Постанова

від 28.04.2025 по справі 924/1082/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року Справа № 924/1082/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В. , суддя Бучинська Г.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 7 лютого 2025 року, повне рішення складено 13 лютого 2025 року та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 лютого 2025 року по справі №924/1082/24 (суддя Кочергіна В.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 112101 грн 19 коп. збитків

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом, у якому просило суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" (надалі - Відповідач) 112101 грн 19 коп. на відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу.

В обґрунтування позову посилається на те, що 27 серпня 2023 року представниками Позивача складено Акт №1 від 27 серпня 2023 року про пошкодження газопроводу, в якому зафіксовано, що 27 серпня 2023 року пошкоджено розподільчий ПЕ газопровід середнього тиску (перехід через річку) за адресою: с. Жердя, вул. Шевченка - розрив коліна терморезисторного 110 мм. Технічними підрахунками спеціалістів служб Позивача визначено втрати природного газу в результаті витоку при пошкодженні газопроводу в обсязі 3512 м.куб, вартістю 26059 грн 04 коп., з урахуванням глави 4 розділу III Кодексу газотранспортної системи. Вказано, що Позивачем було проведено роботи по усуненню витоку газу, ремонту розподільчого сталевого газопроводу, відновлення газопостачання до абонентів села Жердя Чемеровецької ТГ Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, вартість яких складає 86042 грн 15 коп.. Загальна сума завданих Позивачу за доводами позовної заяви збитків становить 112101 грн 19 коп..

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12 грудня 2024 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (надалі - Третя особа).

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 7 лютого 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 108901 грн 19 коп.. В решті суми у позові відмовлено.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доводи Позивача про те, що ним в межах виконання функцій оператора газорозподільної системи було виконано роботи, пов`язані з локалізацією аварійної ситуації, ліквідацією наслідків пошкодження газопроводу та відновлення подачі газу в газові мережі, є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи. Водночас місцевий господарський суд вказав, що цивільна-правова відповідальність власника та законних володільців (користувачів) автомобіля Mercedes-Benz 300 D д.н.з НОМЕР_1 застрахована у Відповідача (поліс №ЕР-215498661, строк дії з 00:00 4 липня 2023 року по 3 липня 2024 року) та констатував, що лімітом страхової виплати визначено суму 160000 грн, розмір франшизи - 3200 грн. Судом при цьому підсумовано, що вимоги Позивача до Відповідача заявлено в межах ліміту страхової виплати.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають зменшенню на суму франшизи в розмірі 3200 грн, визначеної в Полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-215498661.

Суд першої інстанції вказав, що доказів належного виконання Відповідачем зобов`язань щодо здійснення страхової виплати Позивачу за шкоду, заподіяну його майну у розмірі 108901 грн 19 коп. Відповідачем не надано (матеріали справи не містять).

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та встановлені під час розгляду справи обставини суд першої інстанції виснував, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 108901 грн 19 коп.. В решті заявлених позовних вимог 3200 грн франшизи у позові відмовлено.

Крім того, судом першої інстанції винесено додаткове рішення, котрим з підстав, вказаних у даному судовому рішенні, заяву представника Позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30000 грн задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 13601 витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням та додатковим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав, висвітлених у ній, просив рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1082/24 від 7 лютого 2025 року та додаткове рішення від 21 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до Відповідача відмовити.

Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу, Відповідач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що Позивачем не було надано жодних розрахункових документів (чеків, квитанцій тощо), які б підтверджували факт понесення витрат у зв`язку з придбанням комплектуючих та матеріалів, необхідних для ремонту газопроводу, а також те, що Позивачем не було надано жодних доказів у підтвердження того, що комплектуючі та матеріали, використані під час ремонту перебували на балансі у Позивача.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 березня 2025 року по справі №924/1082/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача та запропоновано Позивачу в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати до відділу канцелярії та документообігу суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання Відповідачу.

Апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України: у суду апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно частини 2 статті 270 ГПК України: розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 статті 270 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

В силу дії частини 10 статті 270 ГПК України: апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно частини 13 статті 8 ГПК України: розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Разом з тим, суд констатує, що види справ, що не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження визначені в частині 4 статті 247 ГПК України.

Суд констатує, що дана справа № 924/1082/24 не підпадає під дані винятки.

Водночас, суд констатує, що згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімуму на одну працездатну особу в розмірі 3028 грн. Відтак, максимальна ціна позову, що підлягає під дію частини 10 статті 270 ГПК України складає 302800 грн 00 коп. (що є більшою сумою, ніж сума позовних вимог в даній справі).

З огляду на вищевказане, колегія апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи на предмет їх підставності та предметності в розрізі вимог частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалила рішення здійснювати розгляд даної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно, ухвалою суду від 18 березня 2025 року повідомлено сторін про те, що розгляд справи №924/1082/24 проводитися в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи, постанова по даній справі буде виготовлена до 16 травня 2025 року включно.

27 березня 2025 року через підсистему «Електронний суд» подано відзив на апеляційну скаргу в якому Позивач просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вказав, що факти пошкодження газопроводу, виконання Позивачем робіт з локалізації аварійної ситуації, виниклої внаслідок пошкодження газопроводу, припинення газопостачання для її локалізації та ліквідації 27 березня 2025 року наслідків такого пошкодження підтверджуються: Актом на відключення (підключення) газових приладів та побутових лічильників газу (ПЛГ) від 27 серпня 2023 року, розрахунком витоку газу при аварійному пошкодженні газопроводу від 29 серпня 2023 року, добовими звітами за 23-27 серпня 2023 Барського ЛВУМГ ГРС с.Вишневчик, договірною ціною на будівництво Усунення пориву газопроводу, локального кошторису на будівельні роботи №02-01-01, підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису №02-01-01, актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року, підсумкової відомості ресурсів, нарядом-допуском на виконання газонебезпечних робіт в газовому господарстві від 30 серпня 2023 року, списком будинковолодінь села Жердя Чемеровецького району, яким було відновлено газопостачання (розподіл) природного газу, внаслідок усунення пошкодження газопроводу та витоку газу, що стався 27 серпня 2023 року, заявою Чемеровецької дільниці Позивача до поліції від 28 серпня 2023 року, відповідю Відділу поліцейської діяльності №1 Кам`янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області від 6 вересня 2023 року про розгляд звернення. Позивач також вказав, що технічними підрахунками спеціалістів служб Позивача визначено втрати природного газу в результаті витоку при пошкодженні газопроводу в обсязі 3 512 м.куб. вартістю 26059 грн 04 коп.., з урахуванням глави 4 розділу III Кодексу газотранспортної системи. Констатував, що Позивачем було проведено роботи по усуненню витоку газу, ремонту розподільчого сталевого газопроводу, відновлення газопостачання до абонентів села Жердя Чемеровецької ТГ Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, вартість яких складає 86 042 грн 15 коп.. Наголшує, що загальна сума завданих Позивачем збитків становить 112 101 грн 19 коп..

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу Відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

При цьому, апеляційний господарський суд виходив з наступного.

Позивач до 30 вересня 2023 року був Оператором газорозподільної системи, що здійснював діяльність з розподілу природного газу на території Хмельницької області (крім міст Шепетівка та Шепетівського району) в зоні ліцензованої діяльності, та відповідав за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи. У разі виникнення аварійної ситуації Позивач як Оператор ГРМ був зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.

Означені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи рішенням позачергової шістнадцятої сесії Жердянської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області №1 від 14 жовтня 2008 року згідно якого безкоштовно передано на баланс Позивача газопровід середнього тиску та споруди на ньому в селі Жердя. Вказана передача також підтверджується: договором про передачу права користування комунальним майном №9 від 5 жовтня 2009 року; актом безкоштовного прийому-передачі об`єктів газового господарства від 5 жовтня 2009 року с. Жердя; інвентаризаційною відомостю про наявність підземних газопроводів і споруд на них, які передаються безкоштовно на баланс Чемеровецької філії Позивача від вуличного комітету з газифікації; Додатковою угодою №16 до Договору про передачу права користування комунальним майном №9 від 5 жовтня 2009 року з Додатком №1 (перелік та вартість майна, що передається користувачу станом на 1 вересня 2009 року).

27 серпня 2023 року о 07.30 год на аварійно-диспетчерську службу Чемеровецької дільниці Дунаєвецького УЕГГ надійшла заявка №760 про запах газу на розподільчому газопроводі середнього тиску с. Жердя. Після прибуття АДС на місце було виявлено та підтверджено механічне пошкодження вуличного газопроводу середнього тиску, внаслідок чого стався витік природного газу. АДС виконано відключення від газопостачання, перекрито засувку перед переходом, що також підтверджується актом на відключення (підключення) газових приладів та побутових лічильників газу (ПЛГ) від 27 серпня 2023 року.

Крім того, 27 серпня 2023 року представниками Позивача складено Акт про пошкодження газопроводу №1 від 27 серпня 2023 року, в якому встановлено, що 27 серпня 2023 року пошкоджено розподільчий ПЕ газопровід середнього тиску (перехід через річку) за адресою: с. Жердя, вул. Шевченка - розрив коліна терморезисторного 110 мм, а також Акт на відключення (підключення) газових приладів та побутових лічильників газу.

Позивачем на підтвердження факту пошкодження газопроводу, виконання Оператором ГРМ робіт з локалізації аварійної ситуації, виниклої внаслідок пошкодження газопроводу, припинення газопостачання для її локалізації та ліквідації наслідків такого пошкодження до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії: протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№303662 від 28 серпня 2023 року стосовно гр. ОСОБА_1 , який вчинив ДТП; лист Національної поліції України ГУ Національної поліції в Хмельницькій області (Кам`янець-Подільське районне управління поліції Відділ поліцейської діяльності №1) від 6 вересня 2023 року; заяви Позивача від 28 серпня 2023 року, адресованої ВПД №1 Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області; Договірної ціни на будівництво; локального кошторису на будівельні роботи №02-01-01; добового звіту за 23 серпня 2023 року, за 24 серпня 2023 року, за 25 серпня 2023 року, за 26 серпня 2023 року, за 27 серпня 2023 року; акту приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року; підсумкової відомості ресурсів; списку будинковолодінь села Жердя Чемеровецького району, яким було відновлено газопостачання (розподіл) природного газу, внаслідок усунення пошкодження газопроводу та витоку газу, що стався 27 серпня 2023 року; заяви Позивача про страхове відшкодування від 6 листопада 2024 року, адресованої генеральному директору Відповідача; наряду-допуску №5 на виконання газонебезпечних робіт в газовому господарстві від 30 серпня 2023 року.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку витоку природнього газу при аварійному пошкодженні газопроводу від 29 серпня 2023 року (який проводився згідно Акту від 27 серпня 2023 року щодо пошкодження газопроводу, а саме, розриву коліна теморезисторного 110мм90*SDC11ПЕ100 в с. Жердя), середньогодинна витрата природнього газу дорівнює 29,6 м.куб/год; середня витрата за період 00:00 год по 08:00 год 27 серпня 2023 року становить 236,8 м.куб; фактична витрата природнього газу внаслідок пошкодження дорівнює 3512 м.куб. Вказано, що розрахунок проведено головним метрологом ОСОБА_2 .

Також, в матеріалах справи наявний поліс Відповідача №ЕР-215498661 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, де зазначено, що розмір страхової суми становить 160000 грн, а розмір франшизи становить 3200 грн.

Постановою Чемеровецького районного суду від 19 вересня 2023 року в справі №687/980/23 притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ..

Зокрема, у постанові від 19 вересня 2023 року судом встановлено, що 27 серпня 2023 року о 00 год. 10 хв. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz 300D д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням та допустив наїзд на металевий паркан та вуличний газопровід середнього тиску, який належить Позивачу, внаслідок чого завдано матеріальні збитки, чим вчинив правопорушення передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху України. Крім того, 27 серпня 2023 року о 00 год. 10 хв. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz 300 D д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП, залишив місце пригоди, не повідомив про ДТП підрозділ Національної поліції, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

3 квітня 2024 року Позивачем надіслано генеральному директору Відповідача: повідомлення про настання страхового випадку, а саме дорожньо-транспортну пригоду; заяву про страхове відшкодування, із доданими до нього документами. В повідомленні Позивач просив прийняти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, вчинену за участі ОСОБА_1 та здійснити відшкодування майнової шкоди в розмірі 112101 грн 19 коп., завданої Позивачу в результаті ДТП, що була спричинена ОСОБА_1 ..

Отримання означеного повідомлення Відповідачем підтверджується відміткою про отримання на ньому та визнається Відповідачем у відзиві на позов.

Листом від 16 жовтня 2024 року Відповідач відмовив Позивача про виплату страхового відшкодування з посиланням на приписи статтей 33.3, 37.1.3, 37.1.4 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

В матеріалах справи також наявний лист вих.№64079 від 12 квітня 2024 року суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 , адресованого Відповідачу на виконання замовлення №64079, справа G-35219, щодо визначення матеріального збитку завданого власнику пошкодженого майна Позивача, яке знаходиться за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Жердя, з зазначенням про те, що на момент огляду 11 квітня 2024 року пошкоджене майно відновлене, що є підставою неможливості визначення кількості та об`єму нанесених збитків. З огляду на зазначене, оцінювач ОСОБА_3 вказав, що не має підстав для розрахунку матеріального збитку завданого власнику пошкодженого майна.

Зважаючи на невідшкодування Відповідачем в добровільному порядку понесених Позивачем збитків в сумі 112101 грн 19 коп. у зв`язку з відновленням газопроводу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вчиненою за участі автомобіля Mercedes-Benz 300 D д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у Відповідача, Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 112 101 грн 19 коп. збитків.

Колегія суддів констатує, що статтею 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд здійснює перегляд справи за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цього колегія суду констатує, що за результатами розгляду справи та дослідження поданих доказів судом першої інстанції, відмовлено в стягненні 3200 грн франшизи визначеної в Полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Відповідача №ЕР-215498661.

Разом з тим, апеляційна скарга Відповідача не містять доводів щодо заперечення обставин не задоволення позовних вимог в частині стягнення вищезазначеної суми франшизи. Відтак, з огляду на те, що судове рішення не оспорюється у відповідній частині, суд апеляційної інстанції не переглядає судове рішення у відповідній частині, так як не встановив порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, як і не встановив неправильне застосування норм матеріального права у вищеописаній частині судового рішення, що не оспорена апелянтом.

В той же час, апеляційна скарга Відповідача зводиться до заперечень в частині задоволення позову щодо стягнення 108901 грн 19 коп. заявленої шкоди. Відтак зважаючи на предмет позовних вимог та обставини, котрими Позивач обгрунтовує підставність своїх позовних вимог в оспорюваній частині, колегія суддів розглядає позовну вимогу про стягнення 108901 грн 19 коп. відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу.

В силу дії статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо)

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини боржника у заподіянні збитків.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

За загальним правилом відповідальність несе особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

В спорах про відшкодування шкоди, завданої особі джерелом підвищеної небезпеки, право потерпілої особи на відшкодування завданих збитків реалізовується нею на власний розсуд, шляхом пред`явлення позову безпосередньо до винної особи або до страхової компанії, цивільно-правову відповідальність в якій застраховано задавачем такої шкоди.

Згідно статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи, що позовна вимога пред`явлена до страхової компанії (Позивача) та полягає у відшкодуванні шкоди, завданої пошкодженням автомобілем Mercedes-Benz 300 D д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , розподільчого ПЕ газопроводу середнього тиску (перехід через річку) за адресою: с. Жердя, вул. Шевченка - розрив коліна терморезисторного 110 м.м, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності", Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності", у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1.1) страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

1.2) страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування";

1.3) потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу;

1.4) особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

1.5) наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.

У цьому Законі не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені у цьому пункті, але щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу:

1.6) власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах;

1.7) забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована;

1.8) страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору;

1.12) дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

В силу дії статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності" встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Зважаючи на доводи апеляційної скарги щодо не долучення Позивачем жодного документа (чеків, квитанцій), які б підтверджували факт понесення витрат зв`язку із придбанням комплектуючих та матеріалів, колегія суддів в розрізі долучених Позивачем доказів в підтвердження заявлених ним позовних вимог зауважує наступне.

Пошкодження частини розподільчого газопроводу середнього тиску в с.Жердя вул.Шевченка - розрив коліна терморезисторного 110 мм та неконтрольований витік газу були наслідком наїзду 27 серпня 2023 року близько 00 год. 10 хв. на вказаний газопровід автомобіля Mercedes-Benz 300 D д.н.з. НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_1 .. Позивачем в межах виконання останнім функцій оператора газорозподільної системи, було виконано невідкладно роботи, пов`язані з локалізацією аварійної ситуації, ліквідацією наслідків пошкодження газопроводу та відновлення подачі газу в газові мережі с.Жердя Чемеровецької ТГ Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Факт виникнення аварійної ситуації підтверджується: заявкою на АДС №760 від 27 серпня 2023 року; актом про пошкодження газопроводу від 27 серпня 2023 року; фотознімками з місця аварійної ситуації, Постановою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 19 вересня 2023 року у справі №687/980/23; протоколом про адміністративне правопорушення серії ААд №303662 від 28 серпня 2023 року з схемою місця ДТП, поясненнями ОСОБА_4 , старшого інженера Чемеровецької дільниці Позивача від 27 серпня 2023 року; поясненнями ОСОБА_5 , старшого майстра Чемеровецької дільниці Позивача 27 серпня 2023 року; поясненнями ОСОБА_1 , Поясненнями ОСОБА_6 , жительки с.Жердя від 28 серпня 2023 року; рапортом помічника чергового ВПД №1 Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Коновалюк В.М. від 27 серпня 2023 року.

Працівниками Оператора ГРМ, яким на момент ДТП, був Позивач, локалізовано аварійну ситуацію, спричинену пошкодженням газопроводу, здійснено припинення газопостачання, внаслідок чого припинено газопостачання 181 абоненту села Жердя Чемеровецької ТГ Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Після ліквідації наслідків пошкодження газопроводу та відновлення належної роботи газорозподільної системи було виконано комплекс робіт з ліквідації наслідків пошкодження. Факти пошкодження газопроводу, виконання Позивачем робіт з локалізації аварійної ситуації, виниклої внаслідок пошкодження газопроводу, припинення газопостачання для її локалізації та ліквідації наслідків такого пошкодження підтверджуються: актом на відключення (підключення) газових приладів побутових лічильників газу (ПЛГ) від 27 серпня 2023 року; розрахунком витоку газу при аварійному пошкодженні газопроводу від 29 серпня 2023 року; добовими звітами за 23-27 серпня 2023 Барського ЛВУМГ ГРС с. Вишневчик, договірною ціною на будівництво Усунення пориву газопроводу, локального кошторису на будівельні роботи №02-01-01; підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису №02-01-01, актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року; підсумковою відомістю ресурсів, нарядом-допуском на виконання газонебезпечних робіт в газовому господарстві від 30 серпня 2023 року, списком будинковолодінь села Жердя Чемеровецького району, яким було відновлено газопостачання (розподіл) природного газу, внаслідок усунення пошкодження газопроводу та витоку газу, що стався 27 серпня 2023 року; заявою Чемеровецької дільниці Позивача до поліції від 28 серпня 2023 року; відповідю Відділу поліцейської діяльності №1 Кам`янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області від 6 вересня 2023 року про розгляд звернення.

Згідно наявного в матеріалах справи полісу Відповідача №ЕР-215498661 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт страхової виплати за шкоду заподіяну майну визначено у сумі 160000 грн, розмір франшизи - 3200 грн.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акту чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Як визначено статтею 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону; шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; шкоду, заподіяну життю та здоров`ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування"; шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях; шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента; шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу; шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій; шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов`язаної з цією пригодою; шкоду, заподіяну життю та здоров`ю водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

У відповідності до статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

При цьому, колегія судді зважаючи на небажання Відповідача виплачувати страхові кошти, звертає увагу Відповідача на статтю 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою чітко визначені підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування, адже відповідно до даної позиції підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

37.1.1) навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

37.1.2) вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

37.1.3) невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

37.1.4) неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

З огляду на що, судом апеляційної інстанції враховується, що пошкодження зазнав газопровід, який на час вчинення ДТП перебував у користуванні Позивача, як Оператора газової розподільної системи України на території Хмельницької області (крім міст Шепетівка та Шепетівського району).

За змістом пункт 2 глави 2 розділу І Кодексу газорозподільних систем саме Оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

В силу дії пункту 2 частини 3 глави 2 розділу І Кодексу газорозподільних систем основними функціями оператора ГРМ є забезпечення оперативно-диспетчерського управління ГРМ та планово-профілактичних і аварійно-відновлювальних робіт на об`єктах ГРМ з урахуванням вимог охорони праці та техніки безпеки;

Відповідно до частини 4 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів.

У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.

При організації експлуатації газорозподільних систем та проведення робіт з технічного їх обслуговування і ремонту Оператор ГРМ повинен дотримуватися інструкцій і правил технічної експлуатації газорозподільних систем, правил безпеки систем газопостачання, державних стандартів, передбачених чинними нормативно-правовими актами України (пункти 1, 4, 5 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГРС).

Оператор ГРМ для забезпечення власної господарської діяльності (в тому числі для фізичного балансування ГРМ, власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ) закуповує природний газ у власника природного газу (в тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця, постачальника) або отримує послуги постачання природного газу на підставі договору постачання природного газу, укладеного з постачальником природного газу на загальних підставах та ринкових умовах.

У разі виникнення аварії або надзвичайної ситуації, яка загрожує безпеці функціонування ГРМ, Оператор ГРМ негайно вживає заходів, які мають на меті усунення аварійної ситуації, а також відновлення належної роботи ГРМ згідно з планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, розробленим відповідно до вимог чинного законодавства (пункт 9 розділу ХІІІ Кодексу ГРС).

Пунктами 4-6 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи визначено порядок ведення обліку газу у разі тимчасової несправності або виведення комерційного ВОГ (ПВВГ) з експлуатації, зокрема, якщо вимірювання не проводились за період не більше 3-х годин, кількість газу визначається на підставі середньогодинних значень за 3 години до виводу з експлуатації та 3 годин після відновлення нормального режиму за умови транспортування газу (п.4). Якщо вимірювання не проводились терміном до трьох діб, кількість газу визначається за середньогодинними даними попередніх трьох діб (пункт 5). Якщо вимірювання не проводились терміном більше трьох діб, обсяг газу визначається за даними попередніх трьох аналогічних періодів або технічною угодою (пункт 6).

Згідно пункту 8.13 розділу VІІІ Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, роботи з ліквідації наслідків аварій повинні виконуватися експлуатаційними підрозділами газорозподільних підприємств (службою аварійно-відновлювальних робіт та/або службою підземних газопроводів) після локалізації аварійної ситуації.

Після усунення причин аварійних відключень газових мереж споживачів в населених пунктах газорозподільне підприємство повинно відновити подачу газу в газові мережі з дотриманням вимог порядку пуску газу, який затверджується керівником газорозподільного підприємства.

Роботи з локалізації і ліквідації аварій проводяться без наряду-допуску та до усунення прямої загрози життю людей і пошкодженню матеріальних цінностей.

Після усунення загрози роботи з приведення газопроводів і газового обладнання в технічно справний стан повинні проводитися за нарядом-допуском.

Якщо аварія від початку до кінця ліквідується аварійною службою, складання наряду-допуску не вимагається.

Розподільні газопроводи - це зовнішні газопроводи, що забезпечують подачу газу від джерел газопостачання до газорегуляторних пунктів міст, селищ та сіл, промислових підприємств, ТЕС та ГРЕС, котелень, сільськогосподарських підприємств, підприємств комунально-побутового обслуговування населення, житлових і громадських будинків та інших споживачів газу (пункт 3.45 розділу 3 ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання").

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, колегія суду виснує, що пошкодження розподільчого ПЕ газопроводу середнього тиску (перехід через річку) за адресою: с. Жердя, вул. Шевченка - розрив коліна терморезисторного 110 мм та неконтрольований витік газу були наслідком наїзду 27 серпня 2023 року близько 00 год. 10 хв. на вказаний газопровід автомобіля Mercedes-Benz 300 D д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 ..

Також апеляційним господарським судом враховується, що постановою Чемеровецького районного суду від 19 вересня 2023 року в справі №687/980/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів. Зокрема, у постанові суду було встановлено, що 27 серпня 2023 року о 00 год. 10 хв. в с. Жердя по вул. Шевченка, 14 гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz 300 D д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням та допустив наїзд на металевий паркан та вуличний газопровід середнього тиску, який належить Позивачу, внаслідок чого завдано матеріальні збитки, чим вчинив правопорушення передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху України. Крім того, 27 серпня 2023 року о 00 год. 10 хв. в с. Жердя по вул. Шевченка,14 гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz 300 D д.н.з НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП, залишив місце пригоди, не повідомив про ДТП підрозділ Національної поліції, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В матеріалах справи наявні роздруківки добових звітів споживання природного газу ГРС "Вишнівчик" за 23 серпня 2023 року, 24 серпня 2023 року, 25 серпня 2023 року, 26 серпня 2023 року, 27 серпня 2023 року, з яких вбачається погодинні витрати газу за означений період.

Як стверджується добовими звітами за 26 серпня 2023 року та 27 серпня 2023 року, з 00:00 27 серпня 2023 року по 08:00 27 серпня 2023 року відбулись збільшення погодинних витрат природного газу у порівнянні з аналогічними періодами.

Як вже вказувалося вище, постановою Чемеровецького районного суду від 19 вересня 2023 року в справі №687/980/23 встановлено, що 27 серпня 2023 року о 00 год. 10 хв. в с. Жердя по вул. Шевченка,14 гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz 300 D д.н.з. НОМЕР_1 , допустив наїзд на вуличний газопровід середнього тиску.

Згідно заявки №760, 27 серпня 2023 року о 07.30 год на аварійно-диспетчерську службу Чемеровецької дільниці Дунаєвецького УЕГГ надійшло повідомлення про запах газу на розподільчому газопроводі середнього тиску с. Жердя. Час виїзду 7:35 год 27 серпня 2023 року, час прибуття на місце 7:53. Після прибуття АДС на місце було підтверджено механічне пошкодження вуличного газопроводу середнього тиску, внаслідок чого стався витік природного газу. АДС виконано відключення від газопостачання, перекрито засувку перед переходом, що також підтверджується актом на відключення (підключення) газових приладів та побутових лічильників газу (ПЛГ) від 27 серпня 2023 року. Час виконання заявки 27 серпня 2023 року 8:20 год.

Відповідно до розрахунку витоку природного газу при аварійному пошкодженні газопроводу від 29 серпня 2023 року (який проводився згідно Акту від 27 серпня 2023 року щодо пошкодження газопроводу, а саме, розриву коліна теморезисторного 110мм90*SDC11ПЕ100 в с. Жердя), середньогодинна витрата природнього газу дорівнює 29,6 м.куб/год; середня витрата за період 00:00 год. по 08:00 год 27 серпня 2023 року становить 236,8 м.куб; фактична витрата природного газу внаслідок пошкодження дорівнює 3512 м.куб. З вказаного розрахунку вбачається, що його проведено головним метрологом ОСОБА_2 .

Перевіривши розрахунок об`ємів витоку природного газу, суд апеляційної інстанції зазначає, що обрахунок витоку природного газу складено за період пошкодження газопроводу, а саме з 00:00 год 27 серпня 2023 року (час пошкодження) по 08:00 27 серпня 2023 року (усунення пошкодження), з дотриманням порядку, визначеного пунктами 4-6 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи.

Під час визначення вартості витоку газу застосовано ціни, по яким газ закуповувався для виробничо-технологічних витрат.

Підсумовуючи усе описане вище колегія суду виснує, що Позивач підставно з дотриманням положень норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», подаючи всі документи, котрі підтверджують настання страхового випадку, звернувся до Відповідача із вимогою про сплату страхового відшкодування.

Що ж до заперечення Відповідачем вартості понесених витрат на відновлення пошкодженого газопроводу, то колегія суду враховує, що відповідно до пункт 9 розділу ХІІІ Кодексу ГРС у разі виникнення аварії, яка загрожує безпеці функціонування ГРМ, Оператор ГРМ негайно вживає заходів, які мають на меті усунення аварійної ситуації, а також відновлення належної роботи ГРМ. При цьому згідно пункту 8.13 розділу VІІІ Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, роботи з ліквідації наслідків аварій повинні виконуватися експлуатаційними підрозділами газорозподільних підприємств (службою аварійно-відновлювальних робіт та/або службою підземних газопроводів) після локалізації аварійної ситуації.

Наведеним спростовуються доводи Відповідача про те, що Позивач є компанією, яка надає виключно послуги з розподілу природного газу.

Що ж до розміру понесених витрат на усунення пошкодження газопроводу, то колегією суду враховується, що витрати підтверджені долученими до матеріалів справи доказами, а саме актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року, підсумковою відомістю ресурсів, накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів. При цьому з позиції суду вказаних доказів є достатньо для встановлення факту та об`єму виконання Позивачем робіт.

Під час проведення вартості відновлювальних робіт застосовано положення та розцінки Настанови з визначення вартості будівництва, затверджену наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 1 листопада 2021 року №281.

Суд апеляційної інстанції констатує, що частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім цього, зазначені обставини не заперечуються Відповідачем у відзиві на позов, як і не заперечено в апеляційній скарзі.

Підсумовуючи усе описане вище, колегія суддів виснує, що Позивачем надано інформацію та підтвердні документи про вартість будівельних та ремонтних робіт Позивача по об`єкту «Усунення пориву газопроводу через річку в с.Жердя Чемеровецького району», припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу), які розраховані відповідно до Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 1 листопада 2021 року № 281. При складанні розрахункових документів (договірна ціна, локальний кошторис, підсумкова відомість ресурсів, акт приймання виконаних будівельних робіт, підсумкова відомість ресурсів) у вартості виконаних робіт враховуються прямі витрати (пункт 4.1-4.13 Настанови), загальновиробничі витрати (пункт 4.14-4.17 Настанови), інші супутні витрати (пункт 4.28 Настанови - витрати на перевезення працівників), а також прибуток (пункт 4.38 Настанови, 2 клас наслідків, визначений у Додатку 25 до Настанови), адміністративні витрати (пункт 4.39 Настанови, 2 клас наслідків, визначений у Додатку 25 до Настанови), кошти на покриття ризиків, на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, податок на додану вартість. До зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва включаються встановленні чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості об`єкта (пункт 4.43 Настанови). Підсумкове визначення вартості виконаних робіт та затрачених матеріальних цінностей на роботи визначається саме на підставі Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), які є належними доказами в підтвердження обставини щодо стягнення збитків із страхової компанії.

Відтак доводи Позивача про те, що ним в межах виконання функцій оператора газорозподільної системи виконано роботи, пов`язані з локалізацією аварійної ситуації, ліквідацією наслідків пошкодження газопроводу та відновлення подачі газу в газові мережі, є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Оскільки цивільна-правова відповідальність власника та законних володільців (користувачів) автомобіля Mercedes-Benz 300 D д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у Відповідача (поліс №ЕР-215498661, строк дії з 00:00 год 4 липня 2023 року по 3 липня 2024 року), колегія суду виснує, що позовні вимоги про стягнення збитків в розмірі 108 901 грн 19 коп. є обгрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно апеляційний господарський суд задоволює позов в цій частині.

Дане рішення в цій частині й було прийняте місцевим господарським судом.

Відповідно приймаючи таке рішенні Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду в цій частині без змін.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання Відповідача, викладені в апеляційній скарзі щодо судового рішення, безпідставними, документально необґрунтованими, та відповідно відхиляє їх з підстав, вказаних вище в даній постанові.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, відповідно, колегія суддів залишає судове рішення без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на Відповідача, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Що ж стосується апеляційної скарги на додаткове рішення, то колегія суду зауважує наступне.

30 січня 2025 року до суду через систему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання (вх.№05-22/861/25) про стягнення судових витрат, в якому Позивач повідомив про те, що докази щодо розміру понесених витрат на правову допомогу у справі №924/1082/24 буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

13 лютого 2025 року до суду через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява (вх.№05-08/471/25) про ухвалення додаткового рішення, в якій Позивач просив місцевий господарський суд ухвалити додаткове рішення у даній справі та стягнути з Відповідача на користь Позивача 30000 грн витрат на професійну правничу допомогу. До заяви додано докази, в підтвердження понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Крім цього, 13 лютого 2025 року представником Позивача надіслано до суду першої інстанції додаткові докази понесених витрат (згідно супровідного листа вх.№05-22/1270/25).

13 лютого 2024 року до суду через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання (вх.№05-08/478/25) про зменшення витрат на правничу допомогу. У поданому клопотанні Відповідач зазначив, що складність даної справи є незначною, оскільки спори щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, є однією з найбільш розповсюджених категорій справ, подібні спори не вимагають опрацювання великого обсягу нормативно-правого матеріалу та формування нестандартної правової позиції. Підтвердженням вищезазначеного слугує та обставина, що дана справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, у зв`язку з чим підготовче засідання та судові дебати у справі не проводились. Водночас, в клопотанні Відповідач наголошує, що стороною Позивача не надано опису робіт послуг, здійснених адвокатом, вказуючи на незрозумілість того, які саме роботи/послуги правового характеру було надано у даній справі та чим зумовлена їх заявлена вартість. Також Відповідач вважає, що заявлена вартість робіт/послуг у розмірі 30000 грн не є співмірною складності та обсягу часу, витраченого на їх виконання та зауважено, що до заяви про стягнення витрат на правову допомогу Позивачем не долучено жодного розрахункового документу (чеки, квитанції тощо) на підтвердження сплати Позивачем коштів в розмірі 30000 грн. Відтак, Відповідач вважав, що Позивачем не доведено за допомогою належних засобів доказування ту обставину, що дійсний розмір витрат на правову допомогу у даній справі становив 30000 грн, наголошуючи, що вказана обставина не відповідає дійсності. З огляду на вищезазначене, Відповідач вважав, що справедливий та співмірний розмір витрат на правову (правничу) допомогу у даній справі не може перевищувати 2000 грн.

Додатковим рішення від 21 лютого 2025 року заяву представника Позивача (вх.№05-08/471/25 від 13 лютого 2025 року) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 13601 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті суми витрат на професійну правничу допомогу надану адвокатом відмовлено.

Не погоджуючись із винесеним судових рішень Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що підготовка процесуальних документів Позивачем не потребувала значного часу чи необхідності вивчення певних нормативних актів. Крім того, апелянт зауважив, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними з розглянутою справою.

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України: учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (а саме: - подання (заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За положеннями частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається що, судові витрати складаються з: судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального України: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція наведена в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21.

На підтвердження понесених витрат Позивачем долучено договір укладений 1 червня 2023 року за №38А290-16800-23 між Адвокатським бюро "Тетяни Канюки" в особі керуючого Канюки Т.В. (Адвокат) та Позивачем (Клієнт), в особі в.о. голови правління Івасенка С.М., що діє на підставі Статуту.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, предметом цього Договору є надання Адвокатом правової допомоги щодо представництва інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє по 31 грудня 2024 року, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення.

За змістом пункту 3.2 Договору, якщо жодна зі сторін за 10 днів до закінчення дії договору в частині надання послуг письмово не повідомила іншу сторону про намір його припинити, договір вважається пролонгованим на один календарний рік на тих самих умовах.

Відповідно до підпунктів 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 пункту 4.1 Договору, вартість послуг Адвоката (гонорар) складається з:

4.1.1) плати, яка визначається додатковою угодою до даного Договору по кожній судовій справі, який є його невід`ємною частиною; сторони погодили, що гонорар Адвоката за надання правничої допомоги за 1 (одну) годину роботи Адвоката, який визначається додатковою угодою до даного Договору по кожній судовій справі становить не менше 1000 грн;

4.1.2) плати, що розраховується як 12% від стягнутих та/або перерахованих на користь Позивача, внаслідок претензійно-позовної роботи Адвоката, коштів штрафних та/або фінансових санкцій (інфляційні нарахування, проценти річних, пеня);

4.1.3) плати, що розраховується як 12% від стягнутих та/або перерахованих на користь Позивача, внаслідок позовної роботи Адвоката, коштів за необліковані об`єми (обсяги) природного газу.

В той же час за пунктами 4.3, 4.4, 4.7 Договору, сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката та строк його оплати визначається сторонами за домовленістю, з урахуванням викладеного у пунктах 4.1 та 4.2 цього Договору.

Приймання послуг, наданих на виконання даного договору здійснюється шляхом складання Сторонами актів приймання-передачі наданих послуг. Акт наданих послуг повинен містити перелік наданих Адвокатом послуг, що виконані Адвокатом на користь Позивача.

Вартість послуг, що вказана у підпунктах 4.1.1, 4.1.2 та 4.1.3 Договору сплачується Позивачем на розрахунковий рахунок Адвоката протягом 30 днів після підписання актів наданих послуг.

3 грудня 2024 року сторони уклади Додаткову угоду №7 до Договору, в котрій сторони домовились про наступне:

1) Адвокат зобов`язується надати Позивачу професійну правничу допомогу із супроводження в суді першої інстанції справи за позовом Позивача до Відповідача про стягнення 112101 грн 19 коп. збитків, що включає в себе підготовку процесуальних документів та представництво інтересів Позивача під час судового розгляду справи за даною позовною заявою;

2) захист прав та законних інтересів Позивача здійснюється особисто Адвокатом;

3) вартість послуг, що надаються Адвокатом за умовами даної Додаткової угоди, визначається відповідно до підпункту 4.1.1 Договору про надання правової допомоги від 1 червня 2023 року та складає:

3.1.1) гонорар Адвоката за надання правничої допомоги щодо супроводження справи в суді першої інстанції становить 30000 грн;

4) приймання послуг, наданих на виконання даної Додаткової угоди здійснюється шляхом складання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, порядок складання яких визначено в пунктах 4.1, 4.5, 4.6, 4.7 Договору;

5) вартість послуг, що вказана у пунктах 3 даної Додаткової угоди, сплачується Позивачем на розрахунковий рахунок Адвоката протягом 30 днів після підписання актів наданих послуг;

6) дана Додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної з сторін, які мають однакову юридичну силу та є невід`ємною частиною Договору про надання правової допомоги від 1 червня 2023 року, укладеного між Позивачем і Адвокатом;

7) дана Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до прийняття остаточного рішення у справі а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додаткова угода підписана від Позивача - в.о. голови правління Позивача І.В. Кузнєцовим та від Адвоката АБ "Тетяни Канюки" - Т.В. Канюкою.

10 лютого 2023 року сторонами підписано Акт приймання передачі наданих послуг до Договору від 1 червня 2023 року.

Відповідно до Акту від 10 лютого 2025 року, Адвокатом надано Позивачу професійну правничу допомогу за Договором та Додатковою угодою №7 від 3 грудня 2024 року, розмір оплати за яку складає 30000 грн.

Позивач підтвердив, що вказана у звіті правнича допомога, надана Адвокатом у повному обсязі, належної якості, претензій та зауважень щодо об`єму та якості надання правничої допомоги Позивач до Адвоката не має (пункт 2 Акту).

Даний Акт є невід`ємною частиною Договору (пункт 3 Акту).

Додатком до Акту приймання передачі наданих послуг є Звіт про надані послуги до Договору від 1 червня 2023 року.

