Рішення

від 23.04.2025 по справі 210/88/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/88/25

Провадження № 2/210/507/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 квітня 2025 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чайкіної О.В., за участю секретаря судового засідання Кучевасової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2 звернувся до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим у грудні 2021 року ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту.

На підставі укладеного договору б/н від 20 грудня 2021 року отримав у користування кредитну карту з кредитним лімітом на картковий рахунок.

Починаючи з квітня 2023 року на картковому рахунку клієнта виникла заборгованість, позивачем встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлено, що в період його знаходження в лікарні, а саме в період з 27.04.2023 року, в нього був викрадений фінансовий телефон, в результаті чого зняті кошти з його кредитної карти та оформлені два кредити «Кредит готівкою» в результаті чого на його кредитній картці обліковується кредитна заборгованість.

За встановленим фактом відкриті кримінальні провадження та наразі відповідачку ОСОБА_1 вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №210/4037/23 визнано винуватою за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Враховуючи обставини встановлені у вироку суду, відповідачка скористалась кредитними коштами ОСОБА_2 у розмірі 75 901,21 грн.

На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідачки на користь банку заборгованість у розмірі 75 901,21 грн. та понесені судові витрати.

Аргументи сторін

Позовна заява мотивована тим, що відповідачка вчинила злочин та скористалась кредитними коштами померлої людини.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідачка ОСОБА_3 перебуває в місцях позбавлення волі. На адресу установи судом скерувалась ухвала про відкриття провадження, копія позову з додатками та ухвала про відкладення розгляду справи. Відзив на позовну заяву не надходив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд уважає, встановленими наступні фактичні обставини справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до виписки по рахунку клієнта ОСОБА_2 судом встановлено, що за період з 27 квітня 2023 рік по 30 квітня 2023 рік відбулось списання кредитних коштів, а саме проведені розрахункові операції, перекази на карти інших фізичних осіб, загалом на суму 76 703,99 грн. та 46 370,13 грн (а.с.7, 10).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено їй остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 4 (чотири) місяці, про що ухвалено Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 13 лютого 2024 року вирок.

Вирок не оскаржувався та набрав законної сили 15 березня 2024 року.

Вище вказаним вироком окрім іншого встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , приблизно о 08.00 год., у квартирі АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання, ОСОБА_1 , маючи у розпорядженні раніше викрадений мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A31», який належить ОСОБА_2 , з раніше встановленим у ньому додатком «Приват24», переслідуючи умисел, направлений на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи, маючи доступ до сім-карти оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 та який використовувався як фінансовий номер у АТ КБ «ПриватБанк», знаючи логін доступу та пароль входу до додатку онлайн-банкінгу у «Приват24» ОСОБА_2 , без згоди та відома останнього, зайшла до особистого кабінету в мобільному додатку «Приват24», тим самим отримала доступ до інформації про поточний стан банківських рахунків та суми грошових коштів на них, а саме: карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 та карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , відкритих на ім`я ОСОБА_2 , та отримала можливість здійснювати за допомогою мобільного додатку «Приват24» фінансові операції з грошовими коштами, розміщеними на вищевказаних рахунках, які відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» є банківською таємницею.

За вищевказаним епізодом дії ОСОБА_4 квіліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361 КК України, за ознаками несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем.

Крім того, ОСОБА_1 , маючи у розпорядженні викрадений мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A31» з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 », який належить ОСОБА_2 , знаючи логін доступу та пароль входу до додатку онлайн-банкінгу у «Приват24» останнього, переслідуючи умисел на таємне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, не будучи законним держателем та не маючи права доступу до будь-яких операцій з картковими рахунками ОСОБА_2 , за допомогою онлайн-банкінгу АТ КБ «ПриватБанк» останнього, 28.04.2023, о 08:42 год., у квартирі АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання, здійснила збільшення кредитного ліміту по його картковому рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 у сумі 15000 гривень та 29.04.2023, о 01:24 год., здійснила збільшення кредитного ліміту по його картковому рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 у сумі 20200 гривень.

