Рішення

від 25.04.2025 по справі 915/1489/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2025 року Справа № 915/1489/20(915/55/25)

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справу

за позовом: ОСОБА_1 ,

до відповідача: Дочірнього підприємства Миколаївський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України,

про: стягнення 190722,57 грн,

у межах справи №915/1489/20 про банкрутство, в якій

боржник: Дочірнє підприємство Миколаївський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України,

розпорядник майна: арбітражний керуючий Зайцев Дмитро Сергійович,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа №915/1489/20 про банкрутство Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з Дочірнього підприємства Миколаївський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України грошові кошти у загальному розмірі 190722,57 грн, з яких: 125000,0 грн заборгованість за договором №1/9-21 від 27.09.2021 про надання правової допомоги; 10943,84 грн 3% річних, 54778,73 грн інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 27.01.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду в межах провадження у справі №915/1489/20 про банкрутство ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та присвоєно справі номер 915/1489/20(915/55/25). Відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Така ухвала судом направлялась відповідачу до його електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та 11.02.2025 ним отримана.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд здійснив розгляд справи у розумний строк, тривалість якого пов`язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, викликано певними надзвичайними ситуаціями.

Так, з початку військової агресії російської федерації проти України активні бойові дії ведуться на території Миколаївської області та міста Миколаєва. Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги і планові, аварійні та екстрені відключення електроенергії по місту Миколаєву, Господарський суд Миколаївської області, працюючи з обмеженнями у здійсненні правосуддя, не мав об`єктивної можливості для повноцінного розгляду справи, в межах строку передбаченого Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно, справа розглянута судом в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Судом встановлено, що 27.09.2021 між ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», як клієнтом, та адвокатом Луцишиним Ярославом Миколайовичем було укладено договір про надання правової допомоги №1/9-21 (далі - Договір), за умовами якого адвокат взяв на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язався оплатити правову допомогу в порядку та строки, обумовлені сторонами (п.1.1 Договору).

Згідно п.3.1 Договору, такий договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців, але у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків за договором.

Відповідно до п.4.1 Договору, вартість правової допомоги за цим договором становить 25000,0 грн (без ПДВ) за місяць.

Згідно п.4.5 Договору, правова допомога вважається прийнятою клієнтом з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг за відповідний місяць.

Між сторонами Договору підписано та скріплено печатками без жодних зауважень акти приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 125000,0 грн, а саме:

- акт №1 від 28.10.2021 за жовтень 2021 року на суму 25000,0 грн;

- акт №2 від 29.11.2021 за листопад 2021 року на суму 25000,0 грн;

- акт №3 від 29.12.2021 за грудень 2021 року на суму 25000,0 грн;

- акт №4 від 28.01.2022 за січень 2022 року на суму 25000,0 грн;

- акт №5 від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 25000,0 грн.

В кожному із таких актів сторонами визначено та погоджено обсяг наданих послуг правничого характеру.

До того ж, між сторонами Договору підписано та скріплено печатками без жодних зауважень акт б/н від 07.11.2022 звіряння взаєморозрахунків на загальну суму 125000,0 грн.

Пунктами 1.4, 2.4 Договору, встановлено обов`язок клієнта своєчасно оплачувати вартість правової допомоги адвоката.

Згідно п.п.4.3, 4.4 Договору, правову допомогу за договором клієнт сплачує в національній валюті - гривні, шляхом щомісячного переказу суми, визначеної п.4.1 цього договору, на банківський рахунок адвоката на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, які складаються за кожен місяць надання правової допомоги. Оплата за даним договором має здійснюватись клієнтом до 5 числа кожного місяця до кінця дії цього договору.

Позивач стверджує, а відповідач не заперечує та не спростовує, що клієнтом не здійснено оплату за фактично надані адвокатом послуги правничого характеру по Договору на загальну суму 125000,0 грн, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що останній, всупереч умовам Договору та приписам чинного законодавства, своєчасно та в повному обсязі не сплатив вартість наданих послуг правничого характеру, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в загальному розмірі 125000,0 грн.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу по Договору у розмірі 125000,0 грн є обґрунтованими, відповідачем не заперечені та не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов наступних висновків.

В силу приписів ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що у даній справі позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10943,84 грн 3% річних та 54778,73 грн інфляційних втрат, які нараховані окремо за кожним актом приймання-передачі наданих послуг за відповідний місяць.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом перевірено розрахунки 3% річних, інфляційних втрат, та встановлено, що такі розрахунки є арифметично вірними та правильними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ч.2 ст.7 КУзПБ, ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241, 248, 252 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (54029, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Галини Петрової, буд.2А; ідент.код 31159920) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 125000,0 грн основного боргу, 10943,84 грн 3% річних, 54778,73 грн інфляційних втрат та 3028,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.В.Мавродієва