Рішення

від 15.04.2025 по справі 908/3242/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/1/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2025 Справа № 908/3242/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3242/24

за позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04053915)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРГУТ» (69035, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 131в, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40738341)

про стягнення 912 113,05 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Михайловський А.С., самопредставництво, посвідчення № 1107 від 17.02.2023

від відповідача: Ткаченко О.С., ордер серія АР № 1215174 від 30.12.2024, посвідчення адвоката ЗП № 002739 від 22.02.2021

Процесуальні дії у справі. Процесуальні питання, вирішені судом.

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі «Електронний суд» 13.12.2024, зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області 16.12.2024) Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРГУТ» 912 113,05 грн доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2021 по 29.02.2024.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 16.12.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3242/24 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.

Ухвалою суду від 18.12.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №908/3242/24, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.01.2025 о 10 год. 00 хв.

Від відповідача 10.01.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього документами.

Також від відповідача 13.01.2025 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване знаходженням представника відповідача у відпустці з 14.01.2025 по 24.01.2025. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою суду від 15.01.2025 підготовче засідання відкладено на 04.02.2025 о 10 год. 00хв.

У судовому засіданні 04.02.2025 приймали участь представники обох сторін. Ухвалою суду від 04.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 19.02.2025 о 10 год. 00 хв.

У судовому засіданні 19.02.2025 брали участь представники позивача та відповідача.

Представник позивача заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання часу для здійснення нового розрахунку та відповідно подання заяви про зменшення (збільшення) позовних вимог.

Ухвалою суду від 19.02.2025 підготовче засідання відкладено на 12.03.2025 о 14год. 00хв.

Відповідачем у системі «Електронний суд» 11.03.2025 (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 5476/08-08/25 від 11.03.2025) сформовано заяву (клопотання) про зупинення провадження у справі 908/3242/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/1519/25.

У системі «Електронний суд» 12.03.2025 представником позивача сформовано клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з хворобою представника.

У судовому засіданні 12.03.2025 брав участь представник відповідача.

Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання. Вважає за можливе провести підготовче засідання без участі представника позивача.

Клопотання позивача про відкладення судового засідання судом залишено без задоволення як не підтверджене належними доказами та зважаючи на встановлені процесуальним законом строки розгляду господарських справ.

У судовому засіданні 12.03.2025 представником відповідача підтримано клопотання про зупинення провадження у справі № 908/3242/24 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 280/1519/25 за позовною заявою ТОВ «ТУРГУТ» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування витягу.

Розглянувши у судовому засіданні 12.03.2025 подане клопотання ТОВ «ТУРГУТ» про зупинення провадження у справі, суд ухвалив залишити його без задоволення з підстав, викладених в ухвалі від 12.03.2025.

Ухвалою суду від 12.03.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 25.03.2025 об 11год 30 хв.

У судовому засіданні 25.03.2025 приймали участь представники обох сторін.

Суд з`ясував у представників сторін, чи наявні у них заяви чи клопотання, не заявлені з поважних причин у підготовчому засіданні.

Представник позивача заявив клопотання про долучення додаткових пояснень до матеріалів справи.

Відповідач не заперечив проти поданого клопотання. Просив суд відкласти розгляд справив для ознайомлення з ними.

Ухвалою суду від 25.03.2025 розгляд справи відкладено на 02.04.2025 о/об 09 год. 30хв.

Позивачем у системі «Електронний суд» 31.03.2025 (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 6953/08-08/25 від 01.04.2025) сформовано заяву про зменшення розміру позовних вимог та повернення судового збору.

У судовому засіданні 02.04.2025 брали участь представники сторін.

Представником позивача заявлено усне клопотання про поновлення процесуального строку для подання заяви про зменшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 02.04.2025 заяву Запорізької міської ради про зменшення розміру позовних вимог та повернення судового збору (вх. № 6953/08-08/25 від 01.04.2025) залишено без розгляду як таку, що подана з порушенням встановленого законом процесуального строку.

У судовому засіданні 02.04.2025, заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, суд оголосив протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 15.04.2025 о 13год. 30 хв.

Відповідачем 08.04.2025 у системі «Електронний суд» сформовано заяву (клопотання) про зупинення провадження у справі (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 7514/08-08/25 від 09.04.2025).

У судовому засіданні 15.04.2025 брали участь представники обох сторін.

Представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача заперечив проти його задоволення.

Ухвалою суду від 15.04.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРГУТ» (вх. №7514/08-08/25 від 09.04.2025) про зупинення провадження у справі № 908/3242/24 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 280/2498/25 залишено без задоволення.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічного засобу, відповідно до положення ст. 222 ГПК України.

У судовому засіданні 15.04.2025 справу розглянуто по суті за участі представників позивача, відповідача. Суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позицій позивача, відповідача.

Запорізька міська рада 13.12.2024 звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРГУТ» (далі ТОВ «ТУРГУТ») 912113,05 грн доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2021 по 29.02.2024.

Як підставу для звернення з позовом позивач зазначає користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130, площею 0,1903 га, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131в, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.01.2021 по 29.02.2024.

Позивач стверджує, що, враховуючи положення ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, що мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки. Позов обґрунтовано ст. ст. 11, 16, 526, 632, 1212, 1214 ЦК України, ст. ст. 120, 125 Земельного кодексу України, положеннями Закону України «Про оренду землі».

На підставі договору купівлі-продажу № 2645 від 11.10.2016 (посвідченого нотаріусом ЗМНО Єдемською-Фастовець О,О.) ТОВ «ТУРГУТ» є власником об`єкту нерухомого майна, яке розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131 в, загальною площею 1508,5кв.м.

Відповідно до листа Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради вих. № 06.1-14/523 від 27.03.2024 ТОВ «ТУРГУТ» не обліковується як платник податку на землю або платник орендної плати за земельну ділянку. ТОВ «ТУРГУТ» у зазначений вище період часу користувалось вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, через що відповідно до положень ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержало у вигляді несплаченої орендної плати за період з 01.01.2021 по 29.02.2024 у розмірі 912113,05 грн.

Відповідач у відзиві заперечив проти позовних вимог. У спростування позовних вимог відповідач указує на те, що договір оренди земельної ділянки не укладено в тому числі не з вини відповідача. Зокрема, у зв`язку зі зволіканням ГУ Держгеокадастру щодо надання нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а в подальшому у зв`язку з військовою агресією Росії проти України. Відповідач указує на те, що встановити правильність в цілому здійснення позивачем розрахунку розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за 2021-2023 роки за відсутності витягів з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2021-2023 роки є неможливим.

Крім того, звертає увагу суду, що п. 69.14 Перехідних положень Податкового Кодексу України в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023, який набув чинності 06.05.2023, містить чітку вказівку на період, за який не сплачується плата за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб підприємців: з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року. Вважає, що позивач не має права на стягнення безпідставно отриманого доходу за цей період.

Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.

Предметом цього судового розгляду є стягнення безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2021 по 29.02.2024 у розмірі 912113,05 грн.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити:а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов`язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

На підставі договору купівлі-продажу № 2645 від 11.10.2016 (посвідченого нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О.О.) ТОВ «ТУРГУТ» є власником об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул.Перемоги, 131 в, загальною площею 1508,5кв.м.

Зазначене підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 370544388 від 20.03.2024, копією договору купівлі-продажу від 11.10.2016, укладеного між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ТУРГУТ»

Предмет договору знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,1903 га, кадастровий номер 2310100000:05:010:0130, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Перемоги (житлового будинку №129), комунальна власність, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання для розташування культурно офісного центру, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2302503722016 від 10.10.2016 року (абз. 1 п.1 договору купівлі-продажу).

Запорізькою міською радою 25.10.2017 прийнято рішення № 60/26 «Про надання дозволу ТОВ «ТУРГУТ» на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул.Перемоги, 131в для розташування культурно-офісного центру».

Рішенням Запорізької міської ради № 87/8 від 24.02.2021 року «Про затвердження ТОВ «ТУРГУТ» технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Перемоги, 131 в для розташування культурно-офісного центру», затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі по вул. Перемоги, 131в, передано в оренду строком на 10 років ТОВ «ТУРГУТ» земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:010:0130) площею 0, 1903 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130 площею 0, 1903 га між Запорізькою міською радою та ТОВ «ТУРГУТ» не укладено (відповідні відомості в матеріалах справи відсутні).