Після приготування до вчинення злочину, достовірно знаючи суми грошових коштів, що знаходились на карткових рахунках ОСОБА_2 , переслідуючи умисел на їх таємне викрадення і обернення на свою користь, 28.04.2023, о 10:10 год., за вищезазначеним місцем проживання, ОСОБА_1 , діючи повторно, в умовах воєнного стану, таємно, з корисливою метою, за допомогою вищезазначеного телефону та додатку онлайн-банкінгу «Приват24», заволоділа майном ОСОБА_2 шляхом переказу грошових коштів у сумі 10000 гривень з його карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 на картковий рахунок АТ «ПУМБ» № НОМЕР_5 , відкритого на ім`я ОСОБА_5 , якими розпорядилась на власний розсуд.

Крім того, повторно, 28.04.2023, о 10:12 год., за вищезазначеним місцем проживання, ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану, таємно, з корисливою метою, за допомогою вищезазначеного телефону та додатку онлайн-банкінгу «Приват24», заволоділа майном ОСОБА_2 шляхом переказу грошових коштів у сумі 5000 гривень з його карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 на картковий рахунок АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , відкритого на ім`я ОСОБА_6 , якими розпорядилась на власний розсуд.

Також повторно, 28.04.2023, 08:03 год., за вищезазначеним місцем проживання, ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану, таємно, з корисливою метою, за допомогою вищезазначеного телефону та додатку онлайн-банкінгу «Приват24», заволоділа майном ОСОБА_2 шляхом переказу грошових коштів у сумі 20000 гривень з його карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 на картковий рахунок АТ «ПУМБ» № НОМЕР_5 , відкритого на ім`я ОСОБА_5 , якими розпорядилась на власний розсуд.

Крім того, повторно, 28.04.2023, о 10:21 год., за вищезазначеним місцем проживання, ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану, таємно, з корисливою метою, за допомогою вищезазначеного телефону та додатку онлайн-банкінгу «Приват24», заволоділа майном ОСОБА_2 шляхом переказу грошових коштів у сумі 10000 гривень з його карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 на картковий рахунок АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , відкритого на ім`я ОСОБА_6 , якими розпорядилась на власний розсуд.

Також повторно, за вищезазначеним місцем проживання, ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану, таємно, з корисливою метою, за допомогою вищезазначеного телефону та додатку онлайн-банкінгу «Приват24», заволоділа майном ОСОБА_2 та розпорядилась на власний розсуд шляхом поповнення із його карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 грошовими коштами мобільних рахунків сім-карт операторів мобільного зв`язку, а саме: 28.04.2023, о 12:29 год., у сумі 304 грн. мобільного номеру НОМЕР_7 ПрАТ «Київстар», належний ОСОБА_1 ; 28.04.2023, о 12:29 год., у сумі 304 грн. мобільного номеру НОМЕР_8 ПрАТ «Київстар», належний ОСОБА_7 ; 28.04.2023, о 12:49 год., у сумі 304 грн. мобільного номеру НОМЕР_9 ТОВ «Лайфселл», належність якого не встановлено, та 29.04.2023, о 01:17 год., у сумі 224 грн. мобільного номеру НОМЕР_10 ПрАТ «Київстар», належний ОСОБА_8 .

Крім того, повторно, за вищезазначеним місцем проживання, ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану, таємно, з корисливою метою, за допомогою вищезазначеного телефону та додатку онлайн-банкінгу «Приват24», заволоділа майном ОСОБА_2 шляхом поповнення із його карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 грошовими коштами аккаунту в ТОВ «КОСМОЛОТ» (код ЄДРПОУ 41497250) належного ОСОБА_1 , а саме: 28.04.2023, о 20:23 год., у сумі 2000 грн.; 28.04.2023, о 22:53 год., у сумі 2000 грн.; та 29.04.2023, о 01:14 год., у сумі 1500 грн., якими розпорядилась на власний розсуд.

Також повторно, 29.04.2023, о 01:10 год., за вищезазначеним місцем проживання, ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану, таємно, з корисливою метою, за допомогою вищезазначеного телефону та додатку онлайн-банкінгу «Приват24», заволоділа майном ОСОБА_2 шляхом переказу грошових коштів у сумі 5000 гривень із його карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 на картковий рахунок АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_11 , відкритого на ім`я ОСОБА_9 , якими розпорядилась на власний розсуд.

