Ухвала від 23.06.2025 по справі 554/4121/23

УХВАЛА

23 червня 2025 року

м. Київ

справа №554/4121/23

провадження № 61-5384ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкень Енергетика Україна» про визнання порушень законодавства, визнання правовими підстав та зобов`язання звільнити з роботи, стягнення заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, стягнення вихідної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкень Енергетика Україна» (далі - ТОВ «Бейкень Енергетика Україна» та просив суд:

- визнати порушеннями відповідачем вимог статей 13,17 Закону України «Про охорону праці», статей 115, 22 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), статті 43 Конституції України;

- визнати правовими підстави та зобов`язати відповідача звільнити його з роботи за статтею 6 Закону України «Про охорону праці» та частиною третьою статті 38 КЗпП України;

- стягнути з відповідача заробітну плату за період з 01 липня 2020 року по

31 березня 2022 року (440 робочих днів) у сумі 646 870, 40 грн, вихідну допомогу в розмірі 47 760 грн та середній заробіток за весь період затримки розрахунку

з 01 квітня 2022 року по день ухвалення судового рішення у сумі 1 409 883, 44 грн;

- стягнути з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 150 000 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2024 року, яке залишено без змін постановоюПолтавського апеляційного суду від 13 березня

2025 року, відмовленоу задоволенні позову.

24 квітня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог про визнання порушеннями дії відповідача у частині незабезпечення працівника роботою, а також не нарахування та невиплати йому заробітної плати, стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, визнання правовими підставами для звільнення ОСОБА_1 з роботи за частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України та статті 6 Закону України «Про охорону праці» та зобов`язання відповідача змінити формулювання підстави звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги та ухвалити нове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно направити заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірені їх копії та сплатити судовий збір.

На виконання вимог вказаної ухвали заявник подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2024 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року та вказує, що повний текст постанови заявнику вручено 02 травня 2025 року, що підтверджується копією розписки. Крім цього зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази направлення заявнику постанови апеляційного суду. Також заявник сплатив судовий збір за подання касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2025 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги задля надання заявником доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтями 272, 386 ЦПК України.

На виконання вимог вказаної ухвали заявник подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, в які просить повторно поновити йому строк на касаційне оскарження судових рішення та зазначає, що повний текст постанови апеляційного суду від 13 березня 2025 року він отримав 02 травня 2025 року, що підтверджується копією розписки про вручення. Крім цього, зазначає, що апеляційний чуд не направляв йому копію оскаржуваного рішення засобами поштового зв`язку.

З огляду на вказане, ОСОБА_1 просив поновити строк на касаційне оскарження рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2024 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.

Верховний Суд приймає до уваги доводи заявника про те, що повний текст постанови апеляційного суду від 13 березня 2025 року заявник отримав

02 травня 2025 року в приміщенні суду, що підтверджується копіє розписки про вручення. Крім цього, зазначені доводи не спростовані жодними доказами в матеріалах касаційного провадження та відсутні відомості про те, що заявник отримав повний текст оскаржуваної постанови раніше в інший спосіб.

Колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотанняОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки останній звернувся засобами поштового зв`язку до суду касаційного інстанції 24 квітня

2025 року, тобто протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови апеляційного суду.

Верховний Суд наголошує, що якщо після відкриття провадження у справі суд

дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття касаційного провадження висновок про визнання поважними причин пропуску строку був передчасним, Верховний Суд буде зобов`язаний застосувати наслідки передбачені статтею 396 ЦПК України.

У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження

(про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме суди застосували норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 754/1936/16-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 207/1385/16-ц, від 20 лютого 2021 року у справі

№ 522/18787/17.

Крім цього, заявник вважає, що суди, порушивши норми процесуального права, не врахували докази, зібрані у справі, а саме пояснення на повідомлення № 06/0222 від 15 лютого 2022 року та лист від 28 листопада 2022 року, акти про відсутність на роботі заявника, доповідні записки та табелі обліку робочого дня (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України)

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 260, 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Полтави (раніше - Октябрський районний суд м. Полтави) від 14 листопада 2024 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави

(раніше - Октябрський районний суд м. Полтави) від 14 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року.

Витребувати із Шевченківського районного суду міста Полтави

(раніше - Октябрський районний суд м. Полтави) цивільну справу № 554/4121/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкень Енергетика Україна» про визнання порушень законодавства, визнання правовими підстав та зобов`язання звільнити з роботи, стягнення заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, стягнення вихідної допомоги.

Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська