Постанова від 03.04.2025 по справі 904/2325/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2025 м. Дніпро Справа № 904/2325/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,

суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Енергія» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2024 у справі № 904/2325/24 (суддя Євстигнеєва Н.М.), повний текст рішення складено 18.09.2024

за позовом Філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Енергія», м. Дніпро

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

В травні 2024 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Філії «Центр управління промисловістю «Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Енергія» пеню у сумі 972000,00 грн та штраф у сумі 144000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ЦУП-01/0160/23 50110000-9 послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (поточний ремонт автосамоскиду БіЛАЗ ВП «Знам`янській кар`єр») від 12.12.2023 в частині повного та своєчасного виконання робіт (надання послуг).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2024 позовні вимоги АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр управління промисловістю» АТ «Українська залізниця» до ТОВ «НПК Енергія» про стягнення 1116000,00 грн задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «НПК Енергія» на користь АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр управління промисловістю» АТ «Українська залізниця» борг (пеня, штраф) у сумі 558000,00 грн за договором № ЦУП-01/01160/23 від 12.12.2023 та витрати по сплаті судового збору у сумі 16740,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «НПК Енергія» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду і просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема не врахував неналежне виконання позивачем умов договору щодо передачі обладнання для ремонту (пункти 5.6., 5.7. Договору), що унеможливило виконання відповідачем обов`язків за договором.

Судом неправильно застосовано норми матеріального права щодо виконання зобов`язань, оскільки не було враховано відсутність необхідних умов для виконання робіт через зовнішні обставини, такі як аварійні відключення електрики чи порушення логістики, пов`язаних з блокадою українських кордонів, а також не забезпечення належних комунікацій з боку позивача щодо доступу відповідача на територію замовника.

З огляду на вище зазначене, відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції є помилковим і має бути скасоване, а в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області законним та обґрунтованим, оскільки судом було вірно встановлено всі обставини справи. Зокрема, позивач підкреслює, що він не порушував умови договору, а всі аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними.

Додатково, заперечуються твердження відповідача про необхідність надання запрошення для виконання зобов`язань, оскільки відповідно до договору рознарядка замовника є підтвердженням готовності до виконання робіт. Виходячи з цього, позивач вважає апеляційну скаргу відповідача необґрунтованою та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

12.12.2023 на підставі процедури закупівлі в електронній системі закупівель ProZorro-UA-2023-11-08-014017, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Філії «Центр управління промисловістю» (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «НПК Енергія» (виконавець) уклали Договір № ЦУП-01/0160/23 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (поточний ремонт автосамоскиду БіЛАЗ ВП «Знам`янській кар`єр»).

Відповідно до п. 1.1. Договору виконавець зобов`язується надати за Технічним завданням замовника 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (поточний ремонт автосамоскиду БіЛАЗ ВП «Знам`янській кар`єр»), найменування (номенклатура, асортимент), обсяг та вартість яких визначені в Специфікації, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належно надані послуги.

Оплата за надані послуги здійснюється замовником не раніше 45 робочих днів з дати реєстрації виконавцем податкової/их накладних в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та при наявності підписаного Акту приймання-передачі наданих послуг (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору строк надання послуг: Виконавець зобов`язується надати послуги, передбачені п. 1.2. Договору, протягом дії Договору відповідно до рознарядки Замовника у строк не більше 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення Виконавцю рознарядки Замовника.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що надання послуг здійснюється протягом строку дії договору, тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до приймання наданих послуг. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується в рознарядці, несе замовник.

Зі сторони замовника рознарядка підписується з урахуванням вимог Статуту/Положення замовника, щонайменше 2 такими уповноваженими особами: керівник (особа, що виконує його обов`язки) філії; перший заступник керівника; заступник керівника філії.

Відповідно до п. 5.4. рознарядка замовника надається в один із таких способів:

- на поштову адресу виконавця, зазначену в цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомлення про вручення);

- вручається уповноваженому представнику виконавця під розпис;

- шляхом направлення сканованої копії рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим виконавцем з дати його направлення замовником на електронну адресу виконавця, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення замовника.

Відповідно до п. 5.6. Договору місце виконання ремонту: на території Замовника.

