Рішення

від 28.04.2025 по справі 480/6952/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2025 р. Справа № 480/6952/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військового ліцею Державної прикордонної служби України, Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І.Г.Харитоненка Державної прикордонної служби України, що у подальшому згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змінив найменування на Військовий ліцей Державної прикордонної служби України (далі - відповідач-1, Військовий ліцей) та до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького (далі - відповідач-2, Національна академія ДПС України ім.Б.Хмельницького), в якій, з урахуванням заяви представника позивача від 06.03.2025 про зменшення позовних вимог (а.с.128), прийнятої до розгляду ухвалою суду від 14.03.2025 (а.с.132-133), позивач просив:

1) визнати протиправними дії відповідачів щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби;

2) зобов`язати відповідачів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178, починаючи з 21.03.2019 до 28.02.2023 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.01.2023 року розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від січня 2023 року Про доведення закупівельної вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації, з урахуванням проведених виплат;

3) зобов`язати відповідачів нарахувати та виплатити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період 20.01.2023 по дату проведення виплати грошової компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно (до дня фактичного розрахунку).

Вимоги вмотивовані тим, що у період з 21.03.2019 до 28.02.2023 проходив військову службу в органах ДПС України, а саме з 21.03.2019 позивача поставлено на речове забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 28.02.2023 - виключено із списків особового складу частини та всіх вдів забезпечення. Вважає, що відповідачами не у повному обсязі нараховано компенсацію за неотримане речове майно, право на яке позивач набув у зв`язку із виконанням обов`язків військової служби.

Абзацом 5 пунктом 15 розділу III Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затверджена Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 (далі - Інструкція № 232) зазначено, що у разі переведення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, для подальшого проходження служби до інших Міністерств та відомств військовослужбовцю у разі неотриманняречового майна за попереднім місцем служби воно видається військовослужбовцям за новим місцем служби на строки носіння, встановлені нормами за попереднім місцем служби.

Пунктом 10 Інструкції № 232 встановлено: Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

Вважає, що позивачу при переведенні до Національної академії ДПС України ім.Б.Хмельницького видано Атестат військовослужбовця № 43 від 18.03.2019, з якого вбачається, що позивачем було недоотримано велику кількість речей, тому саме Національна академія ДПС України ім.Б.Хмельницького має їх компенсувати без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.01.2023 згідно розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від січня 2023 року Про доведення закупівельної вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації.

Ухвалою суду від 17.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. При цьому, вказаною ухвалою суду позивачу поновлено строк звернення з цим позовом до суду та у відповідачів витребувано пояснення щодо обставин справи з підтвердженням відповідними доказами, у зв`язку з не наданням яких такі докази повторно витребовувалися у відповідачів окремою ухвалою суду від 27.12.2023 та додатково іншими ухвалами у відповідачів та у позивача - від 15.02.2024, від 28.02.2024, від 27.02.2025.

Ухвалою суду від 14.03.2025 прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення позовних вимог.

Відповідачами подано відзиви (а.с.80-82, 138-141), в яких представники заперечували проти позовних вимог.

Зокрема, Військовий ліцей у відзиві вказав, що позивач під час проходження військової служби в Військовому ліцеї знаходився на речовому забезпеченні в інших органах Державної прикордонної служби України, а саме:

в період з 21.03.2019 по 31.03.2023 - в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України;

в період з 01.04.2022 по 28.02.2023 - в Національній академії ДПС України ім.Б. Хмельницького.

У зв`язку з тим, що позивач не перебував на речовому забезпеченні в Військовому ліцеї, Військовий ліцей не нараховував та не виплачував позивачу компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно. Таку виплату здійснював орган, в якому позивач знаходився на речовому забезпеченні на момент звільнення з військової служби - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача до Військового ліцею щодо перерахунку розміру грошової компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно є абсолютно безпідставними і задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача до Військового ліцею про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні з військової служби, оскільки вказані вимоги є похідними від вимог позивача щодо перерахунку грошової компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно.

Національна академія ДПС України ім.Б.Хмельницького у відзиві-поясненні вказала, що позивачу у повному обсязі виплачено грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, зазначене у довідці від 22.02.2023 №1, вартість якого визначена станом на 01.01.2023. Порушень з боку Національної академії ДПС України ім.Б.Хмельницького не допущено.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з позову та підтверджується витягом з послужного списку полковника ОСОБА_1 (а.с.102-103), позивач з 20.03.2008 проходити військову службу на різних посадах у Державному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України, який з 21.03.2019 переданий до сфери управління Державної прикордонної служби України, а позивач поставлений на речове забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У подальшому, згідно наказу ректора Національної академії від 05.04.2022 №ЮО-ОД позивача зараховано на речове забезпечення до Національної академії ДПС України ім.Б.Хмельницького (а.с.19-20).

При цьому згідно з наказом начальника Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України від 28.02.2023 №77-ОС ОСОБА_1 , виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення 28.02.2023 (а.с.10-11).

Відтак, позивач проходив службу у Державному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України (у подальшому - Військовий ліцей), та станом на дату виключення зі списків особового складу перебував на речовому забезпеченні в Національній академії ДПС України ім.Б.Хмельницького.

Ці обставини підтверджуються матеріалами справи (а.с.13,15,19) та сторонами не заперечувалися.

Відповідно до довідки Національної академії ДПС України ім.Б.Хмельницького від 22.02.2023 №01 про вартість речового майна, що належить до видачі полковнику ОСОБА_1 , вартість речового майна склала 29199,33грн. (а.с.16,107). Кошти були перераховані 28.02.2023 позивачу згідно з платіжною інструкцією від 27.02.2023 №5526 (а.с.17).

Національна академія ДПС України ім.Б.Хмельницького у відзиві-поясненні вказала, що вказана вартість речового майна розрахована за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.01.2023.

Разом з тим, позивач не погоджується з тим, що йому таку компенсацію за період з 21.03.2019 до 28.02.2023 було виплачено у неналежному розмірі, а саме не за визначеними цінами станом на 01.01.2023 згідно розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від січня 2023 року Про доведення закупівельної вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

Вказане стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон України Про військовий обов`язок і військову службу) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Спеціальним законом, який, відповідно до Конституції України, визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України від Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ), відповідно до статті 1 якого соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону №2011-XII).

Згідно з пунктом першим статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідноМіністерством оборони України, у тому числі дляДержавної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування,Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, апорядокгрошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 10 розділу І Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2026 №1132, чинної на час виникнення спірних правовідносин (далі Інструкція №1132), речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Так, механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначає Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178).

Згідно з пунктом 2 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Пунктом 3 Порядку №178 передбачено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, звільнення з військової служби.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Так, додатком до Порядку №178 визначена форма довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, та вказаною формою довідки передбачені такі графи: порядковий номер, найменування речового майна, одиниця виміру, рік і місяць виникнення права на отримання предметів речового майна, кількість предметів, вартість за одиницю, сума грошової компенсації, усього предметів на суму.

При цьому наведені вище нормативно-правові акти не містять можливості застосування інших умов при нарахуванні такої компенсації, як-от: визначення вартості речового майна пропорційно до часу його використання, врахування вартості одиниці речового майна станом не на 1 січня поточного року тощо.

Отже, у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби, а грошова компенсація підлягає нарахуванню відповідно до виду й кількості неотриманого речового майна та його вартості станом на поточний рік (рік виплати компенсації).

Таким чином, грошова компенсація може виплачуватися військовослужбовцям при звільненні з військової служби (пункт 3) у разі виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення, за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4) та довідки про вартість речового майна (пункт 5).

При цьому, виходячи з приписів зазначеного Порядку №178, грошова компенсація підлягає нарахуванню відповідно до виду й кількості неотриманого речового майна та його вартості саме станом на поточний рік, в якому проведено виплату, в спірному випадку 2023р.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №815/5826/16 та від 25.02.2021 у справі №380/2458/20.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, позивач під час проходження військової служби та зокрема, на час звільнення перебував на речовому забезпеченні у відповідача-2 та був звільнений 28 лютого 2023 року.

При цьому, відповідач-2 у відзиві-поясненні стверджував, що позивачу у повному обсязі виплачено грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, зазначене у довідці від 22.02.2023 №1, вартість якого визначена станом на 01.01.2023.

З довідки судом встановлено, що відповідач-2 спірну компенсацію було розраховано виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року, тобто року, в якому здійснено таку виплату, а саме 01.01.2023 (а.с.107).

Поряд з цим, дослідивши довідку Національної академії ДПС України ім.Б.Хмельницького від 22.02.2023 №01 про вартість речового майна, що належить до видачі полковнику ОСОБА_1 (а.с.16), що слугувала підставою для виплати позивачу компенсації вартості неотриманого речового майна в сумі 29199,33грн., судом встановлено, що вартість майна, що зазначене у вказаній довідці про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , була розрахована відповідачем відповідно до Інструкції №1132 з урахуванням зношення в залежності від місяця виникнення права на отримання предметів речового майна (а.с.107-108).

Дійсно відповідно до п.10 розділу ІІнструкція №1132 нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

У той же час, Положеннями Постанови Кабінету Міністрів України №178 не передбачено такого механізму розрахування суми грошової компенсації, як врахування терміну експлуатації, терміну який минув з останнього моменту отримання предмети речового майна, натомість закріплено обов`язок повноважного органу нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористане речове майно виходячи із закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.

Норми Інструкції №1132не слід оцінювати як доповнюючі або конкретизуючі, оскільки вони фактично звужують право особи на грошову компенсацію та зменшують розмір відповідних виплат.

Таким чином, при нарахуванні та виплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове слід керуватися відповідним належним актом вищої юридичної сили, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178. Норми ж Інструкції підлягають використанню лише в частинах, які не суперечать такому акту.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем було застосовано пропорцію часу, що минув з дня виникнення у позивача права на отримання речового майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу військової частини. Водночас суд вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки норми п. 5 Постанови №178 визначають обов`язок повноважного органу нарахувати та виплатити таку грошову компенсацію, виходячи з закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що позивач має право на грошову компенсацію замість неотриманого речового майна при звільненні з військової служби, виходячи з закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року (тобто року виключення позивача зі списків особового складу й здійснення виплати компенсації) без застосування пропорції часу, який минув з настання права на отримання цього майна до дня виключення зі списків військової частини.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 28.01.2021 у справі №520/1190/2020, від 17.03.2020 у справі №815/5826/16, від 23.08.2019 у справі №2040/7697/18 та від 14.11.2018 у справі №809/1488/16.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги те, що відповідачем-2 було проведено позивачу за період з 21.03.2019 до 28.02.2023 нарахування та виплату спірної грошової компенсації замість речового майна, що підлягало до видачі, однак з урахуванням пропорції часу, який минув з настання права на отримання майна (тобто визначено суму до компенсації з урахуванням зношення речового майна), у зв`язку з чим нарахування та виплата спірної компенсації було здійснено не у повному обсязі, суд дійшов до висновку про задоволення позову шляхом:

1) визнання протиправними дій відповідача-2 щодо нарахування позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 21.03.2019 до 28.02.2023 пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби,

2) зобов`язання відповідача-2 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно за період з 21.03.2019 до 28.02.2023 відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше проведених виплат.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п.293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009 (далі Положення №1115/2009) особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням. У разі спору про розмір сум, належних військовослужбовцю при звільненні, йому в день виключення із списків особового складу виплачується сума, не оспорювана керівництвом органу Держприкордонслужби, у якому проходив службу цей військовослужбовець.

Враховуючи вказані приписи саме на відповідача-2, на речовому забезпеченні якого перебував позивач на час звільнення, було покладено обов`язок щодо розрахунку з позивачем за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального забезпеченням, у зв`язку з чим вимоги позивача до відповідача-1 в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період 20.01.2023 по дату проведення виплати грошової компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно (до дня фактичного розрахунку), судом враховано наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

На підставі абз.2 п. 292,293 Положення № 1115/2009, після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за обраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.

Суд зазначає, що спеціальне законодавство, що регламентує порядок проходження військової служби, не містить норм щодо регулювання виплати звільненому військовослужбовцю середнього заробітку у зв`язку із затримкою з вини роботодавця всіх належних йому виплат при звільненні.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.

Таким чином, за загальним правилом норми спеціального законодавства є пріоритетними, тоді як норми КЗпП України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.

Слід зауважити, що питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовців не врегульовані положеннями спеціального законодавства. Водночас, такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Аналіз статей 116, 117 КЗпП України, які передбачають обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні, а також те, що для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку, дають підстави для висновку, що в спірних правовідносинах зазначений строк звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні навіть ще не розпочався, оскільки відсутній факт остаточного розрахунку з позивачем.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 120/1407/19-а.

З урахуванням вказаного вище, оскільки на момент розгляду судом цієї справи на виконання рішення суду у цій справі позивачу не нараховано та не виплачено компенсацію за неотримане речове майно у належному розмір, то вимоги позивача про стягнення середнього заробітку наразі є передчасними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військового ліцею Державної прикордонної служби України (29000, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Озерна, буд.14, код ЄДРПОУ 38245193), Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького (29007, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Шевченка, буд.46, код ЄДРПОУ 14321481) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дій Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького щодо нарахування ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 21.03.2019 до 28.02.2023 пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби,

Зобов`язати Національну академію Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно за період з 21.03.2019 до 28.02.2023 відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 28.04.2025.

Суддя І.Г. Шевченко