Ухвала

від 16.05.2025 по справі 915/1489/20

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

16 травня 2025 року Справа № 915/1489/20(483/25/20)

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представника позивачів: не з`явився,

представників відповідачів-1, 3, 5: не з`явилися,

представника відповідача-2: Жирної Я.В.,

представника відповідача-4: Тер-Арутюнян Н.В.,

представника третьої особи: не з`явився,

розпорядник майна боржника: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №915/1489/20(483/25/20)

за спільним позовом: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства Просто-страхування,

відповідача-2: Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України,

відповідача-3: Філії Варварівська ДЕД Дочірнього підприємства Миколаївський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України,

відповідача-4: Дочірнього підприємства Миколаївський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України,

відповідача-5: Державного агентства автомобільних доріг України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

ОСОБА_3 ,

про: відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок ДТП та матеріальної шкоди,

у межах справи №915/1489/20 про банкрутство Дочірнього підприємства Миколаївський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, в якій

боржник: Дочірнє підприємство Миколаївський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України,

розпорядник майна: арбітражний керуючий Зайцев Дмитро Сергійович,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа №915/1489/20 про банкрутство Дочірнього підприємства Миколаївський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України.

В межах вказаної справи Господарським судом Миколаївської області розглядається справа №915/1489/20(483/25/20) за спільним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування», Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Філії «Варварівська ДЕД» Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Державного агентства автомобільних доріг України, третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок ДТП та матеріальної шкоди, у т.ч. стягнення солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_2 100000,0 грн моральної шкоди завданої ушкодженням здоров`я.

Ухвалою суду від 26.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2025.

25.03.2025 судом відкладено розгляд справи на 29.04.2025.

ОСОБА_1 у письмовому клопотанні б/н від 19.04.2025 (вхід.№5996/25 від 21.04.2025) повідомила суду, що її батько - ОСОБА_2 (співпозивач у даній справі) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

29.04.2025 судом відкладено розгляд справи на 16.05.2025.

Позивачі, відповідачі-1, 3, 5, розпорядник майна та третя особа явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 02.09.2024 Очаківським відділом ДРАЦС у Миколаївському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м.Одеса).

Приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Сапегою Оленою Петрівною 11.02.2025 здійснено реєстрацію спадкової справи ОСОБА_2 у спадковому реєстрі за №73630982, що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі №80047455 від 11.02.2025.

За приписами ч.1 ст.1230 ЦК України, до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях, або право на відшкодування збитків, що належало спадкодавцеві відповідно до закону.

При цьому, за приписами ч.1 ст.1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права.

До того ж, згідно ч.3 ст.1230 ЦК України, до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

Суд вказує, що компенсація моральної шкоди як спосіб захисту особистих немайнових прав, полягає у покладенні судом на порушника особистого немайнового права додаткового обов`язку щодо компенсації у грошовій чи іншій формі негативних наслідків, які виникли в результаті: фізичного болю та страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; приниження честі, гідності та ділової репутації фізичної особи.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що внаслідок заподіяння моральної шкоди відбувається негативний вплив на особисті немайнові блага певної фізичної особи. Через це, по своїй суті, право на компенсацію моральної шкоди є особистим. Саме тому в ч.3 ст.1230 ЦК України передбачено правило, що спадкуватись може лише право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

В пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 роз`яснено, що не допускається процесуальне правонаступництво за вимогою про відшкодування моральної шкоди. Тобто, смерть позивача у справі про стягнення моральної шкоди припиняє відповідне правовідношення, а до спадкоємця такої особи не переходить право на отримання відшкодування за завдану спадкодавцеві моральну шкоду.

Аналогічної позиції дотримується й Верховний Суд, який у своїй постанові від 09.12.2020 по справі №460/2653/14-ц відзначив, що право на отримання моральної шкоди, що не була присуджена за життя особи, не спадкується, тому у випадку смерті особи до постановлення рішення про стягнення моральної шкоди, матеріально-правового та процесуального правонаступництва за вимогою про відшкодування моральної шкоди не відбувається.

Сумніви у допустимості спадкування права на відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцю, зводяться до того, що треті особи, які не зазнали болю та страждань, зможуть отримати від заподіювача моральної шкоди певні кошти.

У статті 1219 ЦК України міститься застереження про те, що не входять до складу спадщини особисті немайнові права. Тому спадкування права на відшкодування моральної шкоди слід розглядати як виняток. Саме з цієї причини законодавець установив як умову спадкування окресленого права його присудження спадкодавцеві за життя.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що право вимагати компенсацію моральної шкоди не входить до складу спадкової маси та не може переходити в порядку спадкування.

За приписами п.6 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі в частині стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_2 100000,0 грн моральної шкоди завданої ушкодженням здоров`я.

Керуючись п.6 ч.1 ст.231, ст.234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №915/1489/20(483/25/20) в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, Дочірнього підприємства Миколаївський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, Філії Варварівська ДЕД Дочірнього підприємства Миколаївський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України на користь ОСОБА_2 100000,0 грн моральної шкоди завданої ушкодженням здоров`я, - закрити.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 21.05.2025.

Суддя М.В.Мавродієва