Постанова

від 23.04.2025 по справі 500/1753/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 500/1753/23

провадження №К/990/39234/23; К/990/733/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,

суддів: Білак М. В., Желєзного І. В.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом Тернопільської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаст Фектори», про визнання протиправною та скасування вимоги щодо усунення порушень законодавства, провадження у якій відкрито

за касаційними скаргами Тернопільської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Фектори» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року (головуючий суддя Шавель Р. М., судді: Бруновська Н. В., Хобор Р. Б.)

І. Суть спору

У квітні 2023 року Тернопільська міська рада (далі - позивач, Тернопільська міськрада) звернулася до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаст Фектори» (далі - третя особа, ТОВ «Фаст Фектори»), у якому просила визнати протиправними та скасувати вимоги Західного офісу Держаудитслужби, викладені в листі від 21 квітня 2023 року

№ 131919-13/1084/2023 «Про усунення виявлених порушень».

На обґрунтування позовних вимог Тернопільська міськрада зазначила, що висновок відповідача про наявність порушень з боку позивача, і як наслідок, вимога про усунення таких порушень є необґрунтованими і безпідставними, оскільки між Тернопільською міськрадою та ТОВ «Фаст Фектори» укладено та виконано договір закупівлі з дотриманням усіх законодавчих норм.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи.

На виконання Програми захисту населення і території Тернопільської міської територіальної громади від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2019-2022 роки, затвердженої рішенням Тернопільської міськради від 22 листопада 2018 року № 7/30/20 (зі змінами) та враховуючи Протокол засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Тернопільській міськраді від 27 жовтня 2022 року № 24, позивачем прийнято рішення про здійснення закупівлі товару (у тому числі спальних мішків) без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до підпункту 3(1) пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості № 1178).

Згідно з інформацією, оприлюдненою замовником (Тернопільською міськрадою) в електронній системі закупівель Prozorro за номером

UA-2022-11-16-009137-а, процедура закупівлі ДК 021:2015:39520000-3: Готові текстильні вироби (Спальні мішки) проводилась без використання електронної системи закупівель, шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів.

За результатами процедури закупівлі, 16 листопада 2022 року між Тернопільською міськрадою (замовником) та ТОВ «Фаст Фектори» (постачальник) укладено Договір про закупівлю товару № 253, а саме: спальні мішки, код 39520000-3 за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника, визначений в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток 1) до Договору.

Специфікацією (Додаток 1) до Договору установлено: спальні мішки, кількість 4500, країна походження Україна, ціна за одиницю 2820,00 грн. Сума Договору становить 12 690 000,00 грн. Своєю чергою, у цій Специфікації не визначено конкретних технічних умов чи норм якості до товару.

Відповідно до наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 31 січня 2023 року № 10-з «Про призначення перевірки закупівель» призначено з 01 лютого 2023 року проведення перевірки закупівлі UA-2022-11-16-009137-а, здійсненої Тернопільською міськрадою.

Згідно програми перевірки закупівлі, проведеною Тернопільською міськрадою, затвердженої начальником Управління Західного офісу Держаудислужби в Тернопільській області від 31 січня 2023 року, метою перевірки є перевірка дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель та інших нормативно-правових актів. Підставою для проведення перевірки є виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі. Питання програми: загальні відомості про замовника; дотримання вимог законодавства у сфері закупівель під час проведення Тернопільською міськрадою процедури закупівлі ДК 021:2015:39520000-3; стан розрахунково-платіжної дисципліни та виконання умов договору про закупівлю, наявності підстав для перерахування коштів.

Для проведення перевірки Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області оформлені направлення від 31 січня 2023 року № 23 та № 24.

Перевірку проведено з 01 лютого 2023 року по 17 березня 2023 року (із зупиненням на період з 10 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року для проведення зустрічних звірок).

За результатами перевірки закупівель контролюючим органом складено акт перевірки від 24 березня 2023 року № 19-22/1, за висновками якого встановлено, що в порушення пункту 2.1, 2.3, 5.5 Договору про закупівлю товару від 16 листопада 2022 року № 253 (далі - Договір № 253), укладеного між Тернопільською міськрадою та ТОВ «Фаст Фектори», розділів 4, 5, 6 Національного стандарту України ДСТУ EN 13537:2008 «Мішки спальні. Вимоги» (EN 13537:2002, IDT), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 04 серпня 2008 року № 268, частин першої, другої статті 526 та частини першої статті 629 Цивільного кодексу України, частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України, Тернопільською міськрадою перераховано кошти в сумі 12 690 000,00 грн за товар (спальні мішки), якість якого не підтверджена сертифікатом якості та маркування якого не відповідає чинним нормам маркування для товару даного виду і, як наслідок, міському бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму. Крім цього, перевіркою встановлено, що оприбуткування 1350 штук спальних мішків по накладній від 25 листопада 2022 року № 253/1 не підтверджено датами про їх виготовлення, що зазначені на маркувальних ярликах. Водночас, представлені 1980 штук спальних мішків, відповідно до даних про дату виготовлення, виготовлені з 20 грудня 2022 року по 03 січня 2023 року, тобто після набуття права власності Тернопільською міськрадою на всі спальні мішки, отримані від ТОВ «Фаст Фектори» (накладна від 19 грудня 2022 року № 253).

