.2023.

25.01.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 4127), в якій вона заперечує проти доводів відповідача 1.

02.02.2023 від відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 5102).

06.02.2023 від представника позивача надійшло клопотання (вх. №5469) про зупинення провадження у справі № 280/7100/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/6737/22.

Ухвалою суду від 07.02.2023 зупинено провадження у справі № 280/7100/22 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 280/6737/22 та № 280/5751/22.

Ухвалою суду від 07.11.2023 поновлено провадження у справі № 280/7100/22; призначено підготовче засідання призначити на 16.11.2023.

15.11.2023 від представника позивача надійшла заява (вх. № 50748), в якій позовні вимоги викладено наступним чином:

визнати протиправним та скасувати розпорядження секретаря міської ради від 08.12.2022 № 2026 к/тр «Про звільнення ОСОБА_2 » та зобов`язати Запорізького міського голову (виконуючого обов`язки міського голови), Запорізьку міську раду поновити ОСОБА_1 на посаді;

стягнути з ОСОБА_3 та виконавчого комітету Запорізької міської ради, як головного розпорядника коштів Запорізької міської ради, на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн;

стягнути з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 1237,87 грн;

стягнути з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.12.2021 по день винесення рішення у даній справі;

стягнути з відповідачів на користь позивача всі судові витрати по справі.

Також, представником позивача подано клопотання (вх. № 50772) про залучення співвідповідачів до участі у справі, а саме Запорізької міської ради та виконавчого комітету Запорізької міської ради.

16.11.2023 від представника відповідача 1 надійшла заява (вх. № 51095) про виклик свідків.

Ухвалою суду від 16.11.2023 прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 про зміну предмету спору та ухвалено розглядати справу з урахуванням змінених позовних вимог. Клопотання представника ОСОБА_1 про залучення до участі у справі співвідповідачів задоволено. Залучено до участі у справі в якості співвідповідачів Запорізьку міську раду (далі відповідач 3) та виконавчий комітет Запорізької міської ради (далі відповідач 4). Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.

Протокольною ухвалою суду від 16.11.2023 відкладено підготовче засідання до 20.12.2023.

Від представника відповідачів 1, 3, 4 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 53445), в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, аналогічних зазначеним у відзиві відповідача 1.

Протокольною ухвалою суду від 20.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про виклик свідків; закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.01.2024.

В судовому засідання 17.01.2024 оголошено перерву до 23.01.2024.

В судовому засідання 23.01.2024 оголошено перерву до 06.02.2024.

Від відповідача 2 надійшло клопотання (вх. від 05.02.2024 № 5860) про долучення доказів та пояснення (вх. від 05.02.2024 № 5863).

05.02.2024 від представника відповідачів 1, 3, 4 надійшло клопотання (вх. № 5888) про зупинення провадження у справі № 280/7100/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/6737/22. У клопотанні зазначено, що Запорізька міська рада, не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції у справі № 280/6737/22, подала касаційну скаргу. Верховним Судом 01.02.2024 відкрито провадження за даною скаргою, а також зупинено дію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі № 280/6737/22 до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Ухвалою суду від 06.02.2024 зупинено провадження у справі № 280/7100/22 до набрання законної сили судовим рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 280/6737/22.

Ухвалою суду від 21.08.2024 поновлено провадження у справі № 280/7100/22; судове засідання призначено на 01.10.2024.

26.09.2024 від представника відповідачів 1, 3, 4 надійшло клопотання (вх. № 44835) про зупинення провадження у справі № 280/7100/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/6737/22.

Ухвалою суду від 01.10.2024 зупинено провадження у справі № 280/7100/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/6737/22 (провадження СН/280/21/24).

Ухвалою суду від 06.02.2025 поновлено провадження у справі № 280/7100/22; судове засідання призначено на 26.02.2025.

Протокольною ухвалою суду від 26.02.2025 відкладено судове засідання до 12.03.2025.

Протокольною ухвалою суду від 12.03.2025 відкладено судове засідання до 03.04.2025.

У судовому засіданні 03.04.2025 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено скорочене судове рішення. Технічна фіксація здійснювалася за допомогою комплексу «Оберіг».

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності з`ясував наступне.

ОСОБА_1 обіймав посаду голови Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району.

29.08.2022 оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Черновим Д.І. складено протокол № 117 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відносно ОСОБА_1 , про порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за яке передбачена відповідальність згідно з вимогами ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Розпорядженням Запорізького міського голови від 09.09.2022 № 1493 к/тр «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків», відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 46 Кодексу законів про працю України, враховуючи лист управління стратегічних розслідувань департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 30.08.2022 № 2293/55/107/01-2022, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ОСОБА_1 з 09.09.2022 відсторонено від виконання службових обов`язків голови Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району до закінчення розгляду справи судом.

Як вбачається зі змісту постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2022 у справі № 334/3614/22, 31.08.2022 до суду з Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Дана стаття передбачає відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Судом провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2022 у справі № 334/3614/22 набрала законної сили 27.09.2022, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру судових рішень та не заперечується учасниками справи.

Зазначені обставини установлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі № 280/6167/22, що набрало законної сили 10.03.2023.

В подальшому видано розпорядження Запорізького міського голови від 26.09.2022 № 230 р «Про проведення службового розслідування», згідно пунктів 1 та 4 якого визначено провести службове розслідування стосовно позивача з відстороненням його від виконання службових обов`язків голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району на час службового розслідування. Дане розпорядження прийняте у зв`язку із виявленням факту недодержання головою районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району Змієнком В.В. антикорупційного законодавства, що міститься у постанові Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2022 у справі № 334/3614/22 за результатом розгляду протоколу від 29.08.2022 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до секретаря Запорізької міської ради Куртєва Анатолія Валентиновича, що тимчасово здійснює повноваження Запорізького міського голови, виконавчого комітету Запорізької міської ради, в якому просив суд:

визнати протиправними та скасувати розпорядження секретаря Запорізької міської ради ОСОБА_3 , що тимчасово здійснює повноваження Запорізького міського голови від 26.09.2022 №230р «Про проведення службового розслідування» (далі - розпорядження №230);

поновити позивачу службові повноваження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2023 у справі № 280/5751/22, що набрало законної сили 10.03.2023, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Надалі, розпорядженням Запорізького міського голови від 18.11.2022 № 1880 к/тр «Про оголошення догани ОСОБА_4 » позивачу оголошено догану за порушення ним, як головою районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, обов`язку виконувати розпорядження міського голови, а саме розпорядження міського голови від 26.09.2022 № 230 р «Про проведення службового розслідування» в частині відсторонення позивача від виконання обов`язків голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, яке відбулося 29.09.2022 під час проведення ним, як головою райадміністрації, зустрічі з головами ОСББ Дніпровського району, чим ОСОБА_1 вжив заходів по реалізації покладених на райадміністрацію повноважень, не маючи на те повноважень.

Також, на виконання розпорядження Запорізького міського голови від 26.09.2022 № 230 р «Про проведення службового розслідування», Комісією з проведення службового розслідування проведено службове розслідування стосовно голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт від 24.11.2022. У висновках акту зазначено, що головою районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району ОСОБА_1 не дотримано вимог антикорупційного законодавства, а саме п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» в частині неповідомлення не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника. У діях голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району ОСОБА_1 наявні ознаки систематичного невиконання без поважних причин своїх посадових обов`язків, що є підставою для розірвання з ним трудового договору відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

На підставі висновків та пропозицій комісії службового розслідування, створеної розпорядженням міського голови від 26.09.2022 № 230 р «Про проведення службового розслідування», що містяться в акті комісії від 24.11.2022, враховуючи розпорядження міського голови від 18.11.2022 № 1880 к/тр «Про оголошення догани ОСОБА_4 », керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Кодексом законів про працю України, винесено розпорядження секретаря Запорізької міської ради ОСОБА_3 від 08.12.2022 № 2026 к/тр «Про звільнення ОСОБА_2 ». Зазначеним розпорядженням за систематичне невиконання головою районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району ОСОБА_1 без поважних причин посадових обов`язків, а саме обов`язку виконувати розпорядження міського голови, що виразилося у невиконанні розпорядження міського голови від 26.09.2022 № 230-р, за яке розпорядженням від 18.11.2022 № 1880 к/тр оголошено догану, а також обов`язку з дотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», п. 4.4 розділу 4 Посадової інструкції голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, що виразилось у недотриманні ОСОБА_1 п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо неповідомлення безпосереднього керівника - міського голови (на даний час виконання його обов`язків покладено на секретаря міської ради) не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли ОСОБА_1 дізнався (01.12.2022 - момент вчинення правопорушення відповідно до протоколу від 29.08.2022 № 117) про наявність у нього реального конфлікту інтересів у зв`язку зі знаходженням на території та у приміщенні районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району особистого майна (судна), на яке він, як фізична особа, мав право володільця за довіреністю, що призвело до суттєвих негативних наслідків у вигляді спричинення шкоди авторитету органам місцевого самоврядування Запорізької територіальної громади, враховуючи, що з дня накладення на ОСОБА_1 розпорядженням міського голови від 18.11.2022 № 1880 к/тр «Про оголошення догани ОСОБА_4 » дисциплінарного стягнення не минуло року, вирішено звільнити з 08.12.2022 ОСОБА_1 з посади голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. (п. 1 розпорядження). У пункті 2 розпорядження зазначено: районній адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району 08.12.2022 провести зі ОСОБА_1 повний розрахунок відповідно до КЗпП України.

