Ухвала

від 24.04.2025 по справі 201/2754/15

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/2754/15

Провадження № 2-р/201/4/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засіданні Терновою А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про роз`яснення рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19 квітня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, стягнення суми вкладу і коштів по договору банківського вкладу, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, стягнення суми вкладу і коштів по договору банківського вкладу.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, стягнення суми вкладу і коштів по договору банківського вкладу задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором строкового вкладу SAMDN25000738865118 «Стандарт» від 29 жовтня 2013 року в сумі 320000 доларів США та проценти станом на 19 лютого 2015 року 36710 доларів США. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь держави 3654 грн. судового збору.

14 квітня 2025 року представником АТ КБ «» Приват Банк» через систему «Електронний суд» було подано заяву про роз`яснення судового рішення, в якому просили суд роз`яснити АТ КБ «ПриватБанк» рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19.04.2016 в справі 201/2754/15, а саме:

1) чи мають суми, зазначені у резолютивній частині рішення суду, бути виплачені АТ КБ «ПриватБанк» позивачу з урахуванням податків та зборів, якщо такі суми підлягають обов`язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України;

2) за рахунок яких саме коштів АТ КБ «ПриватБанк», як податковий агент, зобов`язане сплатити податки та збори до державного бюджету, якщо суми, зазначені в резолютивній частині рішення суду, підлягають обов`язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України.

В обгрунтування заяви зазначили, що19 квітня 2016 року рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська позов ОСОБА_1 до АТ КБ ПриватБанк про захист прав споживача стягнення суми вкладу і коштів по договору банківського вкладу задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором строкового вкладу SAMDN25000738865118 «Стандарт» від 29 жовтня 2013 року в сумі 320000 доларів США та проценти станом на 19 лютого 2015 року 36710 доларів США. Рішення суду залишено без змін.

Так, рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19 квітня 2016 року суд вирішив стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» окрім заборгованості за договорами банківського вкладу, також і відсотки за користування банківським вкладом у розмірі 36 710,00 долари США.

В свою чергу, стягнуті за рішенням суду з банку відсотки за користування банківським вкладом за своєю природою є доходом Позивача (фізичної особи), який відповідно до законодавства підлягає оподаткуванню. Однак, приймаючи вказане рішення Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська не врахував положення Податкового Кодексу, які є імперативними і обов`язковими до виконання.

Порядок оподаткування доходiв фiзичних осiб врегульовано розділом IV Податкового кодексу України (далі також - Кодекс), згiдно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фiзичних осiб є, зокрема фiзична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об`єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохiд.

Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються, зокрема: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового або майнового вiдшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково вiдшкодовуються згiдно iз законом за рахунок бюджету або звiльняються вiд оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (п.п. (г) п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). П

Пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). Згiдно з п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пасивні доходи - доходи, отримані у вигляді, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, iнших процентів (у тому числі дисконтних доходів).

Згідно з п.п. «а» пп.164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю; б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання; Згідно з пп. 174.4.1 п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника ПДФО під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування, тобто банківська установа.

Отже, податковий агент, згідно п.п. 14.1.180 Податкового кодексу України зобов`язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Податкового кодексу України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються їй, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Податкового кодексу України.

При цьому, відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Податкового кодексу України.

Відповідно абз. «а» п. 176.2 ст. 176 особи, які відповідно до Податкового кодексу України мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми нарахованих банком відсотків на депозитні кошти та неустойка (пеня, штрафи), стягнуті на підставі судового рішення, а також присудженні судом відшкодування будь-яких витрат платника податків, включаються до оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, підлягають оподаткуванню на загальних підставах за ставками, визначеними Податковим Кодексом України.

При цьому АК КБ ПриватБанк як юридична особа є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фiзичних осiб i військового збору за рахунок доходів, нарахованих на пiдставi рiшення суду, незалежно від того, яким чином здійснюється виконання рішення суду, зокрема у вигляді безспірного списання або при добровільному виконанні судового рішення. (індивідуальна податкова консультація додається).

Тобто, якщо юридична особа виплачує будь-які доходи фізичній особі, то вона зобов`язана із сум доходу вирахувати податки, сплатити їх до бюджету, а суму, яка залишилась, виплатити такій фізичній особі. І саме у такий спосіб (в даному випадку) виконується конституційний обов`язок фізичних осіб зі сплати податків та зборів.

Якщо доходи виплачуються іншій юридичній особі, то податки така юридична особа за себе сплачує самостійно.

У даній ситуації у АТ КБ «ПриватБанк» виникло зобов`язання з однієї сторони виконати рішення суду в повній відповідності до вказаних в них відомостей. З іншої сторони, якщо суми, які підлягають виплаті у відповідності до вимог ПК України, є доходом фізичної особи, то АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язаний виконати вимоги пп. 168.1.1 ст. 168 ПК України та з доходів, які підлягають виплаті фізичній особі, утримати та сплатити від імені такої особи податки, а решту коштів виплатити позивачу за рішенням суду.

Тобто, оскільки фізична особа, при отриманні доходу у відповідності до ст. 67 Конституції України зобов`язана сплатити податки, а фактичним платником таких податків є АТ КБ «ПриватБанк», то саме АТ КБ «ПриватБанк» і має утримати та сплатити податки із сум, які підлягають виплаті фізичній особі за рішенням суду.

У даному випадку, суд своїм рішенням захистив право позивача на стягнення грошових коштів з АТ КБ «ПриватБанк», однак під час ухвалення рішення не врахував, що суми, які підлягають виплаті позивачу, є його доходом. Відповідно до імперативних норм ПК України, податки з цих сум АТ КБ «ПриватБанк» (як податковий агент) зобов`язаний сплатити в момент виплати таких доходів, при цьому ці податки сплачуються за рахунок сум, які підлягають виплаті.

Суд розглядає дане питання відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали заяви, а також матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

У п. 21постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14зазначено, що, відповідно дост. 221 ЦПК(ст.271 ЦПК України, в редакції, чинній на момент постановлення даної ухвали), роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо судове рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та не вирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення ухваленого рішення, які не чітко та не ясно сформульовані.

Таким чином, роз`яснення судового рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз`яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення

Аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що роз`ясненню підлягають судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню, а також судові рішення, що ще не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Так, рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, стягнення суми вкладу і коштів по договору банківського вкладу задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором строкового вкладу SAMDN25000738865118 «Стандарт» від 29 жовтня 2013 року в сумі 320000 доларів США та проценти станом на 19 лютого 2015 року 36710 доларів США. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь держави 3654 грн. судового збору.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2016 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2017 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19 квітня 2016року залишено без змін.

З огляду на те, що рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про стягнення суми вкладу і коштів по договору банківського вкладу є чітким, ясним та зрозумілим, не допускає різних варіантів тлумачення, а його незрозумілість для заявника обумовлена способом його виконання. У розумінні приписівст. 271 ЦПК Українироз`яснення рішення суду не має на меті встановлення способу його виконання, а відтак підстави для задоволення заяви про роз`яснення рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 260, 261, 271 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про роз`яснення рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19 квітня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, стягнення суми вкладу і коштів по договору банківського вкладу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.О.Демидова