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області направлено Тернопільській міськраді вимогу, оформлену листом від 21 квітня 2023 року № 131919-13/1084/2023 «Про усунення виявлених порушень», у якій зобов`язав: відповідно до статтей 11, 16, 22, 509, 526, 610, частини другої статті 678, статті 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, умов Договору про закупівлю товару від 16 листопада 2022 року № 253 (у тому числі його розділу 2, підпункту 6.3.5 пункту 6.3 розділу 6), забезпечити відшкодування на користь Тернопільської міськради матеріальної шкоди (збитків) на суму 12 690 000,00 грн, заподіяної внаслідок перерахування коштів в сумі 12 690 000,00 грн за товар (спальні мішки), якість якого згідно з пунктом 2.3 розділу 2 цього договору не засвідчена належним чином оформленими документами, які мали бути надані разом з товаром, а саме, сертифікатом якості, та маркування якого не відповідає умовам чинних нормативних документів, що передбачено пунктом 5.5 розділу 5 цього договору, шляхом заміни ТОВ «Фаст Фектори» поставленого ним товару (спальних мішків) на товар належної якості, підтвердженої сертифікатом якості, та промаркований згідно з умовами чинних нормативних документів, а у разі відмови товариства - шляхом звернення Тернопільської міськради із позовом до суду або відмовитися від договору і вимагати повернення товариством сплачених за товар (спальні мішки) коштів в сумі 12 690 000,00 грн (стягнути матеріальну шкоду (збитки)). Термін виконання вимог визначено до 30 червня 2023 року.

Не погоджуючись із вказаними висновками та рішенням відповідача, Тернопільська міськрада звернулася до суду з цим позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано вимоги Західного офісу Держаудитслужби, викладені в листі від 21 квітня 2023 року

№ 131919-13/1084/2023 «Про усунення виявлених порушень»

Суд першої інстанції виходив з того, що той факт, що ТОВ «Фаст Фектори» надав сертифікат відповідності № UA021.00214-22 на серійне виготовлення спальних мішків з 21 листопада 2022 року до 06 грудня 2023 року, виданий ДП «Львівстандартметрологія», замість необхідного сертифікату якості, як це передбачено підпунктом 2.3 пункту 2 Договору № 253, не свідчить про неякість самого товару. При цьому, сертифікат відповідності № UA021.00214-22, виданий ДП «Львівстандартметрологія», є чинним та таким, що в судовому порядку не оспорюється. Більш того, ані в акті перевірки від 24 березня 2023 року

№ 19-22/01, ані у вимозі від 21 квітня 2023 року № 131919-13/1084/2023 контролюючим органом не вказується на істотність порушень вимог щодо якості товару та не надано жодного фактичного доказу, який би підтверджував дану обставину.

Суд першої інстанції наголосив, що в Договорі № 253 не надано конкретних технічних вимог та вимог якості до товару, а у підпункті 2.1 пункту 2 цього Договору має місце формулювання «повинен поставити замовнику товар, якість якого відповідатиме чинним нормам якості для товару даного виду». Натомість державні підприємства, які надають послуги з сертифікації товару та підтвердження відповідності товару вимогам державних стандартів, видають документ про відповідність (сертифікат відповідності), а такого поняття у їх роботі, як сертифікат якості - немає, який міг бути виданий виключно ТОВ «Фаст Фектори», як постачальником товару. Відтак, суд першої інстанції уважає, що у спірних правовідносинах ТОВ «Фаст Фектори» було надано з товаром документ (сертифікат відповідності), який має більш значний підтверджуючий статус, ніж самостійно виданий сертифікат якості.

Що стосується висновків відповідача про невідповідність спальних мішків чинним нормам маркування для товару даного виду, суд першої інстанції зауважив, що спальний мішок підпадає під дію Технічного регламенту назв текстильних волокон і відповідного етикетування та маркування вмісту складників сировинного складу текстильних виробів, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 28 липня 2020 року № 1408 (далі - Технічний регламент), а отже і маркування даної продукції повинне відповідати вказаному нормативному документу. При цьому, згідно з нормами Технічного регламенту розширений опис товару на маркуванні не є обов`язковим.

Водночас, суд першої інстанції зауважив про помилкове посилання відповідача на норми Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки Тернопільська міськрада не є споживачем в розумінні цього Закону, а тому вимоги Правил роздрібної торгівлі непродовольчих товарів, які прийняті відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», не є релевантними.

Також, суд першої інстанції відзначає, що на противагу висновкам відповідача про представлені 1980 штук спальних мішків, відповідно до даних про дату виготовлення, виготовлені з 20 грудня 2022 року по 03 січня 2023 року, тобто після набуття права власності Тернопільською міськрадою на всі спальні мішки отримані від ТОВ «Фаст Фектори» (накладна від 19 грудня 2022 року № 253), третьою особою було надано пояснення, у яких звернуто увагу про помилкове нанесення на маркувальні ярлики товару (спальні мішки) дат виготовлення даного товару. Вказане, за позицією ТОВ «Фаст Фектори», є наслідком високої інтенсивності виконання замовлень постачальником за умови виготовлення значної кількості ідентичного товару під час дії непереборної сили, як от раптове припинення електропостачання в умовах енергодефіциту. Поряд з цим, товариство вказало на наявність додаткових описок, таких як назва постачальника (описка в найменуванні суб`єкту господарювання).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що помилкове нанесенням на маркувальні ярлики товару (спальні мішки) дат виготовлення даного товару не стало основною причиною для формування вимоги в листі від 21 квітня 2023 року № 131919-13/1084/2023 «Про усунення виявлених порушень».

Разом з тим, суд першої інстанції вважає, що застосований відповідачем до позивача засіб фінансового контролю у вигляді зобов`язання заміни усього товару або відмовитися від договору непропорційний інкримінованому йому порушенню. У матеріалах справи відсутні будь-які докази неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, а також того, що товар є неякісним, дефектним. Наведений аспект має самостійне значення для оцінки розумності дій відповідача та пропорційності застосованого ним заходу впливу. Зауваження відповідача зводяться виключно до ненадання сертифікату якості разом з товаром, маркування якого не відповідає умовам чинних нормативних документів, що носить формальний характер, так як воно не пов`язане із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Поряд з цим, суд першої інстанції наголосив, що вимоги відповідача про повернення коштів, або заміни усіх спальних мішків лише на основі формальних недоліків у договорі щодо слів «сертифікат якості і сертифікат відповідності» може призвести до відсутності належних засобів для можливості проходження зимового періоду громадянам, які потребують (потребуватимуть) захисту у час низьких температурних показників.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби задоволено. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що пунктом 2.3 Договору № 253 визначено, що на підтвердження якості товару ТОВ «Фаст Фектори» повинен надати сертифікат якості, а згідно з пунктом 6.3.3 цього договору постачальник зобов`язаний надавати разом з товаром супроводжувальні документи, визначені п.2.3 цього договору, а тому надання товариством сертифікату відповідності не є документом, який підтверджує якість товару. Також, суд зазначив, що ДП «Львівстандартметрологія» було видано сертифікат відповідності № UA.021.00214-22 на спальні мішки, що виготовляються серійно, стосовно поверхневої густини тканини, її стійкості до роздирання та стирання, а також сумарний тепловий опір спального мішка визначено методом випробувань ГОСТ 20489-75, який втратив чинність, без зазначення у звіті про випробування необхідної інформації, обумовленої Додатком А (обов`язовий) до Національного стандарту України. Водночас, суд апеляційної інстанції вважає, що документом, який засвідчує відповідність виробленого товару (продукції) вимогам, які висуваються до якості такого товару (продукції), є сертифікат якості, тобто письмовий документ, що складається у довільній формі та видається виробником товару (продукції) для підтвердження погоджених із споживачем даного товару (продукції) показників.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що під час перевірки відповідачем встановлено, що пришиті до спальних мішків ярлики маркування містять лише таку інформацію: назву виробу; розмір виробу (довжина, ширина); склад наповнювача, тканини верху та підкладки; дата виготовлення; назва виробника; примітки щодо догляду, яка, за висновками суду, не відповідає умовам для маркування та інформації від виробника спальних мішків, призначених для спорту та дозвілля, установлених Національним стандартом України.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що в листі ТОВ «Фаст Фектори» від 09 березня 2023 року № 0932/03-6 вказано про те, що після передачі товару покупцю було виявлено, що частина товарних бірок містять технічні описки щодо дати виготовлення та постачальника. Помилкове нанесення (закріплення) товарних бірок є наслідком високої інтенсивності виконання замовлень постачальником за умови виготовлення значної кількості ідентичного товару на замовлення різних покупців. Звідси, суд виснував, що факт допущених недоліків маркування товару не заперечується й самим ТОВ «Фаст Фектори».

Як наслідок, суд апеляційної інстанції констатував, що у порушення умов пункту 5.5 Договору № 253, Тернопільською міськрадою прийнято від ТОВ «Фаст Фектори» спальні мішки в кількості 4500 шт., маркування яких не відповідає вимогам нормативних документів, а також відповідно до представленої інформації ТОВ «Фаст Фектори» допущені технічні описки щодо дати виготовлення та постачальника.

З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в порушення умов пунктів 2.1, 2.3, 5.5 Договору № 253, розділів 4, 5, 6 Національного стандарту України ДСТУ EN 13537:2008 «Мішки спальні. Вимоги» (EN 13537:2002, IDT), частин першої, другої статті 526 та частини першої статті 629 ЦК України, частин першої, другої статті 193 ГК України, Тернопільською міськрадою перераховано кошти в сумі 12 690 000 грн за товар (спальні мішки), якість якого не підтверджена сертифікатом якості та маркування якого не відповідає чинним нормам маркування для товару такого виду і, як наслідок, міському бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані вимоги Західного офісу Державної аудиторської служби України, викладені в листі від 21 квітня 2023 року № 131919-13/1084/2023 «Про усунення виявлених порушень», прийняті правомірно, а відтак заявлений позов є безпідставним і необґрунтованим, через що не підлягає задоволенню з вищенаведених причин.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

22 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Тернопільської міськради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року (провадження № К/990/39234/23).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

04 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Фаст Фектори» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року (провадження № К/990/733/24).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 08 квітня 2025 року (у зв`язку з обранням судді Губської О. А. до складу Великої Палати Верховного Суду) визначено склад колегії суддів: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Білак М. В., Желєзний І. В.

V. Касаційне оскарження

У касаційних скаргах Тернопільська міськрада та ТОВ «Фаст Фектори» просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На обґрунтування позиції скаржники посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі №904/1598/18, від 07 липня 2021 року у справі №591/2641/20, від 30 січня 2019 року у справі №164/882/15-ц, від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року у справі № 640/467/19 та від 20 квітня 2023 року у справі № 160/13903/21 щодо застосування частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України щодо умов визнання порушення вимог щодо якості товару істотними.

Позивач та третя особа стверджують, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не врахував того, що в жодному нормативно-правовому акті, який регулює відносини, що виникають у процесі підтвердження відповідності продукції і системи її якості, немає визначення терміну «сертифікат якості». Водночас, в силу положень статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» убачається, що документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності.

Скаржники уважають, що відповідач обмежився лише зазначенням у пункті 2.1 Договору № 253 про необхідність надання постачальником «сертифікату якості», однак не врахував, що у Специфікації до Договору (Додаток № 1) замовником не визначено ніяких технічних умов чи норм якості до товару. З огляду на це, позивач та третя особа зауважують, що ТОВ «Фаст Фектори» для постачання товару (спальні мішки) було взято до уваги Державні стандарти щодо такого товару, а саме: ДСТУ EN 13537:2008 «Мішки спальні.Вимоги» (EN 13537:2002, IDT).

Поряд з цим, ТОВ «Фаст Фектори» зазначає, що з метою підтвердження якості товару (спальні мішки) та надання доказів щодо спростування висновків відповідача останнім було замовлено повторну сертифікацію цього товару, що підтверджується такими документами: протоколами випробувань від 02 червня 2023 року № 2023.00.06.02.02 та № 2023.00.06.02.03, виданими випробувальною лабораторією ТОВ «Академтест», протоколами випробувань від 14 червня 2023 року № 0590/00273-СШВ/23 та № 0591/00273-СШВ/23, виданими ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», сертифікатами відповідності № UA.OD.CI.0033-23 та № UA.OD.CI.0034-23, виданими ДП «Одесастандартметрологія». Проте, суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував такі документи, а лише виснував, що вони не спростовують висновків здійсненої перевірки чи виконання умов Договору № 253.

