Ухвала від 24.04.2025 по справі 400/4110/24

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

24 квітня 2025 року

м. Київ

справа №400/4110/24

адміністративне провадження № К/990/14239/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року (колегія у складів суддів Бітова А.І., Лук`янчук О.В., Ступакової І.Г.)

у справі № 400/4110/24

за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1

до Веснянської сільської ради

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання прийняти рішення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) і ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернулися до суду з позовом до Веснянської сільської ради (далі також - відповідач), в якому просили:

- визнати протиправним і скасувати рішення сесії Веснянської сільської ради від 03.08.2023 № 15 та від 22.05.2024 № 24 про відмову у затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в межах території Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення за заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами: 4824282000:01:000:0499 площею 1.3616 га для передачі у власність ОСОБА_2 ; 4824282000:01:000:0502 площею 1.9386 га - ОСОБА_1 , для ведення особистого селянського господарства в межах території Веснянської (Кривобалківської) у встановлений законом строк.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 30.09.2024 задовольнив позов частково. А саме:

- визнав протиправним та скасувати рішення Веснянскої сільскої ради від 03.08.2023 року № 15 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства»;

- зобов`язав Веснянську сільську раду прийняти рішення за заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами: 4824282000:01:000:0499 площею 1.3616 га для передачі у власність ОСОБА_2 : 4824282000:01:000:0502 площею 1.9386 га - ОСОБА_1 , для ведення особистого селянського господарства в межах території Веснянської (Кривобалківської) у встановлений законом строк;

- відстрочив виконання цього рішення у зобов`язальній частині до припинення (скасування) на території України воєнного стану.

Надалі П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.02.2025, задовольнивши апеляційну скаргу Миколаївської обласної прокуратури (поданої в інтересах Веснянської сільської ради), скасував зазначене рішення суду першої інстанції та прийняв нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

07.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій останній з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними приписів процесуального права просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025, а натомість залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судового рішення визначає п. 3 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), мотивуючи це відсутністю наразі висновку Верховного Суду з питання застосування пп. 5 п. 27 розд. Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у подібних правовідносинах, тобто до тих, що виникли набрання законної сили вказаною нормою. Крім того, посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а ця справа становить значний суспільний інтерес.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною шостою ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Згідно з п. 3 і 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження

У спрощеному позовному провадженні не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

При цьому згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

У цій справі оскаржується рішення органу місцевого самоврядування з питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства.

Миколаївський окружний адміністративний суд в ухвалі від 21.05.2024 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Зокрема, для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Вжите ж законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

У той же час оцінка «значного суспільного інтересу» до розгляду справи та її винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Проте скаржник у касаційній скарзі не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального чи процесуального права.

Також позивач не наводить аргументів щодо наявності значного суспільного інтересу безпосередньо до даної справи; не зазначає обставин, які б вирізняли цю справу з-поміж інших справ даної категорії спорів.

Загалом зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди позивача із наданою апеляційним судом правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із правовим визначенням заявленої скаржником підстави касаційного оскарження та у силу приписів ст. 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Крім того, питання щодо можливості застосування приписів пп. 5 п. 27 розд. Х «Перехідні положення» ЗК України (у редакції Закону України від 24.03.2022 № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану») вже було предметом розгляду Верховного Суду під час перегляду судових рішень в касаційному порядку у схожих спорах (постанови від 18.02.2025 у справі № 380/10564/22, від 29.01.2025 у справі № 320/8323/21). А саме відповідно до встановлених судами у вказаних справах обставин, заяви з питань надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки були подані заявниками до органів місцевої влади у періоди до прийняття зазначеного Закону № 2145-IX, а рішення про відмову у задоволенні таких заяв прийняті вже після 07.04.2022 (дня набрання цим Законом чинності).Суд касаційної інстанції, відмовляючи у задоволенні касаційних скарг фізичних осіб, виходив з того, що відповідачі мали керуватися нормами пп. 5 п. 27 розд. Х «Перехідні положення» ЗК України у чинній на час прийняття оскаржуваних рішень редакції.

Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 відповідно до такої правової позиції касаційного суду, та виходив з того, що до спірних правовідносин застосовуються особливості регулювання земельних питань, встановлені пп. 5 п. 27 розд. «Перехідні положення» ЗК України в умовах воєнного стану, правовий висновок щодо яких сформований у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 300/3771/22.

З огляду на це Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За викладених обставин ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 400/4110/24.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб