Постанова

від 24.04.2025 по справі 916/3389/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/3389/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Таран С.В., Поліщук Л.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

представники учасників у справі у судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» про ухвалення додаткового рішення (вх.1252/25 від 25.03.2025)

в межах розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГК»

на рішення Господарського суду Одеської області від 20.11.2024

та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.12.2024

по справі №916/3389/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГК»

до відповідачів:

1) Комунального підприємства «Одестранспарксервіс»

2) Газя Валентина Володимировича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеської міської ради

про визнання протиправними дій, визнання недійсної додаткової угоди та визнання діючим договору, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

ТОВ «ВГК» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до КП «Одестранспарксервіс» та ОСОБА_1 про: визнання протиправними дій ОСОБА_1 в частині підписання додаткової угоди від 01.04.2021 № 1/21 до договору від 01.03.2017 № 43/п-дн-2017/03-01 балансоутримання місць для паркування, яка укладена КП «Одестранспарксервіс» та ТОВ «ВГК» в особі директора ОСОБА_1 , згідно з якою (додатковою угодою від 01.04.2021) було вирішено питання про припинення дії названого договору достроково за взаємною згодою сторін; визнання недійсною додаткової угоди від 01.04.2021 № 1/21 до договору від 01.03.2017 № 43/п-дн-2017/03-01 балансоутримання місць для паркування; визнання діючим договору від 01.03.2017 № 43/п-дн-2017/03-01 на період дії воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.11.2024 відмовлено повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГК» до Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» про визнання протиправними дій, визнання недійсної додаткової угоди та визнання діючим договору.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 04.12.2024 задоволено частково клопотання від 11.11.2024 за вх.№ 40535/24 та заяву від 26.11.2024 за вх.№2-1794/24 КП «Одестранспарксервіс» про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі № 916/3389/22; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГК» на користь Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу; відмовлено у задоволенні решти частини заявлених КП «Одестранспарксервіс» вимог клопотання від 11.11.2024 за вх.№ 40535/24 та заяви від 26.11.2024 за вх.№2-1794/24.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГК» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.11.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.12.2024 по справі №916/3389/22.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГК» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.11.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.12.2024 по справі №916/3389/22 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 20.11.2024 по справі № 916/3389/22 залишено без змін; додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.12.2024 по справі №916/3389/22 залишено без змін.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» про ухвалення додаткового рішення (вх.1252/25 від 25.03.2025), в якій відповідач-1 просить стягнути з позивача витрати на правову допомогу у сумі 35 000,00 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 призначено розгляд заяви Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» про ухвалення додаткового рішення (вх.1252/25 від 25.03.2025) у справі 916/3389/22 у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на 24 квітня 2025 року о 12:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «ВГК» у строк до 18.04.2025 надати до Південно-західного апеляційного господарського суду заперечення на заяву Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» про ухвалення додаткового рішення (вх.1252/25 від 25.03.2025) у справі 916/3389/22.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГК» надійшли заперечення на заяву Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» про ухвалення додаткового рішення.

Позивач зазначив, що разом з відзивом КП «Одестранспарксервіс» не було подано до суду ані попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, у відзиві не було вказано жодної інформації щодо наміру стягнення понесених ним судових витрат, а відтак і не було подано до суду доказів понесених судових витрат (в тому числі, і не повідомлено причини, з яких такі докази не могли бути подані разом з першою заявою по суті справи). Крім того, представник КП «Одестранспарксервіс» не повідомив колегію суддів у судовому засіданні 20.03.2025 р. про причини неможливості подання таких доказів до закінчення судових дебатів.

Позивач вказав, що неподання КП «Одестранспарксервіс» попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат у першій заяві по суті спору (або разом з нею) є підставою для відмови судом у відшкодуванні Заявнику відповідних судових витрат, що передбачено не лише абз. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, а й підтверджено усталеною судовою практикою.

Крім того, апелянт зазначив, що у наданих відповідачем доказах відсутня інформація про витрачений адвокатом час на виконання кожного із зазначених видів правової допомоги, вартість однієї години роботи адвоката та/або відповідна вартість кожного окремо виду правової допомоги. Відсутність такої деталізації унеможливлює об`єктивну оцінку співмірності заявленої загальної вартості правової допомоги із фактичним обсягом виконаної роботи та складністю справи.

На думку позивача, витрати Заявника на правову допомогу у розмірі 35 000,00 грн., що понесені ним під час апеляційного розгляду справи, є суперечливими, суттєво завищеними та такими, що не є співмірними:

- із складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами);

- можливим часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить у задоволенні заяви КП «Одестранспарксервіс» про ухвалення додаткового рішення відмовити в повному обсязі.

24.04.2025 представники учасників справи у судове засідання не з?явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025, якою призначено розгляд заяви Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» про ухвалення додаткового рішення (вх.1252/25 від 25.03.2025) у справі 916/3389/22 на 24 квітня 2025 року о 12:00, була отримана в системі електронний суд Товариством з обмеженою відповідальністю «ВГК» - 10.04.2025, Комунальним підприємством «Одестранспарксервіс» - 10.04.2025, Газя Валентином Володимировичем 10.04.2025, Одеською міською радою 10.04.2025, що підтверджено довідками секретаря судового засідання.