При цьому, третя особа наголошує, що висновки як відповідачем, так і судом апеляційної інстанції щодо неякості товару були зроблені не через порівняння показників товару з вимогами, що ставляться до товару даного виду або вимоги, що були висунуті замовником, а через відсутність документа за найменуванням «сертифікат якості», тобто з формальних причин.

У касаційній скарзі ТОВ «Фаст Фектори», посилаючись на постанови Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року у справі № 640/467/19 та від 20 квітня 2023 року у справі № 160/13903/21, наголошує про відсутність у матеріалах справи доказів того, що виявлені відповідачем порушення мали шкідливі наслідки та призвели до нецільового використання бюджетних коштів чи шкоди бюджету. Зауважує, що Верховний Суд у зазначених постановах висновує про непропорційність виявлених порушень вимозі відповідача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку шляхом припинення зобов`язань за договором, укладеного між замовником та переможцем процедури закупівлі, як наслідок, висновок відповідача є таким, що не відповідає критеріям, що передбачені частиною другою статті 2 КАС України.

Поряд з цим, у своїй касаційній скарзі Тернопільська міськрада зазначає, що сертифікат відповідності це документ, що підтверджує застосування та відповідність продукції державним стандартам. Тобто, сертифікат відповідності виступає як універсальне підтвердження презумпції відповідності та підтвердженням дотримання вимог Технічних регламентів виробником.

Крім того, позивач стверджує, що суд апеляційної інстанції застосував до спірних правовідносин главу 54 Цивільного кодексу України, яка, у свою чергу, регулює питання відшкодування коштів за непоставлений товар. Проте, Тернопільська міськрада отримала товар, який, на її думку як замовника, повністю відповідає заявленим потребам, очікуванням та можливості його використання за визначеною метою.

З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 грудня 2020 року у справі №904/1598/18, від 07 липня 2021 року у справі №591/2641/20, від 30 січня 2019 року у справі №164/882/15-ц, щодо визнання порушення вимог стосовно якості товару істотними, позивач та третя особа наголошують, що Західним офісом Держаудитслужби під час перевірки лише встановлено факт неналежного виконання умов Договору № 253 щодо ненадання такого документа як сертифікат якості. При цьому, постачальником було надано інший належний документ, який підтверджує якість товару - сертифікат відповідності і такий документ сторонами договору було погоджено, враховуючи той факт, що у Специфікації до Договору (Додаток № 1) замовник не визначав технічним умов чи норм якості до товару.

Крім того, Тернопільська міськрада стверджує, що тлумачення пункту 1 частини другої статті 678 Цивільного кодексу України свідчить, що лише у разі істотного порушення вимог щодо якості товару позивач має право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми чи відмовитися від договору. Водночас, ані матеріали перевірки, ані матеріали судової справи не містять жодного належного доказу, який би свідчив про істотність недоліків якості спальних мішків, що, в свою чергу, свідчить про формальний підхід відповідача до перевірки закупівлі.

Відповідачем подані відзиви на касаційні скарги, в яких останній просить їх залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Західний офіс Держаудитслужби зазначає, що суд апеляційної інстанції, аргументовано та об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов правильного висновку про те, що представлені до перевірки сертифікати відповідності не можуть бути підтвердженням відповідності вимогам до якості сертифікованої продукції. Також, відповідач стверджує, що зазначена інформація на ярликах, пришитих до спальних мішків, не відповідає умовам для маркування та інформації від виробника спальних мішків, призначених для спорту та дозвілля, установлених Національним стандартом України.

Західний офіс Держаудитслужби уважає, що проведеною перевіркою встановлені порушення, які носять суттєвий характер, що призвело до значної матеріальної шкоди (збитків) міському бюджету, а тому, на думку відповідача, зобов`язання для позивача, які вказані в оскаржуваному листі, є пропорційними і ґрунтуються на вимогах закону.

VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII), за статтею 1 якого передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 3 пункту 4 та пунктом 7 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За змістом статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Поряд з цим, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII), пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Пунктами 6, 9 статті 1 Закону № 922-VIII установлено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов`язань учасником перед замовником за договором про закупівлю.

При цьому, частиною першою статті 41 Закону № 922-VIII передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною четвертою цієї ж статті умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Водночас, приписами статті 10 Закону № 2939-XII визначено права органу державного фінансового контролю, серед яких: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

VІІ. Висновки Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції погодився з висновками, викладеними Західним офісом Держаудитслужби у акті перевірки закупівлі і у спірній вимозі, про те, що міському бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 12 690 000,00 грн (що відповідає ціні Договору № 253), оскільки якість товару (спальні мішки) не підтверджена сертифікатом якості, маркування не відповідає чинним нормам маркування для товару цього виду та помилкове нанесення на маркувальні ярлики товару дат його виготовлення, що, у свою чергу, є істотними порушеннями якості товару у розумінні приписів статті 678 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі № 904/1598/18, від 07 липня 2021 року у справі № 591/2641/20, від 30 січня 2019 року у справі № 164/882/15-ц, від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року у справі № 640/467/19 та від 20 квітня 2023 року у справі № 160/13903/21 щодо застосування частини другої статті 678 Цивільного кодексу України щодо умов визнання порушення вимог щодо якості товару істотними.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що першочерговим по відношенню до зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (які зазначені органом державного фінансового контролю у вимозі) є встановлення судом правомірності висновку контролюючого органу у частині виявлених порушень під час здійснення перевірки закупівлі та надання їм відповідної оцінки.