Наведені обставини зумовили звернення ОСОБА_1 до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі Закон № 2493-III) посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно п. 1.1. Положення про районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Комунарському, Олександрівському, Хортицькому, Шевченківському району, затвердженому рішенням Запорізької міської ради від 23.04.2021 № 75, районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району є виконавчим органом Запорізької міської ради в районі міста.

Отже, у розумінні частини першої статті 2 Закону № 2493-III позивач є посадовою особою місцевого самоврядування.

Частиною третьою статті 7 Закону № 2493-III передбачено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

За правилами статті 139 Кодексу законів про працю України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Пунктом 3 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України установлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Матеріалами справи підтверджується, що позивача звільнено з посади на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

При цьому, зазначаючи у розпорядженні від 08.12.2022 № 2026 к/тр про систематичне невиконання позивачем без поважних причин посадових обов`язків, відповідач 1 посилається на оголошення ОСОБА_1 догани розпорядженням Запорізького міського голови від 18.11.2022 № 1880 к/тр.

Однак, не погоджуючись із розпорядженням від 18.11.2022 № 1880 к/тр, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2023 у справі № 280/6737/22 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки Запорізького міського голови - секретаря Запорізької міської ради Куртєва Анатолія Валентиновича про визнати протиправним та скасувати розпорядження відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі № 280/6737/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2023 скасовано; позов задоволено; визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови від 18.11.2022 №1880 к/тр «Про оголошення догани ОСОБА_4 ».

Постановою Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 280/6737/22 частково задоволено касаційну скаргу Запорізької міської ради; рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 скасовано; справу направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі № 280/6737/22 (провадження № СН/280/21/24), що набрало законної сили 23.01.2025, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови від 18.11.2022 №1880 к/тр «Про оголошення догани ОСОБА_4 ».

При цьому, у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі № 280/6737/22 (провадження № СН/280/21/24), що набрало законної сили 23.01.2025, встановлено наступні обставини: «…в ході огляду відеозапису не підтверджено, що позивач здійснив організацію зустрічей (зборів) з головами ОСББ. Зокрема відеоматеріал не містить підтверджень, що позивач прийняв розпорядження про проведення зустрічі з головами ОСББ. Таких підтверджень не містять матеріли справи і на паперовому носії. Відео запис не містить підтверджень про наявність протоколу зустрічі з головами ОСББ. Підтверджень щодо наявності протоколу зустрічі з головами ОСББ не містять матеріли справи і на паперовому носії. Також відеоматеріал не підтверджує, що позивач здійснював будь-які вказівки за результатами проведення зустрічі з головами ОСББ, надавав доручення чи обговорював питання, що входять до кола посадових обов`язків голови райадміністрації. Не містять таких підтверджень матеріали справи і на паперовому носії. Водночас, відеоматеріал не містить будь-яких підтверджень, що відбулися збори/зустріч саме голів ОСББ. Крім того, відеоматеріал не містить підтверджень, що збори/зустріч голів ОСББ відбулася саме на підставі скликання позивачем. … Як наслідок, суд дійшов висновку, що вказаний відеоматеріал не може слугувати доказом порушення позивачем розпорядження міського голови від 26.09.2022 №230р «Про проведення службового розслідування» та спростовує висновки розпорядження міського голови від 18.11.2022 №1880 «Про оголошення догани ОСОБА_4 ». … Так, матеріалами справи підтверджується що департаментом правового забезпечення Запорізької міської ради в межах наданих повноважень було здійснено з`ясування фактичних обставин події 29.09.2022, яке було відображено у Пропозиціях департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради про притягнення до дисциплінарної відповідальності голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району ОСОБА_1 від 18.11.2022 № 02-12/1636 (далі - Пропозиції). В Пропозиціях зазначено, що 29.09.2022 до служби 102 надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 1а на п`ятому поверсі районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району (далі - райадміністрація) проводиться несанкціонований збір мешканців району під головуванням голови райадміністрації ОСОБА_1 , відносно якого проводиться службове розслідування, та якого у зв`язку з цим відсторонено від виконання обов`язків голови райадміністрації. Надані органами патрульної поліції матеріали ЄО № 21461 від 29.09.2022 містять пояснення осіб, що володіли інформацією щодо фактичних обставин події, що відбулася 29.09.2022, та стала підставою для виклику служби 102, а також копію відеозапису з виклику, зафіксована за допомогою бодікамери. З рапорту поліцейського Горб Д.В. від 29.09.2022 встановлено, що в 18:14 год. 29.09.2022 за адресою АДРЕСА_1 перебував ОСОБА_1 , який представився головою районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, та пояснив, що його відсторонено від посади, а також близько 20 осіб, які, за поясненням ОСОБА_1 , є головами ОСББ Дніпровського району, з якими він проводить нараду. Аналізуючи вказані пояснення суд зазначає, що вказані пояснення поліцейського ОСОБА_6 не підтверджують порушення, що зафіксоване в розпорядженні міського голови від 18.11.2022 №1880 «Про оголошення догани ОСОБА_4 ». З пояснень ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 29.09.2022 встановлено, що 29.09.2022 року приблизно о 18.00, їм стало відомо про те, що ОСОБА_1 , всупереч розпорядження про відсторонення останнього від виконання своїх обов`язків, та всупереч розпорядження про заборону зібрань під час воєнного стану незаконно організував зібрання голів ОСББ та інших мешканців Дніпровського району, з метою дестабілізації та функціонування районної адміністрації ЗМР по Дніпровському району, та агітував мешканців Дніпровського району, з метою повернення останнього на посаду. Однак будь-яких підтверджень щодо зазначеної інформації матеріали справи не містять. ОСОБА_9 (відповідальний черговий за посадою у райадміністрації) також у своїх письмових поясненнях зазначив, що 29.09.2022, приблизно о 18.00, біля 30 невідомих осіб зайшли у приміщення райадміністрації з метою участі у невідомій нараді. Виходячи з того, що ані ОСОБА_7 , ані ОСОБА_8 , ані ОСОБА_9 не були безпосередніми учасниками «зібрання голів ОСББ та інших мешканців Дніпровського району», а також те, що у спірний період вони обіймали посади в районній адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району та Запорізькій міській раді суд вважає, що пояснення вказаних осіб не можна вважати належними та допустимими доказами у справі. Відповідачами зазначається, що під час роботи патрульної поліції 29.09.2022 по вул. Бородинська, 1а після 18:00 позивача було опитано і він пояснив, що у зазначений день та час зібралися глави ОСББ Дніпровського району для обговорення питання про відсторонення голови райадміністрації ОСОБА_1 від виконання своїх обов`язків на час проведення службового розслідування. Натомість, будь-яких належних підтверджень зазначеному матеріали справи не містять. Так, згідно відео матеріалу можна припустити, що поліцейський/поліцейська у однієї з осіб з`ясовував особу. При цьому відео камера направлена таким чином, що ідентифікувати особу не можливо, оскільки зафіксовано лише корпус особи без фіксації обличчя особи (без фіксації голови особи). Отже належних доказів вчинення позивачем проступку матеріали справи не містять, при цьому, рішення суду не може бути прийнято на підставі припущень. …».

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. (ч. 4 ст. 78 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 у справі № 9901/743/18 висловив правову позицію, відповідно до якої для звільнення працівника за п. 3 ч.1. ст. 40 Кодексу законів про працю України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього вже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Враховуючи обставини, встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі № 280/6737/22 (провадження № СН/280/21/24), що набрало законної сили 23.01.2025, зважаючи на скасування в судовому порядку розпорядження Запорізького міського голови від 18.11.2022 № 1880 к/тр «Про оголошення догани ОСОБА_4 », відсутні підстави стверджувати про систематичне невиконання позивачем без поважних причин посадових обов`язків. Відповідно, у відповідача 1 були відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Відтак, розпорядження секретаря Запорізької міської ради ОСОБА_3 від 08.12.2022 № 2026 к/тр «Про звільнення ОСОБА_2 » підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Що стосується процедури проведення службового розслідування, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 затверджено Порядок проведення службового розслідування (далі - Порядок № 950; у редакції, чинній на час проведення службового розслідування відносно позивача), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України Про запобігання корупції (далі - Закон).

Пунктом 4 Порядку № 950 визначено, що службове розслідування проводиться із відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймає відповідно суб`єкт призначення або керівник органу.

Згідно пункту 7 Порядку № 950, особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;

2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування;

3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування;

4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять;

5) звертатися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, стосовно якої проводиться службове розслідування.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 950 акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику.

Перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.

Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомляється за день до ознайомлення із зазначеним актом.

Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта.

У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені зауваження або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомила комісію про причини своєї відсутності у день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.

Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт службового розслідування, а у разі відмови особи підписати такий акт члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування.

У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії причина його відсутності зазначається в акті.

Знімати копії з акта службового розслідування до подання його на розгляд керівника органу забороняється.

Згідно пункту 10 Порядку № 950, акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності.

За результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.

У разі коли рішення щодо проведення службового розслідування було прийнято на виконання припису Національного агентства посадова особа (орган), якій (якому) його адресовано, інформує Національне агентство стосовно висновків комісії про причини та умови, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, пропозицій щодо усунення зазначених причин та умов, а також стосовно вжитих заходів за результатами службового розслідування.

За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 надані письмові пояснення від 27.10.2022, в яких зазначено, що ні він, ні співробітники (заступники голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району) не надавали розпорядження чи вказівок зберігати майно будь-кого в приміщеннях чи території райадміністрації. Надання позивачем даних пояснень відображено в акті службового розслідування від 24.11.2022.

Крім того, судом установлено, що позивач з 26.09.2022 по 30.09.2022 перебував на лікарняному, у зв`язку із чим строк проведення службового розслідування продовжувався.

Період проведення службового розслідування не включає час тимчасової втрати працездатності особою, стосовно якої проводиться службове розслідування, час її перебування у відпустці або службовому відрядженні чи відсутності з інших причин, час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств, організацій іноземних держав, а також час ознайомлення такої особи з актом службового розслідування. (п. 3 Порядку № 950).

Також, позивач не з`явився для підписання акту службового розслідування, що зафіксовано в акті комісії від 05.12.2022 № 5.

Матеріалами справи підтверджується, що Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради супровідним листом від 05.12.2022 № 01/02-11/0913 направив відповідачу 1 акт комісії службового розслідування від 24.11.2022 та протоколи засідання комісії зі службового розслідування від 25.11.2022 № 4, від 05.12.2022 № 5 з додатками, для прийняття відповідного рішення.

За результатами розгляду акту службового розслідування відповідач 1 прийняв розпорядження від 08.12.2022 № 2026 к/тр, тобто розпорядження прийняте у десятиденний строк з дати надходження акту службового розслідування, що відповідає вимогам пункту 10 Порядку № 950.

Наведене у сукупності підтверджує, що службове розслідування відносно позивача проведено із додержанням процедури, визначеної Порядком № 950, з огляду на що твердження позивача про протилежне судом не приймаються.

Згідно із частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Скасування розпорядження про звільнення позивача є підставою для його поновлення на попередній роботі.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 у справі «Волков проти України», звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як способу відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Іншого способу порушеного права у спорах про незаконне звільнення, крім поновлення на посаді відповідного органу (установи, підприємства, організації), КЗпП України не передбачає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № П/9901/101/18, постановах Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 280/6512/20, від 03.04.2024 у справі № 120/2525/20-а.

Частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з частиною першої статті 27 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами і доповненнями) порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом «з» пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі також - Порядок № 100), встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.

За змістом пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Для працівників з відрядною оплатою праці в разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.

Абзацами 1-3 пункту 3 Порядку № 100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

У відповідно до пункту 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, розрахунок середньоденної заробітної плати проводиться шляхом ділення заробітної плати за робочі (календарні) дні, фактично відпрацьовані протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Відповідно до довідки Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району про доходи від 10.01.2023 № 08-3/2023 (т.с. 1, а.с. 213) розмір середньоденної заробітної плати позивача складає 1401,43 грн. Довідка містить інформацію про заробітну плату за два місяці, що передували відстороненню позивача від посади липень та серпень 2022 року.

При цьому, дана довідка враховує фактично відпрацьовані позивачем дні, тому суд здійснює обчислення на її підставі, а не на підставі довідки про доходи (без дати, без номера, т.с. 1, а.с. 44), наданої позивачем.

Кількість днів вимушеного прогулу позивача, на які поширюються вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу після звільнення, становить 605 робочих днів за період з 09.12.2022 по 03.04.2025 включно. Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 847865,15 грн (1401,43 грн х 605 робочих днів), який підлягає стягненню на користь позивача з відповідача 2.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.02.2019 у справі № 826/6583/14, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Що стосується стягнення з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 1237,87 грн суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 116 КЗпП (із змінами, внесеними згідно із Законами від 20.12.2005 № 3248-IV, від 01.07.2022 № 2352-IX) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 КЗпП (із змінами, внесеними згідно із Законами від 20.12.2005 № 3248-IV, від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Отже, з 19.07.2022 нормами КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Судом установлено, що остаточний розрахунок із позивачем проведено 09.12.2022, тобто не у день звільнення (08.12.2022).

Однак, як пояснив відповідач 2, зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача відбулося наступного дня після звільнення виключно внаслідок особливостей роботи Державної казначейської служби України.

При цьому, матеріалами справи, в т.ч. розпорядженням голови Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району «Про розрахунок при звільненні ОСОБА_5 » від 08.12.2022 № 202 к/тр, пропозиціями на фінансування від 08.12.2022 № 206, від 08.12.2022 № 204, Реєстром бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 08.12.2022 № 419 підтверджується, що відповідач 2, не зволікаючи, вжив усіх залежних від нього заходів для своєчасного розрахунку із позивачем.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.3 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 2 березня 2012 року № 309, підтвердні документи, надані розпорядником бюджетних коштів / розміщені в електронній системі закупівель, опрацьовуються органом Казначейства: за захищеними видатками, які не потребують проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, - протягом 1 операційного дня.

Отже, в спірних правовідносинах відсутня вина відповідача 2 у несвоєчасному розрахунку при звільненні, як умова покладення на нього обов`язку виплатити середній заробіток за увесь час такої затримки.

Звідси, в даній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Стосовно стягнення з ОСОБА_3 та виконавчого комітету Запорізької міської ради, як головного розпорядника коштів Запорізької міської ради, на користь позивача моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн слід зазначити наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 цієї ж Постанови Пленуму № 4 зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Однак, позивачем не доведено, що відповідачами заподіяно йому моральну шкоду, не надано належних пояснень, якими доказами вона підтверджується та з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди тощо.

Водночас, з врахуванням наведеного вище, суд зазначає, що сам по собі факт прийняття протиправного розпорядження про звільнення позивача не свідчить про завдання йому моральної шкоди.

За таких обставин і правового врегулювання суд доходить висновку, що в задоволенні даної частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 30831,46 грн (1401,43 грн х 22 робочі дні) слід звернути до негайного виконання.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому розподіл судових витрат в частині сплати судового збору не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження секретаря Запорізької міської ради Куртєва Анатолія Валентиновича від 08.12.2022 № 2026 к/тр «Про звільнення ОСОБА_2 ».

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді голови Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району з 09.12.2022.

4. Стягнути з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району (69096, м. Запоріжжя, вул. Сагайдачного Петра, 1-А; код ЄДРПОУ 37573513) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.12.2022 по 03.04.2025 у розмірі 847865 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот шістдесят п`ять) гривень 15 коп., з яких утримати податки та інші обов`язкові платежі.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 30 831 (тридцять тисяч вісімсот тридцять одна) гривня 46 коп., з якої утримати податки та інші обов`язкові платежі, підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 23.04.2025.

СуддяЮ.П. Бойченко