Крім того, до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли заяви Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГК» про розгляд справи за відсутності представників.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 24.04.2025, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути заяву Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» про ухвалення додаткового рішення (вх.1252/25 від 25.03.2025) у справі 916/3389/22, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд заяви Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» про ухвалення додаткового рішення (вх.1252/25 від 25.03.2025) у справі 916/3389/22 по суті, не дивлячись на відсутність представників учасників у справі, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Мотивувальна частина.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

05.03.2025 представником КП Одестранспарксервіс, адвокатом Адвокатського об`єднання ІН ТРАСТ Лінчевським Д.Ю., був поданий до Південно-західного апеляційного господарського суду через електронну систему Електронний суд відзив на апеляційну скаргу.

Вказаний Відзив є першою та єдиною у апеляційному провадженні заявою КП Одестранспарксервіс по суті спору.

В той же час, зміст відзиву (в тому числі і його прохальна частина) та додані до нього докази не містять попереднього розрахунку суми судових витрат відповідача.

Застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту частини другої 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 908/574/20, від 29.08.2023 у справі № 911/174/22, від 08.02.2024 у справі №295/3068/20.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми заяви про розподіл судових витрат, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі № 917/304/21).

У даному випадку, представник Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» адвокат Лінчевський Д.Ю. у судовому засіданні 20.03.2025 до початку судових дебатів зробив заяву про те, що він планує подати докази про понесення витрат на професійну правничу допомогу. Тобто така заява була подано у строк, встановлений законом.

В той же час, не подання попереднього орієнтованого розрахунку судових витрат у першій заяві по першій справі у даному випадку не може слугувати підставою для задоволення заяви про розподіл судових витрат, адже не подання такого попереднього розрахунку жодним не перешкодили позивачу надати заперечення на таку заяву та відповідно не порушило принцип змагальності.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини та беручи до уваги сталу судову практику, колегія суддів вважає за потрібне розглянути заяву Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» про ухвалення додаткового рішення (вх.1252/25 від 25.03.2025) у справі 916/3389/22 по суті, не дивлячись на відсутність попереднього орієнтованого розрахунку таких витрат.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи спеціальні норми щодо моменту подання доказів понесення витрат на професійну правничу, колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на те, що відповідач мав подати наявні у нього докази разом з відзивом на апеляційну скаргу або навести причини неможливості подання таких доказів разом з відзивом на апеляційну скаргу, адже це прямо суперечить положенням ч. 8 ст. 129 ГПК України.

В ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано до Південно-західного апеляційного господарського суду:

1) Копія Договору про надання професійної правничої допомоги №04/03/2025-АО від 04.03.2025, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Ін Траст» та Комунальним підприємством «Одестранспарксервіс».

Відповідно до п. 1.1. Договору, за цим Договором АО зобов?язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги (надалі - «Правова допомога») Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов?язується оплатити надання Правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору, на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору предметом даного Договору може бути, але не виключно: надання Адвокатським об?єднанням консультацій правового характеру, підготовка та подання процесуальних та інших документів, представництво законних прав та інтересів Клієнта у кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному судочинстві, у відносинах з державними органами, в тому числі правоохоронними, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, фізичними особами, органами та особами, що здійснюють примусове виконання рішень.

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що обсяг , зміст та вартість Правової допомоги визначаються додатковими угодами до цього Договору, що підписуються Сторонами та є невід?ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору винагорода, що підлягає сплаті Клієнтом АО за Правову допомогу, надану за цим Договором (надалі - «Гонорар »), буде нараховуватися на підставі додаткової угоди до цього Договору.

2) Копія Додаткової угоди №1 від 04.03.2025 до Договору про надання професійної правничої допомоги №04/03/2025-АО від 04.03.2025.

Пунктом 1 Додаткової угоди встановлено, що сторони дійшли взаємної згоди, що АО зобов`язується надати правову допомогу Клієнту у господарській справі №916/3389/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГК» до Комунального підприємства «Одестранспарксервіс», Газя Валентина Володимировича, третя особа на стороні відповідача - Одеська міська рада, про визнання протиправними дій, визнання недійсною додаткової угоди та визнання діючим договору, на стадії апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 20.11.2024 та на додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 04.12.2024, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГК» на вказані рішення.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди для забезпечення виконання цієї Додаткової угоди №1 АО бере на себе зобов?язання ознайомитись з матеріалами господарської справи Nє 916/3389/22, наданими Клієнтом, проаналізувати рішення судів, ухвалені в ході розгляду цієї справи, здійснити аналіз та вивчення апеляційної скарги ТОВ «ВГК », підготувати та подати до Південно-західного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу та інші процесуальні документи ( за необхідності), забезпечити представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях апеляційного господарського суду.