Отже, Верховний Суд уважає, що у цій справі необхідно переглянути рішення судів попередніх інстанцій у частині висновків щодо порушень позивачем норм законодавства у сфері публічних закупівель, які встановлені відповідачем під час здійснення перевірки закупівлі, а саме: пункту 2.1, 2.3, 5.5 Договору № 253 (щодо обов`язку постачальника надати сертифікат якості), розділу 4, 5, 6 Національного стандарту України ДСТУ EN 13537:2008 «Мішки спальні. Вимоги» (EN 13537:2002, IDT), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 04 серпня 2008 року № 268, частин першої, другої статті 526 та частини першої статті 629 Цивільного кодексу України, частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України.

Що стосується висновків відповідача, які також підтримані судом апеляційної інстанції, про істотне порушення якості товару (надання постачальником сертифікату відповідності замість сертифікату якості та невідповідність вимогам маркування товару), Верховний Суд уважає за доцільне зазначити таке.

Так, основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього встановлено статтею 41 Закону № 922-VIII, частина перша якої визначає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже замовникам слід керуватися приписами Цивільного кодексу України (залежно від виду договору істотні умови можуть змінюватися), статтею 180 Господарського кодексу України, з урахуванням вимог, передбаченими Законом № 922-VIII.

Істотні умови договору, відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, це умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як установлено судами попередніх інстанцій, відповідно до пунктів 2.1, 2.3, 6.3.2 Договору № 253 сторони домовилися, що постачальник повинен поставити замовнику товар, якість якого відповідатиме чинним нормам якості для товару даного виду, технічним вимогам, зазначеним у Специфікації (Додаток 1) до Договору. Постачальник повинен засвідчити якість товару, що постачається, належним чином оформленими документами, які надаються разом з товаром, а саме, сертифікатом якості. Постачальник зобов`язаний забезпечити відповідність якості товару встановленим нормам якості на даний товар.

На виконання умов вказаного Договору, ТОВ «Фаст Фектори» передано Тернопільській міськраді спальні мішки за видатковою накладною від 25 листопада 2022 року № 253/1 у кількості 1350 штук та за видатковою накладною від 19 грудня 2022 року № 253 у кількості 3150 штук. Крім того, на підтвердження відповідності товару вимогам якості, які висуваються до певного виду товару, товариством надано гарантійний лист, яким останнє зобов`язується, як постачальник товару, поставити та передати у власність Тернопільській міськраді товар: спальні мішки, код 39520000-3 за ДК 021:20158 Єдиного закупівельного словника, визначений в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені в Специфікації. Цим листом постачальник гарантував надання замовнику в строк до 08 грудня 2022 року належним чином оформленого документу, який засвідчує якість поставленого товару.

Ураховуючи ту обставину, що замовником не визначено у Специфікації (Додаток 1) до Договору № 253 ніяких технічних умов чи норм якості до товару, 30 листопада 2022 року між ТОВ «Фаст Фектори» та ДП «Львівстандартметрологія» укладено договір про надання послуг із підтвердження та оцінки відповідності № 22530987. При цьому, ДП «Львівстандартметрологія» є державним підприємством та підпорядковане Міністерству економіки України, на якому впроваджена та функціонує система управління якістю щодо надання послуг з оцінки та підтвердження відповідності, випробувань, метрології, стандартизації, яка сертифікована на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001.

У строк, визначений у гарантійному листі, ТОВ «Фаст Фектори» надало Тернопільській міськраді сертифікат відповідності від 07 грудня 2022 року № UA021.00214-22, виданий ДП «Львівстандартметрологія», з якого убачається, що продукція спальні мішки, що виготовляються серійно з 21 листопада 2022 року до 06 грудня 2023 року, відповідають вимогам ДСТУ EN 13537:2008 «Мішки спальні. Вимоги» (EN 13537:2002, IDT). Термін дії сертифікату відповідності становить з 07 грудня 2022 року по 06 грудня 2023 року.

З матеріалів справи убачається, що цей сертифікат відповідності видано на підставі: протоколу випробувань продукції від 06 грудня 2022 року № 149-Л/22 та висновку органу оцінки відповідності ДП «Львівстандартметрологія» щодо сертифікації продукції від 07 грудня 2022 року.

Верховний Суд звертає увагу, що за загальним поняттям якість товару - це сукупність властивостей продукції, які обумовлюють її придатність задовольнити певні потреби відповідно до призначення. Поряд з цим, нормами чинного законодавства України не передбачено конкретного (єдиного) документа, який підтверджує якість товару, оскільки указане прямо залежить від волі замовника та установлених ним необхідних технічних, якісних та кількісних характеристик товару (предмета закупівлі). Для підтвердження якості товару продавець може надати будь-який документ, у якому вказані основні споживчі показники якості та/або нормативні документи зі стандартизації (ДСТУ/ТУ). Саме в цьому контексті якість окремих видів товару посвідчується відповідними документами, які підтверджуються свідоцтвом та/або сертифікатом відповідності, сертифікатом якості чи паспортом якості товару, чинність яких регулюється законодавчими нормами та видаються відповідними державними органами.

Так, законодавцем не визначено офіційного поняття терміну «сертифікат якості», проте за загальним тлумаченням сертифікат якості - це письмовий документ, складений у довільній формі та виданий виробником товару (продукції), щоб підтвердити відповідність виробленого ним товару (продукції) вимогам, які висуваються до якості такого товару (продукції).

Водночас, відповідно до положень Закону України від 15 січня 2015 року

№ 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (далі - Закон № 124-VIII) сертифікація - підтвердження відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу. В Україні встановлено два види сертифікації: добровільна сертифікація продукції, процесів, послуг, систем або персоналу; обов`язкова оцінка відповідності продукції вимогам технічних регламентів (при використанні модулів оцінки відповідності, які передбачають залучення органів з сертифікації).

Органом, уповноваженим з питань технічного регулювання та споживчої політики є Міністерство економіки України, у структурі якого діють визначені державні підприємства, які виконують функції національного органу стандартизації (орган оцінки відповідності).

Абзац десятий частини першої статті 1 Закону № 124-VIII установлює, що документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності.

При цьому, сертифікат відповідності - документ, що виданий для підтвердження того, що продукція, система якості, система управління якістю, система управління довкіллям, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документу, визначеного чинним законодавством (ДСТУ, ТУ, ТОСТ та ін.).

З наведеного вище висновується, що сертифікат якості і сертифікат відповідності це документи, які підтверджують відповідність товару (продукції) вимогам нормативного документа. Головна відмінність між цими документами є суб`єкт його видання. Так, сертифікат відповідності може бути виданий тільки спеціальним органом оцінки відповідності, який є сторонньою незалежною організацією по відношенню до виробника. Вимоги до оформлення і змісту сертифікату відповідності регламентовані окремими нормативними документами (зокрема ДСТУ EN ISO/ІЕС та ін.). Поряд з цим, сертифікат якості видається безпосередньо організацією-виробником продукції/товару і вимоги до його оформлення та змісту можуть бути викладені у нормативному документі на продукцію (товар) або встановлені у відповідному договорі.

Повертаючись до обставин цієї справи та враховуючи той факт, що Тернопільською міськрадою, як замовником, у Специфікації (Додаток 1) до Договору № 253 ніяких технічних умов чи норм якості до товару (спальні мішки) не визначено, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ТОВ «Фаст Фектори» було надано Тернопільській міськраді разом з товаром належний документ стосовно якості товару, а саме: сертифікат відповідності № UA021.00214-22 на серійне виготовлення спальних мішків з 21 листопада 2022 року до 06 грудня 2023 року, виданий ДП «Львівстандартметрологія». При цьому, такий сертифікат відповідає змісту та меті вимоги про надання документів на підтвердження якості відповідного товару.

Водночас, колегія суддів уважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що представлені до перевірки сертифікати відповідності, згідно інформації органу який їх видав (лист ДП «Львівстандартметрологія» від 10 березня 2023 року № 53-06/192), не можуть бути підтвердженням відповідності вимогам до якості сертифікованої продукції, з огляду на таке.

З тексту листа ДП «Львівстандартметрологія» від 10 березня 2023 року

№ 53-06/192 убачається, що орган оцінки відповідності засвідчує, що продукція, вказана у сертифікаті відповідності від 07 грудня 2022 року № UA021.00214-22, відповідає погодженим із замовником вимогам, зокрема, поверхневої густини, стійкості до роздирання, стирання. При цьому, ДП «Львівстандартметрологія» повідомив, що оформлений ним сертифікат відповідності не може бути підтвердженням відповідності вимогам якості сертифікованої продукції, які висуваються її окремими споживачами.

Поряд з цим, з сертифікату відповідності від 07 грудня 2022 року № UA021.00214-22 убачається, що серійне виготовлення ТОВ «Фаст Фектори» спальних мішків з 21 листопада 2022 року до 06 грудня 2023 року відповідають вимогам ДСТУ EN 13537:2008 «Мішки спальні. Вимоги» (EN 13537:2002, IDT).

Відповідно до розділу І ДСТУ EN 13537:2008 Мішки спальні. Вимоги (EN 13537:2002, IDT), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 04 серпня 2008 року № 268 «Про затвердження національних стандартів України», убачається, що цей стандарт установлює визначення і загальні вимоги, а також умови для маркування та інформацію від виробника спальних мішків, призначених для спорту та дозвілля. При цьому, зауважено, що цей стандарт не поширюється на спальні мішки спеціального призначення, наприклад, для військового використання та експедицій у екстремальних кліматичних зонах.

Таким чином, колегія суддів уважає, що у листі ДП «Львівстандартметрологія» під визначенням «окремими споживачами» розуміються саме ті виключення, які містить ДСТУ EN 13537:2008 «Мішки спальні. Вимоги» (військове використання, для експедиції, для екстремальних температур), про що, у свою чергу, правильно й виснував суд першої інстанції у своєму рішенні.

Стосовно твердження суду апеляційної інстанції про те, що сертифікат відповідності фактично було складено вже після передачі товарів позивачу згідно накладної від 25 листопада 2022 року № 253/1, колегія суддів уважає його помилковим, оскільки ТОВ «Фаст Фектори» разом з видатковою накладною від 25 листопада 2022 року № 253/1 надав Тернопільській міськраді гарантійний лист, яким гарантував надання у строк до 08 грудня 2022 року належним чином оформлений документ, який засвідчує якість поставленого товару, що, у подальшому виконав, надавши сертифікат відповідності від 07 грудня 2022 року № UA021.00214-22.

При цьому, у цьому сертифікаті відповідності чітко зазначено, що він виданий на товар - спальні мішки, що виготовлені серійно з 21 листопада 2022 року до 06 грудня 2023 року, тобто включає й ту кількість товару (1350 штук спальних мішків), які були передані замовнику за видатковою накладною від 25 листопада 2022 року № 253/1.

Що стосується висновків Західного офісу Держаудитслужби, які знайшли своє підтвердження у постанові суду апеляційної інстанції, про неналежне маркування товару, зокрема, що інформація на ярликах, пришитих до спальних мішків, не відповідає умовам для маркування та інформації від виробника спальних мішків, призначених для спорту та дозвілля, установлених Національним стандартом України, колегія суддів уважає за доцільне зазначити таке.

Судами установлено, що пунктом 5.5 Договору № 253 сторони погодили, що товар має бути промаркований згідно з умовами чинних нормативних документів.

Так, на спальних мішках, які були поставлені ТОВ «Фаст Фектори», пришиті ярлики, які містять таку інформацію: назву виробу; розмір виробу (довжина, ширина); склад наповнювача, тканини верху та підкладки; дата виготовлення; назва виробника; примітки щодо догляду та QR-код з посиланням на партію товару.

На переконання відповідача, з яким погодився суд апеляційної інстанції, таке маркування не відповідає розділам 5, 6 ДСТУ EN 13537:2008 Мішки спальні. Вимоги (EN 13537:2002, IDT), оскільки відповідно до розділів 5, 6 ДСТУ EN 13537:2008 Мішки спальні. Вимоги (EN 13537:2002, IDT) до спальних мішків застосовуються наступні вимоги:

5. Маркування:

- 5.1 Графік зон корисності - зони корисності мають бути зображені на етикетці для маркування. Перехідну зону має бути відмічено. Зону ризику має бути відмічено і одночасно наголошено про існування ризику в середовищі з такими температурами. Може бути зазначено зручну зону. Зони повинні мати назви: «зручна зона», «перехідна зона», «зона ризику». У температурних обмеженнях відповідні величини подають у градусах Цельсія;

- 5.2 Ярлик для маркування - ярлик для маркування, що кріпиться до спального мішка, має містити таку інформацію: посилання на вищезазначений стандарт; склад наповнювача, тканина-покрив та підкладка; зріст людини; зона корисності; маса спального мішка, з точністю до 50 г; примітки щодо догляду; назва виробника або постачальника; назва чи номер виробу.

6. Інформації від виробника. Кожен спальний мішок треба забезпечувати інформацією від виробника, яка має містити принаймні таке: всю інформацію, зазначену вище; внутрішню довжину; внутрішню ширину плечової зони; внутрішню ширину зони колін; внутрішню ширину зони стопи; масу наповнювача; об`єм під вантажем.

Водночас, з пояснень ТОВ «Фаст Фектори» та висновків суду першої інстанції убачається, що товариство керувалося нормами Технічного регламенту назв текстильних волокон і відповідного етикетування та маркування вмісту складників сировинного складу текстильних виробів, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 28 липня 2020 року № 1408 (далі - Технічний регламент), і саме відповідно до його вимог здійснювало маркування спальних мішків, які, у свою чергу, підпадають під дію цього регламенту.

Так, відповідно до Додатку 3 Технічного регламенту визначено перелік текстильних виробів, для яких етикетування або маркування не є обов`язковим (пункт 17. Туристичні вироби з текстильних матеріалів).

З огляду на викладене, колегія суддів зауважує, що як умови ДСТУ EN 13537:2008 Мішки спальні. Вимоги (EN 13537:2002, IDT), так і умови Технічного регламенту є застосованими до товару «спальні мішки», який поставлявся ТОВ «Фаст Фектори». При цьому, норми ДСТУ і Технічного регламенту є чинними нормативними документами.

Таким чином, Верховний Суд уважає, що враховуючи відсутність у пункті 5.5 Договору № 253 конкретно визначених умов маркування і саме яким нормативно-правовим актам має відповідати, допускається той варіант інформації, який був пришитий на ярликах ТОВ «Фаст Фектори» на спальних мішках, поставлених Тернопільській міськраді.

Що стосується доводів контролюючого органу про те, що представлені 1980 штук спальних мішків, відповідно до даних про дату виготовлення, виготовлені з 20 грудня 2022 року по 03 січня 2023 року, тобто після набуття права власності Тернопільською міськрадою на всі спальні мішки, отримані від ТОВ «Фаст Фектори» (видаткова накладна від 19 грудня 2022 року № 253), колегія суддів зазначає, що на вимогу відповідача ТОВ «Фаст Фектори» було надано письмові пояснення (лист від 03 березня 2023 року № 03/03), у якому повідомило, що на товар спальні мішки, які були предметом поставки за Договором № 253, було помилково нанесено (прикріплено) маркування (товарні бірки), які призначалися для маркування іншої партії аналогічного товару. Товариством, як постачальником товару - спальні мішки, за місцем виготовлення товару на території України у період листопад 2022 року по січень 2023 року виконано ряд поставок аналогічного товару з ідентичними характеристиками на замовлення покупців, на підставі укладених Договорів поставки товару. Помилкове нанесення товарних бірок є наслідком високої інтенсивності виконання замовлень постачальником за умови виготовлення значної кількості ідентичного товару під час дії непереборної сили, як от раптове припинення електропостачання в умовах енергодефіциту. Поряд з цим, товариство вказало на наявність додаткових описок, таких як назва постачальника (описка в найменуванні суб`єкту господарювання).

Колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані вище недоліки маркування не можуть свідчити про доведеність факту неякісності товару та істотного порушення умов Договору № 253. Більш того, неналежне маркування товару не стало основною причиною для формування спірної вимоги в листі від 21 квітня 2023 року № 131919-13/1084/2023.

Що стосується зобов`язань, які містяться у вимозі відповідача щодо усунення виявлених порушень, колегія суддів зазначає слідуюче.

Зі спірної вимоги Західного офісу Держаудитслужби убачається, що відповідач зобов`язав позивача усунути виявлені порушення, забезпечивши відшкодування на користь Тернопільської міськради матеріальної шкоди (збитків) на суму 12 690 000,00 грн, а саме: заміни ТОВ «Фаст Фектори» поставленого ним товару (спальних мішків) на товар належної якості, підтвердженої сертифікатом якості, та промаркований згідно з умовами чинних нормативних документів, а у разі відмови товариства - шляхом звернення Тернопільської міськради із позовом до суду або відмовитися від договору і вимагати повернення товариством сплачених за товар (спальні мішки) коштів в сумі 12 690 000,00 грн (стягнути матеріальну шкоду (збитки)).

Верховний Суд уважає, що наведені зобов`язання мають самостійне значення для оцінки розумності дій відповідача та пропорційності застосованого ним заходу впливу, оскільки формуючи такі вимоги, Західний офіс Держаудитслужби фактично виходив з трактування пунктів Договору № 253 та положень цивільного і господарського законодавства України стосовно істотності порушень умов договору.

Так, прийняття рішень, вчинення дій повинно здійснюватися пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Принцип пропорційності зокрема передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб`єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш «шкідливі» засоби.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

З аналізу статті 41 Закону № 922-VIII убачається, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, замовникам слід керуватися саме приписами Цивільного кодексу України (залежно від виду договору істотні умови можуть змінюватися) та статтею 180 Господарського кодексу України, з урахуванням вимог, передбаченими Законом № 922-VIII.