За інформацією Департаменту управління активами Запорізької міської ради 1846/01/01-07/2742 від 26.03.2024 на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130 договори оренди, укладені між Запорізькою міською радою та ТОВ «ТУРГУТ», не обліковуються.

За інформацією Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради №06.1-14/523 від 27.03.2024 ТОВ «ТУРГУТ» за період 2021-2023 років та січня-лютого 2024 року до бюджету Запорізької міської ради за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» кошти не перераховувало.

Обставини використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130 протягом 2021 року-лютого 2024 року, на якій розташований належний останньому об`єкт нерухомого майна, відсутності укладеного договору оренди землі, несплати коштів за користування земельною ділянкою ТОВ «ТУРГУТ» не оспорюються.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером від 31.01.2022 №2495/33-22 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 7121444,66 грн.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130 від 22.03.2024 №НВ-2300043232024 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 11293277,38 грн.

Запорізькою міською радою на підставі рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунки недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ТУРГУТ» (код ЄДРПОУ 40738341) земельною ділянкою площею 1903 кв.м, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 131в, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.01.2021 по 29.02.2024.

За розрахунком позивача розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.01.2021 по 29.02.2024 становить 912113,05 грн, зокрема:

- за період з 01.02.2021 по 31.12.2021 254828,51 грн;

- за період з 01.01.2022 по 11.03.2022 280311,36 грн;

- за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 322358,06 грн;

- за період з 01.01.2024 по 29.02.2024 54615,12 грн.

Оплату орендної плати та/або земельного податку за період з 01.01.2021 по 29.02.2024 ТОВ «ТУРГУТ» не здійснювало.

Оскільки ТОВ «ТУРГУТ» користувалось земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130 без укладення договору оренди землі та не сплачувало земельний податок та орендну плату, на підставі ст. 1212 ЦК України позивач просить стягнути з ТОВ «ТУРГУТ» дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 01.02.2021 по 29.02.2024 у розмірі 912113,05грн.

Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 Земельного кодексу (далі ЗК України) України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (частина 1 ст. 124 ЗК України).

Користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною першою статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбачено ст. 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого

У цій справі судом встановлено, а сторони не заперечували, що відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований належний йому об`єкт нерухомості, і у спірний період за користування земельною ділянкою кошти не сплачував.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності у користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату - платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficiessolocedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Отже, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт, стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, від 15.02.2023 у справі №922/2249/20.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої ст. 1212 ЦК України.

Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна відповідач як власник такого майна став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване майно, тому саме із дати набуття права власності на нерухоме майно у відповідача виник, як обов`язок належним чином оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), так і обов`язок оплачувати користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Несплата Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний для задоволення нагальних потреб.

Не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, ТОВ «ТУРГУТ» збільшило вартість власного майна, а Запорізькою міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), на отримання яких позивач цілком правомірно очікував.

Запорізька міська рада є власником земельної ділянки загальною площею 0,1903 га, кадастровий номер: 2310100000:05:010:0130.

На вказаній земельній ділянці розташовується нерухоме майно, що належить ТОВ «ТУРГУР» на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 11.10.2016, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №370544388 від 01.102024 (а.с. 21).

Земельна ділянка, кадастровий номер 2310100000:05:010:0130, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що належить ТОВ «ТУРГУТ», станом на момент її придбання відповідачем була сформована, мала кадастровий номер, про що зазначено у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130 від 31.01.2022 № 2495/33-22 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 7121444,66 грн.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130 від 22.03.2024 №НВ-2300043232024 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 11293277,38 грн.

Рішенням Запорізької міської ради від 87/8 від 24.02.2021 передано на умовах оренди земельну ділянку ТОВ «ТУРГУТ». Разом із цим, договір оренди землі відповідачем із Запорізькою міською радою у спірний період не укладено.

Відтак, ТОВ «ТУРГУТ» користувалося земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130 без правовстановлюючих документів.

Використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Запорізьку міську раду як власника землі права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

За розрахунком позивача розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.02.2021 по 29.02.2024 становить 912113,05 грн.

Із приводу обґрунтованості розрахунку, наданого Запорізькою міською радою, суд зазначає таке.

Зазначений розрахунок зроблено на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130 від 22.03.2024 №НВ-2300043232024, відповідно до якого нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 11293277,38 грн.

Визначення розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за попередні (2021-2023 роки) здійснено шляхом ділення нормативної грошової оцінки за 2024 рік на коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній 2023 рік (і послідовного ділення отриманої нормативної грошової оцінки на такі коефіцієнти за 2022, 2021 роки).

За результатами застосування зазначеного підходу визначення позивачем розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130 в цінах 2021-2023 років:

нормативна грошова оцінка за цінами 2023 року склала 10745268,68 грн (11293277,38 / 1,051 = 10745268,68, де: 11293277,38 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за цінами 2024 року; 1,051 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2023 рік; 10745268,68 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за цінами 2023 року);

нормативна грошова оцінка за цінами 2022 року склала 9343711,90 грн (10745268,68 / 1,15 = 9343711,90, де: 10745268,68 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за цінами 2023 року; 1,15 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік; 9343711,90 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за цінами 2022 року);

нормативна грошова оцінка за цінами 2022 року склала 8494283,55 грн (9343711,90 / 1,1 = 8494283,55, де: 9343711,90 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за цінами 2022 року; 1,1 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік; 8494283,55 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за цінами 2021 року).

Разом із цим, у матеріалах справи наявний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130 від 31.01.2022 № 2495/33-22, відповідно до якого нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 7121444,66 грн.

Із огляду на викладене, суд зазначає, що застосування обраного позивачем підходу до визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, у даному випадку було б неправильним.

Про необхідність здійснення перерахунку суми, що підлягає стягненню, на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130 від 31.01.2022 № 2495/33-22 зазначав представник позивача у підготовчому засіданні, заявляв клопотання про надання часу для здійснення нового розрахунку. Врешті, позивач фактично здійснив такий перерахунок, разом із цим, оскільки заява про зменшення позовних вимог подана позивачем на стадії розгляду справи по суті, що суперечить положенням ГПК України, суд залишив її без розгляду та не бере до уваги здійснений позивачем перерахунок.

Однак, суд не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок недоотриманих позивачем доходів.

Відповідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 6-28-0.222-600/2-24 від 12.01.2024 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), за 2023 рік 1,051.

Суд установив, що відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130 від 31.01.2022 № 2495/33-22 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки у цінах 2022 року становить 7121444,66 грн.

Судом здійснено перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130 наступним чином:

розмір нормативної грошової оцінки в цінах 2021 року становить 6474040,60 грн: 7121444,66 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2022 року) / 1,1 (коефіцієнт індексації за 2021 рік) = 6474040,60 грн;

розмір нормативної грошової оцінки в цінах 2023 року становить 7484638,34 грн: 7121444,66 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2022 року) * 1,051 (коефіцієнт індексації за 2023 рік) = 7484638,34 грн.

Для розрахунку розміру недоотриманих доходів за 2022 рік суд бере за основу дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до витягу від 31.01.2022 №2495/33-22 (7121444,60 грн), а для розрахунку розміру недоотриманих доходів за 2024 рік дані витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130 від 22.03.2024 №НВ-2300043232024 (11293277,38 грн).

При цьому суд зазначає, що станом на час розгляду справи та ухвалення рішення у ній обидва витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:010:0130 (від 2022 року та від 2024 року) є чинними.

Ураховуючи заявлений позивачем період з 01.01.2021 по 29.02.2024, судом встановлено, що розмір недоотриманих міською радою доходів, еквівалентний розміру орендної плати, яка була б отримана позивачем за умови належного виконання відповідачем обов`язку щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, склав:

- за 2021 рік: 6474040,60 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2021 рік) * 3% = 194221,22 грн;

- за 2022 рік: 712144,66 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2022 рік) * 3% / 365 * 70 = 40972,40 грн (недоотриманий дохід розраховано за період з 01.01.2022 по 11.03.2022 з мотивів, що будуть викладені нижче);

- за 2023 рік: 7484638,34 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2023 рік) * 3% = 224539,15 грн;

- за 2024 рік: 11293277,38 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2024 рік)* 3% / 366 * 59 = 54615,12 грн.

При цьому суд зазначає, що позивач просив стягнути недоотриманий дохід за період з 01.01.2024 по 29.02.2024, що становить 60 календарних днів.

Разом із цим, оскільки сам позивач обрахував недоотриманий дохід за 59 діб, суд позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог у цій частині.

За розрахунком суду сукупний розмір недотриманого Запорізькою міською радою доходу внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів за заявлений до стягнення період склав 514347,89 грн.

При цьому, здійснюючи розрахунок за 2022 рік, суд виходив із таких мотивів.

Згідно із вимогами частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та пункту 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яким унормовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 25.02.25 у справі № 908/929/24 у подібних правовідносинах наведено такі правові висновки з приводу застосування норм Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»:

« 41. «Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема вказаний пункт доповнено підпунктом 69.14, відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

42. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

43. Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», який набрав чинності 06 травня 2023 року, внесено зміни до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема абзац перший вказаного пункту встановлював наступне:

За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

44. Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції чинній з 06 травня 2023 року свідчить про те, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб (схожий за змістом висновок щодо попередньої редакції пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладений у постанові Касаційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 620/5747/23).

45. Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Вказана постанова набрала чинності 25.12.2022.

46. На підставі вищевказаної постанови, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004.

48. Відповідно до вказаного Переліку вся територія Запорізького району (код UA23060000000070350) станом на момент набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX, а також подання відповідачем уточнюючої податкової декларації віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022.

49. При цьому, Верховний Суд наголошує, що у пункті 2.3 вказаного Переліку по коду UA23060000000070350 не міститься виключень щодо територіальних громад Запорізького району, а тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що Запорізька територіальна громада не входить до території Запорізького району є необґрунтованим.

50. Окрім того, з огляду на наведене вище законодавче врегулювання порядку звільнення від сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, зокрема, наявності затвердженого переліку відповідних територій, безпідставними також є висновки суду апеляційної інстанції щодо самостійного дослідження обставин проведення чи непроведення активних бойових дій на території міста Запоріжжя.

51. З огляду на вказане вище правове регулювання, положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та той факт, що вся територія Запорізького району віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022, Суд вказує на те, що Товариство мало право у спірний період не сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками, які розташована в місті Запоріжжя».

Суд ураховує наведену позицію Верховного Суду з приводу застосування правового регулювання за положенням підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та той факт, що вся територія Запорізького району віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022, і вважає, що у 2022 році відповідачем мало бути сплачено 40972,40 грн плати за землю, а саме за період з 01.01.2022 по 11.03.2022, а заявлена до стягнення сума неотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 12.03.2022 по 31.12.2022 у розмірі 239338,96 грн є безпідставною.

Щодо релевантності наведених висновків Верховного Суду необхідно зазначити, що предметом позову у цій справі є стягнення на користь Запорізької міської ради недоотриманого доходу внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів. При цьому, розмір такого доходу дорівнює розміру орендної плати, яку б ТОВ «ТУРГУТ» мало б сплачувати у випадку укладення договору оренди землі. Тобто недоотриманий дохід фактично є неотриманою орендною платою.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відтак, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.

Ураховуючи вище встановлені обставини, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача за користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.01.2021 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 29.02.2024 в розмірі 514347 (п`ятсот чотирнадцять тисяч триста сорок сім) гривень 89 копійок.

У задоволенні вимог про стягнення суми неотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) у розмірі 397765,16 слід відмовити, як заявлених необґрунтовано.

Судові витрати.

Відповідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Позивачем до позовної заяви додано дві квитанції про сплату судового збору на загальну суму 14 074,37 грн.

Ураховуючи часткове задоволення позовних вимог (56,4%), стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 6173,18 грн (10945,36*56,4%).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРГУТ» (69035, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 131в, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40738341) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04053915) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2021 по 29.02.2024 в розмірі 514 347 (п`ятсот чотирнадцять тисяч триста сорок сім) гривень 89 копійок, отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запорiжжя/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA318999980314090544000008479, код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРГУТ» (69035, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 131в, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40738341) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04053915) витрати на сплату судового збору в розмірі 6173 (шість тисяч сто сімдесят три) гривні 18 копійок на розрахунковий рахунок UA058201720344270024000034816 в Державній казначейській службі України м.Київ, ЄДРПОУ 02140892.

У решті позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 25.04.2025.

Суддя І.Є. Лєскіна