Приймання-передача наданих послуг за договором здійснюється на підставі Акту приймання-передачі наданих послуг, підписаного уповноваженими особами сторін, на фактично наданий обсяг послуг (п. 6.1. Договору).

Виконавець зобов`язаний надати Замовнику два примірники належно оформленого Акту приймання-передачі наданих послуг протягом п`яти календарних днів з моменту завершення надання послуг (п. 6.3. Договору).

Датою надання послуг вважається дата підписання Акту приймання-передачі наданих послуг уповноваженими представниками сторін (п. 6.6. Договору).

Згідно п. 9.2. Договору надання послуг у разі невиконання, несвоєчасного виконання своїх зобов`язань за Договором Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5% вартості таких послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів з Виконавця додатково стягується штраф в розмірі 10% вказаної вартості. При цьому виконавець не звільняється від виконання своїх зобов`язань надати Послуги в повному обсязі, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

Строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2023 (п. 13.1. Договору).

Сторони домовились, що усе листування, пересилання документів, повідомлень, заяв і претензій, пов`язаних з виконанням цього договору, або що випливають із нього повинні направлятися сторонами безпосередньо на адреси, зазначені в цьому договорі, у відповідності зі строками й порядком, установленим чинним законодавством та цим договором (п. 16.9 Договору).

У відповідності до вимог п.5.2. та п. 5.4. Договору Замовником було надіслано Виконавцю рознарядку за № ЦУП-08/915 від 12.12.2023 на надання послуг з поточного ремонту автосамоскиду БіЛАЗ ВП «Знам`янській кар`єр» (а. с. 74 т 1).

Листом від 13.12.2023 Виконавець повідомив про готовність приступити до поточного ремонту автосамоскиду БіЛАЗ ВП «Знам`янській кар`єр» (а. с. 75 т 1).

20.12.2023 відповідач направив на електронну адресу позивача лист за вих. № 3, в якому просив надати можливість виконати ремонтні роботи до 31.03.2024, оскільки у процесі ремонту БіЛАЗу виникли проблеми з аварійним відключенням світла та порушенням логістичних ланцюгів, пов`язаних з блокадою українських кордонів (а. с. 76 т 1).

Позивач не погоджував продовження строків, про які просив Відповідач, оскільки жодних документів на підтвердження зазначених в листі обставин відповідачем надано не було.

У квітні 2024 року, відповідно до ст. 222 Господарського кодексу України, позивач направив відповідачу претензію № ЦУП-8/1526 від 17.04.2024 з вимогою сплатити штрафні санкції за невиконання зобов`язань по даному Договору надання послуг (а. с. 77-78 т 1).

У відповіді на претензію від 02.05.2024 за вих. № 26 відповідач заперечує порушення строків виконання робіт (послуг), звертає увагу на те, що у разі настання обставин, передбачених п. 9.2. договору, строк виконання зобов`язань за цим договором відтерміновується відповідно до часу, протягом якого діють ці обставини та їх наслідки. Згідно даних, засвідчених торгово-промисловою палатою, обставини непереборної сили діють з 19.12.2023 та тривають станом на 12.04.2024. До відповіді на претензію відповідачем долучено копію сертифіката № 6500-24-0774 від Херсонської ТПП від 12.04.2024 (а. с. 79-82 т 1).

Позивач стверджує, що роботи згідно укладеного договору не виконані, акти приймання-передачі не підписані, що й стало підставою для нарахування позивачем до стягнення з відповідача пені у розмірі 0,5% на суму 972000,00 грн за період з 11.01.2024 по 24.05.2024 та штрафу у розмірі 10% на суму 144000,00 грн (за прострочку виконання зобов`язання більше 30 днів).

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Майново-господарські зобов`язання виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності і регулюються Цивільним кодексом України. Вони базуються на договорах або інших правочинах, які є обов`язковими для виконання сторонами (ст. 626-629 ЦК України).

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язання передбачає, що одна сторона повинна вчинити певну дію на користь іншої, а остання має право вимагати виконання цього обов`язку.

Виконання зобов`язання має відбуватися належним чином, відповідно до умов договору або закону (ст. 525, 526 ЦК України), а одностороння зміна умов зобов`язання або відмова від нього не допускається, якщо інше не передбачено договором чи законом (ст. 193 ГК України, ст. 530 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання за спірним договором, рознарядку на виконання робіт направив на електронну адресу відповідача 12.12.2023 за вих. № ЦУП-08/915.