Так, відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотні умови договору це умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Поряд з цим, згідно зі статтею 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Системний аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що для встановлення істотності недоліку товару необхідно наявність таких ознак: неможливість чи недопустимість використання товару за призначенням; виникнення недоліку з вини виробника (продавця, виконавця); повторний прояв недоліку з незалежних від споживача причин після його усунення, а також наявність хоча б однієї з таких ознак: він взагалі не може бути усунений; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Водночас, стаття 193 ГК України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Зобов`язана сторона має право виконати зобов`язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов`язання, на вимогу зобов`язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов`язання повністю або його частини.

Також приписи статті 222 ГК України визначають досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності. Так, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

У претензії зазначаються: повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій претензія пред`являється; дата пред`явлення і номер претензії; обставини, на підставі яких пред`явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; вимоги заявника з посиланням на нормативні акти; сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії; перелік документів, що додаються до претензії.

Крім того, стаття 224 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною».

Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, під час проведення перевірки закупівлі зауваження Західного офісу Держаудитслужби зводяться виключно до ненадання сертифікату якості разом з товаром, маркування якого не відповідає умовам чинних нормативних документів. Поряд з цим, відповідач уважає, що такі порушення є «істотними порушеннями вимог щодо якості товару» (частина друга статті 678 ЦК України).

При цьому, формуючи вимогу від 21 квітня 2023 року № 131919-13/1084/2023 у частині зобов`язання позивача усунути порушення, Західний офіс Держаудитслужби виходив саме з вимог частини другої статті 678 ЦК України, а саме забезпечити відшкодування на користь міськради матеріальної шкоди (збитків) шляхом:

- заміни поставленого товариством товару (спальних мішків) на товар належної якості, підтвердженої сертифікатом якості, та промаркований згідно з умовами чинних нормативних документів;

- у разі відмови товариства - звернення із позовом до суду або відмовитися від договору і вимагати повернення товариством сплачені за товар (спальні мішки) коштів (стягнути матеріальну шкоду (збитки).

Натомість, скаржники у касаційних скаргах посилаються на постанови Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі № 904/1598/18, від 07 липня 2021 року у справі № 591/2641/20, від 31 січня 2019 року у справі

№ 164/882/15-ц, від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року у справі № 640/467/19 та від 20 квітня 2023 року у справі № 160/13903/21.

Колегія суддів ураховує, що дійсно у цих справах Верховний Суд висловив правову позицію щодо застосування частини другої статті 678 ЦК України стосовно умов визнання порушення вимог щодо якості товару істотними. Зокрема, у справі № 904/1598/18 Верховний Суд відзначає, що відповідно до положень частини другої статті 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) у покупця виникає право (за його вибором):

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Своєю чергою, Верховний Суд наголосив, що умови визнання порушення вимог щодо якості товару істотним, визначені частиною другою статті 678 ЦК України (як підстава для відмови від договору) не є тотожними умовам визнання істотним порушення договору (як підстави для його розірвання), визначеним частиною другою статті 651 ЦК України. За змістом статей 651 та 678 ЦК України «істотне порушення вимог щодо якості товару» та «істотне порушення договору» не є безумовно тотожними законодавчими поняттями.

Як убачається з матеріалів справи, ані під час проведення цієї перевірки, ані під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій відповідач не надав докази того, що виявлені порушення мали шкідливі наслідки та призвели до нецільового використання бюджетних коштів чи шкоди бюджету. Також не зазначено щодо неефективного, незаконного використання бюджетних коштів, не встановлено обставин що створюють загрозу корупційним діям та зловживанням з боку учасників торгів.

Крім того, відповідач стверджуючи про завдану матеріальну шкоду (збитки) міському бюджету у сумі 12 690 000,00 грн, взагалі не обґрунтував такий розмір шкоди.

При цьому, відсутні будь-які аргументи та факти того, що товар, який був поставлений ТОВ «Фаст Фектори» за Договором № 253, є неякісним, дефектним чи пошкоджений. Усі доводи контролюючого органу стосуються виключно порушень умов договору, а не вимог щодо якості поставленого товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції про те, що вимога, викладена у листі від 21 квітня 2023 року

№ 131919-13/1084/2023 «Про усунення виявлених порушень», носить формальний характер, так як вона не пов`язане із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

З огляду на викладене вище, Верховний Суд уважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що міському бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 12 690 000,00 грн, оскільки якість товару (спальні мішки) не підтверджена сертифікатом якості, маркування не відповідає чинним нормам маркування для товару цього виду та помилкове нанесення на маркувальні ярлики товару дат його виготовлення, що, у свою чергу, є істотними порушеннями якості товару у розумінні приписів статті 678 ЦК України.

Натомість, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що застосування відповідачем до позивача засобу фінансового контролю у вигляді зобов`язання заміни усього товару або відмовитися від договору непропорційний інкримінованому йому порушенню та не відповідає положенням статті 678 ЦК України.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасоване судове рішення, яке відповідає закону.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частина одинадцята цієї статті КАС України визначає, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Як убачається з матеріалів справи, за подання касаційної скарги ТОВ «Фаст Фектори» сплачено судовий збір у розмірі 5 368,00 грн, що підтверджується квитанцією від 14 грудня 2023 року № 6265-6325-8918-4947, а тому вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь товариства з Західного офісу Держаудитслужби шляхом безспірного списання за рахунок бюджетних асигнувань.

Крім того, Тернопільською міськрадою було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 5 368,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 17 листопада 2023 року № 1593, який також підлягає стягненню на користь позивача з відповідача шляхом безспірного списання за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 355-356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Тернопільської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Фектори» задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року скасувати.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року залишити в силі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40479801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Фектори» (код ЄДРПОУ 45088394) витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 5 368,00 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40479801) на користь Тернопільської міської ради (код ЄДРПОУ 34334305) витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 5 368,00 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

І. В. Желєзний