Постанова

від 08.05.2025 по справі 924/1082/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року Справа № 924/1082/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В. , суддя Бучинська Г.Б.

розглянувши клопотання представника Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про стягнення витрат на правничу допомогу по справі № 924/1082/24 за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" на рішення від 7 лютого 2025 року та на додаткове рішення від 21 лютого 2025 року Господарського суду Хмельницької області

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 112101 грн 19 коп. збитків

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (надалі Позивач) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом, у якому просило суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" (надалі Відповідач) 112101 грн 19 коп. на відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 7 лютого 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 108901 грн 19 коп.. В решті суми у позові відмовлено.

Крім того, судом першої інстанції винесено додаткове рішення, котрим з підстав, вказаних у даному судовому рішенні, заяву представника Позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30000 грн задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 13601 витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з винесеними судом першої інстанції рішенням та додатковим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав, висвітлених у ній, просив рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1082/24 від 7 лютого 2025 року та додаткове рішення від 21 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до Відповідача відмовити.

27 березня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому в пункті 2 прохальної частини Позивач просив стягнути з Відповідача 15000 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. При цьому до відзиву на апеляційну скаргу долучено: додаткову угоду № 8 до Договору про надання правової допомоги від 1 червня 2023 року №38А290-16800-23; акт приймання передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 1 червня 2023 року №38А290-16800-23 від 1 червня 2023 року; звіт про надання послуги за Договором про надання правової допомоги від 1 червня 2023 року №38А290-16800-23; Договір про надання правової допомоги від 1 червня 2023 року №38А290-16800-23 (том 1, а.с. 81-86).

Постановою Північно-західного апеляційного господарськго суду від 28 квітня 2025 року апеляційну скаргу Відповідача на рішення від 7 лютого 2025 року та на додаткове рішення від 21 лютого 2025 року по справі №924/1082/24 Господарського суду Хмельницької області залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 7 лютого 2025 року залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 лютого 2025 року по справі №924/1082/24 залишено без змін.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 28 квітня 2025 року у зв`язку із розглядом справи №924/1082/24 в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи, повідомлено учасників справи, що додаткова постанова (чи ухвала) по даній справі буде виготовлена до 8 травня 2025 року (включно). Заяву представника Позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по справі №924/1082/24 прийнято до розгляду. Запропоновано протягом 3 днів з моменту отримання ухвали надати свої заперечення щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №924/1082/24.

1 травня 2025 року через підсистему "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання щодо заяви Позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій Відповідача вказав, що справедливим та співрозмірним розмір витрат на правничу допомогу не може перевищувати 1000 грн. Відповідач вказав, що категорично не погоджується із заявленим розміром витрат на правову допомогу з огляду на те, що послуга аналіз апеляційної скарги, формування правової позиції та формування пакету документі є невід`ємною складовою іншої послуги, а саме складання процесуальних документів: відзив на апеляційну скаргу, оскільки формування відзиву на апеляційну скаргу без виконання підготовчих дій, зокрема, збір доказів, пошук судової практики, формування правової позиції тощо, не вбачається можливим. Вважає, що за наведених обставин, справедливий та співрозмірний розмір витрат на правову (правничу) допомогу у справі № 924/1082/24 не може перевищувати 1 000 грн.

Колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду розглянувши заяву представника Позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції прийшла до висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції констатує, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься й у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (а саме: - подання (заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За положеннями частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається що, судові витрати складаються з: судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального України: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція наведена в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі висновки викладені і в постанові Великої Палати Верховного від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21.

Із системного аналізу описани вище правои норм слідує, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В силу дії статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру,

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Даний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року по справі 922/1964/21.

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2021 року в справі № 910/12876/19).

При цьому, витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

У попередньому (орієнтовному) розрахунку у відзиві на апеляційну скаргу на рішення суду Позивач вказував, що поніс та очікував понести такі судові витрати в розмірі 23 000 грн.

На підтвердження понесених судових витрат під час розгляду справи №924/1082/24 у суді апеляційної інстанції Позивачем до заяви долучено наступні докази: додаткову угоду № 8 до Договору про надання правової допомоги від 1 червня 2023 року №38А290-16800-23; акт приймання передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 1 червня 2023 року №38А290-16800-23 від 1 червня 2023 року; звіт про надання послуги за Договором про надання правової допомоги від 1 червня 2023 року №38А290-16800-23; Договір про надання правової допомоги від 1 червня 2023 року №38А290-16800-23 (том 1, а.с. 81-86).

20 березня 2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду №8 до Договору про надання правової допомоги від 1 червня 2023 року №38А290-16800-23, за якою Адвокат надає Позивачем професійну правничу допомогу із супроводження в суді апеляційної інстанції справи №924/1082/24, що включає в себе аналіз апеляційної скарги та підготовку процесуальних документів (відзиву на апеляційну скаргу та ін.). Сторони погодили, що гонорар Адвоката за надання правничої допомоги щодо супроводження справи №924/1082/24 в суді апеляційної інстанції становить 15000 гривень.

Відповідно до пункту 4.4 Договору та пункту 4 Додаткової угоди приймання послуг, наданих на виконання даного договору здійснюється шляхом складання Сторонами актів приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до Акту приймання передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №38А290-16800-23 від 1 червня 2023 року, адвокатом надано Позивачу професійну правничу допомогу за Договором та додатковою угодою № 8 розмір оплати за яку складає 15000 грн..

Як вбачається із звіту про надання послуги до Договору про надання правової допомоги від 1 червня 2023 року №38А290-16800-23 та Додаткової угоди № 8 від 20 березня 2025 року, на виконання Договору та Додаткової угоди № 8 Адвокатом надано послуги наступного характеру:

· аналіз апеляційної скарги Відповідача на рішення та додаткове рішення господарського суду Хмельницької області;

· формування правової позиції Позивача у справі №924/1082/24 (аналітика та новели законодавства, судова практика в подібних справах);

· складання процесуальних документів: відзиву на апеляційну скаргу;

· формування пакету документів та виготовлення копій, направлення процесуальних документів складених адвокатом сторонам справи та до суду.

Вартість послуг - являється гонораром фіксованого розміру.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування судових витрат (понесених під час розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення) Позивача за рахунок Відповідача, а Відповідача за рахунок Позивача, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою, а також чи стосуються вони розгляду справи.

В той же час, такі послуги як попередня консультація клієнта, ознайомлення з матеріалами справи, вивчення судових рішень в межах даної справи, вивчення судової практики по даній категорії справи включає в себе складання відзиву.

Аналогічна правова позиція викладена також й у постанові Верховного Суду №910/1929/19 від 1 червня 2022 року.

Водночас, відповідна позиція наведена і в додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного господарського суду від 14 липня 2021 року в справі № 916/1914/20, зокрема зазначено, що: "сама по собі послуга "складання відзиву на касаційну скаргу (5 годин)" охоплює вчинення відповідних дій, тому не вбачає підстав для здійснення окремої оплати таких робіт та послуг як "складання відзиву на касаційну скаргу та участь у судовому засіданні", окремо включили також інші види послуг, зокрема: "надання юридичних консультацій щодо звернення до суду - 1 094,50 грн (1 година), вивчення, дослідження та аналіз документів - 1094,50 грн (1 година), аналіз нормативно - правових актів, судової практики для підготовки правової позиції - 2 189,00 грн (2 години); підготовка до судового засідання - 1000,00 грн (1 година); опрацювання законодавчої бази та судової практики - 2000,00 грн (2 години), формування правової позиції, консультування - 1000,00 грн (1 година) за рахунок сторони)".

Дослідивши види та зміст послуг представника Позивача, які зводяться по своїй суті фактично до надання такої послуги як написання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки всі інші послуги (щодо аналізу апеляційної скарги Відповідача на рішення та додаткове рішення господарського суду Хмельницької області; формування правової позиції Позивача у справі №924/1082/24; формування пакету документів та виготовлення копій, направлення процесуальних документів складених адвокатом сторонам справи та до суду) поглинаються такою послугою як написання відзиву.

Водночас апеляційним господарським судом враховується і те, що дана справа в силу норм ГПК України є малозначною та відповідно до розгляду в судових засіданнях не призначалася.

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2022 року в справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що розмір таких витрат (з огляду на розмір витрат, що стягнуто за розгляд в суді першої інстанції, де збиралися докази та первинно надавалися пояснення) у такій малозначній справі є завищенними та по-суті, порушують критерій розумності їх розміру, що є підставою для їх зменшення.

Окрім того, судом апеляційної інстанції враховується, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відповідача на рішення від 7 лютого 2025 року та на додаткове рішення від 21 лютого 2025 року Господарського суду Хмельницької області по справі №924/1082/24 залишено без задоволення. Рішення та Додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області залишено без змін.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В силу дії частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічні висновки викладені й у пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 910/12876/19.

При цьому, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року в справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15 червня 2021 року в справі № 912/1025/20.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Відтак, керуючись критеріями розумності, обґрунтованості, співмірності, пропорційності, враховуючи малозначність справи та розгляд її в суді апеляційної інстанції без виклику сторін, оцінивши подані докази на підтвердження понесених ним витрат під час розгляду справи та аргументи, виходячи з вищенаведених критеріїв та зважаючи на запереченя Відповідача щодо неспівмірності заявлених судових витрат, керуючись статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що витрати Позивача на професійну правничу допомогу що по суті полягають в написанні відзиву на апеляційну скаргу підлягають задоволенню частково у сумі 4000 грн. В решті вимог заяви суд апеляційної інстанції відмовляє.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про стягнення витрат на правничу допомогу по справі № 924/1082/24 - задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" (м. Київ, вул. Саксаганського, 96, код ЄДРПОУ 35417298) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 41, код ЄДРПОУ 05395598) 4000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

3. В решті суми витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Господарському суду Хмельницької області видати відповідний наказ.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Додаткову постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

7. Справу №924/1082/24 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.