Відповідно до п. 5.1. договору, кінцевий строк надання послуг з поточного ремонту сплинув 10.01.2024.

Отже строк виконання рознарядки від 12.12.2023 є таким, що настав.

Відповідач в установлений строк свої зобов`язання з надання послуг з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (поточний ремонт автосамоскиду БіЛАЗ ВП «Знам`янський кар`єр») не виконав.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Якщо боржник не приступає до виконання зобов`язання або не виконує його у встановлений строк, це вважається простроченням (ст. 612 ЦК України).

У господарських відносинах порушення зобов`язань може призвести до застосування санкцій, таких як відшкодування збитків, штрафу або пені (ст. 217 ГК України).

Неустойка, до якої належать штраф та пеня, є фінансовими санкціями, що застосовуються за порушення умов договору, і обчислюються як відсоток від суми невиконаного зобов`язання або прострочення (ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 9.2. Договору у разі невиконання, несвоєчасного виконання своїх зобов`язань за Договором Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5% вартості таких послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів з Виконавця додатково стягується штраф в розмірі 10% вказаної вартості. При цьому виконавець не звільняється від виконання своїх зобов`язань надати Послуги в повному обсязі, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

Пунктом 9.9. Договору сторони передбачили, що неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду порушення.

Згідно з п. 3.1. Договору, загальна ціна договору становить 1440000,00 грн, у тому числі ПДВ 240000,00 грн.

Позивачем нарахована пеня у розмірі 0,5% у сумі 972000,00 грн за період з 11.01.2024 по 24.05.2024 та штраф у розмірі 10% у сумі 144000,00 грн (за прострочку виконання зобов`язання понад 30 календарних днів).

Судом першої інстанції здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та штрафу, при цьому помилок не виявлено.

При цьому, судом було враховано відсутність поданого з боку відповідача контррозрахунку чи будь-яких інших заперечень проти розрахунків позивача. Відповідач лише заперечував проти позову в цілому, проте докази надані позивачем визнані місцевим господарським судом більш вірогідними.

Таким чином, судова колегія ЦАГС погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо обґрунтованості вимог позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 972000,00 грн та штрафу у розмірі 10% на суму 144000,00 грн, а всього 1116000,00 грн.

Згідно зі ст. 233 ГК України, суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, якщо вони надмірно великі порівняно із збитками кредитора, з урахуванням таких факторів, як виконання зобов`язання, майновий стан сторін та інші інтереси. Зменшення неустойки також можливе, якщо її розмір значно перевищує збитки (ст. 551 ЦК України). Суд оцінює обставини конкретної справи та може зменшити неустойку, якщо розмір санкцій непропорційний наслідкам порушення.

Суд зменшує неустойку на 50%, якщо нарахування штрафу та пені значно перевищує вартість невиконаного зобов`язання, що суперечить принципам справедливості та розумності. Однак, зменшення неустойки має бути обґрунтованим, щоб не знецінити її стимулюючу роль.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).

Вирішуючи питання зменшення пені та штрафу, місцевим господарським судом було враховано, що основне зобов`язання лишилося не виконаним, прострочення триває з 11.01.2024, але відсутні докази негативних наслідків для позивача. Нараховані штрафи та пеня непропорційні вартості ремонту, оскільки сума неустойки складає 77,7% від вартості послуг, що є надмірним.

Суд встановив, що сума неустойки значно перевищує розмір збитків і не відповідає принципам справедливості та розумності, перетворюючи її на несправедливо великий тягар для боржника. З огляду на це, суд зменшив пеню та штраф на 50%, до загальної суми 558000,00 грн. При цьому суд вказав, що подальше зменшення неустойки може позбавити її стимулюючого ефекту.

Рішення суду в частині зменшення судом розміру неустойки не є предметом апеляційного оскарження, а тому не досліджується судом апеляційної інстанції.

Доводи апелянта про відсутність прострочення у виконанні робіт з ремонту автосамоскиду у зв`язку з простроченням позивача щодо передачі в ремонт автосамоскиду судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на наступне.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п. 5.2. Договору надання Послуг здійснюється на підставі наданої письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на надання Послуг та є підтвердженням готовності Замовника до приймання Послуг.

Позивачем направлено рознарядку 12.12.2023, якою підтверджено готовність та належне облаштування території ВП «Знам`янський кар`єр», на якій мав здійснюватися поточний ремонт автосамоскиду БіЛАЗ. У свою чергу, відповідач, на підставі наданої письмової рознарядки, листом б/н від 13.12.2023 повідомив позивача про готовність приступити до поточного ремонту автосамоскиду БіЛАЗ.

Відповідно до п. 5.7. Договору передача обладнання в ремонт здійснюється на території Замовника, про що підписується Акт приймання-передачі обладнання в ремонт. Отже, відповідач повинен був прибути на територію позивача для приймання обладнання в ремонт підписання Акта та здійснення ремонту автосамоскида БіЛАЗ. Жодних повідомлень на адресу позивача про неможливість виконання робіт за договором у зв`язку з непідписанням акта приймання-передачі та/або недопуску на територію замовника задля виконання робіт у встановлені строки відповідач не надав.

Листом № 3 від 20.12.2023 відповідач повідомив позивача про те, що підприємство розпочало поточний ремонт автосамоскиду БіЛАЗ, але через проблеми з аварійним відключенням світла та порушенням логістичних ланцюгів, пов`язаних з блокадою українських кордонів виконати роботи у встановлений строк не має можливості, просив продовжити строк виконання робіт до 31.03.2024.

Однак позивач не визнав ці обставини достатніми для продовження строків виконання робіт, оскільки відповідач не надав відповідних підтверджуючих документів. Відповідачем не було виконано умов договору щодо підписання акта приймання-передачі та не було надано доказів про неможливість виконання робіт через зовнішні обставини (як, наприклад, аварійні відключення світла чи проблеми з логістикою). Крім того, зміни до строків виконання робіт не були зафіксовані в письмовій формі, як того вимагає договір.

Згідно абзацу 2 п. 16.1. Договору усі зміни й доповнення до Договору дійсні лише у тому випадку, якщо вони виконані у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками Сторін та скріплені їх печатками. Додаткова угода про внесення змін до договору в частині строку надання послуг сторонами не підписувалась.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем у мов спірного Договору, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Відповідачем не доведена необхідність зміни строків виконання робіт або інших обставин, що мали б виправдати порушення умов Договору, а тому, апеляційну скаргу слід відхилити.

Наданий відповідачем до матеріалів справи Сертифікат про форс-мажор, виданий Херсонською торгово-промисловою палатою, суд першої інстанції оцінив не як беззаперечний доказ, оскільки відповідач не дотримався умов договору щодо своєчасного інформування позивача про форс-мажорні обставини (п. 10.2. Договору). Відповідач звернувся до торгово-промислової палати після того, як вже порушив строки виконання договору, що порушує умови договору та позбавляє його права посилатися на форс-мажорні обставини.

Судом також обґрунтовано відхилено посилання відповідача на численні договори, як такі, що не підтверджують виконання робіт на замовлення позивача, оскільки вони не підтверджують виконання робіт саме за спірним Договором з позивачем.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив факти і обставини справи, зазначивши, що позивач виконав свої зобов`язання щодо передачі обладнання, а претензії відповідача щодо труднощів виконання робіт є не підкріпленими належними доказами.

Доводи апелянта на вплив зовнішніх чинників, таких як аварійні відключення електрики, порушення логістики через блокаду українських кордонів та відсутність належних комунікацій з боку позивача, що унеможливило виконання робіт, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки ці обставини не були належним чином підтверджені доказами, що саме ці зовнішні фактори мали прямий вплив на невиконання зобов`язань за договором. Суд першої інстанції, зважаючи на ці доводи, правильно відхилив їх як неналежно обґрунтовані.

Крім того, колегія суддів враховує, що судом першої інстанції зменшено розмір неустойки на 50 %.

Ураховуючи викладене, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги не мають належних доказів для зміни чи скасування рішення, тому апеляційну скаргу слід відхилити.

6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних вище обставин, з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

7. Здійснення апеляційним судом розподілу судових витрат.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Енергія» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2024 у справі № 904/2325/24 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «НПК Енергія».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15.04.2025.

Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков

Судді:Т.А. Верхогляд

О.Г. Іванов