Крім цього, повторно, 01.05.2023, о 12:04 год., ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану, таємно, з корисливою метою, маючи доступ до вищезазначеного телефону, заволоділа майном ОСОБА_2 шляхом зняття готівкових грошових коштів у сумі 10000 грн. із його карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 у банкоматі АТ КБ «ПриватБанк» CADN 9848, що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності, буд. № 14, якими розпорядилась на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 таємно заволоділа майном - грошовими коштами ОСОБА_2 та спричинила шкоду останньому на загальну суму 66 636 гривень.

За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час досудового розслідування потерпілою визнано його матір - ОСОБА_10 .

Мотивувальна частина

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Відповідно до пунктів 1 та 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з частиною 7 статті 128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Встановлено, що вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.02.2024 (справа № 210/4037/23, пр. № 1-кп/210/269/24) у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР 01 червня 2023 року за №12023041710000608 та 22 серпня 2023 року за № 12023041710000958, відповідачку ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що остання, перебуваючи у приміщенні палати № 26 комунального підприємства «Криворізька міська лікарня №1» КМР», разом із раніше знайомим їй потерпілим ОСОБА_2 , який має інвалідність 2-ї групи та фізичні вади, таємно заволоділа мобільним телефоном марки «Samsung» моделі «Galaxy A31», який належав потерпілому ОСОБА_2 .

У подальшому, ОСОБА_1 , за місцем свого проживання, маючи у розпорядженні викрадений мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A31», який належить ОСОБА_2 , на якому був встановлений додаток «Приват24», здійснила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи, маючи доступ до сім-карти оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 та який використовувався як фінансовий номер у АТ КБ «ПриватБанк», знаючи логін доступу та пароль входу до додатку онлайн-банкінгу у «Приват24» ОСОБА_2 , без згоди та відома останнього, зайшла до особистого кабінету в мобільному додатку «Приват24», тим самим отримала доступ до інформації про поточний стан банківських рахунків та суми грошових коштів на них, а саме: карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 та карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , відкритих на ім`я ОСОБА_2 , та отримала можливість здійснювати за допомогою мобільного додатку «Приват24» фінансові операції з грошовими коштами, розміщеними на вищевказаних рахунках, які відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» є банківською таємницею.

Цим вироком ОСОБА_4 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 361 КК України за ознаками "несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем".

У подальшому ОСОБА_1 , маючи у розпорядженні викрадений мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A31» з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 », який належить ОСОБА_2 , знаючи логін доступу та пароль входу до додатку онлайн-банкінгу у «Приват24» останнього, переслідуючи умисел на таємне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, не будучи законним держателем та не маючи права доступу до будь-яких операцій з картковими рахунками ОСОБА_2 , за допомогою онлайн-банкінгу АТ КБ «ПриватБанк» останнього, здійснила збільшення кредитного ліміту по його картковому рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 у сумі 15000 гривень та 29.04.2023, о 01:24 год., здійснила збільшення кредитного ліміту по його картковому рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 у сумі 20200 гривень.

Після приготування до вчинення злочину, достовірно знаючи суми грошових коштів, що знаходились на карткових рахунках ОСОБА_2 , переслідуючи умисел на їх таємне викрадення і обернення на свою користь, ОСОБА_1 здійснила ряд транзакцій, та заволоділа майном ОСОБА_2 .

Своїми умисними діями ОСОБА_1 таємно заволоділа майном - грошовими коштами ОСОБА_2 та спричинила шкоду останньому на загальну суму 66636 гривень, та її визнато винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 встанолено, що власник карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , з якого засуджена здійснювала збільшення кредитного ліміту, а потім транзакції, спрямовані на заволодіння чужими коштами, - ОСОБА_2 помер, та потерпілою у кримінальному провадженні визнано його матір ОСОБА_11 .

За змістом статті 1177 ЦК України позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним порушенням може бути пред"явлено виключно фізичною особою. Тому суд не застосовує дану норму до спірних правовідносин.

Банк (Позивач) під час розгляду кримінального провадження в порядку статті 128 КПК, позов не заявляв, що не позбавляє його права захистити порушені права в порядку цивільного судочинства.

Суд зазначає, що ефективним способом захисту порушених прав Позивача є стягнення заборгованості, яка утворилася по картковому рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 внаслідок незаконних та неправомірних дій ОСОБА_1 а саме: неправомірного збільшення кредитного ліміту та навмисних транзакцій, спрямованих на заволодіння чужими коштами,поза волею володільця картки ОСОБА_2 . І такий спосіб відповідає засадам справедливості та не суперечить закону, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсність договору як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/ набуття/ зміни/ встановлення/ припинення прав взагалі).

У ЦК України закріплений підхід, коли оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки тоді, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Відповідно до ст. ст. 626, 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що між Позивачем та померлим ОСОБА_2 у встановленому законодавством порядку було укладено кредитний договір, на підставі якого ОСОБА_2 отримав кредитну картку з кредитним лімітом на картковий рахунок (картка АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 ).

Також на мобільному телефоні марки «Samsung» моделі «Galaxy A31» з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 », який належав ОСОБА_2 , був встановлений додаток онлайн-банкінгу у «Приват24».

За обставин, встановлених у вироку суду, Відповідачка була знайома з померлим ОСОБА_2 , час від часу приходила за адресою його мешкання, а вподальшому скориставшись його станом здоров"я (мав інвалідність 2-ї групи та фізичні вади, та перебував на лікуванні в «Криворізька міська лікарня №1» КМР»), таємно викрала його телефон, та вчинила умисні та протиправні дії, поза волею ОСОБА_2 , спрямовані на зміну умов договору, укладеного між померлим ОСОБА_2 та АТ КБ "ПриватБанк" - два рази збільшила кредитний ліміт та здійснила ряд транзакцій, спрямованих на заволодіння кредитними коштами, які Банк виконуючи свої зобов"язання надавав саме клієнту " ОСОБА_2 ", який свого волевиявлення на такі дії не надавав.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Вина ОСОБА_4 у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованих систем та неправомірному у використанні коштів за кредитним договором, укладеним ОСОБА_2 з банком (Позивачем) доведена у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд вважає, що усі кредитні операції та дії, спрямовані на зміну умов договору між Банком та померлим щодо кредитного договору та використання карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 після 27 квітня 2023 року, у тому числі й збільшення кредитного ліміту та протиправних транзакцій, спрямованих на заволодіння чужими грошовими коштами, є нікчемними в силу закону, оскільки зміст таких дій не відповідає положенням статті 203 ЦК України.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

- неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

- наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збиткист. 22 ЦК України);

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

- вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Позивач, пред`являючи позовні вимоги до ОСОБА_1 на суму 75 901,21 грн. детального розрахунку завданих матеріальних збитків суду не представив.

У мотивувальній частині позову вказано, що ОСОБА_1 скористалась коштами ОСОБА_2 у розмірі 42 490,87грн. (станом на 27.04.2023р. заборгованість за картою становила 50767,70 грн. з яких: 8276,83 грн. борг утворився до 27.04.2023р.= 42490,87 грн). на власний розсуд та оформила 28.04.2023 року та 29.04.2023 року через інтернет додаток "Кредит готівкою" в сумах 14241,66 грн та 19168,68 грн. Внаслідок вчинених кримінальних правопорушень, що зазначені вище, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 75 901,21грн. яка складається з 42490,87грн.+14241,66 грн.+19168,68 грн.

При цьому позивач вказує, що борг у сумі 8276,23 утворився до 27 квітня 2023 року і надає виписку по банківському рахунку ОСОБА_12 лише за період з 27 квітня по 29 квітня 2023 року.

Враховуючи наведені обставини, а також те, що суду не представлено детальний розрахунок завданої матеріальної шкоди із доказами, суд бере до уваги фактичні обставини справи встановлені в судовому засіданні, доходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки матеріальних збитків підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 66 636,00 гривень тобто в межах обсягу майнової шкоди завданої ОСОБА_12 встановленої вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 13 лютого 2024 року ухваленого відносно ОСОБА_1 (справа №210/4027/23).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 2658,28 грн на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 625, 626, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» матеріальні збитки в сумі 66 636,00 (шістдесят шість тисяч шістсот тридцять шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави судовий збір у сумі 2658,28 (дві тисячі шістсот п`ятдесят вісім гривень 28 копійок) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку в Дніпровському апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 24 квітня 2025 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження за адресою: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, Україна, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_12 , місце перебування: ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3», адреса: 50066, Україна, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Світла , будинок, 2; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Суддя: О. В. Чайкіна