Ухвала від 28.04.2025 по справі 461/528/25

Справа № 461/528/25

Провадження № 2/461/883/25

УХВАЛА

28.04.2025 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Александрович М.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства «Ідея Банк»,

в особі представника Лубоцької Наталії Іванівни

(79008, м. Львів, вул. Валова,11, ЄДРПОУ: 19390819)

до

ОСОБА_2

( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 )

про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

I.Фактичні обставини справи, суть клопотання та дані про особу, яка його заявила, суть питання, яке вирішується судом

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження.

14.04.2025 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. Відповідач вказує,що заперечуєфакт підписаннякредитного договору.Відтак,відповідач неможе довестизаконність своїхзаперечень,оскільки предметдослідження вимагаєспеціальних знаньта кваліфікації.Висновки уданій справіє істотнимищодо вирішеннявимог ідля з`ясуванняобставин,які входятьдо предметадоказування тамають значеннядля справи. У зв`язку з наведеним, для повного та всебічного з`ясування обставин, які є предметом доказування у справі сторона відповідача просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні Лубоцька Н.І., яка діє в інтересах АТ «Ідея Банк», у задоволенні клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи просила відмовити. Вказує, що з моменту укладення кредитного договору, а саме 14.07.2022, а також пред`явлення даного позову, відповідачка не зверталася до банку із заявами про те, що кредитний договір не містить її особистого підпису. Більше того, остання не надала жодних доказів, які б могли підтвердити такі твердження, а також частково виконувала договір погашаючи заборгованість.

Відповідач та її представник повторно (утретє) у судове засідання не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили. Водночас, належним чином та у спосіб визначений процесуальним законом повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими відправленнями рекомендованої кореспонденції з відміткою про вручення, в порядкуст.128 ЦПК України, а також даними про відстеження поштового відправлення на сайті національного оператора поштового зв`язку «Укрпошта». Зокрема, відповідачу скеровано ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку, за результатами розгляду відповідного клопотання.

Виходячи з необхідності дотримання розумних строків під час провадження у справі, зважаючи на подання відповідачем клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у письмовій формі, суд вважає за можливе за наведених обставин розглянути клопотання по суті.

II.Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу

Згідно частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1-3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановлено, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує докази та доводи учасників процесу, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати питання, що віднесені до його компетенції. Отже, у суду відсутні підстави не дотримання принципу диспозитивності і змагальності.

Згідно зістаттею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами зокрема - висновками експертів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Згідно з частиною 1 статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частиною 1 статті 103 ЦПК України встановлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно ч.ч. 3, 4, 5, 6ст. 103 ЦПК України,при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Відповідно до п. 17Постанови Пленуму «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12 червня 2009 року, для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Оцінивши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Водночас, відповідно до вимог п. 1, 2, 4, 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З аналізу статті 5 ЦПК України вбачається, що звернення до суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.

При цьому суд наголошує, що необґрунтоване затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції», рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №910/31771/18, від 02.06.2020 у справі №910/6674/19.

У свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства. Суд відповідно до ч.ч.3,4 цієї ж статті зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового розгляду.

Ця норма закону повинна дисциплінувати учасників процесу, в тому числі відповідача, який у даному випадку неодноразово звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи, стимулювати його належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов`язками.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що попереднє судове засідання у справі відкладалось у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Окрім того, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 14.04.2025, клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції було задоволено та доручено Красногвардійському районному суду міста Дніпра (Дніпропетровська) організувати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 . Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та трекінгу відправлень № 0610246572464, вказану ухвалу відповідачем було отримано 18.04.2025. Наведене свідчить про обізнаність відповідача про дату, час та місце судового розгляду та свідоме ігнорування її розгляду, що є неприпустимим та суперечить завданню цивільного судочинства.

Відповідач, ставлячи під сумнів факт підписання кредитного договору 14.07.2022, не надає жодних доказів про звернення до банку з повідомленням таких обставин. Тобто, протягом тривалого часу існування наведених у позовній заяві кредитних правовідносин, ОСОБА_2 не було вчинено жодних дій щодо з`ясування обставин, які остання ставить під сумнів. Більше того, як наведено вище відповідач з цього приводу до банку не зверталась.

Слід також відзначити, що з 12.02.2025 року відповідач обізнана у перебуванні даного позову на розгляді суду, що засвідчується даними вручення рекомендованого поштового відправлення з ухвалою про відкриття провадження та позовною заявою. Очевидним є те, що обставини з якими відповідач пов`язує доцільність призначення експертизи повинні були бути їй відомі як мінімум 12.02.2025 року. Однак, незважаючи на наведене, відповідач подала суду відповідне клопотання через понад два місяці від вказаної дати, попередньо звернувшись з рядом інших заяв, тобто мала об`єктивну можливість своєчасно ініціювати відповідне питання.

Суд виходить з того, що відповідачем не наведено належного обґрунтування щодо неможливості оцінки доводів відповідача стосовно не укладення кредитного договору за допомогою наявних доказів у справі.

Також, суд виходить з того, що неспроможність судових органів ефективно протидіяти зловживанням процесуальними правами призводить до порушення державою пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це, зокрема, стосується нездатності судових органів ефективно протидіяти перепонам, які сторона створює для руху справи.

Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання цивільному судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Наведений у частині другій статті 44 ЦПК України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесено на розсуд суду, що розглядає справу.

Таким чином, відповідачем не наведено належних доводів в обґрунтування необхідності призначення почеркознавчої експертизи та неможливості розгляду справи на підставі наявних доказів, у тому числі можливості оцінки на підставі наявних доказів доводів сторін, тоді як лише саме посилання на сумніви не можуть бути підставою для призначення експертизи по справі.

Отже,суд наголошує,що призначенняу справіекспертизи тазупинення провадженняу справіза відсутностідостатніх,належних тазаконних підстав,а такожневстановлення перешкоддля розглядусправи напідставі наявнихдоказів,порушує принципицивільного судочинства,зокрема розумністроки тривалостісудового провадження,що,в своючергу,є порушеннямправа насправедливий тапублічний розглядсправи упродовжрозумного строкунезалежним ібезстороннім судом.Беручи доуваги обов`язок сторонидовести тіобставини,на яківона посилається,суд приходитьдо висновку, що клопотання відповідача про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи не підлягає задоволенню.

Керуючисьст.ст. 103, 121, 260, 353 ЦПКУкраїни,

постановив:

у задоволенні клопотання ОСОБА_2 пропризначення усправі судовоїпочеркознавчої експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький