Ухвала

від 15.04.2025 по справі 911/891/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/891/24

Суддя Черногуз А. Ф., у судовому засіданні з розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабус» на дії Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мало-Кохнівський кар`єр» (39630, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Ярмаркова, будинок 15, код ЄДРПОУ 38952905)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабус» (08623, Київська область, Фастівський район, селище міського типу Калинівка, вулиця Проектна, будинок 1, код ЄДРПОУ 39442899)

про стягнення заборгованості за договором поставки №83/2018-П від 17.05.2018,

учасники справи: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Обставини розгляду скарги

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.07.2024 був повністю задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мало-Кохнівський кар`єр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабус» стягнуто з відповідача на користь позивача 317141,73 грн основного боргу, 122872,22 грн інфляційних нарахувань, 26091,62 грн трьох відсотків річних, 309114,03 грн пені, 63428,35 грн штрафу за договором поставки № 83-2018-П від 17.05.2018 та 12597,72 грн судового збору. На виконання вказаного рішення, 10.10.2024 судом був виданий відповідний наказ.

До Господарського суду Київської області 07.04.2025 надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «РАБУС» (далі ТОВ «РАБУС», скаржник) на дії Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича (далі приватний виконавець), у якій він просив суд:

1. Визнати протиправним та скасувати звіт від 19 березня 2025 року про вартість майна, власником якого є ТОВ «РАБУС»;

2. Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненко Олексія Вікторовича щодо визначення вартості арештованого майна, власником якого є ТОВ «РАБУС»;

3. Забезпечити позов шляхом зупинення реалізації арештованого майна, власником якого є ТОВ «РАБУС».

4. Визнати недійсною реєстрацію на електронні торги від 27 березня 2025 року, які проведені Державним підприємством «СЕТАМ» (далі ДП «СЕТАМ»).

Ухвалою від 09.04.2025 суд призначив скаргу до розгляду в судовому засіданні на 15.04.2025 14:00 та зобов`язав приватного виконавця надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №76644463 та письмові пояснення по суті скарги.

Також судом було відмовлено в заяві скаржника викладеній у прохальній частині скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненко Олексія Вікторовича щодо забезпечення скарги шляхом зупинення реалізації арештованого майна, власником якого є ТОВ «РАБУС».

Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від приватного виконавця надійшли пояснення по суті обставин викладених у скарзі разом із матеріалами виконавчих проваджень № НОМЕР_44, № 77068117 та № 77062980 та зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_45.

Згідно з частиною 2 статті 372 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В судове засідання 15.04.2025 стягувач, боржник та приватний виконавець не з`явились, хоча про розгляд справи були повідомлені належним чином, зокрема через систему "Електронний суд". Відтак суд виніс ухвалу за наслідками розгляду по суті скарги стягувача про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Доводи скаржника та заперечення приватного виконавця

В обґрунтування скарги ТОВ «РАБУС» вказує на те, що в ході виконання означеного наказу від 10.10.2024, виданого на виконання рішення суду від 23.07.2024, приватним виконавцем було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_44 та за наслідками опису та арешту майна ТОВ «РАБУС», приватний виконавець своєю постановою від 12.03.2025 призначив суб`єкта оціночної діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕКСПЕРТ» (далі оцінювач), яке у свою чергу, провело оцінку майна ТОВ «РАБУС», вартість якого склала 32123567 грн та за результатом якої був складений відповідний звіт про оцінку майна від 19.03.2025, а майно ТОВ «РАБУС» згодом було виставлене на продаж на офіційному сайті Державного підприємства «СЕТАМ».

При цьому, за твердженнями скаржника, при проведенні оцінки майна в межах виконавчого провадження оцінювач порушив порядок проведення оцінки майна та зробив висновки про вартість майна без його візуального огляду. Зокрема скаржник зауважує, що були порушені статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», пункти 15, 50, 51, 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003, що могло вплинути на результати оцінки цього майна, внаслідок чого, є підстави для визнання протиправним та скасування звіту про оцінку майна, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕКСПЕРТ».

Приватний виконавець зазначив, що вказане майно перебуває у заставі відповідно до умов договору договору застави №AS-010-1/31 від 19.03.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес фінанс», як заставодержателем, та ТОВ «РАБУС», як заставодавцем, та при цьому заставодержателем було надана відповідна згода приватному виконавцю на реалізацію заставленого майна.

Щодо звіту про оцінку майна, здійсненого оцінювачем, приватний виконавець зауважує, що висновок про стан оцінюваного рухомого майна було зроблено на підставі огляду, проведеного оцінювачем особисто, та постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП № НОМЕР_44 від 13.02.2025, при тому що вказаний звіт містить фотоматеріали на яких містяться об`єкти оцінки розташовані у місці його зберігання, що у свою чергу, свідчить про те, що оцінювач особисто ознайомився з об`єктом оцінки.

Приватний виконавець вказує на те, що боржник не звертався до нього із жодною заявою в межах виконавчого провадження, не скористався правом запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

Також приватний виконавець зауважив, що зі скарги не зрозуміло, які саме норми законодавства були ним порушені при виконанні судового рішення у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_45.

Разом із цим приватний виконавець вказує, з посиланням на правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/881/17 на те, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна та не може бути визнаний судом недійсним.

Обставини встановлені судом та висновки господарського суду

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, принцип обов`язковості судового рішення.

Згідно частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно положень статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 N 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 N 11-рп/2012)

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з Прав Людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення ЄСПЛ від 7.06.2005у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01, п. 84).

Згідно із правовою позицією, котра викладена зокрема в пункті 15 постанови Верховного суду від 13.02.2018 у справі № 923/182/13-г, судом зазначено про те, що відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" на державного виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

В силу статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Враховуючи наведені вище положення національного законодавства спільно з наведеною практикою, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця, суд дослідив акцентовані учасниками справи обставини та прийшов до наступних висновків.

Як вбачається зі змісту матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_45, до його складу входить, зокрема, виконавче провадження № НОМЕР_44 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.10.2024 в справі № 911/891/24.

25.11.2024 приватним виконавцем було направлено на адресу боржника постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_44 з викликом приватного виконавця № 10347, у якому приватний виконавець вимагав у боржника:

1. Подати протягом п`яти робочих днів, з дня відкриття виконавчого провадження, декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

2. Виконати рішення суду шляхом зарахування грошових коштів, які підлягають стягненню відповідно до виконавчого документу, з врахуванням основної винагороди приватного виконавця (10% від суми яка підлягає стягненню) та витрат виконавчого провадження, за наступними реквізитами: рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» МФО 335548, код РНОКПП отримувача НОМЕР_46, призначення платежу: виконання рішення суду, сплата боргу по ВП № НОМЕР_44.

В матеріалах означеного виконавчого провадження № НОМЕР_44 відсутні відмості стосовно того, що боржником були виконані означені вимоги приватного виконавця.

Відповідно до частини 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Так, відповідно до постанови приватного виконавця від 13.02.2025 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_44 про опис та арешт майна (коштів) боржника, приватним виконавцем було постановлено описати та накласти арешт на наступне майно: - Каток дорожній НАMM HD+ 120 VO, заводський номер НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , рік випуску 2010; - Навантажувач фронтальний CASE 1221Е, заводський номер НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_7 , рік випуску 2008; - Навантажувач фронтальний CASE 921E, заводський номер НОМЕР_8 , номер двигуна НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_10 , рік випуску 2008; - Фреза дорожня WIRTGEN W20, заводський номер 06.20.1235, номер двигуна НОМЕР_11 , номерний знак НОМЕР_12 , рік випуску 2008; - Навантажувач фронтальний CASE 721E, заводський номер НОМЕР_13 , номер двигуна НОМЕР_14 , номерний знак НОМЕР_15 , рік випуску 2007; - Навантажувач фронтальний CASE CASE 821 E, заводський номер НОМЕР_16 , номер двигуна НОМЕР_17 , номерний знак НОМЕР_18 , рік випуску 2007; - Навантажувач телескопичний CASE ТХ 170-45, заводський номер НОМЕР_19 , номер двигуна НОМЕР_20 , номерний знак НОМЕР_21 , рік випуску 2007; - Екскаватор колісний CASE WX 165, заводський номер НОМЕР_22 , номер двигуна НОМЕР_23 , номерний знак НОМЕР_24 , рік випуску 2008; - Екскаватор гусеничний CASE CX 330, заводський номер НОМЕР_25 , номер двигуна НОМЕР_47, номерний знак НОМЕР_26 , рік випуску 2007; - Екскаватор-навантажувач CASE 695ST, заводський нромер НОМЕР_48, номер двигуна НОМЕР_27 , номерний знак НОМЕР_28 , рік випуску 2010; - Екскаватор колісний CASE WX 210, заводський номер НОМЕР_29 , номер двигуна НОМЕР_30 , номерний знак НОМЕР_31 , рік випуску 2008; - Каток дорожній HAMM 3520HT, заводський номер НОМЕР_32 , номер двигуна НОМЕР_33 , номерний знак НОМЕР_34 , рік випуску 2007; - Екскаватор колісний CASE WX 210, заводський номер НОМЕР_35 , номер двигуна НОМЕР_36 , номерний знак НОМЕР_37 ; - Каток дорожній HAMM 3520HT, заводський номер НОМЕР_38 , номер двигуна НОМЕР_39 , номерний знак НОМЕР_40 , рік випуску 2007; - Навантажувач фронтальний CASE 1221E, заводський номер НОМЕР_41 , номер двигуна НОМЕР_42 , номерний знак НОМЕР_43 , рік випуску 2008 (далі майно боржника).

Також 13.02.2025 приватним виконавцем була винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої, в якості такого суб`єкта та з метою оцінку майна боржника було призначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕКСПЕРТ» (оцінювач).

Між тим, приватним виконавцем до матеріалів справи долучено копію договору застави № AS-010-1/31 від 19.03.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес фінанс», як заставодержателем, та ТОВ «РАБУС», як заставодавцем, відповідно до умов якого для забезпечення повного і своєчасного виконання боржником (ТОВ «РАБУС») боргових зобов`язань, визначених у цьому договору та основному договорі (договорі № AS-010-1 про надання фінансового кредиту від 29.12.2021, що був укладений між заставодержателем та боржником) застаоводавець надав заставодержателю у заставу, між іншого, майно боржника, про яке йшлося вище.

19.03.2025 приватним виконавцем до було направлено заставодержателю лист № 2447 з проханням надати згоду на реалізацію заставленого майна, у відповідь на який 26.03.2025 заставодержатель надіслав лист № 24/03/25-1 від 24.03.2025 в якому останнім було надано згоду на реалізацію заставленого майна.

Поряд із цим 19.03.2025 оцінювачем був складений звіт про оцінку майна, в якому міститься висновок щодо ринкової вартості об`єктів оцінки, згідно якого вартість майна боржника, за результатом проведеної оцінки склала 32123576 грн.

27.03.2025 майно боржника було передано приватним виконавцем на реалізацію до ДП «СЕТАМ», що підтверджується відповідними заявками на реалізацію арештованого майна.

Відповідно до положень статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 15 частини першої статті 39 цього Закону. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Суд констатує, що дії приватного виконавця щодо арешту та оцінки майна боржника для його подальшої реалізації були здійснені ним у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» із наданням відповідної згоди заставодержателя майна боржника.

При цьому суд погоджується з доводами приватного виконавця щодо того, що оспорюваний боржником звіт про оцінку майна боржника не може бути визнаний недійсним, позаяк за змістом статей 12, 33 Закону України «Про оцінку майна» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин, а лише відображає та підтверджує зроблені оцінювачем висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, про що був викладений відповідний правовий висновок в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/881/17.

Частиною 4 статті 236 ГПК України, що кореспондується за змістом із частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд приходить до висновку, що скаржником не доведено протиправності у діях приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненко Олексія Вікторовича щодо визначення вартості арештованого майна, власником якого є ТОВ «РАБУС», при тому в суду також відсутні підстави для визнаня протиправним та скасування звіту від 19 березня 2025 року про вартість майна, власником якого є ТОВ «РАБУС» з огляду на підстави про які йшлося вище.

Разом із цим суд також зауважує, що вимоги про визнання недійсною реєстрації на електронні торги від 27 березня 2025 року, які проведені ДП «СЕТАМ» також є необгрунтованими, позаяк така вимога не підлягає розгляду в порядку, що визначений статтями 339 - 343 ГПК України.

Підсумовуючи вищевикладене у задоволенні скарги суд відмовляє в повному обсязі.

Частиною 3 статті 343 ГПК України, встановлено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.

Ухвалу підписано 28.04.2025

Суддя А.Ф. Черногуз