Ухвала від 29.04.2025 по справі 554/4121/23

У Х В А Л А

29 квітня 2025 року

м. Київ

справа №554/4121/23

провадження № 61-5384ск25

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкень Енергетика Україна» про визнання порушень законодавства, визнання правовими підстав та зобов'язання звільнити з роботи, стягнення заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, стягнення вихідної допомоги,

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог про визнання порушеннями дії відповідача у частині незабезпечення працівника роботою, а також не нарахування та невиплати йому заробітної плати, стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, визнання правовими підставами для звільнення ОСОБА_1 з роботи за частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України та статті 6 Закону України «Про охорону праці» та зобов`язання відповідача змінити формулювання підстави звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги та ухвалити нове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України

(далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Із матеріалів касаційного провадження та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 13 березня 2025 року, повний текст складено 20 березня 2025 року, останній день строку на касаційне оскарження судового рішення припадав на 21 квітня 2025 року, а заявник звернувся до суду 24 квітня 2025 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Касаційна скарга заявника не містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Крім цього, заявник не надає належних і допустимих доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а саме, доказів на підтвердження отримання копії повного тесту постанови Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року.

У пункті 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

На стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.

У зв`язку із наведеним вище, заявнику слід направити на адресу касаційного суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу отримання копії постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається

до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом із наступними позовними вимогами:

- про визнання порушень відповідачем вимог статей 13, 17 Закону України «Про охорону праці», статей 22, 115 КЗпП України, статті 43 Конституції України;

- про зобов`язання відповідача звільнити його з роботи за статтею 6 Закону України «Про охорону праці» та частиною третьою статті 38 КЗпП України;

- про стягнення заборгованість по заробітній плату за період з 01 липня 2020 року по 31 березня 2022 року у сумі 646 870, 40 грн;

- про стягнення вихідної допомоги у сумі 47 760 грн;

- про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку з 01 квітня 2022 року по день ухвалення судового рішення, тобто за період з 01 квітня 2022 року по 14 листопада 2024 року в сумі 1 409 883, 44 грн;

- про відшкодування моральної шкоди у сумі 150 000 грн.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, заявник оскаржує судові рішення в частині позовних вимог про визнання порушеннями дії відповідача у частині незабезпечення працівника роботою, а також не нарахування та невиплати йому заробітної плати, стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, визнання правовими підставами для звільнення ОСОБА_1 з роботи за частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України та статті 6 Закону України «Про охорону праці» та зобов`язання відповідача змінити формулювання підстави звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частиною першою статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення вихідної допомоги під час розгляду таких справ у всіх судових інстанціях.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073, 60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

З огляду на вказане, заявнику необхідно сплатити судовий збір в частині позовної вимоги про стягнення вихідної допомоги у розмірі 2 147, 20 грн (1 073, 60 грн* 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати Верховному Суду відповідний платіжний документ.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Касаційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням заявнику строку усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко