Рішення

від 10.01.2008 по справі 2/402

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/402

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "10" січня 2008 р.Справа №  2/402

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ДеревінськоїЛ.В., розглянув матеріали справи № 2/402

за позовом: державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ  

до відповідача: фермерського господарства Пузь Миколи Миколайовича,         смт. Онуфріївка Кіровоградської області     

про стягнення 27474,84 грн.  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Чорнило Л.О., довіреність № 46  від 29.11.07;

від відповідача – Пузь М.М., голова;

Державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України" подано позов до фермерського господарства Пузь Миколи Миколайовича про стягнення 27474,84 грн., з яких 21134,50 грн. боргу та 6340,34 грн. штрафу.  

Відповідач позов не заперечив, витребувані документи не подав.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

                                               ВСТАНОВИВ:

Між державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України"  та фермерським господарством Пузь Миколи Миколайовича укладено договір поставки насіння № 40 від 21.03.2006р.

У відповідності до п. 1.1. вказаного договору постачальник ( ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України") зобов'язується поставити та передати у власність покупця насіння ярих сільськогосподарських рослин, насіння, а покупець (ФГ Пузь М.М.) зобов'язується прийняти насіння та оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунок проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника поетапно: суму у розмірі 11716,97 грн. на умові 100% передоплати; суму у розмірі 32439,61 грн. з відстрочкою платежу терміном до 01.09.06р. Сторони в додатковій угоді № 164 від 31.10.06р. погодили остаточний термін сплати суми боргу в розмірі 28064,45 грн., яка виникла по договору № 40 від 21.03.06р., по договору страхування фінансового ризику № 2010002064021 від 27.03.06р. та за вчинення виконавчого напису нотаріусом  до 01.10.07р.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем на виконання умов договору передано відповідачеві згідно видаткових накладних № РН-О097 від 22.03.06р., № РН-О098 від 22.03.06р., № РН-О099 від 22.03.06р., № РН-О100 від 22.03.06р., № РН-О101 від 22.03.06р., № РН-О102 від 22.03.06р. та довіреності серії АБЗ № 124548 від 21.03.06р. товар на суму 43081,42 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором та додатковою угодою не виконав,  розрахувався частково, борг становить 21134,45 грн.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця.

Згідно частини 2 вказаної статті до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів оплати боргу в сумі 21134,45 грн. відповідачем до суду не подано.

Отже, позовні вимоги про стягнення 21134,45 грн. боргу за договором та додатковою угодою обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 0,05 грн. боргу необхідно відмовити в зв'язку з безпідставністю їх заявлення.

Сторони в п. 4.2. договору погодили за несвоєчасне проведення розрахунків покупець сплачує штраф у розмірі 30% від несплаченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 6340,34 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми  невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Разом з тим, частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України за невиконання грошового зобов'язання передбачена пеня.

Отже, позовні вимоги про стягнення 6340,34 грн. штрафу задоволенню не підлягають в зв'язку з безпідставністю їх заявлення.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.  525, 526,  546, 549, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства Пузь Миколи Миколайовича, вул. Радгоспна, 47, смт. Онуфріївка Кіровоградської області (код 23097120, р/р 260093906 в АППБ “Аваль” м. Кіровоград, МФО 323538) на користь  державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", вул. Ямська, 32, м. Київ (код 30518866, р/р 26004300002502 в Першій Київській філії АКБ “Форум”, МФО 300948) боргу в сумі 21134,45 грн.,  а також судові витрати на державне мито в сумі 211,34 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 90,76 грн.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову про стягнення 0,05 грн. боргу та 6340,34 грн. штрафу відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленого законом порядку.

 Суддя                                    Л.В. Деревінська