Пунктом 3 встановлено, що сторони дійшли взаємної згоди, що сума Гонорару АО за надану Клієнту правову допомогу, визначену в п .1. цієї Додаткової угоди Nє1, складає фіксовану вартість у розмірі 35 000,00 грн.

Відповідно до пункту 4 факт надання, обсяг та вартість наданої правової допомоги підтверджується Актом приймання-передачі наданої правової допомоги , що підписується Сторонами та скріплюється печатками.

Пунктом 5 передбачено, що сторони дійшли взаємної згоди, що розрахунок за надану правову допомогу, визначену у п.1 цієї Додаткової угоди №1, буде проводитись у безготівковій формі згідно рахунку, виставленого АО.

3) Акт приймання-передачі правової допомоги №1 від 21.03.2025, відповідно до якого на підставі Договору № 04/03/2025-АО про надання правової допомоги від 04.03.2025-АО та Додаткової угоди №1 від 04.03.2025 до цього Договору АО були надані Клієнту такі види правової допомоги:

- Вивчення аналіз матеріалів господарської справи №916/3389/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГК» до Комунального підприємства «Одестранспарксервіс», Газя Валентина Володимировича, третя особа на стороні відповідача - Одеська міська рада, про визнання протиправними дій, визнання недійсною додаткової угоди та визнання діючим договору, наданих Клієнтом;

- Вивчення та аналіз апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГК» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.11.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.12.2024;

- Аналіз судової практики на предмет правових позицій Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами;

- Підготовка, узгодження з Клієнтом тексту відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГК» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.11.2024 на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.12.2024. Надсилання копії відзиву Відповідачу засобами поштового зв`язку та подання до суду через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

- Представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду;

- Підготовка заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду.

Загальна вартість правової допомоги станом на день підписання цього Акта складає 35000,00 грн.

4) Рахунок на оплату правової допомоги №1 від 21.03.2025, наданої на підставі Додаткової угоди №1 від 04.03.2025 на суму 35 000,00 грн.

5) Платіжна інструкція №124 від 21.03.2025, якою КП «Одестранспарксервіс» сплатило на рахунок Адвокатського об`єднання «Ін Траст» 35 000,00 грн в рахунок оплати послуг згідно рахунку №1 від 21.03.2025.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Наразі обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

У постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19 вказано, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Разом з тим при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

В п. 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі N 922/445/19 зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Так, як вбачається із матеріалів справи, адвокат Лінчевський Д.Ю. прийняв участь у одному судовому засіданні 20.03.2025, склав та подав відзив на апеляційну скаргу, який фактично складається з 4 аркушів та заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу фактично на 3 аркушах.

Крім того, колегія суддів враховує, що наданий відзив на апеляційну скаргу дублює пояснення відповідача у суді першої інстанції та рішення Господарського суду Одеської області від 20.11.2024 по даній справі, тобто підготовка такого відзиву не вимагала від представника відповідача витрати значного часу.

В Акті про надання послуг заявлено, що адвокат здійснював аналіз судової практики у подібних справах, однак сам відзив не містить жодних посилань на відповідні рішення Верховного Суду, окрім постанови прийнятої судом касаційної інстанції у цій же справі.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Надані відповідачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Сама лише незгода заявника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.

Спірні взаємовідносини сторін у справі №916/3389/22 виникли внаслідок спору щодо встановлення неправомірними дій директора позивача, за результатами яких обґрунтовувалась недійсною відповідна угода та вимога про дію договору по наданню послуг з паркування автомобілів.

Колегія суддів зазначає, що дана категорія справ не є надмірно складною у розрізі їх розгляду та доказуваності, однак, особливо враховуючи те, що правова позиція відповідача була сформована ще під час розгляду справи у суді першої інстанції та фактично продубльовано у суді апеляційної інстанції, сторонами у суді апеляційної інстанції не подавалися нові докази.

Дослідивши надані Комунальним підприємством «Одестранспарксервіс» докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 35 000,00 грн не є співмірними із складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), можливим часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи зі змісту наданих адвокатом послуг зі складання відзиву на апеляційну скаргу, основні аргументи якого є тотожними, з тими, що були викладені у поясненнях у суді першої інстанції, та участі у всього одному судовому засіданні. З урахуванням викладеного та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, колегія суддів вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 7 000,00 грн.

Таким чином, заява Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» про ухвалення додаткового рішення (вх.1252/25 від 25.03.2025) по справі №916/3389/22 підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГК» на користь Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 7 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» про ухвалення додаткового рішення (вх.1252/25 від 25.03.2025) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГК» (вул. Мельницька, буд.30-А/1, м. Одеса, 65036, код ЄДРПОУ 34380985) на користь Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» (вул. Канатна, буд.134, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 38018133) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 7 000,00 грн.

У задоволенні заяви Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» про ухвалення додаткового рішення (вх.1252/25 від 25.03.2025) в іншій частині відмовити.

Зобов`язати Господарський суд Одеської області видати наказ з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.04.2025.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран