Ухвала

від 24.04.2025 по справі 753/682/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/682/24

провадження № 2/753/6331/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Шаповалової К.В.,

суддів Заставенко М.О.

Каліушка Ф.А.

за участі секретаря судового засідання Давидюк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за виключними обставинами,

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2024 року на адресу Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Дарницького районного суду міста Києва № 753/682/24 від 12 лютого 2024 року за виключними обставинами.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16 вересня 2024 року заяву було передано судді Комаревцевій Л.В.

Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Дарницького районного суду міста Києва № 753/682/24 від 12 лютого 2024 року за виключними обставинами було залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року було скасовано ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 16 вересня 2024 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08 січня 2025 року заяву було передано судді Комаревцевій Л.В.

Ухвалою суду від 21 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Дарницького районного суду міста Києва № 753/682/24 від 12 лютого 2024 року за виключними обставинами було залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року було скасовано ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 21 січня 2025 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

18 березня 2025 року справа фактично була повернута до Дарницького районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу передачі справи № 753/682/24 раніше визначеному складу суду від 28 березня 2025 року, справу було передано судді Комаревцевій Л.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 753/682/24 між суддями від 04 квітня 2025 року, головуючим суддею у справі визначено Шаповалову К.В., склад колегії: Комаревцева Л.В., Каліушко Ф.А.

Окрім того, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 753/682/24 між суддями від 07 квітня 2025 року суддю Комаревцеву Л.В. було замінено на суддю Заставенко М.О.

08 квітня 2025 року справу фактично було передано головуючому судді Шаповаловій К.В.

Ухвалою суду від 10 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за виключними обставинами та призначено судове засідання на 24 квітня 2025 року.

24 квітня 2025 року у судове засідання учасники справи не з`явились. Заявник ОСОБА_1 24 квітня 2025 року надіслала до суду заяву про підтримку заяви про перегляд судового рішення, в якій просила здійснювати розгляд заяви без її участі та задовольнити заяву про перегляд рішення суду від 12 лютого 2024 року шляхом скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Рада 2» повністю.

Від представника позивача будь-яких заяв до суду не надходило, про день та час судового засідання позивач був повідомлений належним чином шляхом надсилання судового виклику до електронного кабінету, який був отриманий 11 квітня 2025 року, про що свідчить довідка про доставку до електронного кабінету. Причини неявки представника у судове засідання суду не відомі.

Відповідно до статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 подала до суду заяву про можливість розгляду заяви у її відсутність, а інший учасник справи був повідомлений про день та час розгляду заяви належним чином, завчасно (11 квітня 2025 року), будь-яких заяв до суду не подавав, суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 у відсутність осіб, які не з`явились.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, ОСОБА_1 також було подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відповідної заяви, яке обґрунтоване тим, що зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 тимчасово окупована територія - м. Маріуполь, а отже беззаперечним є факт відсутності фізичної можливості відправлення або отримання кореспонденції у м. Маріуполь будь-якою поштовою службою як і беззаперечним є факт відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання, одночасно відсутність можливості щодо ознайомлення з рішенням Конституційного Суду України. Крім того, просила врахувати введений в України воєнний стан та відсутність вільного доступу до відповідних документів, реєстрів, які або не працюють, або доступ до яких здійснюється в обмеженому (тестовому) режимі.

Вивчивши доводи та обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, суд доходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 , подаючи до суду заяву про перегляд судового рішення від 12 лютого 2024 року за виключними обставинами зазначає, що такою обставиною є висновки Конституційного суду України у рішенні від 22.11.2023 № 10-рп(ІІ)/2023, якими встановлено, що пункти 1, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України суперечать ч. 1 ст. 8 та ч. 2 ст. 24 Конституції України, та не є належними засобами регулювання процесуальних відносин.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.

Тлумачення статті 424 ЦПК України свідчить, що тридцятиденний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є процесуальним і може бути поновлений за загальними правилами, встановленими статтею 127 ЦПК України.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. ( стаття 127 ЦПК України)

Публікація Рішення Конституційного Суду України від 22.11.2023 зроблена в офіційному віснику України від 12.01.2024, № 6, стор. 76, стаття 285, код акта 122143/2023.

Відповідно до вказаного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України. Пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Із заявою про перегляд судового рішення від 12 лютого 2024 року за виключними обставинами відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду 24 червня 2024 року.

Враховуючи зазначені ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку обставини, які перешкоджали їй вчасно звернутись із цією заявою до суду, з огляду на те, що відповідач не є фаховим спеціалістом в галузі права, не має відповідних та достатніх навиків користування електронними ресурсами та реєстрами, з метою недопущення порушення прав заявниці на доступ до правосуддя, який має бути не лише фактичним, а й реальним, не проявляючи надмірного формалізму, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку ОСОБА_1 на подання відповідної заяви, та як наслідок наявність підстав для поновлення відповідного строку.

Стосовно суті заяви про перегляд судового рішення від 12 лютого 2024 року за виключними обставинами, суд дійшов такого висновку.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено. Стягнуто ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2021 по 31.10.2023 в розмірі 19 724,49 грн. та судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 2 684,00 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року вищевказане рішення було залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовлено.

Звертаючись із заявою про перегляд рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року за виключними обставинами, ОСОБА_1 зазначає, що ухвалою суду від 12 січня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. При відкритті провадження у справі судом було враховано лише ціну позову на підставі пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, яка була визнана неконституційною рішенням Конституційного Суду України від 22.11.2023 № 10-рп(ІІ)/2023, а тому за відсутності критерію для віднесення справ до малозначних вказану справу необхідно було розглядати за правилами загального позовного провадження. На думку ОСОБА_1 вказана обставина є істотною, а тому рішення суду від 12 лютого 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини третьої статті 423 ЦПК України передбачено, що підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Перегляд рішень, постанов або ухвал за виключними обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. Недоліки розгляду справи судом (незаконність (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права) не вважаються підставами для перегляду судових рішень за виключними обставинами.

Відповідний висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 755/978/20 (провадження № 61-6951во23).

Принцип правової визначеності, який невід`ємно притаманний принципу верховенства права, закріплений в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), і на чому неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїх рішеннях (зокрема у § 58 рішення у справі «Маркс проти Бельгії» від 13 червня 1979 року, заява № 6833/74), дозволяє не вдаватися до перегляду судових рішень, які мали місце до прийняття рішення ЄСПЛ як рішення прецедентного або загального характеру, яке формує певну правову позицію. До таких рішень загального характеру належать і рішення конституційних судів. При цьому, як визнає ЄСПЛ, публічне право окремих країн обмежує можливість прийняття конституційними судами рішень, які мають зворотну дію у часі (див. § 58 рішення у справі «Маркс проти Бельгії»).

Відповідно до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Застереження щодо можливості перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у разі, якщо воно ще не виконане, ґрунтується на принципі юридичної визначеності, який вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Суть цього принципу полягає у тому, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим, не може ставитися під сумнів та підлягає виконанню, тобто вирішення судом спірного питання визнається за істину.

Дія принципу res judicata передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов`язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності. Вирішуючи спір, суд застосовує правовий акт, а у випадку, якщо дійде висновку, що правовий акт суперечить Конституції України, не застосовує його з дотриманням порядку, встановленого статтею 10 ЦПК України, і, вирішивши таким чином спір, встановлює стан правової визначеності у відносинах між сторонами.

Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023 чітко визначено, що пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Тобто, на час ухвалення рішення Дарницьким районним судом м. Києва від 12 лютого 2024 року та на час відкриття провадження у справі ці процесуальні норми не втратили чинність.

Сам по собі факт визнання Конституційним Судом України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 пунктів 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України такими, що не відповідають Конституції України, не є безумовною підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, оскільки це рішення Конституційного Суду України не є виключною обставиною щодо даного спору і не вплинуло на можливість реалізації ОСОБА_1 її прав.

Схожий висновок викладений Верховним Судом в ухвалах від 30 листопада 2023 року у справі № 554/6022/21 та від 30 січня 2024 року у справі № 752/18927/17.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до 1 частини третьої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

В той же час, як вбачається із наявних матеріалів справи, представником позивача у січні 2025 року до матеріалів справи долучалась копія платіжної інструкції (а.с. 124, т.2 ) від 17 вересня 2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перерахувала на рахунок ТОВ "Рада 2" кошти у розмірі 22408,49 грн із призначенням платежу: «добровільне виконання рішення суду № 753/682/24 від 12.02.2024 щодо сплати заборгованості за жкп з 1.01.2021 по 31.10.2023 в розмірі 19724,49 грн та сплата судового збору 2684, ОСОБА_1 ». Отже, відповідачкою 17 вересня 2024 року було повністю виконано рішення суду від 12 лютого 2024 року у цій справі, про перегляд за виключними обставинами якого нею подано заяву.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами є необґрунтованою, а тому, не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (частини четверта статті 429 ЦПК України).

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Керуючись статтями 260-261, 423, 429 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про перегляд рішення суду від 12 лютого 2024 року за виключними обставинами - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд рішення Дарницького районного суду м. Києві від 12 лютого 2024 року у справі № 753/682/24 за виключними обставинами.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Дарницького районного суду м. Києві від 12 лютого 2024 року у справі № 753/682/24 за виключними обставинами - відмовити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року залишити в силі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 29 квітня 2025 року.

Головуючий К.В. Шаповалова

Судді М.О. Заставенко

Ф.А. Каліушко