Відповідно до Звіту, на виконання Договору про надання правової допомоги №38А290-16800-23 від 1 червня 2023 року та Додаткової угоди №7 від 3 грудня 2024 року Адвокатом надано Позивачу послуги правової допомоги під час розгляду в Господарському суді Хмельницької області справи №924/1082/24 за позовом Позивача до Відповідача, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1., про стягнення 112101 грн 19 коп. збитків, наступного характеру:

1) формування правової позиції Позивача у справі №924/1082/24 (аналітика та новели законодавства, судова практика з подібних правовідносин);

2) складання процесуальних документів: позовна заява, відповідь на відзив, додаткові пояснення.

3) формування пакету документів та виготовлення копій, направлення процесуальних документів, складених адвокатом, з додатками, сторонам справи та до суду через підсистему Електронний Суд.

4) участь у судових засіданнях по справі №924/1082/24.

Вартість послуг - являється гонораром фіксованого розміру.

Також в звіті визначається, що Адвокатом надано Замовнику професійну правничу допомогу за Договором про надання правової допомоги №38А290-16800-23 від 1 червня 2023 року та Додатковою угодою №7 від 3 грудня 2024 року, розмір оплати за яку складає 30000 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважувала у справі № 922/1964/21, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року в справі № 904/4507/18.

Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 та від 22 листопада 2019 року в справі № 910/906/18.

Зазначене вище, спростовує заперечення Відповідача, наведені в апеляційній скарзі про те, що до заяви про стягнення витрат на правову допомогу Позивачем не долучено жодного розрахункового документу (чеки, квитанції тощо) на підтвердження сплати позивачем коштів в розмірі 30000 грн адже поданих Позивачем доказів стосовно стягнення витрат адвоката є по суті достатнім (в призмі вищеописаних положень чинного Законодаства та правових позицій ВС) для того аби суд розглянув питання щодо їх стягнення (що і було зроблено судом першої інстанції).

Апеляційний господарський суд наголошує, що надання Позивачу адвокатських послуг у Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/1082/24 адвокатом Канюк Т.В., підтверджується: Договором про надання правової допомоги №38А290-16800-23 від 1 червня 2023 року; Додатковою угодою №7 від 3 грудня 2024 року до Договору від 1 червня 2023 року; Актом приймання передачі наданих послуг від 10 лютого 2025 року до Договору 1 грудня 2023 року; Звітом про надані послуги (Додаток до Акту приймання передачі наданих послуг); Довіреністю від 21 березня 2024 року.

В той же час оцінюючи роботи здійснені адвокатом Відповідача, то колегією суддів приймається до уваги, що позовна заява від 9 грудня 2024 року; клопотання про залучення третьої особи від 11 грудня 2024 року, клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив від 6 січня 2025 року, відповідь на відзив від 10 січня 2025 року, додаткові пояснення від 30 січня 2025 року, клопотання про стягнення судових витрат від 30 січня 2025 року, додаткові пояснення від 5 лютого 2025 року, заява про ухвалення додаткового рішення від 13 лютого 2025 року; заява про усунення недоліків від 13 лютого 2025 року - підписані електронним цифровим підписом представника Позивача адвокатом Канюкою Т.В. та подані до суду через систему "Електронний суд".

Крім цього, з протоколів судових засідань вбачається, що представник Позивача (адвокат Канюка Т.В.) приймав участь в судових засіданнях від 7 січня 2025 року, від 20 січня 2025 року, від 3 лютого 2025 року та від 7 лютого 2025 року.

Таким чином, Позивачем згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання йому адвокатом послуг (професійної правової допомоги) під час розгляду справи №924/1082/24 у Господарському суді Хмельницької області.

Апеляційний господарський суд констатує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції також враховується, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2024 року в справі № 922/1964/21, пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року в справі № 904/4507/18).

Таким чином, зважаючи на критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність їх розміру, співмірність та пропорційності, керуючись принципом верховенства права, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені Позивачем до відшкодування витрати у сумі 30000 грн є неспівмірними, оскільки не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Колегією суду приймається до уваги те, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 7 лютого 2025 року в справі №924/1082/24 позов Позивача про стягнення 112101 грн 19 коп. збитків задоволено частково та стягнуто з Відповідача на користь Позивача 108901 грн 19 коп. збитків (в решті суми у позові відмовлено).

В той же час, вище в даній постанові спростовано доводи апеляційної скарги щодо недоведеності належними і допустимими доказами даної суми.

Що ж до неспівмірності вказаної суми з предметом спору по справі, то суд апеляційної інстанції приходячи до висновку про завищення їх розмірі (в розрізі заявленої суми 30000 грн) констатує той факт, що дана справа є малозначною з огляду на що місцевий господарський суд підставно прийшов до висновку про їх зменшення.

В той же час, виходячи із факту того, що судом першої інстанції стягнуто лише 13601 грн, то колегія суду апеляційної інстанції в призмі даного зменшення критично оцінює доводи апелянта щодо неспівмірності і цієї суми, адже її розмір складає 12,5 % від суми задоволеної місцевим господарським судом, що не носить такого аспекту з первинного заявленого у малозначній справі сумою витрат (що складає 27,55%).

Враховуючи вищеописане суд апеляційної інстанції вважає правильним та правомірним здійснене місцевим господарським судом часткове задоволення позову стосовно витрат на правничу допомогу в розмірі 13601 грн. Відповідно місцевий господарський суд обгрунтовано стягнув судові витрати, а відтак Північно-західний апеляційний господарський суд залишає і додаткове рішення місцевого господарського суду без змін.

Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 7 лютого 2025 року та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 лютого 2025 року по справі №924/1082/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 7 лютого 2025 року - залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 лютого 2025 року по справі №924/1082/24 - залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

6. Справу №924/1082/24 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.