Ухвала від 28.04.2025 по справі 461/528/25

Справа № 461/528/25

Провадження № 2/461/883/25

УХВАЛА

28.04.2025 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Александрович М.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства «Ідея Банк»,

в особі представника Лубоцької Наталії Іванівни

(79008, м. Львів, вул. Валова,11, ЄДРПОУ: 19390819)

до

ОСОБА_2

( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 )

про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

I.Фактичні обставини справи, суть клопотання та дані про особу, яка його заявила, суть питання, яке вирішується судом

Акціонерне товариство «Ідея Банк», в особі представника Лубоцької Наталії Іванівни, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 107903 грн 55 коп. та суму понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 3028 грн 00 коп.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.01.2025 відкрито провадження у справі та постановлено про здійснення її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

04.02.2025 до Галицького районного суду від ОСОБА_2 надійшло клопотанням про скерування справи за територіальною підсудністю. Мотивуючи подане клопотання, відповідач вказала, що вона проживає у місті Самар (Новомосковськ) Самарівського (Новомосковського) району Дніпропетровської області, а відтак вважає, що справу слід скерувати на розгляд Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 24.02.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скерування справи за підсудністю відмовлено.

15.04.2025 від ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог за відсутності належних та допустимих доказів.

Аналізуючи матеріали справи та поданий відзив, суд приходить до висновку про залишення такого без розгляду, виходячи з нижченаведеного.

II.Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу

Судом належним чином у спосіб визначений процесуальним законом повідомлено відповідача про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими відправленнями рекомендованої кореспонденції з відміткою про вручення та оголошеннями, в порядкуст.128 ЦПК України. Тобто, з моменту відкриття провадження, наявні у матеріалах справи докази достовірно засвідчують обізнаність відповідача про наявність даної справи у провадженні суду.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.01.2025 про відкриття провадження у справі, відповідачу було встановлено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву, а саме п`ятнадцятиденний строк з дня вручення зазначеної ухвали.

Згідно ч.ч.1,2ст.121ЦПК України,суд маєвстановлювати розумністроки длявчинення процесуальнихдій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Право навчинення процесуальноїдії втрачаєтьсяіз закінченнямстроку,встановленого закономабо судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.ч.1,2 ст. 126 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У свою чергу, частиною першою статті 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Частиною сьомою статті 178 ЦПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно статті 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку у системному зв`язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 126 ЦПК України за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Наведене свідчить про те, що право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі прямо пов`язана із стадіями судового провадження та перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми та направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках. Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства. Водночас, початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Матеріали справи свідчать про те, що судом в повній мірі дотримано, а при ухваленні даного рішення враховано, наведені положення закону.

У статті 1 Конституції України, зокрема, закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

У даному випадку, судом оцінюється питання дотримання стороною процесуальних положень та наслідки несвоєчасного подання до суду заяви (відзиву).

Зазначені вище процесуально-процедурні обмеження встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на своєчасну подачу документів суду або у визначених законом випадках ініціювання питання поновлення пропущеного процесуального строку.

Судом встановлено, що відзив на позовну заяву подано до суду поза межами встановленого строку, протягом якого можуть бути подані відзив, а саме 15.04.2025, при цьому клопотання про поновлення строку стороною не подано.

Ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, а також судові повістки неодноразово скеровувалися ОСОБА_2 разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за поштовою адресою: АДРЕСА_2 , яку остання також вказувала у поданих нею заявах. Наведене підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями. Зокрема, матеріали справи містять рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення ОСОБА_2 поштового відправлення, якими останню було повідомлено про судові засідання призначені на 24.02.2025 о 15 год. 40 хв., 24.03.2025 о 11 год. 00 хв., 28.04.2025 о 11 год. 00 хв.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для про залишення відзиву без розгляду.

Керуючись ст.ст. 126, 178, 260, 353 ЦПК України,

постановив:

відзив поданий ОСОБА_2 на позов акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, залишити без розгляду.

Ухвала оскарженнюне підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький